Зловтішання. Частина друга

О раби Аллага! Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) вчив того, щоб просити в Аллага (пречистий Він і піднесений) захисту від зловтіхи заздрісників і від зловтіхи ворогів, щоб ніхто не зловтішався щодо тебе, щоб не було тобі надіслане таке випробування, таке нещастя, через яке недруги потім зловтішатимуться та тішитимуться. Передає ‘Абдуллаг ібн Мас’уд, що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) звертався до Аллага з таким благанням /ду’а/:

اللهمَّ احفَظْني بالإسلام قائمًا ، و احفَظْني بالإسلام قاعدًا ، و احفظْني بالإسلام راقدًا ، و لا تُشْمِتْ بي عدوًّا و لا حاسدًا ، اللهمَّ إني أسألُك من كل خيرٍ خزائنُه بيدِك ، و أعوذُ بك من كل شرٍّ خزائنُه بيدِك

«О Аллаг, збережи мене за допомогою Ісламу, коли я стою, і збережи мене за допомогою Ісламу, коли я сиджу, і збережи мене за допомогою Ісламу, коли я лежу, і не дозволь зловтішатися щодо мене заздрісникові та ворогові. О Аллаг, я прошу у Тебе від усякого блага, сховища якого у Твоїх руках, і прошу у Тебе захисту від усякого зла, сховища якого у Твоїх руках /Аллагумма-хфазні-біль-Іслямі каіман, ва-хфазні-біль-Іслямі ка’ідан, ва-хфазні-біль-Іслямі рак’ідан, ва-ля тушмітбіль-‘адувван ва-ля хасидан. Аллагумма інні асалюка мін куллі хайрін хазаінуху бі-ядік, ва а’узу біка мін куллі шаррін хазаінуху бі-ядік/».

[Хадис передав аль-Хакім в «аль-Мустадрак» (1/525), шейх аль-Альбані назвав його добрим]

Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) просив у Аллага (пречистий Він і піднесений) захисту від зловтішання ворогів, як передає Абу Хурейра, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) كانَ يَتَعَوَّذُ مِن جَهْدِ البَلَاءِ، ودَرَكِ الشَّقَاءِ، وسُوءِ القَضَاءِ، وشَمَاتَةِ الأعْدَاءِ — просив захисту (в Аллага, пречистий Він і піднесений) від тяжких випробувань (важкого становища), і від того, щоб спіткало нещастя, і від поганої долі, і від зловтіхи ворогів.

[Хадис передали аль-Бухарі (6347) і Муслім (2707)]

Якщо хтось зловтішається над мусульманами, якщо хтось паплюжить мусульман, то це вказує, це прямий доказ на те, що він зневажає, дивиться зверхньо, зневажливо ставиться до віруючих. Тому й сказав це Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) (згадайте цей хадис, напевно всі ви його знаєте):

بِحسْبِ امْرِئٍ من الشَّرِّ أنْ يَحقِرَ أخاهُ المسلِمَ

«Достатнім злом для людини є зневажати свого брата-мусульманина».

[Хадис передали аль-Бухарі (6064) і Муслім (2564)]

Кожен мусульманин заборонений для іншого мусульманина, заборонене і недоторканне життя його, і майно його, і честь його.

Людина прийме виправлення, але людина не прийме паплюження, тому що виправлення – це щирість /насіха/, у ньому повчання. А в паплюженні зловтіха, і в ньому ганьба. Був такий знаменитий читець Корану, імам аль-Касаї. Він розповідає: «(Одного разу) я читав Коран Хамзі (тобто вчився у вчителя Хамзи). І коли я читав йому Коран, прийшов Сулейм (один із шейхів у читанні Корану), і я зупинився (призупинився, не став читати). І Хамза (вчитель) сказав мені: «(Виходить, що) ти поважаєш його (у тебе є якийсь шанобливий страх перед ним), і немає переді мною (коли він зайшов, ти вже не можеш читати, а коли я, ти можеш)»». Аль-Касаї каже: «І я сказав йому: «О вчителю, ти, коли я помиляюся, виправляєш мене. А він, коли я помиляюся, ганьбить (паплюжить) мене»».

