О раби Аллага! Ми з вами попрощалися з місяцем Рамадан. Місяць Рамадан, у який Всевишній Аллаг вклав великі нагороди, великі чесноти, місяць Рамадан, у якому є така ніч, що за своєю добротою, добром і благодаттю (баракяту), перевершує все життя людини, тобто вона краща за все життя людини, таке життя, в якому немає Ночі могутності (Лейляту ль-к’адр), пішов. І, напевно, немає жодної віруючої людини, мусульманина, що не доклала б зусиль, не намагалася в цей місяць зробити щось, щоб отримати вдоволення Аллага (пречистий Він і піднесений), хтось більше, хтось менше, тому що це був сезон великої і найвигіднішої торгівлі з Аллагом (пречистий Він і піднесений). Якщо людина є досвідченим, заповзятливим, майстерним, умілим торговцем, то вона, коли закінчується якийсь сезон вигідної торгівлі, підбиває підсумки, починає “підбивати” підсумки. І ось це підбиття підсумків виражається в трьох речах.
Перше, що він робить, – переконується в отриманні прибутку, чи справді він отримав прибуток, справжній, реальний це прибуток чи це ілюзорний, уявний. Ось так само, о раб Аллага, віруюча людина після Рамадану аналізує, який прибуток, який дохід вона отримала від Рамадану і в чому він виражається. Цей розгляд нею прибутку виражається у двох речах: вона боїться, що від неї не прийнято, і водночас сподівається, що Аллаг (пречистий Він і піднесений) з ласки Своєї не позбавить її нагороди та прийме. Чому вона боїться, що від неї не буде прийнято? Та, тому що вона погано думає про себе, про свої діяння. Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
وَالَّذِينَ يُؤْتُونَ مَا آتَوا وَّقُلُوبُهُمْ وَجِلَةٌ أَنَّهُمْ إِلَى رَبِّهِمْ رَاجِعُونَ
“Ті, які дають те, що дають, але серця їхні тремтять від того, що будуть вони повернуті до свого Господа”
Коран, сура Аль-Мумінун (Віруючі), 23:60.
Аїша (нехай буде задоволений нею Всевишній Аллаг), донька правдивого Абу Бакра, запитала Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) з приводу цього аяту: “(Це про кого), о Посланець Аллага? Це про людей, які п’ють вино, які крадуть, (це про них)?”
لَا يَا بِنْتَ الصِّدِّيقِ ! وَلَكِنَّهُمْ الَّذِينَ يَصُومُونَ وَيُصَلُّونَ وَيَتَصَدَّقُونَ وَهُمْ يَخَافُونَ أَنْ لَا يُقْبَلَ مِنْهُمْ
“Ні, о донько найправдивішого (с’іддік’а! Це про тих, які постять, які моляться (здійснюють намази), які дають милостиню (с’адаку) і при цьому бояться, що від них не буде прийнято. Це ті, які поспішають до благого, і вони досягнуть успіху в ньому”.
Цей хадис передали ат-Тірмізі (3175), ібн Маджах (4198) і Ахмад (25705), шейх аль-Альбані назвав його хорошим.
Віруюча людина весь час боїться, що від неї не буде прийнято. Чому? Тому що вона погано думає про себе. Але до цього страху, що не буде прийнято, вона додає неодмінно надію на милість Аллага (пречистий Він і піднесений), на те, що Аллаг за Своєю Добротою прийме це його незначне діяння. Чому? Та, тому що добре думає про Аллага (пречистий Він і піднесений). Ми з вами повинні добре думати про Аллага (пречистий Він і піднесений). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) повідомляє слова Аллага (пречистий Він і піднесений):
أَنَا عِنْدَ ظَنِّ عَبْدِي بِي
“Я буду (такий), як про Мене думає Мій раб (я буду таким, яким Мене вважає Мій раб)”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (7405) і Муслім (2675).
