ІСЛАМ – ЦЕ ВІДДАНІСТЬ СЕБЕ АЛЛАГОВІ ЧЕРЕЗ ЄДИНОБОЖЖЯ (ТАВХІД), ПОКІРНІСТЬ ЙОМУ ЧЕРЕЗ ПІДКОРЕННЯ І ЗРЕЧЕННЯ ВІД БАГАТОБОЖЖЯ (ШИРКА) ТА ЙОГО ПРИХИЛЬНИКІВ. ВІН МАЄ ТРИ СТУПЕНІ: ІСЛАМ, ІМАН ТА ІХСАН, І КОЖНА З ЦИХ СТУПЕНІВ МАЄ СВОЇ СТОВПИ.
Закінчивши роз’яснення першої основи, автор, хай змилується над ним Аллаг, переходить до розгляду другої основи, якою є пізнання релігії Іслам з доводами і доказами. На самому початку автор дає визначення Ісламу і каже, що:
ІСЛАМ – ЦЕ ВІДДАННЯ СЕБЕ АЛЛАГОВІ ЧЕРЕЗ ЄДИНОБОЖЖЯ (ТАВХІД), ПОКІРНІСТЬ ЙОМУ ЧЕРЕЗ ПІДКОРЕННЯ І ЗРЕЧЕННЯ ВІД БАГАТОБОЖЖЯ (ШИРКА) І ЙОГО ПРИХИЛЬНИКІВ.
“віддання себе Аллагові” полягає в тому, що ти маєш безроздільно присвятити і віддати себе і своє життя Аллагові.
“через Єдинобожжя (тавхід)”: раніше ми пояснили, що таке тавхід і що він має три частини.
“покірність Йому через підкорення”: обов’язково має бути діяння, що виражається в покірності Аллага й відмові від непослуху.
“зречення від багатобожжя (ширку) і його прихильників”: раніше ми говорили, що зречення від ширку виражається у зреченні серцем, язиком і органами.
ВІН МАЄ ТРИ СТУПЕНІ: ІСЛАМ, ІМАН ТА ІХСАН,
Іслам, як релігія, має три рівні, три ступені. Якщо тебе запитають про рівні та ступені релігії (маратіб ад-дін), відповідай, що їх три: Іслам, Іман, Іхсан.
І КОЖНА ЗІ СХОДИНОК МАЄ СВОЇ СТОВПИ.
СТУПІНЬ ПЕРША: ІСЛАМ
СТОВПІВ ІСЛАМУ – П’ЯТЬ:
1. СВІДЧЕННЯ “ЛЯ ІЛЯГА ІЛЛЯ-ЛЛАГ, МУХАММАДУ-Р-РАСУЛЮЛЛАГ”,
2. ЗДІЙСНЕННЯ НАМАЗУ,
3. ВИПЛАТА ЗАКЯТУ,
4. ПІСТ У МІСЯЦЬ РАМАДАН,
5. ХАДЖ ДО СВЯЩЕННОГО ДОМУ АЛЛАГА.
НА СВІДОЦТВО ВКАЗУЮТЬ СЛОВА ВСЕВИШНЬОГО: “АЛЛАГ ЗАСВІДЧИВ, ЩО НЕМАЄ БОЖЕСТВА, ГІДНОГО ПОКЛОНІННЯ, ОКРІМ НЬОГО, А ТАКОЖ АНГЕЛИ ТА ТІ, ХТО ВОЛОДІЄ ЗНАННЯМ. ВІН ПІДТРИМУЄ СПРАВЕДЛИВІСТЬ. НЕМАЄ БОЖЕСТВА, ГІДНОГО ПОКЛОНІННЯ, КРІМ НЬОГО, МОГУТНЬОГО, МУДРОГО” (Аль Імран 3:18).
Аллаг поєднує в цьому аяті Своє свідчення зі свідченням ангелів і свідченням учених. Це вказує на гідність і високе становище вчених. Всевишній зробив їх свідками про найголовніше – про тавхід – і приєднав їхнє свідчення до Свого та до свідчення Своїх ангелів. Учені – свідки (арабською – шугада, од. ч. – шагід).
