Знайте, що всі імами, що всі вчені з-поміж попередників, вони одноголосні в тому, що не можна будувати на могилах мечеті, що не можна робити з могил мечеті, і що не можна ховати померлих у мечетях, бо Пророк (нехай благословить його Аллаг та вітає) суворо-настрого застеріг від цього.
Учені кажуть, якщо когось поховали в мечеті, і мечеть була до того, а потім поховали туди людину, то потрібно, якщо ця могила свіжа, якщо це нова могила, перенести цю могилу в інше місце. Якщо це – стара могила, вже давня, значить, просто її зрівняти так, щоб жодних слідів від цієї могили не залишилося. Якщо ж, навпаки, була спочатку могила, а потім там побудували мечеть, значить, – кажуть учені – потрібно цю мечеть прибрати. Або якщо ця могила стара, значить потрібно прибрати наявність ознак цієї могили в мечеті. Звичайно, я хочу звернути вашу увагу, це дуже важливо, я звертаюся до молоді зараз насамперед. На це має право тільки влада, запам’ятайте! Тобто, люди, які мають вплив. Це в жодному разі не повинна робити гаряча, палка молодь. Це – компетенція суто релігійної влади. Це їхній обов’язок перед Аллагом (пречистий Він і піднесений).
Добре, це дуже чудово, що молоді люди люблять Таухід (Єдинобожжя), але вони не мають права йти й ламати щось, бо зла від цього більше ніж користі. Тому що, тим самим вони нашкодять мусульманам, вони нашкодять сунні, вони нашкодять заклику сунни. І тому, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), коли він був у Мецці, навколо Кааби було більш ніж 300 ідолів, але Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) не зачепив жодного з них, доки не було взято Мекку мусульманами, і доки управління Меккою не перейшло до рук Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Тільки потім він знищив цих ідолів. І вчені ісламу кажуть, що якщо мечеть побудована на могилі, значить не можна молитися в цій мечеті. Не можна там здійснювати ні обов’язковий намаз (фард), ні додатковий намаз (нафль). Це – заборонено.
О раби Аллага, запам’ятайте одну річ і вселяйте це людям – мечеті й могили не мають одна до одної жодного стосунку. Могили і мечеті не пов’язані одна з одною. Потрібно розірвати в уявленнях мусульман наявність якогось зв’язку між могилою і мечеттю. Мечеть – окремо, могила – окремо.
О мусульмани, напевно, ви чули, напевно, не раз, що “Це горезвісні ваггабіти, які забороняють ось так от ховати праведників у мечетях або зводити мечеті і гробниці на могилах. Це горезвісні ваггабіти”, – кажуть вони. Але, насправді – ні, о раби Аллага. Це одностайність, це іджма (одностайність) усіх імамів цієї умми, вчених цієї умми, в усіх чотирьох мазхабах. І я тому хочу, щоб ви почули, що говорять у чотирьох мазхабах.
Мазхаб імама Абу Ханіфи – судження (хукм) їхнє про цю річ – заборонено – الكراهة التحريمية.
Учень імама Абу Ханіфи, Аль-імам Мухаммад, він каже у своїй книжці “аль-Асар”: “Ми не вважаємо припустимим щось додавати до могили, і ми не вважаємо припустимим цементувати, або наносити гіпс якийсь, або покривати глиною, тобто, щось будувати на ній. І ми не вважаємо допустимим, вважаємо це макрух”, – а макрух у розумінні перших ханафітів означає: “харам”, заборонено. Він сказав: “Ми вважаємо що заборонено робити біля могили мечеть” – це мазхаб Абу Ханіфи.
Що кажуть шафіїти, подивіться. Видатний факіх (правознавець) Ібн Хаджар Аль-Хайтамі, він говорить у своїй книзі “Аз-Заваджир ‘ан іктіран аль-кабаір”, перераховує там великі гріхи, страшні гріхи, і каже: “З великих гріхів робити з могил мечеті, або запалювати на могилах світильники, або робити з могил أوْثَان ідолів, або здійснювати таваф навколо могил, або торкатися до цих могил для баракату, або здійснювати намаз у бік цих могил”.
