О віруючі раби Аллага, бійтеся Аллага, бо богобоязливість – це щастя в цьому світі й у вічному світі. Всевишній Аллаг у своїй великій Книзі описує віруючих рабів, тих, які знайшли повний іман. І Аллаг згадує багато якостей, які вказують на досконалість релігійності людини: на повноту її віри, на те, що вона знає свого Господа, свого Творця. Однією зі згадок цих якостей віруючих є сура Аль-Мумінун (Віруючі).
Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить у сурі Аль-Мумінун (Віруючі):
إِنَّ الَّذِينَ هُم مِّنْ خَشْيَةِ رَبِّهِم مُّشْفِقُونَ
“Воістину, ті, які від страху перед Господом своїм тремтять,
وَالَّذِينَ هُم بِآيَاتِ رَبِّهِمْ يُؤْمِنُونَ
і які в знамення, аяти свого Господа вірують,
وَالَّذِينَ هُم بِرَبِّهِمْ لَا يُشْرِكُونَ
і які не надають своєму Господу співтоваришів, не роблять ширк,
وَالَّذِينَ يُؤْتُونَ مَا آتَوا وَّقُلُوبُهُمْ وَجِلَةٌ أَنَّهُمْ إِلَى رَبِّهِمْ رَاجِعُونَ
і які роблять те, що роблять із праведних діянь, а серця їхні при цьому бояться, що від них не буде прийнято, коли вони повернуться до свого Господа”.
Коран, сура Аль-Мумінун (Віруючі), 23:57-60.
Подивіться, які великі якості згадує Аллаг (пречистий Він і піднесений) щодо своїх віруючих рабів. Ці якості – як прикраси на них. Це – краса, це – скарб, це – коштовність. Ці якості, вони забезпечують повноту віри людини, силу релігійності людини, її справжній зв’язок з Аллагом (пречистий Він і піднесений). Подивіться, Аллаг (пречистий Він і піднесений) у цих аятах згадує якості цих віруючих людей, у яких повний іман. Одна з цих якостей, що вони бояться Аллага (пречистий Він і піднесений), тремтять перед Ним, тому що вони знають Аллага, вони знають, хто такий Аллаг. Інша риса їхня – що вони бояться і переживають за свою віру (іман). Чому? Тому що іман – це найдорожче, найцінніше, найвище, чим вони володіють. І їхній страх за іман, він сильніший, ніж страх щодо будь-чого. Ні за що вони не бояться так, як за іман. Чому? Та тому що іман у їхніх серцях – він займає величезне, важливе місце. І подивіться, Аллаг (пречистий Він і піднесений) описуючи їх каже, що вони об’єднують у собі дві речі. З одного боку, вони володіють іманом, і здійснюють праведні діяння, а з іншого боку, вони бояться, що від них не буде прийнятий їхній іман, що будуть відкинуті їхні діяння (амаль), що вони здійснили. Ось таким буває віруючий з досконалою вірою, зі справжньою, автентичною вірою. Як каже Аль-Хасан Аль-Басрі:
إِنَّ الْمُؤْمِنَ جَمَعَ بين إِحْسَان وَمخافة، وَإِنَّ الْمُنَافِقَ جَمَعَ بين إِسَاءَة وَأَمْن
“Воістину, віруючий – він об’єднує в собі благодіяння (хороші вчинки) і страх. А лицемір – він об’єднує в собі погані вчинки і заспокоєність, він не боїться, він почувається в безпеці”.
Лицемір (мунафік). Хто такий лицемір? Лицемір – це найгірший з людей, це – гірше ніж невіруючий, це – найгірший з невіруючих. І тому, лицеміри, вони в найнижчому шарі пекельного вогню, в найсильніших муках. Хто такий лицемір? Лицемір – це той, хто зовні показує, що він праведний, що він мусульманин, що він віруючий, але всередині в себе він приховує невір’я (куфр). Нехай урятує Аллаг (пречистий Він і піднесений).
О раби Аллага, якщо ми з вами подивимося на життя й опис, і вивчатимемо життєпис попередників наших, сподвижників (сахаба), їхніх послідовників, то ми побачимо, якою великою праведністю вони володіли, ми побачимо, якою була в них міцна віра, ми побачимо, який у них був зв’язок із Аллагом (пречистий Він і піднесений). І в той же час, вони боялися Аллага (пречистий Він і піднесений), дуже сильно боялися за свій іман, за свою релігію. Вони боялися, щоб не змінилося серце. Вони дуже боялися, щоб не зіпсувався іман. Вони дуже боялися, щоб іман не перетворився на лицемірство (ніфак). Так, о раби Аллага, незважаючи на досконалість своєї релігії, повноту своєї віри, вони ось так, дуже сильно боялися лицемірства.
І дуже багато повідомлень передано в книгах по хадису, книгах по життєпису, багато повідомлень, які доводять і вказують на це.
