ДЕСЯТЬ РОКІВ ПРОРОК, ХАЙ БЛАГОСЛОВИТЬ ЙОГО АЛЛАГ І ВІТАЄ, ПРИСВЯТИВ ЦЬОМУ, ЗАКЛИКАЮЧИ ДО ТАВХІДУ.
Перші десять років своєї місії Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, присвятив заклику до Тавхіду та до зречення від ширку. Більше того, він робив це впродовж усіх двадцяти трьох років своєї місії й не переставав палко закликати людей до Тавхіду та застерігати їх від ширку навіть тоді, коли перебував на смертному одрі. Однак автор має на увазі, що цілих десять років Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, закликав тільки до Тавхіду, а вже потім, у роки, що залишилися, він закликав і до Тавхіду, і до решти встановлень Ісламу. Даний незаперечний факт є потужним спростуванням для тих, хто говорить: “Заклик людей до Тавхіду займає не більше п’яти хвилин. Більшого не потрібно. Немає потреби весь час навчати їх Єдинобожжя”. Заклик Пророка, хай благословить його Аллаг і вітає, увесь являв собою заклик до Тавхіду – або до нього самого, або до застереження від того, що з ним несумісне, або до виконання тих прав та обов’язків, що їх накладає Тавхід (виконання наказів Аллага і відмова від забороненого), або до повідомлення людей про те, до чого призводить дотримання Тавхіду й прав Тавхіду, і до чого призводить їхнє порушення.
ПІСЛЯ ЧОГО ВІН БУВ ПІДНЕСЕНИЙ НА НЕБЕСА, ДЕ ЙОМУ БУЛО НАКАЗАНО П’ЯТЬ ОБОВ’ЯЗКОВИХ МОЛИТВ.
Піднесення Пророка, хай благословить його Аллаг і вітає, на небеса (мі’радж) – з тих речей, що належать до потаємного, прихованого знання і про які повідомлено в Корані та Сунні. Отже, тут ми маємо сказати: “Увірували, підтверджуємо, підкоряємося і віддаємося”. Пророка, хай благословить його Аллаг і вітає, через десять років від початку пророцтва в одну з ночей перенесли із Заповідної мечеті (аль-Масджид аль-Харам) до мечеті Найвіддаленішої (аль-Масджид аль-Акса), а звідти піднесли на небеса.
Саме тоді Всевишній заповідав і зробив обов’язком для нього і його общини здійснення п’яти намазів на добу. Ця подія сталася тієї великої ночі, у найвищому місці, якого коли-небудь досягали творіння, і це доводить величезну важливість намазу і необхідність його здійснення так, як це наказав нам наш Творець і Господь. Що стосується чоловіків, то вони зобов’язані здійснювати п’ять намазів спільно, якщо у них є для цього можливість.
Коли були поставлені в обов’язок п’ять намазів? За три роки до хіджри.
ПРОТЯГОМ ТРЬОХ НАСТУПНИХ РОКІВ ВІН ЗДІЙСНЮВАВ ЦІ МОЛИТВИ В МЕЦЦІ, ПІСЛЯ ЧОГО ОТРИМАВ НАКАЗ ЗДІЙСНИТИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ (ХІДЖРУ) В МЕДИНУ.
Пророкові, хай благословить його Аллаг і вітає, було наказано переселитися з Мекки до Медини. Мекка в той час була землею невір’я (баляд аль-куфр). Після того, як місто перейшло до рук віруючих, Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, сказав: “Немає хіджри після аль-фатха” (тобто після перемоги над мекканцями та відкриття Мекки). У цих словах міститься блага звістка для віруючих про те, що Мекка більше ніколи не стане містом невір’я.
У словах автора “отримав наказ” міститься вказівка на те, що Мухаммад, хай благословить його Аллаг і вітає, як і всі люди, отримував накази та заборони, і на нього поширювалися встановлення і законоположення релігії. Ось чому неспроможні заяви батинітів про те, що приписи Шаріату призначені лише для простих людей, для основної їхньої маси, а не для особливих, які досягли високих духовних ступенів угодників.