ЙОГО СЕНС: “НЕМАЄ ТОГО, КОМУ ПОКЛОНЯЮТЬСЯ ПО ПРАВУ, КРІМ АЛЛАГА”.
Тут автор роз’яснює нам сенс найголовнішого стовпа Ісламу. Дещо пізніше ми поговоримо про те, що Ля іляга ілля-Ллаг – це ключ Раю, а всякий ключ обов’язково має зубці. Зубцями ключа Раю є умови, від дотримання яких залежить дійсність сповідування людиною свідоцтва “Ля іляга ілля-Ллаг”. Найпершою умовою для свідчення є знання. Людина неодмінно має знати сенс Ля іляга ілля-Ллаг. В одній зі своїх книг автор сказав:
“Хай спотворить Аллаг ту людину, чиє знання про основу Ісламу поступається знанню Абу Джахля”. Абу Джахль знав сенс “Ля іляга ілля-Ллаг”, а багато хто з тих, хто вважає себе мусульманами, не знають сенс “Ля іляга ілля-Ллаг”. Найвидатніші з тих, хто говорить сьогодні про те, що немає потреби у вивченні тавхіду, і що тавхід і так усім відомий, найбільш знаючі з них стверджують, що “Ля іляга ілля-Ллаг” означає “ніхто не творить, не посилає їжу і прожиток, не керує справами, окрім Аллага”. Якби свідоцтво Ісламу мало такий сенс, то це означало б, що невірні, до яких звертався Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, із закликом і до яких Його відправив Аллаг, були мусульманами, бо вони визнавали, що Аллаг є єдиним Творцем, Надільником, Управителем, тобто визнавали тавхід ар-рубубіййа.
Отже, сенс свідоцтва “Ля іляга ілля-Ллаг” – “Ля ма’буда бі-хак’к’ін ілля-Ллаг” (Немає того, кому поклоняються по праву, окрім Аллага), інакше кажучи: “Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага”. Чому ми не говоримо, що сенс свідоцтва – “немає бога, крім Аллага”, а говоримо: “немає істинного бога, гідного поклоніння, крім Аллага”? Тому що тим самим ми заперечуємо всіх псевдобогів, усе, чому люди поклоняються без права на те. Тим самим ми відкидаємо поклоніння всьому, чому поклоняються поряд з Творцем. Ми заявляємо про те, що перед вірою в Аллага, ми відрікаємося від віри в тагута. Як сказано в Корані: “Я відрікаюся від того, чому ви поклоняєтеся, окрім Того, хто мене створив” (43:26,27).
ВИРАЗ “НЕМАЄ БОЖЕСТВА, ГІДНОГО ПОКЛОНІННЯ” (ЛЯ ІЛЯХА) ЗАПЕРЕЧУЄ ВСЕ, ЧОМУ ПОКЛОНЯЮТЬСЯ КРІМ АЛЛАГА.
ВИРАЗ “КРІМ АЛЛАГА” (ІЛЛЯ-ЛЛАГ) СТВЕРДЖУЄ НЕОБХІДНІСТЬ ПОКЛОНІННЯ ОДНОМУ АЛЛАГОВІ, НЕ ДОЛУЧАЮЧИ ДО НЬОГО СПІВТОВАРИШІВ У ПОКЛОНІННІ, ТАК САМО ЯК НЕМАЄ В НЬОГО СПІВТОВАРИША В ПАНУВАННІ.
Таким чином “Ля іляга ілля-Ллаг” неодмінно містить у собі дві речі: заперечення та твердження. Заперечення віри в тагута (псевдобога) і утвердження віри в Аллага. Зречення від тагута і поклоніння Аллагові. На поклоніння заслуговує тільки Аллаг, а все, чому поклоняються, крім Аллага, – псевдобоги, поклоніння їм хибне та неспроможне, ким би вони не були: пророками, ангелами, праведниками, джинами і т. д.
Якщо людина каже, що сенс свідоцтва – “Немає божества, окрім Аллага” (“Ля ма’буда ілля-Ллаг”), то вона немовби стверджує, що поклоніння всьому, чому люди поклоняються поряд з Аллагом, є правильним, що все це – Аллаг. Але коли вона каже: “Немає істинного божества, гідного поклоніння, крім Аллага”, вона тим самим висловлює невір’я в усе, чому поклоняються, крім Аллага, і стверджує, що ніхто не заслуговує на поклоніння, крім Всевишнього.
