О раби Аллага! Бійтеся Аллага і пам’ятайте, що цей місяць стрімко зменшується й спадає, а ви додайте, збільште діяння, надолужте згаяне своїм покаянням (істіг’фаром), своєю старанністю в цих днях, що залишилися, тому що Аллаг (пречистий Він і піднесений)
لَا يُضِيعُ أَجْرَ الْمُحْسِنِين
“не дасть пропасти нагороді благодійників”
(Коран, сура “Покаяння”, 9:120).
А ті, які проявляють лінощі, які нехтують… Ну що я скажу? Ви самі себе позбавляєте блага. Цей Рамадан піде і буде свідком проти вас, тому що ви згубили його. Ви хочете для себе блага? Ви побоюєтеся для себе зла? Ви хочете для себе Раю? Ви боїтеся Пекла? Так для цього треба щось робити. А що робити? Для цього потрібно здійснювати праведні діяння (аль-‘амаль с-с’аліха).
О раби Аллага, я хочу нагадати вам про те, що особливістю цього місяця є благання (ду’а) до Аллага (пречистий Він і піднесений) Благання (ду’а), о раби Аллага, цього місяця приймається, на нього відповідає Аллага (пречистий Він і піднесений), бо поєднуються дві речі стосовно людини, стосовно тебе зараз поєдналися дві речі, дві великі чесноти: по-перше, чеснота часу, по-друге, чеснота становища. Зрозумій, дві речі поєдналися зараз. Гідність часу полягає в тому, що йде Рамадан, місяць блага, найкращий, найбільший із місяців. А друга гідність – це те, що ти перебуваєш зараз у положенні посту, а положення посту, служіння посту (‘убудійяту с-сиям) – це велике служіння, за допомогою якого людина наближається до Аллага (пречистий Він і піднесений). Отже, об’єдналися дві гідності зараз щодо тебе, і тому не відкидає Аллаг (пречистий Він і піднесений) благання (ду’а). Тому й каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
ثَلاثَةٌ لا تُرَدُّ دَعْوَتُهُمْ الإِمَامُ الْعَادِلُ وَالصَّائِمُ حِينَ يُفْطِرُ وَدَعْوَةُ الْمَظْلُوم
“Троє, чиє благання (ду’а) не відкидається (Аллагом): справедливий правитель, той, хто поститься, коли він здійснює розговіння (іфтар), і благання людини, щодо якої беззаконня й несправедливість (з’ульм) (маз’люма)”.
Ат-Тірмізі (2526), Ахмад (8043). Шейх аль-Албані назвав хадис достовірним. Див. “Сахіх аль-Джамі'” (3116).
Не забувайте про ду’а, коли ви робите іфтар.
А в іншому хадисі сказано:
ثَلَاثُ دَعَوَاتٍ مُسْتَجَابَاتٍ: دَعْوَةُ الصَّائِمِ وَدَعْوَةُ الْمَظْلُومِ وَدَعْوَةُ الْمُسَافِر
“Є три благання (ду’а), на які (Аллаг) відповідає: це благання того, хто поститься, ду’а людини, яку гноблять (ображають незаслужено, незаконно), і ду’а подорожуючого”.
Хадис передав ат-Табарані в “ад-Ду’а” (1313), шейх аль-Албані назвав хадис достовірним у “Сахіх аль-Джамі'” (3030).
О віруючі! Подивіться, Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить, звертається до нас серед цих аятів, аятів про Рамадан, аятів про піст:
وَإِذَا سَأَلَكَ عِبَادِي عَنِّي فَإِنِّي قَرِيبٌ أُجِيبُ دَعْوَةَ الدَّاعِ إِذَا دَعَان
“Якщо Мої раби запитують тебе про Мене, то адже Я Близький і відповідаю на поклик того, хто молиться, коли він до Мене закликає”
(Коран, сура “Корова”, 2:186).