І тому ми добре думаємо про Аллага (пречистий Він і піднесений) і сподіваємося на Його милість. Отже, віруючий після Рамадану дивиться на свої діяння, аналізує свій дохід, і в нього є страх, що не буде прийнято, бо він погано думає про себе, і надія, що буде прийнято і він отримає винагороду, бо добре думає про Аллага (пречистий Він і піднесений). А це змушує його посилено просити Аллага (пречистий Він і піднесений) прийняти від нього, він звертається до Аллага з благанням (ду’а). Тому попередники (саляф), коли закінчувався Рамадан, посилено, старанно, палко просили Аллага (пречистий Він і піднесений), щоб Він прийняв від них їхні діяння, скоєні в цей місяць. Це перше, що робить успішний торговець: він аналізує прибуток, який він отримує.
Друге, що робить людина, досвідчений торговець, що “підбиває” підсумки ось цього сезону торгівлі, – прагне не допустити тепер після цього якихось угод, що виявляться збитковими і які втілять потім ці збитки, поглинуть, зменшать отриманий ним прибуток або взагалі навіть торкнуться, чого доброго, ще початкового капіталу, який був у нього. Вона боїться тепер, отримавши цей прибуток, щоб тепер, не дай Аллаг, не вляпатися в якусь угоду, збитки від якої зжеруть отримані прибутки, і вона переживає. Ось так само і віруюча людина. Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить у Корані:
وَلَا تَكُونُوا كَالَّتِي نَقَضَتْ غَزْلَهَا مِن بَعْدِ قُوَّةٍ أَنكَاثًا
“Не будьте подібні до тієї (жінки), яка сховала пряжу і зміцнила її, а потім (цю) свою пряжу розпустила (на окремі пасма, на окремі нитки)”
Коран, сура Ан-Нахль (Бджоли), 16:92.
І каже Аллаг (пречистий Він і піднесений):
وَلَا تُبْطِلُوا أَعْمَالَكُمْ
“Не робіть марними ваші діяння”
Коран, сура “Мухаммад”, 47:33.
І віруюча людина старалася під час місяця Рамадан, робила діяння, тому після Рамадану вона намагається що б не сталося, щоб не допустити тепер таких речей, що зіпсують ті нагороди, ті діяння, що вона здійснила під час Рамадану, або зменшать нагороду, що її вона отримала. Деякі люди під час Рамадану, хвала Аллагу (аль-хамду лі-Лляг), робили намаз, постилися, читали Коран, давали с’дадак’у, підтримували родинні зв’язки, але ось закінчився місяць Рамадан, розпочалися перші дні Шаууаля, і ось ці люди, нехай урятує Аллаг (пречистий Він і піднесений), я сподіваюся, що серед вас немає таких людей, кидають намаз, а деякі вчені розглядають залишення намазу як відступ від віри, як вихід з Ісламу, тому що говорить Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
العَهدُ الَّذي بيننا وبينهم الصَّلاةُ ، فمَن تركَها فَقد كَفر
“Договір між нами (мусульманами) і ними (невіруючими) – це намаз. Хто залишить його, той впаде в невір’я”.
Цей хадис передали ат-Тірмізі (2621), Ахмад (5/364), ан-Насаї (1/231), ібн Маджах (1079), ібн Хіббан (1454) і аль-Хакім (1/7), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Це говорить Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає)! А багато хто з нас: тримала себе людина під час Рамадану, старалася; закінчився рамадан, розпочався Шаууаль – і ось людину понесло, і почала вона лихословити про людей, гнобити й кривдити людей, обманювати, наговорювати, і втратила свої нагороди, що їх вона здобула під час цього місяця. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) звернувся до сподвижників із запитанням:
أَتَدْرُونَ مَا الْمُفْلِسُ؟ «أتدرون من المفلس؟»
“Ви знаєте, хто такий банкрут?”