Якщо людина каже, що сенс свідчення – “Немає господа, крім Аллага”, то ми скажемо: ти визнав єдність Аллага в пануванні, але цього недостатньо. Ти неодмінно маєш визнати єдиність Аллага в обожненні, гідності поклоніння, у праві бути богом, бути тим, кому поклоняються, тобто визнати тавхід аль-улухіййа. Більше того, ти зобов’язаний визнавати щодо Аллага всі три види тавхіду.
Слова “НЕ ДОЛУЧАЮЧИ ДО НЬОГО СПІВТОВАРИШІВ У ПОКЛОНІННІ, ТАК САМО ЯК НЕМАЄ В НЬОГО СПІВТОВАРИША В ПАНУВАННІ” вказують на те, про що ми говорили раніше: якщо Аллаг є єдиним у пануванні, значить, Він має бути єдиним і в гідності поклонятися, обожнюванні.
ТЛУМАЧЕННЯМ СВІДОЦТВА, ЯКЕ РОЗ’ЯСНЮЄ ЙОГО ЗНАЧЕННЯ, Є ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “ОСЬ ІБРАГІМ СКАЗАВ СВОЄМУ БАТЬКОВІ ТА НАРОДУ: “ВОІСТИНУ, Я ЗРІКАЮСЯ ТОГО, ЧОМУ ВИ ПОКЛОНЯЄТЕСЬ, ОКРІМ ТОГО, ХТО МЕНЕ СТВОРИВ. ВОІСТИНУ, ВІН ПОВЕДЕ МЕНЕ ПРЯМИМ ШЛЯХОМ”. ВІН ЗРОБИВ ЦЕ (свідоцтво про те, що немає істинного божества, окрім Аллага) СЛОВОМ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ В ЙОГО ПОТОМСТІ, ЩОБ ВОНИ МОГЛИ ПОВЕРНУТИСЯ НА ПРЯМИЙ ШЛЯХ” (Аз-Зухруф 43:26-28).
Ібрагім сказав своєму батькові Азару та своєму народові: “Воістину, я зрікаюся того, чому ви поклоняєтеся (тобто обов’язково потрібно втілити в реальність зречення від ширку та його прихильників серцем, язиком, органами), окрім Того, хто мене створив”. У цьому аяті ми бачимо спочатку заперечення псевдобогів і оголошення про невіру в них, а потім утвердження віри у Всевишнього Аллага й оголошення про віру в Нього.
“крім Того, хто мене створив”: якщо Аллаг – Творець і Сотворитель, отже, Він має бути єдиним, кому присвячується поклоніння. Ібрагім, мир йому, захотів пояснити своєму народові, що всі ці божества, яким вони поклоняються, всі ці об’єкти поклоніння не можуть бути справжніми богами і не придатні для цього з тієї причини, що вони зроблені, створені. Вони є створеними і такими, що потребують когось, окрім себе, від самого початку і в продовженні свого існування, і лише Творець заслуговує на поклоніння, як про це сказав Ібн Касир.
“Він зробив це (свідоцтво про те, що немає істинного божества, окрім Аллага) словом, яке перебуває в його потомстві, щоб вони могли повернутися на прямий шлях”: тобто, щоб вони могли повернутися до Єдинобожжя й увійти в Іслам.
ВСЕВИШНІЙ ТАКОЖ СКАЗАВ: “СКАЖИ: “О ЛЮДИ ПИСАННЯ! ДАВАЙТЕ ПРИЙДЕМО ДО ЄДИНОГО СЛОВА ДЛЯ НАС І ДЛЯ ВАС, ПРО ТЕ, ЩО МИ НЕ ПОКЛОНЯТИМЕМОСЬ НІКОМУ, ОКРІМ АЛЛАГА, НЕ ДОЛУЧАТИМЕМО ДО НЬОГО ЖОДНИХ СПІВТОВАРИШІВ І НЕ ВВАЖАТИМЕМО ОДНЕ ОДНОГО ГОСПОДАМИ ПОРЯД З АЛЛАГОМ”. ЯКЩО Ж ВОНИ ВІДВЕРНУТЬСЯ, ТО СКАЖІТЬ: “ЗАСВІДЧУЮ, ЩО МИ ЯВЛЯЄМОСЬ МУСУЛЬМАНАМИ”” (Аль Імран 3:64).