ХІДЖРА – ЦЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ З КРАЇНИ ШИРКА В КРАЇНУ ІСЛАМУ. ВОНА Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ ПРИПИСОМ ДЛЯ ЦІЄЇ ОБЩИНИ. ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЗАЛИШИТЬСЯ ЧИННИМ ДО ТОГО, ЯК НАСТАНЕ СУДНИЙ ЧАС. НА ЦЕ ВКАЗУЄ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “ТИМ, КОГО АНГЕЛИ УПОКОЯТЬ ТИМИ, ХТО ЧИНИТЬ НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ ЩОДО САМИХ СЕБЕ, СКАЖУТЬ: “У ЯКОМУ СТАНОВИЩІ ВИ ПЕРЕБУВАЛИ?” ВОНИ СКАЖУТЬ: “МИ БУЛИ СЛАБКІ Й ПРИГНОБЛЕНІ НА ЗЕМЛІ”. ВОНИ СКАЖУТЬ: “ХІБА ЗЕМЛЯ АЛЛАГА НЕ БУЛА ВЕЛИКОЮ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВИ ПЕРЕСЕЛИЛИСЯ НА НІЙ”. ЇХНЬОЮ ОСЕЛЕЮ СТАНЕ ГЕЄНА. ЯКЕ Ж КЕПСЬКЕ ЦЕ МІСЦЕ ПРИБУТТЯ! ЦЕ НЕ СТОСУЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ТИХ СЛАБКИХ ЧОЛОВІКІВ, ЖІНОК І ДІТЕЙ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ Й НЕ ЗНАХОДЯТЬ ШЛЯХУ. ТАКИХ АЛЛАГ МОЖЕ ПРОСТИТИ, АДЖЕ АЛЛАГ – ПОБЛАЖЛИВИЙ, ВИБАЧНИЙ” (Ан-Ніса 4:97-99).
ВСЕВИШНІЙ ТАКОЖ СКАЗАВ: “О МОЇ ВІРУЮЧІ РАБИ! ВОІСТИНУ, МОЯ ЗЕМЛЯ ВЕЛИЧЕЗНА, ПОКЛОНЯЙТЕСЯ Ж МЕНІ” (Аль-Анкабут 29:56).
АЛЬ-БАГАВІ, НЕХАЙ ЗМИЛУЄТЬСЯ НАД НИМ АЛЛАГ, СКАЗАВ: “ЦЕЙ АЯТ БУВ ПОСЛАНИЙ З ПРИВОДУ МУСУЛЬМАН, ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЯ В МЕЦЦІ Й НЕ ЗДІЙСНИЛИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ (ХІДЖРИ). АЛЛАГ ЗАКЛИКАВ ЇХ ІМ’ЯМ ВІРИ”.
ДОКАЗОМ ІЗ СУННИ НА ЗДІЙСНЕННЯ ХІДЖРИ Є СЛОВА: “НЕ ПРИПИНИТЬСЯ ПЕРЕСЕЛЕННЯ, ДОКИ НЕ ПРИПИНИТЬСЯ ПОКАЯННЯ, А ПОКАЯННЯ НЕ ПРИПИНИТЬСЯ, ДОКИ СОНЦЕ НЕ ЗІЙДЕ ІЗ ЗАХОДУ”.
Автор дає визначення поняттю хіджра. Він каже:
ХІДЖРА – ЦЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ІЗ ЗЕМЛІ ШИРКА В ЗЕМЛЮ ІСЛАМУ.
Взагалі ж, хіджра поділяється на три види:
1. Переселення з країни невір’я в землю Ісламу; Ця хіджра залишиться до самого передодня Судного Часу.
2. Залишення всього того, що заборонив Аллаг; Це необхідно, і ця хіджра також діє до Судної години та залишиться до її передвістя.
3. Переселення з Мекки до Медини. Цей вид хіджри припинив своє існування після заволодіння мусульманами Меккою. На це вказав Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, у словах: “Немає хіджри після Перемоги”.
Хіджра щодо того, що заборонив Аллаг, має на увазі, крім іншого, відмову від присутності в тих місцях, де відбувається щось засуджуване, де є ширк, заборонені розваги тощо. Усього, що заборонено Всевишнім, необхідно уникати.