О раби Аллага! Хто з вас скоїв гріх таємно, нехай покається таємно перед Аллагом (пречистий Він і піднесений). Хто з вас вчинив гріх відкрито, перед людьми, нехай покається відкрито перед людьми, бо Аллаг прощає і не безчестить, не ганьбить, а люди безчестять, ганьблять і не прощають.

Якщо твій брат оступився, якщо він скоїв гріх, не ганьби його. Якщо він вчинив провину, не безчесть його і не ганьби, бо ти не убезпечений від того, щоб потрапити в подібне. Презирливий осуд віруючого за гріхи ось неодмінно обертається потраплянням у подібний гріх самого того, хто критикує. Ось цей ось презирливий докір на адресу твого брата, який вчинив проступок, те, що ти презирливо до нього ставишся і презирливо докоряєш і безчестиш, – ти знаєш, що це, можливо, ще більший гріх, ніж його гріх? Чому? Тому що твій вчинок містить у собі зарозумілість, але в такій гарній обгортці праведності. Твій вчинок містить самовихваляння, самовдоволення, ти начебто дякуєш самому собі, ти начебто заявляєш про свою непогрішність: «Я ніколи не помилюся, я ніколи не оступлюся». А що стосується цього твого брата, який оступився, то, можливо, ось цей ось гріх, який він скоїть, навпаки, у ньому викличе смиренність, каяття, самоприниження, скромність, можливо, викличе в нього самоосудження і він позбудеться через це гріха зарозумілості, хвороби марнославства. Це змусить його встати перед Аллагом, низько опустивши свою голову, опустивши свій погляд, засмутившись своїм серцем. Це виявиться для нього кращим, це принесе для нього більше користі, ніж тобі принесло користі твоє якесь благодіяння, яке насправді є пихою, є зарозумілістю. Ти хизуєшся, ти вважаєш, що ти зробив послугу Аллагові, вважаєш, що зробив послугу Його творінням. І як близький ось такий ось грішник до милості Аллага і як близький ось такий гордій до ненависті Аллага! Гріх, який тебе змусить принизитися, змиритися перед Аллагом, улюбленіший для Аллага, ніж якесь праведне діяння, наслідком якого стає гордість і зарозумілість. Якщо людина проспить усю ніч і прокинеться такою, що шкодує про це, про те, що вона проспала і не здійснила нічного намазу, це краще, ніж провести усю ніч у молитвах, а потім впасти в марнославство, і в гордість, і в самовдоволення, бо самовдоволення не призводить до блага, воно не підносить людину, не приносить їй користі. Сміятися і визнавати своє упущення при цьому краще, ніж плакати, але нести в душі гординю. І ось ці ось зітхання, тихі зітхання жалю і каяття, які бувають у грішника, це каяття грішника для Аллага улюбленіше, ніж якісь гучні поминання Аллага /зікри/, що походять від хвалькуватих, гордих, пихатих людей. І може бути так (а Аллагові це відомо краще, тому що в Аллага таємниці цього), може бути, Аллаг за допомогою провини, гріха зцілить твого брата від тієї смертельної недуги, що в тобі теж є, але ти її не помічаєш. Адже невипадково ж Юсуф (мир йому) після того, що накоїли його брати, те зло, яке вони вчинили йому, що він сказав?

لَا تَثْرِيبَ عَلَيْكُمُ الْيَوْمَ يَغْفِرُ اللَّهُ لَكُمْ

«Немає над вами докору сьогодні (не стану я вам сьогодні докоряти і паплюжити). Хай пробачить вас Аллаг!»

[Коран, сура “Юсуф”, 12:92]

Ваги перебувають у руках Аллага, судження про істинний стан речей належить Аллагу (пречистий Він і піднесений). І якщо людина почуває себе в безпеці від падіння в гріх, якщо ти не боїшся, що ти впадеш у гріх, якщо почуваєшся в безпеці від всеосяжного напередвизначення Всевишнього Аллага, значить, ти не знаєш Аллага. Найулюбленішому Своєму рабу, найближчому до Нього, тому, хто більше за всіх знав про Нього, про Аллага, а це Мухаммад (хай благословить його Аллаг і привітає), що сказав Аллаг (пречистий Він і піднесений)?

