إنَّ الْحَمْدَ لِلهِ نَحْمَدُهُ وَنَسْتَعِينُهُ وَنَسْتَغْفِرُهُ، وَنَعُوذُ بِاللهِ مِنْ شُرُورِ أَنْفُسِنَا وَمِنْ سَيِّئَاتِ أَعْمَالِنَا، مَنْ يَهْدِهِ اللهُ فَلاَ مُضِلَّ لَهُ، وَمَنْ يُضْلِلْ فَلاَ هَادِىَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنْ لاَ إِلَهَ إِلاَّ اللهُ وَحْدَهُ لاَ شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ
Кожен із нас, і немає тут винятків, переживає періоди, коли йому тяжко, коли в серці біль, тривога і важкість, муки, смуток, печаль, пригніченість. А що мучить наше серце? Ось що позбавляє нас внутрішнього спокою й умиротворення, ось цього ось щастя? Що це таке? Насправді це три речі.
Перша річ – це смуток за минулим. Людина сумує за минулим, і цей сум може бути пов’язаний або з минулими нещастями, або з якимись гріхами, провинностями і упущеннями, які вона скоїла. Тобто людина сумує через ті нещастя, які спіткали її раніше, в минулому, згадує і сумує або через свої гріхи, упущення і проступки, які вона скоїла в минулому. І ось це отруює їй життя, вона постійно картає і дорікає собі. І в її мозку постійно обертається ось ця ось думка, вона свердлить її мозок:
لو أني فعلتُ لكانَ كذا وكذا
“Якби я вчинив інакше”, “Якби я вчинив по-іншому”, “Якби я тоді зробив те-то і те-то”, “Якби я зробив те-то і те-то, було б так-то і так-то, все було б інакше”.
А як це лікувати і яке лікування? Лікування просте! Якщо ти засмучуєшся через минулі нещастя, тоді тобі треба просто твердо усвідомити, що те, що трапилося, не могло не трапитися. Інакше статися не могло, змінити вже нічого не можна. І про це говорить Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
وَإِنْ أَصَابَكَ شَيْءٌ فَلَا تَقُلْ: لَوْ أَنِّي فَعَلْتُ كَانَ كَذَا وَكَذَا, وَلَكِنْ قُلْ: قَدَّرَ اَللَّهُ وَمَا شَاءَ فَعَلَ; فَإِنَّ لَوْ تَفْتَحُ عَمَلَ اَلشَّيْطَانِ
«А якщо тебе спіткає щось, то не кажи: “Якби я зробив те-то і те-то, то було б так-то і так-то”, а скажи: “Таким є визначення Аллага, і Він зробив те, що забажав”, тому що це “якби” відкриває двері для дій шайтана”».
Цей хадис передали Муслім (2664), ібн Маджах (4168), Ахмад (8777) і ан-Насаї (10457)
І виходить у шайтана вселити в твоє серце печаль і смуток.
А якщо тебе мучать ось ці думки про минулі гріхи, проступки й упущення, то тут єдині й вірні ліки – це щире каяття й повернення до Аллага (пречистий Він і піднесений) (тауба), тверде знання тобою, що ось цей жаль і є покаяння, тверде знання тобою, що якщо ти щиро покаєшся, то буде стерте з тебе те, що ти скоїв раніше з гріхів, тверде знання тобою, що той, хто щиро покаявся в гріху, подібний до того, хто не скоював цього гріха.
التَّائبُ من الذَّنبِ كمن لا ذنبَ له
“Той, хто покаявся в гріху, подібний до того, хто не скоював цей гріх”.
Цей хадис передали ібн Маджах (4250) і ат-Табарані (10281), шейх аль-Альбані назвав його добрим.
О раб Аллага! Співчуття про гріх – це одне, а коли людина вбиває себе і коли вона занурюється в розпач, у чорні думки та в чорний смуток, що з’їдає серце й не дає рухатися вперед, – це інше. Хіба ти не чув, як сказав Той, Хто найдобріший з усіх милуючих?! Він сказав:
قُلْ يَا عِبَادِيَ الَّذِينَ أَسْرَفُوا عَلَى أَنفُسِهِمْ لَا تَقْنَطُوا مِن رَّحْمَةِ اللَّهِ إِنَّ اللَّهَ يَغْفِرُ الذُّنُوبَ جَمِيعًا إِنَّهُ هُوَ الْغَفُورُ الرَّحِيمُ
«Скажи: “О раби Мої, які переступили проти самих себе, не впадайте у відчай у милості Аллага. Воістину, Аллаг прощає всі гріхи. Воістину, Аллаг – Прощаючий і Милуючий”»
Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39:53.
І знайте, о раби Аллага, що немає такого гріха, який не можна було б спокутувати щирим покаянням.
Друга річ, що вражає наше серце, що позбавляє нас щастя і спокою, – це переживання і сум людини з приводу її нинішньої ситуації, її теперішнього становища. Людина відкидає сьогодення, вона не може змиритися з тим, що є. Вона не може сприймати ось це сьогодення із задоволенням і вдоволенням. І це мучить її.