ВОНА Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ ПРИПИСОМ ДЛЯ ЦІЄЇ ОБЩИНИ. ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЗАЛИШИТЬСЯ ЧИННИМ ДО ТОГО, ЯК НАСТАНЕ СУДНИЙ ЧАС. НА ЦЕ ВКАЗУЄ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “ТИМ, КОГО АНГЕЛИ УПОКОЯТЬ ТИМИ, ХТО ЧИНИТЬ НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ ЩОДО САМИХ СЕБЕ, СКАЖУТЬ: “У ЯКОМУ СТАНОВИЩІ ВИ ПЕРЕБУВАЛИ?” ВОНИ СКАЖУТЬ: “МИ БУЛИ СЛАБКІ Й ПРИГНОБЛЕНІ НА ЗЕМЛІ”. ВОНИ СКАЖУТЬ: “ХІБА ЗЕМЛЯ АЛЛАГА НЕ БУЛА ВЕЛИКОЮ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВИ ПЕРЕСЕЛИЛИСЯ НА НІЙ”. ЇХНЬОЮ ОСЕЛЕЮ СТАНЕ ГЕЄНА. ЯКЕ Ж КЕПСЬКЕ ЦЕ МІСЦЕ ПРИБУТТЯ! ЦЕ НЕ СТОСУЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ТИХ СЛАБКИХ ЧОЛОВІКІВ, ЖІНОК І ДІТЕЙ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ Й НЕ ЗНАХОДЯТЬ ШЛЯХУ. ТАКИХ АЛЛАГ МОЖЕ ПРОСТИТИ, АДЖЕ АЛЛАГ – ПОБЛАЖЛИВИЙ, ВИБАЧНИЙ “ (Ан-Ніса 4:97-99).
У цьому аяті міститься вказівка на обов’язковість переселення з землі невір’я в землю Ісламу. Винятком є чоловіки, жінки та діти, які не мають можливості для хіджри та не знаходять шляху для цього.
ВСЕВИШНІЙ ТАКОЖ СКАЗАВ: “О МОЇ ВІРУЮЧІ РАБИ! ВОІСТИНУ, МОЯ ЗЕМЛЯ ВЕЛИКА, ПОКЛОНІТЬСЯ Ж МЕНІ” (Аль-Анкабут 29:56).
АЛЬ-БАГАВІ, НЕХАЙ ЗМИЛУЄТЬСЯ НАД НИМ АЛЛАГ, СКАЗАВ: “ЦЕЙ АЯТ БУВ ПОСЛАНИЙ З ПРИВОДУ МУСУЛЬМАН, ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЯ В МЕЦЦІ Й НЕ ЗДІЙСНИЛИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ (ХІДЖРИ). АЛЛАГ ЗАКЛИКАВ ЇХ ІМ’ЯМ ВІРИ”.
Тобто Всевишній звернувся до них, називаючи їх віруючими, вказуючи на їхню віру, наче кажучи: “Якщо ви віруючі насправді, якщо ви володарі істинного Іману, то зробіть переселення”. Так, ці люди увірували, але той, хто увірував істинно, неодмінно повинен здійснити хіджру з країни невір’я, де він не може сповідувати свою релігію, у країну віри та Ісламу.
ДОКАЗОМ ІЗ СУННИ НА ЗДІЙСНЕННЯ ХІДЖРИ СЛУГУЮТЬ СЛОВА: “НЕ ПРИПИНИТЬСЯ ПЕРЕСЕЛЕННЯ, ПОКИ НЕ ПРИПИНИТЬСЯ ПОКАЯННЯ, А ПОКАЯННЯ НЕ ПРИПИНИТЬСЯ, ПОКИ СОНЦЕ НЕ ЗІЙДЕ ІЗ ЗАХОДУ”.
“Допоки не припиниться покаяння”: можливість для покаяння припиниться і двері покаяння зачиняться тоді, коли сонце зійде із заходу, а для кожного, хто не доживе до того часу, – тоді, коли настане його смертна година і його душа підійде до горла. Всевишній сказав:
وليست التوبة للذين يعملون السيئات حتى إذا حضر أحدهم الموت قال إني تبت الآن ولا الذين يموتون وهم كفار أولئك أعتدنا لهم عذابا أليما
“Але марне покаяння для тих, хто чинить злодіяння, а коли до нього приходить смерть, то каже: “Ось тепер я каюсь”, – і для тих, хто помирає невіруючим. Для них Ми приготували болісні страждання” (Ан-Ніса 4:18).
КОЛИ ВІН ВЛАШТУВАВСЯ В МЕДИНІ, ЙОМУ НАКАЗАЛИ РЕШТУ ПРИПИСІВ ІСЛАМУ, ТАКІ ЯК ЗАКЯТ, ПІСТ, ХАДЖ, АЗАН, ДЖИХАД, ЗАКЛИК ДО СХВАЛЮВАНОГО ТА УТРИМАННЯ ВІД ОСУДНОГО Й ІНШІ ПРИПИСИ ІСЛАМУ.