Що кажуть малікіти?
Аль Куртубі, видатний малікітський вчений, він у своєму тафсирі говорить:
يحرم على المسلمين: أن يتخذوا قبور الأنبياء والعلماء مساجد
“Заборонено мусульманам робити з могил Пророків або вчених мечеті”.
І ханбаліти, вони говорять про це. Більше того, низка ханбалітів каже, що ті, хто здійснюють намаз у таких мечетях, їхній намаз буде недійсним.
О раби Аллаха, і останнє. Ви повинні це знати, ви повинні бути озброєні. Ті люди, які кажуть, що це добре і це можна, поширюють оману. Звичайно ж, у них є свої докази, свої уявні докази. Так ось що вони наводять. Перше, що вони кажуть, виправдовуючи поховання померлих у мечетях або зведення храмів на могилах: “А хіба Аллаг не сказав у сурі Аль Кахф:
قَالَ الَّذِينَ غَلَبُوا عَلَى أَمْرِهِمْ لَنَتَّخِذَنَّ عَلَيَبُوا عَلَى أَمْرِهِمْ لَنَتَّخِذَنَّ عَلَيْهِم مَّسْجِداً
“І сказали ті, які взяли гору в їхній справі: Давайте влаштуємо над ними (тобто, над мешканцями печери) мечеть”.
Коран, сура Аль-Кагф (Печера) 18:21
І кажуть: “Бачите? Аллаг (пречистий Він і піднесений) каже, що вони звели мечеть над мешканцями печери, і Аллаг не засуджує це”.
Що ми їм скажемо? Запам’ятайте, що ви їм повинні відповісти. Ви повинні відповісти: “Це було до нас, до приходу Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає). Нам наказано слідувати за Мухаммадом (нехай благословить його Аллаг і вітає), за його шаріатом. А в його шаріаті це суворо заборонено”. Це – по-перше.
По-друге, Аллаг засуджує це, якщо ви уважно прочитаєте цей аят, Аллаг каже:
قَالَ الَّذِينَ غَلَبُوا عَلَى أَمْرِهِمْ
“Сказали ті, які взяли гору”. Тобто силою побудували мечеть. Тобто, це були люди, що володіють владою, але не володіють знанням, і не володіють богобоязливістю. Вони взяли, і користуючись своєю силою і владою побудували там цю мечеть.
А по-третє, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить у хадисі:
ألا إنَّ ما حرم رسولُ اللهِ مثلُ ما حرم اللهُ
“Воістину, те, що заборонив посланець Аллага, те заборонив Аллаг”.
(Сахіх аль-Джамі’, 8186)
І якщо в Корані не сказано, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав це, і в останніх своїх проповідях, тому це заборонено, о раби Аллага.
Друге, що вони поширюють і на що вони посилаються, і чим вводять в оману людей, і багато хто потрапляє на гачок, це з найголовніших сумнівів, які вони сіють. Вони кажуть: “А хіба Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), хіба його могила не в мечеті? Хіба він не похований у мечеті? А ви кажете – не можна. Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) похований у мечеті, і Абу Бакр біля нього, і Умар біля нього”, – кажуть вони.
Що ми відповімо на це?
Послухайте, ви повинні знати. Ми скажемо їм: “Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) не був похований у мечеті, і мечеть його не була збудована на могилі. Коли помер Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), його вирішили поховати там, де він помер. Тому що Пророків ховають там, де вони вмирають. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) помер у домі своєї дружини Аїші رَضِيَ اللهُ عَنهَا, на її руках, у її кімнаті. Це була кімната Аїші. Це був дім Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і його дружини. Бо була мечеть Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), а зліва від мечеті були будинки, кімнати дружин Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Вони не належали до мечеті. Між мечеттю і цими кімнатами була стіна, а там були двері, через які Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) виходив на намаз, для проведення намазу. Але це були будинки, ті місця, де жив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) зі своїми дружинами. Якби це була мечеть, хіба б можна було там жити зі своєю дружиною? Мати стосунки з дружиною? Ні, це не було мечеттю. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) помер там, і його поховали в його кімнаті. Це не було мечеттю, о раби Аллага.