Як лікувати це? А лікувати це теж просто! Від цієї недуги лікування таке: привчи себе задовольнятися тим, що дав Аллаг (пречистий Він і піднесений), тому що Аллаг (пречистий Він і піднесений), якщо дав щось тобі, сподівайся, що це благо. І сказано:
لَنْ تَمُوتَ نَفْسٌ حَتَّى تَسْتَوْفِيَ رِزْقَهَا
“Жодна душа не помре, доки повністю не отримає свій прожиток (який відвів їй Аллаг, пречистий Він і піднесений)”.
Цей хадис навів шейх аль-Альбані в “ас-Сахіху т-Таргіб уа т-Тархіб” (1702) і назвав його хорошим, достовірним.
Почуйте, о раби Аллага! Почуйте, якщо ви можете чути. Почуйте те, що говорив той, хто завжди говорив тільки одну правду, а він сказав:
قد أفلح من أسلَم و رُزِقَ كفافًا ، و قَنَّعَه اللهُ بما آتاه
“Воістину, щасливий той, хто прийняв Іслам і наділений елементарними благами, що позбавляють його від необхідності просити людей, і кого Аллаг зробив задоволеним (вдоволеним) тим, що дав йому”.
Цей хадис передав Муслім (1054).
А третє, що гризе наше серце і позбавляє нас спокою та щастя, – це страх людини перед майбутнім. Людина переживає про майбутнє, що буде потім. Вона переживає про майбутнє, боїться бідності та інших якихось речей, які будуть у майбутньому.
Як лікувати ось цю недугу, яка мучить людину, – страх перед майбутнім? Лікування таке: сподіватися на Аллага, добре думати про Аллага (пречистий Він і піднесений) і твердо вірити, що Аллаг (пречистий Він і піднесений) тебе не залишить. А хіба залишав тебе до цього твій Господь?! Не залишить тебе і в майбутньому. У хадисі йдеться:
قال اللهُ تعالى : أنا عند ظنِّ عبدِي بي إنْ ظنَّ خيرًا فلهُ ، وإنْ ظنَّ شرًّا فلهُ
«Аллаг каже: “Я буду таким, як про Мене думає Мій раб: якщо думатиме хороше, воно буде йому, якщо думатиме погане, воно буде йому”».
Цей хадис передали аль-Бухарі (7405), Муслім (2675), ат-Тірмізі (3603), ан-Насаї (7730), ібн Маджах (3822), Ахмад (9076) та ібн Хіббан (639).
Тому, о раби Аллага, бійтеся Аллага і боріться з самими собою. Боріться зі своїми душами за те, щоб жити на шляху Аллага (пречистий Він і піднесений), тому що в цьому – житті на шляху Аллага – криється все щастя цього світу і світу вічного. І якщо ви житимете на шляху Аллага (пречистий Він і піднесений), то навіть якщо вам щось не дістанеться з благ цього світу – а в цьому світі обов’язково нам щось не дістанеться, знайте, що те, що Аллаг дасть замість цього там, у справжньому житті, незрівнянно краще.
І знайте, о раби Аллага, що найостаннішій людині, хто вийде з пекельного Полум’я і кому Аллаг (пречистий Він і піднесений) потім дозволить увійти до Раю, Йому Всещедрий Аллаг скаже: “تمنى – бажай!” І ця людина почне бажати те, те й це, почне мріяти, бажати, бажати й бажати, і її бажання закінчаться, а коли вони закінчаться, Аллаг (пречистий Він і піднесений) скаже: “تمن من كذا – а ще забажай це (і забажай це)”. Аллаг – Він Всещедрий, підказуватиме рабу, що потрібно ще побажати, про що потрібно ще помріяти. І ось коли всі мрії вичерпаються вже і коли він все виговорить і все вимовить. Аллаг (пречистий Він і піднесений) скаже:
هذا لك وعشرة أمثاله
“Тобі буде (все) це та ще в десять разів більше, ніж (все) це”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (6574) і Муслім (482).
І це для кого? Для того, хто посідає в Раю найнижчий ступінь і найнижче становище, чиї насолоди будуть найменшими в Раю. А що тоді говорити про тих, хто посідає високі ступені?! О раб Аллага, воістину, ця велика оплата за твою працю. Так живіть же на шляху Аллага, пам’ятайте, що земне життя швидкоплинне і що блага цього життя не довговічні, що смерть близька і що успіх в Аллага для богобоязливих.
اللهم إنا نسألك العفو والعافية اللهم إنا نسألك العفو والعافية اللهم إنا نسألك العفو والعافية
О Аллах, ми просимо у Тебе прощення і благополуччя!
اللَّهُمَّ إِنَّا نَعُوذُ بِكَ مِنَ الهَمِّ وَالحَزَنِ
О Аллах, ми вдаємося до Тебе від переживань і печалей!
اللَّهُمَّ لا تَكِلْنَا إِلَى أَنْفُسِنَا طَرْفَةَ عَيْنٍ
О Аллах, не доручай нас нам самим нашим душам навіть на одну мить! О Аллаг, потіш наші очі й наші серця, потіш їх звеличенням Єдинобожжя (Таухіда), звеличенням Сунни та єднанням мусульман навколо Таухіда й Сунни й потіш нас поразкою багатобожжя (ширка) та нововведень (бід’ата)! І врятуй слабких, пригноблених, тих, яких гноблять, допоможи їм! Зніми труднощі з тих, хто перебуває у скрутному становищі! Вилікуй наших хворих, допоможи розплатитися з боргами, у кого є борги! Прости всіх мусульман, живих і мертвих!