Подивіться: Аллаг повідомляє нам, що Він відповідає тому, хто просить Його. Зверніть увагу! Чи замислювалися ви коли-небудь про цей аят? Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
وَإِذَا سَأَلَكَ عِبَادِي عَنِّي فَإِنِّي قَرِيبٌ أُجِيبُ دَعْوَةَ الدَّاعِ إِذَا دَعَانِ
“А коли запитують тебе Мої раби, то я Близький. Відповідаю на поклик того, хто кличе, коли він закликає”. Не говорить Аллаг (пречистий Він і піднесений): “Коли запитують тебе Мої раби про мене, то скажи їм (о Мухаммад)”. У цій же сурі, сурі “аль-Бакара”, Аллаг (пречистий Він і піднесений) згадує інші аяти. Сказано:
يَسْأَلُونَكَ عَنِ الْأَهِلَّةِ قُلْ
“Вони тебе запитують про молодик. Скажи (о Мухаммад)…” (сура “Корова”, 2:189).
وَيَسْأَلُونَكَ عَنِ الْمَحِيضِ قُلْ
“Вони запитують тебе про менструальні кровотечі. Скажи…” (сура “Корова”, 2:222).
وَيَسْأَلُونَكَ عَنِ الْيَتَامَى قُلْ
“Вони запитують тебе про сиріт. Скажи…” (сура “Корова”, 2:220).
Скрізь “скажи, скажи, скажи (о Мухаммад)”, бо Мухаммад (нехай благословить його Аллаг і вітає) – Посланець Аллага. Через нього нам роз’яснюються шаріатські встановлення (хукми), встановлення Всевишнього Аллага. А в цьому аяті теж сказано:
وَإِذَا سَأَلَكَ عِبَادِي عَنِّي
“А коли запитують тебе про Мене Мої раби”. Не сказано: “Скажи”, немає дієслова “скажи”. Відразу говорить Аллаг (пречистий Він і піднесений): “Коли запитують про Мене тебе Мої раби, то Я Близький” – і не каже: “Скажи”. Чому? Щоб показати, що немає жодних посередників між людиною та Аллагом у благанні. Ми звертаємося до Аллага безпосередньо з нашими молитвами, Він Близький, Він Той, Хто чує, Він той, хто приймає наші ду’а, немає тут жодного посередництва.
О раби Аллага! Ще замисліться, у цьому аяті Аллаг (пречистий Він і піднесений) згадує важливу річ, багато хто чує початок аяту, але не чує кінець: “Коли запитують тебе про Мене Мої раби, то я Близький. Відповідаю на поклик того, хто до Мене закликає, коли він до Мене закликає…”
فَلْيَسْتَجِيبُوا لِي وَلْيُؤْمِنُوا بِي لَعَلَّهُمْ يَرْشُدُون
“…Тож нехай же вони відповідають Мені та вірують у Мене, – можливо, вони йтимуть вірним шляхом”. Подивіться, Аллаг (пречистий Він і піднесений) тут для нас із вами згадує, звертає нашу увагу на дві умови, коли приймається ду’а: “فَلْيَسْتَجِيبُوا لِي – нехай дадуть відповідь Мені وَلْيُؤْمِنُوا بِي – і нехай увірують у Мене”.
Дві умови, щоб приймалося ду’а. Перша – це правильна віра (іман), правильні переконання (‘акида) щодо Аллага (пречистий Він і піднесений). Якщо ти вважаєш, що можна звертатися з благаннями не до Аллага, а через якихось посередників до Аллага, що можна звертатися з молитвами до мертвих, просити в них, якщо ти не маєш правильних переконань, хто Аллаг (пречистий Він і піднесений), якими є Його Атрибути (Сифати), якими є Його Імена, це перешкода для прийняття твого ду’а Аллагом (пречистий Він і піднесений). Говорить Аллаг (пречистий Він і піднесений): “Нехай увірують у Мене”. Увірують правильно в Нього й у все те, у що Він наказує увірувати. Сказано: “І нехай дадуть відповідь Мені”. Це означає покірність Аллаху (пречистий Він і піднесений), повне підпорядкування Йому. Ось це дві умови: перша – підкоряйтеся Аллагові, дайте відповідь Аллагові, виконуючи Його накази, друга – вірте в Аллага (пречистий Він і піднесений) правильно, з правильною ‘акидою.