Подивіться, Абдулла бну абі Мулейка (ابْنُ أَبِي مُلَيْكَةَ), він каже:
أَدْرَكْتُ ثَلاَثِينَ مِنْ أَصْحَابِ النَّبِيِّ صلى الله عليه وسلم، كُلُّهُمْ يَخَافُ النِّفَاقَ عَلَى نَفْسِهِ
“Я застав тридцять сподвижників, і кожен з них боявся лицемірства (ніфака) щодо себе”.
Умар бнуль Хаттаб… Зайвим буде розповідати, хто такий Умар бнуль Хаттаб, усі знають його віру (іман), його релігійність. Умар бнуль Хаттаб підходив до Хузайфи бнуль-Ямана (حذيفة بن اليمان). Хузейфа бнуль-Яман, людина, якій Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) таємно повідав імена лицемірів (мунафіків). Умар знав, що Хузейфа знає ці імена, і він підходив до Хузейфи і говорив:
أَنْشُدُكَ اللهَ (أنشدك بالله)، هَلْ سَمَّانِي لَكَ رَسُولُ اللهِ صلى الله عليه وسلم -يَعْنِي فِي الْمُنَافِقِينَ-؟
“Я заклинаю тебе Аллагом, скажи, чи назвав моє ім’я тобі Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) (тобто серед лицемірів (мунафіків))?”.
Хузейфа сказав:
لَا، وَلَا أُزَكِّي بَعْدَكَ أَحَدًا
“Ні, не назвав. Але після тебе, ні про кого більше я таких слів, що обіляють, говорити не маю наміру”.
Аллагу Акбар!
Джубейр бну Нуфейр, один з учених часів табіїнів, послідовників сподвижників, він каже: “Я прийшов до Абу Дарда, до цього видатного сподвижника Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), у цей час він здійснював намаз. І ось наприкінці намазу, Абу Дарда після того, як прочитав ташаххуд, перед салямом почав благати Аллага захистити його від лицемірства (ніфака), і довго-довго просив Аллага. Я сказав: “О Абу Дарда, що це? Яке ти маєш відношення до лицемірства? Ти – видатний сподвижник Посланця Аллага, що займає такий ступінь у вірі”. Абу Дарда сказав:
دعنا عنك فوالله إن الرجل ليتقلب عن دينه في الساعة الواحدة فيُخلع منه إيمانه
“Залиш мене, воістину, клянуся Аллагом, людина може відійти від своєї релігії за одну годину, і позбутися іману”.
Аллагу Акбар!
Хасан Аль-Басрі – видатний табіїн, людина, що народилася в домі дружини Пророка (нехай благословить його Аллаг і привітає) Умм Салями. Він говорив, коли йому розповідали, що люди кажуть: “Нам не загрожує ніфак, ми не боїмося лицемірства”. Він говорив:
والله لأن أكون أعلم أني بريء من النفاق أحب إلي من تلاع الأرض ذهبا
“Якщо мені знати, що я не причетний до ніфаку, це було б для мене бажанішим, ніж уся земля, усипана золотом”.
І говорив Хасан Аль Басрі: “Віруючий не застає жодного ранку, жодного вечора, без того, щоб не боятися щодо себе лицемірства”. Його запитали:
هل تخاف النفاق
“Хасан Аль Басрі, ти боїшся лицемірства?”, він сказав:
وما يؤمنني وقد خاف عمر رضي الله عنه
“А що мені дозволяє відчувати себе в безпеці від лицемірства, якщо його боявся сам Умар бнуль Хаттаб (нехай змилується над ним Всевишній Аллаг)”.
Муавія бну Курра, інший відомий попередник, він говорив: “Бути людиною, у якої тут у серці немає нічого з лицемірства, – це для мене улюбленіше, ніж весь цей світ і все, що є в ньому. Умар боявся його, як же мені не боятися його щодо себе?”.
Аллагу Акбар!
Ось це, о раби Аллага, невеличкий приклад, що вказує на той стан, у якому перебували ці благочестиві люди, нехай буде задоволений ними Аллаг, і нехай змилується над ними Аллаг. Вони, незважаючи на свою велику віру, і свій досконалий іман, своє досконале поклоніння Аллагові, своє знання про Аллага, свій зв’язок з Аллагом (пречистий Він і піднесений), незважаючи на це, вони боялися лицемірства (ніфака) дуже сильно. А навпаки, людина, що упускає багато чого в релігії, що втрачає свою релігію, що безтурботна, що нехтує, що не переймається діяннями іману, що не переймається своїми вчинками – вона при цьому, чомусь почувається, що вона в цілковитій безпеці, що в неї все гаразд, що ніщо не загрожує її іману. Якщо ми з вами читаємо аяти й хадиси, у яких описуються якості лицемірів, а треба вивчати аяти й хадиси, у яких Аллаг (пречистий Він і возвеличений), або Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) розповідає нам, які ж якості вказують на те, що в людині є лицемірство. Так от, коли ми читаємо ці аяти, ці хадиси, наприклад, Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
وَإِذَا قَامُوا إِلَى الصَّلَاةِ قَامُوا كُسَالَى يُرَاءُونَ النَّاسَ وَلَا يَذْكُرُونَ اللَّهَ إِلَّا قَلِيلًا مُّذَبْذَبِينَ بَيْنَ ذَلِكَ لَا إِلَى هَؤُلَاءِ وَلَا إِلَى هَؤُلَاءَ
“Коли вони (лицеміри) встають на намаз, вони встають не інакше як з лінощами, роблячи вигляд перед людьми, і поминають Аллага лише небагато, вагаються (між невір’ям і вірою), але не належать ні до тих, ні до цих”.
Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:142-143.
Або хадис Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), що переданий від Абу Хурейри. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже:
آيَةُ المُنَافِقِ ثَلَاثٌ: إِذَا حَدَّثَ كَذَبَ، وإذَا وَعَدَ أَخْلَفَ، وإذَا اؤْتُمِنَ خَانَ وَإِنْ صَامَ وَصَلَّى وَزَعَمَ أَنَّهُ مُسْلِم
“Ознак у мунафіка три: коли він говорить – бреше, коли обіцяє – порушує обіцянку, коли йому довіряють – підводить (чинить віроломно), незважаючи на те, що він постить, здійснює намаз, і стверджує, що він мусульманин”.
Це хадис Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Хадис передав Муслім (№59)
І передають від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), що він сказав:
تِلْكَ صَلَاةُ الْمُنَافِقِ، يَجْلِسُ يَرْقُبُ الشَّمْسَ حَتَّى إِذَا كَانَتْ بَيْنَ قَرْنَيِ الشَّيْطَانِ، قَامَ فَنَقَرَهَا أَرْبَعًا، لَا يَذْكُرُ اللهَ فِيهَا إِلَّا قَلِيلًا
“Ось це намаз мунафіка: сидить чекає, поки сонце вже не опиниться між рогами шайтана (намаз аср, коли вже сонце починає сідати), і тоді він встає та відстукує (відбиває) чотири ракяти, поминаючи в них Аллага зовсім небагато”.
Хадис передав Муслім (№622)
Аллагу Акбар!
Тобто, каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), що мунафік, його якості: що він відкладає намаз, що він згадує в намазі Аллага (пречистий Він і піднесений) зовсім небагато, його думки зовсім в інших місцях.
Передано від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), що він сказав:
آيَةُ الإِيمَانِ حُبُّ الأَنْصَارِ وَآيَةُ النِّفَاقِ بُغْضُ الأَنْصَارِ
“Ознака віруючого – любов до ансарів, до сподвижників. Ознака лицеміра – ненависть до ансарів”.
Хадис передав аль-Бухарі (№3784)
Це – ще одна ознака лицеміра.
І передано від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), що він сказав:
مَثَلُ الْمُنَافِقِ، كَمَثَلِ الشَّاةِ الْعَائِرَةِ بَيْنَ الْغَنَمَيْنِ تَعِيرُ إِلَى هَذِهِ مَرَّةً وَإِلَى هَذِهِ مَرَّةً
“Лицеміра можна порівняти з вівцею, яка розгублено вагається між двома групами овець, не знає, до якої примкнути, і то до цієї примикає, то до цієї примикає”.
Хадис передав Муслім (№2784)
Аллагу Акбар!
Ось це ось хадиси, це аяти, які розповідають нам про якості лицемірів. І ось, коли ми читаємо ці аяти і хадиси, ми ж розуміємо, що дуже багато людей можуть знайти в собі ці якості, або частину цих якостей, або всі ці якості, або не тільки ці якості, а на додаток до них, ще й інші якості лицемірів. І водночас людина вважає, що вона здорова, що з її серцем усе гаразд, що вона повністю захищена від лицемірства, що в її вірі немає жодної хибності, що в неї бездоганний іман. О раби Аллага, ось така величезна різниця між людьми, що мають справжню віру, істинну й повну, і між людьми, що втратили свій іман, що впали в лицемірство. Лицемір, у нього разом: гріх і самозаспокоєність. А віруюча людина – вона намагається зробити все, заради Аллага (пречистий Він і піднесений) робить благе, але при цьому боїться. І віруюча людина, вона весь час прагне виконати заповіт Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), вона прагне оновити свій іман за допомогою корисного знання, по-перше. По-друге, за допомогою праведного діяння, виконуючи ось цей заповіт Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), який сказав:
إنّ الإِيمانَ لَيَخْلَقُ في جَوْفِ أحدِكُمْ كما يَخْلَقُ الثَّوْبُ فاسْأَلُوا اللَّهَ تعالى أن يُجَدِّدَ الإِيمانَ في قُلُوبِكُمْ
“Воістину, віра всередині вас старіє, зношується, як зношується одяг. Так просіть же Аллага, щоб Він оновив віру (іман) у ваших серцях”.
Хадис передали ат-Табарані в “аль-Му’джам аль-Кабір” і аль-Хакім (¼). Шейх аль-Албані назвав хадис достовірним. Див. “Сахіх аль-Джамі’ ас-саг’їр” (1590), “ас-Сільсіля ас-сахіха” (1585).
І ми просимо Аллага (пречистий Він і піднесений), щоб Він захистив нас від ніфаку.