“О люди Писання!”: йдеться про юдеїв і християн.
“Давайте прийдемо до єдиного слова для нас і для вас, про те, що ми не будемо поклонятися нікому, окрім Аллага”: раніше ми говорили, що юдеї та християни, що були за часів Пророка, хай благословить його Аллаг і вітає, і що є сьогодні, до яких дійшов заклик, але вони не ввійшли в релігію Аллага, є невіруючими та в разі смерті в такому стані ввійдуть у Пекло, навіть за умови точного дотримання того, на чому були Муса та Іса, мир їм. Бо Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, сказав:
لا يسمع بي من أمتي يهودي أو نصراني ثم لا يؤمن بي إلا دخل النار
“Якщо хтось із моєї общини, чи то юдей, чи то християнин, почує про мене, але не увірує в мене, то неодмінно увійде в Пекло”. (У Мусліма наводиться схожа версія)
У 29-му аяті сури “Ат-Тавба”, говорячи про людей Писання, Всевишній сказав, що вони:
لا يؤمنون بالله ولا باليوم الآخر ولا يحرمون ما حرم الله ورسوله ولا يدينون دين الحق
“Не вірять ні в Аллага, ні в Останній день, не вважають забороненим те, що заборонив Аллаг і Його Посланець, і не сповідують істинну релігію” (9:29).
Тобто їхня релігія – недійсна. Прихід Мухаммада, хай благословить його Аллаг і вітає, ознаменував скасування всіх попередніх віроуставів (шаріатів). Ібн Теймія сказав: “Хто стверджує, що поряд з релігією Мухаммада існує інша релігія, прийнята Аллагом, той звинувачує у брехні Всевишнього Аллага”. Чи потрібно і чи можна намагатися зблизити юдаїзм, християнство та Іслам і знайти між ними компроміс? Ні! Аллаг каже: ні! Є тільки заклик до Ісламу, а не зближення. Є тільки один варіант: усі люди, якої б віри вони не дотримувалися, мають увійти в Іслам і Тавхід, у релігію, з якою Всевишній відправив до людства Свого останнього пророка й посланця. Доказ – цей аят. У ньому міститься наказ прийти до одного єдиного слова, а не до зближення. Так само не може бути зближення між рафідитами і сунітами: якщо рафідити хочуть покаятися і наблизитися до сунітів, для цього є тільки один вихід – вони повинні відмовитися від своєї релігії та увійти в релігію Аллага.
“Якщо ж вони відвернуться, то скажіть: ” Засвідчіть, що ми є мусульманами”: якщо люди Писання відмовляться від залишення своєї релігії та входження в релігію Мухаммада, нехай благословить його Аллаг і вітає, то скажіть їм: “Будьте свідками, що ми є мусульманами (тобто тими, хто віддався і скорився Всевишньому), а всі інші, які не захотіли скоритися тому, з чим прийшов від Господа Мухаммад, нехай благословить його Аллаг і вітає, отже, не є мусульманами та віруючими”.
У висновках з “Кітаб ат-тавхід” автор говорить про те, що свідоцтво Ля іляга ілля-Ллаг у людини не буде дійсним, навіть якщо вона вимовляє його язиком і чинить богоугодні діяння Ісламу, доти, доки вона не додасть до цього зречення від усього, чому поклоняються поряд з Аллагом, і невіру в тагут. Якщо ж людина сумнівається щодо віри в псевдобогів або вагається, то вона не єдинобожник.
НА СВІДЧЕННЯ “МУХАММАД – ПОСЛАНЕЦЬ АЛЛАГА” ВКАЗУЄ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “ДО ВАС З’ЯВИВСЯ ПОСЛАНЕЦЬ ІЗ ВАШОГО ОТОЧЕННЯ. ТЯЖКО ДЛЯ НЬОГО ТЕ, ЩО ВИ СТРАЖДАЄТЕ. ВІН СТАРАЄТЬСЯ ДЛЯ ВАС. ВІН ДОБРИЙ І МИЛОСЕРДНИЙ ДО ВІРУЮЧИХ” (Ат-Тауба 9:128).