Сподвижники сказали: “Банкрут – це той, у якого немає динарів, не залишилося жодних дирхемів (тобто не залишилося грошей)”. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
إن المفلس من أمَّتي يأتي يوم القيامة بصلاة وصيام وزكاة، ويأتي قد شتَم هذا، وقذف هذا، وأكَل مال هذا، وسفَك دم هذا، وضرب هذا، فيُعطى هذا من حسناته، وهذا من حسناته، فإنْ فَنِيَتْ حسناته قبل أن يُقضَى ما عليه، أُخِذَ من خطاياهم، فطُرِحَتْ عليهِ، ثمَّ طُرِحَ في النَّار
“Банкрут у моїй громаді (уммі) – це та (людина), що прийде в Судний день із намазом, постом, милостинею (с’адак’ою) (яку вона давала). Прийде, (а виявилося, що) одного вилаяв (образив), іншого звинуватив (у чомусь несправедливо), у третього взяв (щось) з майна (поїв з його майна незаконно), пролив кров четвертого, побив п’ятого, і (почнуть забирати з його) благих вчинків (і давати цим людям): заберуть щось – дадуть одному, заберуть щось – дадуть іншому (доки не вичерпаються його благі вчинки), і (потім) братимуть гріхи цих людей (яких він образив, з якими вчинив несправедливо), і будуть кидати на нього, а потім його (самого) кинуть у (пекельний) Вогонь”.
Цей хадис передав Муслім (2581).
Хай урятує Аллаг (пречистий Він і піднесений)!
Отже, це друге, що робить досвідчений торговець після таких сезонів вигідної торгівлі: він боїться укласти якісь угоди, що згублять його прибуток.
А третє, що робить досвідчений торговець, – не зупиняє, не припиняє свою торгівлю, він продовжує торгувати, підтримувати свою торгівлю і після цього сезону великої торгівлі, щоби одержання прибутку тривало, щоби воно не зупинилося. Він продовжує торгівлю в інші дні року теж до наступного сезону. Ось так само і віруюча людина, о раби Аллага! Віруюча людина не залишає діяння після Рамадану. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), ваш коханий, той, за ким наказано вам слідувати, ваш Пророк, ваш імам, якщо здійснював якесь праведне діяння, то закріплював його, і тому він сказав:
أحَبَّ الأعْمالِ إلى اللَّهِ أدْوَمُها وإنْ قَل
“Найулюбленіші діяння для Аллага – це ті, що тривалі (і постійні), навіть якщо їх мало”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (6464) і Муслім (2818).
Одного разу Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав якійсь людині:
لاَ تَكُنْ مِثْلَ فُلانٍ
“Не будь-як такий-то”.
Пречистий Аллаг (субхана Ллаг)! “Не будь-як такий-то” – яким є становище цієї людини, якщо віруючим забороняють потрапляти в таке становище, якщо Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) забороняє віруючим, застерігає віруючих від потрапляння в таке становище?! Що ж це за становище таке?! Що ж зробила ця людина, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже: “Не будь-як такий-то”?!
لاَ تَكُنْ مِثْلَ فُلانٍ؛ كَانَ يَقُومُ اللَّيلَ فَتَرَكَ قِيَامَ اللَّيلِ
“Не будь таким, як такий-то: він робив додаткові нічні намази (к’іяму л-лейль), а потім кинув їх”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (1152) і Муслім (1159).
Ось так от, о раби Аллага! Це стосується всіх праведних діянь. Ви під час Рамадану, аль-хамду лі-Лляг, старанно працювали та робили різні праведні діяння: ви молилися, ви постили, ви давали с’адак’а. Так ось, з усіх цих діянь, які ви робили під час Рамадану, візьміть щось, що ви будете робити протягом усього року: нехай у вас буде щось зі с’адак’а, нехай щось у вас буде з посту (с’іяма), нехай щось у вас буде з нічних намазів (к’іяму л-лейль), нехай буде у вас щось із читання Корану, а не так, що ви попрощалися з цими діяннями після завершення Рамадану, остання зустріч із ними була, коли закінчився Рамадан, і потім до наступного Рамадану. Ні, о раби Аллага! Якщо ви старалися в Рамадан, не припиняйте ці діяння.