ВІН ДОТРИМУВАВСЯ ЦЬОГО ПРОТЯГОМ ДЕСЯТИ РОКІВ, ПІСЛЯ ЧОГО ВІН ПОМЕР (МИР ЙОМУ І БЛАГОСЛОВЕННЯ АЛЛАГА).
АЛЕ РЕЛІГІЯ ЙОГО ЗАЛИШИЛАСЯ! І ЦЕ – ЙОГО РЕЛІГІЯ. НЕМАЄ БЛАГА, НА ЯКЕ ВІН НЕ ВКАЗАВ БИ СВОЇЙ ОБЩИНІ, І НЕМАЄ ЗЛА, ВІД ЯКОГО НЕ ЗАСТЕРІГ БИ ЇЇ.
БЛАГОМ, НА ЯКЕ ВІН ВКАЗАВ, Є ТАВХІД І ВСЕ, ЩО ЛЮБИТЬ АЛЛАГ І ЧИМ ВІН ЗАДОВОЛЕНИЙ.
ЗЛОМ, ВІД ЯКОГО ВІН ЗАСТЕРІГ, Є ШИРК І ВСЕ, ЩО НЕНАВИДИТЬ І ВІДХИЛЯЄ АЛЛАГ.
АЛЛАГ ПОСЛАВ ЙОГО ДО ВСЬОГО ЛЮДСТВА І НАКАЗАВ УСІМ ДЖИНАМ І ЛЮДЯМ ПІДКОРЯТИСЯ ЙОМУ. НА ЦЕ ВКАЗУЮТЬ СЛОВА ВСЕВИШНЬОГО: “СКАЖИ: “О ЛЮДИ! Я – ПОСЛАННИК АЛЛАГА ДО ВСІХ ВАМ” (Аль-А’раф 7:158).
АЛЛАГ ДОВІВ ЗА ДОПОМОГОЮ НЬОГО ДО ДОСКОНАЛОСТІ РЕЛІГІЮ, ПРО ЩО СВІДЧИТЬ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “СЬОГОДНІ Я ДОВІВ ДЛЯ ВАС ДО ДОСКОНАЛОСТІ ВАШУ РЕЛІГІЮ, І ДОВІВ ДО ПОВНОТИ СВОЮ МИЛІСТЬ ДО ВАС, І ВДОВОЛЬНИВСЯ ДЛЯ ВАС ІСЛАМОМ ЯК РЕЛІГІЄЮ” (Аль-Маїда 5:3).
ПРОРОК, МИР ЙОМУ І БЛАГОСЛОВЕННЯ АЛЛАГА, ПОМЕР, І ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ СЛОВАМИ ВСЕВИШНЬОГО: “ВОІСТИНУ, ТИ СМЕРТНИЙ, І ВОНИ СМЕРТНІ. А ПОТІМ, У ДЕНЬ ВОСКРЕСІННЯ, ВИ БУДЕТЕ СПЕРЕЧАТИСЯ У СВОГО ГОСПОДА” (Аз-Зумар 39:30,32).
КОЛИ ВІН ВЛАШТУВАВСЯ В МЕДИНІ, ЙОМУ НАКАЗАЛИ ВИКОНУВАТИ РЕШТУ ПРИПИСІВ ІСЛАМУ, ЯК-ОТ ЗАКЯТ, ПІСТ, ХАДЖ, АЗАН, ДЖИХАД, ЗАКЛИК ДО СХВАЛЮВАНОГО ТА УТРИМАННЯ ВІД ОСУДНОГО Й ІНШІ ПРИПИСИ ІСЛАМУ.
Ми говорили раніше про те, що Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, закликав на початку своєї місії до Тавхіду, а потім – до Тавхіду і до решти приписів релігії.
Щодо закяту, то його було зобов’язано ще в Мецці, але подробиці, пов’язані з ним (мінімальне майно, що вимагає його виплати (нісаб), категорії осіб, кому він призначений, і так далі), були послані в Медині.
ВІН ДОТРИМУВАВСЯ ЦЬОГО ПРОТЯГОМ ДЕСЯТИ РОКІВ, ПІСЛЯ ЧОГО ВІН ПОМЕР (МИР ЙОМУ І БЛАГОСЛОВЕННЯ АЛЛАГА).