ЗНАЧЕННЯ СВІДЧЕННЯ “МУХАММАД – ПОСЛАННИК АЛЛАГА” ПОЛЯГАЄ В:
– ПІДКОРЕННІ ЙОГО НАКАЗАМ,
– ПЕРЕКОНАНІЙ ВІРІ В ТЕ, ЩО ВІН ПОВІДОМИВ,
– ВІДДАЛЕННІ ВІД ТОГО, ЩО ВІН ЗАБОРОНИВ І ВІД ЧОГО УТРИМУВАВ,
– ПОКЛОНІННІ АЛЛАГОВІ ТІЛЬКИ ТАК, ЯК ВІН ВСТАНОВИВ.
НА СВІДЧЕННЯ “МУХАММАД – ПОСЛАНЕЦЬ АЛЛАГА” ВКАЗУЄ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “ДО ВАС З’ЯВИВСЯ ПОСЛАНЕЦЬ ІЗ ВАШОГО ОТОЧЕННЯ. ТЯЖКО ДЛЯ НЬОГО ТЕ, ЩО ВИ СТРАЖДАЄТЕ. ВІН СТАРАЄТЬСЯ ДЛЯ ВАС. ВІН ДОБРИЙ І МИЛОСЕРДНИЙ ДО ВІРУЮЧИХ” (Ат-Тауба 9:128).
Сенс аяту такий:
“Присягаюся, безсумнівно з’явився до вас посланець”: Аят підкріплений кількома зворотами твердження: клятвою, що мається на увазі, літерою “лям” та часткою “к’ад”.
“з вашого оточення”: тобто з людей.
“Тяжко для нього те, що ви страждаєте”: Його обтяжує те, що приносить вам муки й тяготи.
“Він старається для вас”: тобто для того, щоб ви стали на правильний шлях. Пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, не упустив нічого з того, що наближає людей до Аллага, повідомивши про це та наказавши це, і найголовніше з того, що наближає до Аллага та наказано Пророком, хай благословить його Аллаг і вітає – це тавхід. І він не упустив нічого, що віддаляє від Аллага, не вказавши на це і не заборонивши це, і найголовніше із забороненого – ширк.
ЗНАЧЕННЯ СВІДЧЕННЯ “МУХАММАД – ПОСЛАНЕЦЬ АЛЛАГА” ПОЛЯГАЄ В: тобто свідчення “Мухаммаду-р-расулю-Ллаг” має на увазі чотири речі:
ПІДКОРЕННЯ ЙОГО НАКАЗАМ: ми підкоряємося Пророкові, хай благословить його Аллаг і вітає, у всіх його веліннях, тому що підпорядкування йому – це підпорядкування Аллагові. Всевишній сказав:
“Скажи: “Якщо ви любите Аллага – тоді йдіть за мною” (3:31).
ПЕРЕКОНЛИВОЇ ВІРИ В ТЕ, ЩО ВІН ПОВІДОМИВ: тобто треба беззастережно вірити в усе, що достовірно передано від Мухаммада, нехай благословить його Аллаг і вітає, і бути переконаним у тих речах, які стосуються потаємного знання, про які він повідомив. Наприклад, вірити в його слова:
ستفترق أمتي على ثلاث وسبعين فرقة
“Моя община розділиться на сімдесят три групи…” (Сахіх Абі Дауд),
ليكونن من أمتي أقوام يستحلون الحر والحرير والخمر والمعازف
“З’являться в моїй общині люди, які будуть оголошувати дозволеними перелюбство, шовк, вино й музичні інструменти…” (аль-Бухарі).
Щодо всього цього ми говоримо: “Увірували, переконані та віддаємося”.
ВІДДАЛЕННЯ ВІД ТОГО, ЩО ВІН ЗАБОРОНИВ І ВІД ЧОГО УТРИМУВАВ: автор використовує слово “іджтінаб”, як таке, що найяскравіше виражає відмову від забороненого. “Іджтінаб” походить від слова “джаніб” (сторона). Це означає, що ми маємо бути в одному боці, а те, що заборонено Аллагом і Його посланцем, – зовсім в іншому.