А цей місяць – місяць виховання: ми виховуємо себе і виправляємо себе в плані нашого поклоніння, в плані наших діянь, в плані нашої поведінки. І ось душа очищається, і ти опиняєшся в піднесеному, великому, високому становищі. І тому це становище є причиною прийняття ду’а.
О той, хто поститься! Аллаг (пречистий Він і піднесений) дав тобі цей шанс, Аллаг дав тобі цю можливість, ти застав цей місяць, Аллаг допоміг тобі здійснювати ці великі поклоніння, тому нехай у тебе буде багато ду’а. Візьми від благання (ду’а) цього місяця більшу частку: молись за себе, молись за те, щоб ти був сам праведним, молись, щоб Аллаг виправив твоє становище, проси вибачення, проси в Аллага (пречистий Він і піднесений), щоб Він дав тобі Своє вдоволення, щоб Він дав тобі успіх у вигляді райських садів та молись за громаду (умму). Не забувай молитися за мусульман, щоб Аллаг (пречистий Він і піднесений) возвеличив цю умму, щоб Аллаг (пречистий Він і піднесений) відгородив цю умму від смут (фітн), явних і прихованих, щоб Аллаг (пречистий Він і піднесений) виправив становище всіх мусульман, бо віруючі як одна будівля, де цеглинки підтримують одне одного.
І особливо бажано багато робити ду’а в Ніч приречення (Лейляту ль-к’адр), тому що на ду’а в Лейляту ль-к’адр особливо відповідає Аллаг (пречистий Він і піднесений). І обирай з ду’а ті, що передані в Корані та Сунні, ду’а з великим змістом, місткі та правильні ду’а.
Подивіться: ‘Аїша запитала Пророка (мир йому і благословення Аллага), як їй просити Аллага в Лейляту л’-кадр. Не просто сама робила ду’а, а попросила Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) навчити, сказала: “Якщо я застану цю ніч (Лейляту ль-к’адр), то як мені просити Аллага (з яким ду’а звертатися)?” І він сказав:
تَقُولِينَ اللَّهُمَّ إِنَّكَ عَفْوٌّ تُحِبُّ الْعَفْوَ فَاعْفُ عَنِّي
“Говори (Аїша): “О Аллаг, воістину, Ти – Той, хто прощає (Милує) (‘Афуу), Ти любиш прощати (і милувати), пробач (помилуй) мене!” “
/Аллагумма, іннака ‘афуввун, тухіббуль-‘афуа, фа’фу ‘анній!/
Ат-Тірмізі (3513), Ібн Маджах (3850). Шейх аль-Албані назвав хадис достовірним у “Сахіх аль-Джамі'” (4423).
Як це ду’а співвідноситься, як воно доречне цієї ночі, Лейляту ль-к’адр, бо цієї ночі записуються долі людини до наступної Ночі визначення на рік, твої діяння і що буде з тобою. Тому як доречно просити Аллага (пречистий Він і піднесений) цієї ночі аль-‘афу (прощення і помилування) і аль-‘афія. Якщо тебе пробачить Аллаг, пробачить усе, що робив із поганого, якщо Він тобі дасть добробут (аль-‘афія), якщо ти отримаєш добробут у цьому світі та Вічному світі, що тобі ще треба? Це і є велике щастя, це і є успіх.
Нехай Аллаг (пречистий Він і піднесений) дозволить нам, допоможе нам, дасть нам сили й терпіння провести ці десять ночей, що залишилися, в найкращому поклонінні та служінні Йому, нехай наставить нас усіх на Прямий шлях. Нехай Аллаг (пречистий Він і піднесений) прийме від нас наш піст і наше вистоювання нічних молитов (к’иям).