Таким є переконання Ахль ас-Сунна ва-ль-Джама’а: Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, – людина, і його спіткало все те, що спіткало людей, зокрема й смерть. Він, хай благословить його Аллаг і вітає, помер. Однак Всевишній Аллаг довів до досконалості й повноти Свою милість до нас: через Свого пророка, хай благословить його Аллаг і вітає, Він передав нам Свою релігію повністю, завершеною і такою, що не потребує доповнень. Всевишній сказав:
اليوم أكملت لكم دينكم وأتممت عليكم نعمتي ورضيت لكم الإسلام دينا
“Сьогодні Я довів для вас до досконалості вашу релігію, і довів до повноти Свою милість до вас, і вдовольнився для вас Ісламом як релігією” (Аль-Маїда, 5:3).
Це – одна з найбільших милостей, наданих нам Аллагом, дари та милості якого незліченні. Ця обставина спростовує погляди послідовників і прихильників релігійних нововведень. Ми говоримо їм: “Ця релігія повна і досконала, і ніхто не може додати до неї або ввести в неї щось”.
Ми свідчимо, що посланці виконали довірену їм місію, виявили щирість щодо своїх общин, донесли істину і проявили справжню старанність на шляху Аллага.
АЛЕ РЕЛІГІЯ ЙОГО ЗАЛИШИЛАСЯ! І ЦЕ – ЙОГО РЕЛІГІЯ. НЕМАЄ БЛАГА, НА ЯКЕ ВІН НЕ ВКАЗАВ БИ СВОЇЙ ОБЩИНІ, І НЕМАЄ ЗЛА, ВІД ЯКОГО НЕ ЗАСТЕРІГ БИ ЇЇ.
Не може бути такого, щоб Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, проявив якусь недбалість, припустився упущення або приховав щось із того, що наказав Аллаг. Ні! Він доніс усе, що наказав Всевишній. Якщо є щось, що наближає нас до Аллага, то Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, неодмінно про це повідомив, і немає такої речі, що віддаляє людину від Аллага, щоб Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, не заборонив би нам її або не застеріг від неї. Ця релігія повна й досконала, а прихильники нововведень позбавлені будь-яких доводів і аргументів проти сказаного.
БЛАГОМ, НА ЯКЕ ВІН ВКАЗАВ, Є ТАВХІД І ВСЕ, ЩО ЛЮБИТЬ АЛЛАГ І ЧИМ ВІН ЗАДОВОЛЕНИЙ.
ЗЛОМ, ВІД ЯКОГО ВІН ЗАСТЕРІГ, Є ШИРК І ВСЕ, ЩО НЕНАВИДИТЬ І ВІДХИЛЯЄ АЛЛАГ.
АЛЛАГ ПОСЛАВ ЙОГО ДО ВСЬОГО ЛЮДСТВА І НАКАЗАВ УСІМ ДЖИНАМ І ЛЮДЯМ ПІДКОРЯТИСЯ ЙОМУ. НА ЦЕ ВКАЗУЮТЬ СЛОВА ВСЕВИШНЬОГО: “СКАЖИ: “О ЛЮДИ! Я – ПОСЛАННИК АЛЛАГА ДО ВСІХ ВАМ” (Аль-А’раф 7:158).
До кого був посланий Мухаммад, хай благословить його Аллаг і вітає? До всіх людей! Він говорив:
وكان النبي يبعث إلى قومه خاصة وبعثت إلى الناس كافة
“Кожного пророка посилали саме до свого народу, я ж посланий до всіх людей” (аль-Бухарі).
Більше того, Мухаммад, хай благословить його Аллаг і вітає, був посланий Всевишнім не тільки до всіх людей, а й до джинів. Раніше ми вже говорили про те, що юдеї та християни, які жили за Пророка, хай благословить його Аллаг і вітає, і ті з них, що жили після цього, і ті, що живуть нині, якщо до них дійшов заклик Ісляма, а вони відкинули його та не увійшли до релігії, то є невіруючими, бо Мухаммад, хай благословить його Аллаг і вітає, посланий до всіх людей і джинів. Ніхто з представників цих двох вагомих видів створінь не має права відмовитися від його віроуставу та релігії. Хто відмовляється, той є невіруючим, ким би він не був – юдеєм, християнином, буддистом чи кимось іще. Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, сказав:
لا يسمع بي من أمتي يهودي أو نصراني ثم لا يؤمن بي إلا دخل النار
“Клянуся Тим, у чиїй долоні Моя душа, якщо хтось із моєї общини, чи то юдей, чи то християнин, почувши про мене, не увірує в мене, то неодмінно увійде до Пекла”.