Далі, о раб Аллага. Під час Рамадану ти постив вдень, вночі ти здійснював намази, ваші серця були вдячні Аллагові (пречистий Він і піднесений), ваші язики поминали Аллаха (пречистий Він і піднесений), ви прагнули всього доброго, ваші душі відсторонялися від забороненого. Що ви відчували? Коли людина поводиться так, вона відчуває велике умиротворення в серці, вона відчуває, що життя в неї благе, вона відчуває, отримує насолоду, у серці радість. І ось тепер я вас запитаю: що ви тепер маєте намір робити? Два варіанти: перший варіант – я сподіваюся, що ви зробите так, я вважаю вас такими – ви залишитеся залишатися ось так ось покірними Аллагові (пречистий Він і піднесений) і будете щирими Його рабами, а другий варіант – хай врятує Аллаг (пречистий Він і піднесений) мене та вас від цього – можливо, ти маєш намір після Рамадану потрапити в тенета шайтана, можливо, ти маєш намір віддалитися від того, що до вподоби Аллагові (пречистий Він і піднесений). О раб Аллага! Я думаю, ти на власні очі переконався і в тебе немає сумнівів, що справжнє, благе, чудове життя може бути, тільки коли ти покірний Аллага (пречистий Він і піднесений). Якщо в тебе є покірність Аллага, ти бачиш: у сім’ї в тебе все добре, у стосунках між домочадцями добре, скрізь це світло, ця волога і в серці насолода. І ось ця насолода життя, це благо життя, цей рай життя, що полягає в покірності Аллагові (пречистий Він і піднесений), – збережи це, бійся Аллага (пречистий Він і піднесений), залишайся покірним Аллагові (пречистий Він і піднесений).
Далі, о раб Аллаха. Рамадан, як ви знаєте, – велика школа для віруючої людини, і масу уроків ми отримуємо з цієї школи, з Рамадану. Так ось, один з дуже важливих уроків Рамадану – і в цьому немає сумніву – якщо людина проявляє справжню волю, проявляє справжню рішучість, то вона може здійснювати те, що до вподоби Аллага, і вона може залишати те, що заборонив Аллаг (пречистий Він і піднесений). Подивіться: скільки триває піст? П’ятнадцять, шістнадцять годин на день, у деяких місцях до вісімнадцяти годин і більше. Але ж людина залишає на цей час – іноді це буває дуже спекотний період року – їжу, питво, пристрасті. Чому? Тому що в неї є бажання, є рішучість, є твердість волі, є справжня воля. Або подивіться на наших братів, які зазнали цієї страшної біди – огидного, мерзенного гріха куріння. Людина палить, але, коли настає Рамадан, на цей час, поки триває піст, вона не палить. Коли настає час розговіння (іфтару), вона біжить і починає курити. Що змінилося?! Чому до іфтару він міг не курити, а коли настав іфтар, він почав курити?! Що змінилося?! А ось це – воля, бажання, бо до цього він мав справжню рішучість, мав волю, мав бажання, тому, о раби Аллага, річ не в тому, що ти не можеш, і не кажи: “Я не можу”, річ у ній – у волі. Різниця між цими станами тільки у волі. Справа не у твоєму безсиллі, а в слабкості твого бажання, слабкості твоєї волі. Тому просіть в Аллага (пречистий Він і піднесений) зміцнити вас і не кажіть: “Я не можу”.
І нарешті, о раби Аллага. Аллаг (пречистий Він і піднесений) подовжив нам життя, Аллаг дозволив вам залишитися після Рамадану і не померти під час Рамадану. Ваше життя продовжилося після Рамадану. І будьте з благих віруючих. Благі віруючі – це ті, яким роки додають тільки благо, благі віруючі – це ті, які відвертаються, відсторонюються від гріхів. І не будьте серед тих людей, яким роки, додатковий час тільки додають гріха й завзятості в непокорі Аллагу (пречистий Він і піднесений). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
إنَّهُ لاَ يَزِيدُ المُؤْمِنَ عُمُرُهُ إِلاَّ خَيْراً
“Віруючій людині роки додають тільки блага”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (7235) і Муслім (2682).
Запитали Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає): “Хто найкращий з людей?” Він сказав:
مَن طالَ عُمرُهُ، وحسُنَ عملُهُ
“(Кращий – це) той, у якого довге життя і хороші діяння”.
“А найгірші з людей – це хто?”
مَنْ طَالَ عُمُرُهُ وَسَاءَ عَمَلُهُ
“(Це) ті, у яких життя довге і діяння кепські”.
Цей хадис передав ат-Тірмізі (2330), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Ми просимо Аллага (пречистий Він і піднесений), щоб Він прийняв від нас, щоб Аллаг (пречистий Він і піднесений) ці наші незначні діяння зробив для нас тяжкими в Судний день.