І ПОКЛОНІННІ АЛЛАГОВІ ТІЛЬКИ ТАК, ЯК ВІН ВСТАНОВИВ: тобто у відмові від поклоніння не за його сунною. Ці слова є запереченням на адресу прихильників релігійних нововведень.
ВКАЗІВКОЮ НА НЕОБХІДНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ НАМАЗУ ТА ВИПЛАТИ ЗАКЯТУ, А ТАКОЖ ТЛУМАЧЕННЯМ ТАВХІДА Є ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО “АЛЕ Ж ЇМ БУЛО ВЕЛЕНО ЛИШЕ ПОКЛОНЯТИСЯ АЛЛАГОВІ, СЛУЖАЧИ ЙОМУ ЩИРО, БУДУЧИ ХАНІФАМИ, ЗДІЙСНЮВАТИ НАМАЗ І ВИПЛАЧУВАТИ ЗАКЯТ. ЦЕ – ПРАВДИВА ВІРА” (Аль-Баййіна 98:4).
НА НЕОБХІДНІСТЬ ДОТРИМАННЯ ПОСТУ ВКАЗУЄ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “О ТІ, ЩО УВІРУВАЛИ! ВАМ ПРИПИСАНИЙ ПІСТ, ПОДІБНО ТОГО, ЯК ВІН БУВ ПРИПИСАНИЙ ВАШИМ ПОПЕРЕДНИКАМ, – МОЖЛИВО, ВИ БУДЕТЕ БОГОБОЯЗЛИВИМИ” (Аль-Бакара 2:183).
НА НЕОБХІДНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПАЛОМНИЦТВА (ХАДЖУ) ВКАЗУЄ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: “ЛЮДИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПЕРЕД АЛЛАГОМ ЗДІЙСНИТИ ХАДЖ ДО ДОМУ (КААБИ), ЯКЩО ВОНИ ЗДАТНІ ПРОЙТИ ЦЕЙ ШЛЯХ. ЯКЩО Ж ХТО НЕ ВІРУЄ, ТО АЛЛАГ НЕ ПОТРЕБУЄ СВІТІВ” (Аль Імран 3:97).
ВКАЗІВКОЮ НА НЕОБХІДНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ НАМАЗУ І ВИПЛАТИ ЗАКЯТУ, А ТАКОЖ І ТЛУМАЧЕННЯМ ТАВХІДА Є ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО “АЛЕ Ж ЇМ БУЛО ВЕЛЕНО ЛИШЕ ПОКЛОНЯТИСЯ АЛЛАГОВІ, СЛУЖАЧИ ЙОМУ ЩИРО, БУДУЧИ ХАНІФАМИ, ЗДІЙСНЮВАТИ НАМАЗ І ВИПЛАЧУВАТИ ЗАКЯТ. ЦЕ – ПРАВДИВА ВІРА” (Аль-Баййіна 98:4).
Раніше ми говорили, що ханіфія – це релігія, що відхилилася від багатобожжя і спрямувалася до Аллага.
Це – правдива віра: тобто пряма релігія, у якій немає кривизни й недоліків.
НА НЕОБХІДНІСТЬ ДОТРИМАННЯ ПОСТУ ВКАЗУЄ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВСЕВИШНЬОГО: ““О ТІ, ЩО УВІРУВАЛИ! ВАМ ПРИПИСАНИЙ ПІСТ, ПОДІБНО ТОГО, ЯК ВІН БУВ ПРИПИСАНИЙ ВАШИМ ПОПЕРЕДНИКАМ, – МОЖЛИВО, ВИ ЗЛЯКАЄТЕСЬ” (Аль-Бакара 2:183).
“Приписаний”: тобто поставлений в обов’язок. Аллаг повідомив нам, що попереднім общинам ставився в обов’язок піст, але не повідомив про те, яким був цей піст.
“Можливо, ви будете богобоязливими”: тобто зробите між собою та покаранням Аллага перепону, виконуючи Його накази та відмовляючись від забороненого Ним, ґрунтуючись при цьому на знанні та розумінні.
Попередня Лекція №08. Інші види поклоніння
Наступня Лекція №10. Другий та третій ступінь: Іман та Іхсан