АЛЛАГ ДОВІВ ЗА ДОПОМОГОЮ НЬОГО ДО ДОСКОНАЛОСТІ РЕЛІГІЮ, ПРО ЩО СВІДЧИТЬ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “СЬОГОДНІ Я ДОВІВ ДЛЯ ВАС ДО ДОСКОНАЛОСТІ ВАШУ РЕЛІГІЮ, І ДОВІВ ДО ПОВНОТИ СВОЮ МИЛІСТЬ ДО ВАС, І ВДОВОЛЬНИВСЯ ДЛЯ ВАС ІСЛАМОМ ЯК РЕЛІГІЄЮ” (Аль-Маїда 5:3).
Одного разу до Умара, хай буде задоволений ним Аллаг, прийшла людина з юдеїв (у деяких повідомленнях вказується, що це був Ка’б аль-Ахбар) і сказала: “О володарю правовірних, ви читаєте один аят з вашої Книги, якби подібний аят був посланий нам, юдеям, ми б зробили день його послання святом”. “Про який аят ідеться?” – запитав Умар. Чоловік відповів: “Йдеться про слова “Сьогодні Я довів для вас до досконалості вашу релігію, і довів до повноти Свою милість до вас, і вдовольнився для вас Ісламом як релігією”“. Тоді Умар вимовив: “Присягаюся Аллагом, я знаю день і годину, коли він зійшов на посланця Аллага, хай благословить його Аллаг і вітає. Це сталося ввечері в п’ятницю, в день Арафата”.
Цей аят беззастережно доводить повноту релігії та спростовує твердження прихильників нововведень. Шлях Ахль ас-Сунна ва-ль-Джама’а – слідування (аль-іттіба’) і відмова від нововведень (аль-ібтіда’). А шлях прихильників нововведень полягає в тому, що вони суперечать текстам Корану та Сунни, спираються на якісь сновидіння, дивовижні видіння тощо, додають до релігії щось нове, тим самим стверджуючи, по суті, що Пророк, нехай благословить його Аллаг і вітає, передав нам не все, що мав передати, і що лишилося в релігії дещо, залишене Пророком, нехай благословить його Аллаг і вітає, поза увагою.
Імам Малік, хай помилує його Аллаг, сказав:
من ابتدع في الاسلام بدعه يراها حسنه فقد زعم ان محمدا ( صلى الله عليه وسلم ) خان الرسالة لان الله يقول ﴿اليوم أكملت لكم دينكم﴾ فما لم يكن يومئذ دينا فلا يكون اليوم دينا
“Хто вводить в іслам нововведення, вважаючи їх хорошими, той стверджує, що Мухаммад вчинив віроломно щодо покладеного на нього послання, бо Аллаг каже: “Сьогодні Я довів для вас до досконалості вашу релігію, і довів до повноти Свою милість до вас, і вдовольнився для вас Ісламом як релігією”. Те, що не було релігією тоді, те не є релігією і сьогодні” [1] .
ПРОРОК, МИР ЙОМУ І БЛАГОСЛОВЕННЯ АЛЛАГА, ПОМЕР, І ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ СЛОВАМИ ВСЕВИШНЬОГО: “ВОІСТИНУ, ТИ СМЕРТНИЙ, І ВОНИ СМЕРТНІ. А ПОТІМ, У ДЕНЬ ВОСКРЕСІННЯ, ВИ БУДЕТЕ СПЕРЕЧАТИСЯ У СВОГО ГОСПОДА” (Аз-Зумар 39:30,32).
Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає – людина, його спіткало те, що спіткає людей, і він, як і всі смертні, помер. Він живий, але іншим, потойбічним, життям – життям, іменованим Барзах, у якому діють зовсім інші закони і яке не схоже на наше земне.
Далі починається остання, п’ята, частина книги, відповідно до того, як ми її розділили – Висновок.
[1] “Аль-І’тісам”, 1/49
Попередня Лекція №12. Третя основа: пізнання Пророка, хай благословить його Аллаг і вітає
Наступна Лекція №14. Висновок