А далі виникла необхідність розширювати мечеть – збільшилася кількість мусульман. І ці розширення були проведені за часів Умара та за часів Усмана رَضِيَ اللهُ عَنهُم. Але сподвижники знали, що не можна розширювати мечеть у бік могили Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), бо не повинно бути могили в мечеті. І тому Умар та інші розширювали в інші боки мечеть, але не в бік кімнат дружин Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). І більше того, Умар, розширюючи мечеть, сказав щодо цього боку, де була могила Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає):
إنه لا سَبِيلَ إليها
“Немає шляху до цієї кімнати”.
Бо вони знали, що не можна, що це суворо-настрого заборонено, що це – шлях до ширку. Але потім минув час, і вже наприкінці першого століття, вже майже в 90-му році, з’явився правитель у Медині, Аль-Валід ібн Абділь-Малік, який вирішив розширити мечеть ще раз. Він видав наказ розширити мечеть у бік кімнат дружин Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), зламати кімнати дружин Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), і туди розширити мечеть. І вийшло, що могила Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), кімната, в якій він похований, виявилася оточеною мечеттю. На той час уже нікого зі сподвижників у Медині не було. Але ті вчені, які там були, зокрема Саїд ібн Аль-Мусайіб, вони висловили різкий осуд йому. Вони сказали: “Не можна! Не роби!”. Але він не послухав, він зробив це, і він зробив помилку. Але хіба може його помилка бути для нас сьогодні виправданням. Коли є такі заборони від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) на те, щоб поміщати могили в мечеті. Але Аль-Валід ібн Абділь-Малік, він все ж таки розуміє як це небезпечно, він наказав оточити кімнату Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) стінами з усіх боків, а північну стіну зробити у вигляді трикутника, щоб люди не могли вишикуватися там та здійснити намаз одночасно в бік кібли та в бік кімнати Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Щоб не могли здійснити намаз у бік могили він зробив трикутну стіну. Вийшло, що крім стіни самої кімнати, ще з’явилися стіни, а потім наказано було ще зробити низку стін. Таким чином, сьогодні, о раби Аллага, кімната Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), його могила, оточена цілою низкою стін, і ці стіни безпросвітні, і там немає входу. Не можна проникнути туди, не можна побачити могилу Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Це кілька рядів стін, щільних і безпросвітних. Могила далеко, вона закрита. Аллаг виконав свою обіцянку, дану Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає), відповів на його молитву. А він перед смертю сказав:
“О Аллаг, не зроби мою могилу ідолом, якому поклоняються”.
І Аллаг прислухався, прийняв це ду’а Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Тому, немає в цьому для заблудших доказу.
І, нарешті, третє, що вони кажуть. Вони кажуть, що є мечеть у Міні, яка називається “Масджид аль-Хайф”, і вони кажуть, що там поховано 70 Пророків, а Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) там молився. Що ми їм скажемо?
Ми скажемо, що немає жодного достовірного повідомлення, що в цій мечеті поховано 70 Пророків, що там хтось похований. Так, є повідомлення, що там молилися Пророки, але що вони там поховані, такого повідомлення достовірного не існує.
Ми просимо в Аллага (пречистий Він і піднесений), щоб Він укріпив нас усіх в Єдинобожжі, щоб Він дозволив нам з вами зрозуміти наскільки це важливо, щоб Він дозволив нам зрозуміти, як важливо боятися ширку, щоб Аллаг уберіг нас з вами і наше потомство від поклоніння ідолам.
رَبَّنَا آتِنَا فِي الدُّنْيَا حَسَنَةً وَفِي الْآخِرَةِ حَسَنَةً وَقِنَا عَذَابَ النَّارِ
رَبَّنَا اغْفِرْ لنا وَلِوَالِدَينا وَلِلْمُؤْمِنِينَ يَوْمَ يَقُومُ الْحِسَابُ
اللهم صل وسلم على نبينا محمد وعلى آله وصحبه أجمعين وآخر دعوانا أن الحمد لله رب العالمين
Застереження від перетворення могил на мечеті. Частина перша