وَلَوْلَا أَن ثَبَّتْنَاكَ لَقَدْ كِدتَّ تَرْكَنُ إِلَيْهِمْ شَيْئًا قَلِيلًا

«Якби Ми (Аллаг) не підтримали тебе, то ти вже готовий був трохи схилитися на їхній бік (на бік багатобожників /мушриків/, коли вони хотіли якось збити Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає))».

[Коран, сура “Нічне перенесення”, 17:74]

І після цього ти вважаєш себе в безпеці від гріхів і від промахів?! Ти презирливо порочиш і висміюєш інших?! Найправдивіший Юсуф, коли почали спокушати його ці знатні жінки, ці красуні, а він раб, він слуга, благав до Аллага (пречистий Він і піднесений) і сказав:

وَإِلَّا تَصْرِفْ عَنِّي كَيْدَهُنَّ أَصْبُ إِلَيْهِنَّ وَأَكُن مِّنَ الْجَاهِلِينَ

«О Господь мій, якщо Ти не відвернеш від мене їхні підступи, то я їм поступлюся і опинюся серед невігласів»

[Коран, сура “Юсуф”, 12:33]

Бійся за себе! Бійся за себе, тому що за себе боявся Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). Найчастіша клятва Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) –

لا ومُقلِّبِ القلوبِ

«Ні, клянуся тим, хто перевертає серця!»

[Хадис передав аль-Бухарі (6617)]

Умм Саляма (хай буде задоволений нею Всевишній Аллаг) каже: “Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) часто говорив:

يا مُقَلِّبَ القُلوبِ ثَبِّتْ قَلْبي على دِينِكَ

«О, Той, хто перевертає серця, зміцни моє серце в Твоїй релігії /Йа Мук’алліба ль-к’улюбі саббіт к’альбі ‘аля дінік/»

І я запитала: «Чому так часто вимовляєш це дуа – يا مُقَلِّبَ القُلوبِ ثَبِّتْ قَلْبي على دِينِكَ – о, Той, що перевертає серця, зміцни моє серце в Твоїй релігії”?»

Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

«О Умм Саляма, немає жодного серця, яке не перебувало б між двох пальців із пальців Всемилостивого Аллага. Якщо Він бажає, випрямляє його, якщо бажає відхилити його, то відхиляє»».

І він звертався до Аллага також із таким благанням:

اللَّهُمَّ مُصَرِّفَ القُلُوبِ صَرِّفْ قُلُوبَنَا علَى طَاعَتِكَ

«О Аллаг, Який направляє серця, направ серця наші до покірності Тобі /Аллагумма мусарріфа ль-к’улюбі сарріф к’уулюбана ‘аля та’атік/”.

[Хадис передав Муслім (2654)]

А сьогодні, о раби Аллага, у наш із вами час, ті гріхи, про які сказано вище, розквітли зараз особливо. Чому? Тому що є інтернет. І як багато людей сьогодні, які на сторінках інтернету, на всіляких форумах, на всіляких чатах ганьблять людей, розголошують їхні таємниці, розкривають і розголошують їхні проступки, вади і недоліки, виказують свою зловтіху з приводу промахів і помилок людей, вишукують помилки людей.

Неважливо, правда це чи неправда, – і те й інше не можна робити, навіть якщо це правда, не можна робити. Хто потрапляє в цей гріх, знай, що розплата і покарання за це те, що Аллаг зганьбить, навіть з плином часу. Від тебе вимагається закликати людей до схвалюваного, утримувати їх від засуджуваного, наставляти їх, а не ганьбити їх, не лихословити про них, не вишукувати їхні вади, не глузувати зневажливо з їхніх промахів, не розповідати, які вони погані, які кепські: «От усі зараз стали погані, всі брати погані», «Які пропащі всі». Може, ти забув, що сказав Пророк ( нехай благословить його Аллаг і вітає):

إذا قال الرجلُ: هلك الناسُ فهو أهلَكُهم

«Якщо людина каже: «Люди пропали (загинули)», то вона найбільш пропаща з них».

[Хадис передали Муслім (2623) і Абу Дауд (4983)]

Нехай Аллаг (пречистий Він і піднесений) зробить нас із вами з тих, що чують благі слова і слідують за ними.

Зловтішання. Частина перша