О раби Аллага, о віруючі, القدر аль-к’адр – напередвизначення, це таємниця Аллага. І не можна намагатися привідкрити в цьому питанні те, що нас із вами не стосується. Не можна заходити в ті питання, які від нас приховані. Потрібно зупинитися на тому, що повідомив нам Всевишній Аллаг у Корані та Сунні, не намагаючись у жодному разі перейти за цю червону межу, бо за нею вже потаємне знання Всевишнього Аллага, зрозуміти яке людині не під силу. Немає для неї в копанні, у цьому дізнаванні якоїсь користі. Потрібно, о раби Аллага, задовольнитися тим, що повідомив нам із цього приводу Аллаг, бо це саме те, що нам потрібно, що нас стосується і для нас корисно.
Люди намагаються проникнути, піти далі, але в результаті впадають в оману. Скільки груп протягом історії Ісламу й донині впали в оману! Через що вони заблукали? Намагалися докопатися до питань, які для людей закриті, які перебувають за межами людського розуму. Ну, не може розум людини зрозуміти це питання! Спробуйте мурашку навчити геометрії, спробуйте однорічній дитині пояснити основи фізики – адже ніколи ж ви цього не зможете, тому що це за межами її розуму.
А це питання передвизначення таке. Віра в напередвизначення не в тому ж полягає, щоб ставити перед собою всілякі каверзні питання, мучити себе та інших непотрібними проблемами. Нам повідомлено в Корані і в Сунні рівно стільки з передвизначення, скільки нам потрібно для отримання мирської і потойбічної користі для того, щоб ми змогли поклонятися і шанувати Аллага так, як це належить.
Яка ж користь у вірі в напередвизначення? Адже Коран і Сунна нічого не дають нам просто так, як теорію: ось знай це і вір у це, і все. Ні! Користь величезна в цьому! Найперша користь: людина, яка вірить у передвизначення, знає Аллага, звеличує Аллага. Віра в напередвизначення дає тобі звеличення Аллага, коли ти знаєш, що Аллаг наперед визначив усе суще і створив усе суще, і володіє, і нічого не відбувається без Його волі, навіть найдрібніша подія, і все відомо Аллагу.
Інша користь, навіщо треба вірити в напередвизначення, у тому, що людина, яка вірить у передвизначення, опирається і сподівається на Аллага (пречистий Він і піднесений). Коли вона робить щось, вона сподівається на Аллага, бо знає, що всі справи в Руках Аллага (пречистий Він і піднесений) і визначені тільки Ним. Така людина не спирається на зовнішні причини, на людей, на обставини. Ні. І такій людині складне стає легким, усі труднощі для неї стають легкими. Чому? Та тому, що вона сподівається на Аллага (пречистий Він і піднесений), у Руках Якого все суще, Який визначив усе суще.
Що ще дає напередвизначення? Хто вірить у передвизначеність Аллага (пречистий Він і піднесений), той має спокій душі, заспокоєння серця, силу серця й хоробрість серця, бо він твердо переконаний, що ніщо його не спіткає, окрім того, що визначив йому Аллаг (пречистий Він і піднесений). Те, що Він наперед визначив тобі – те буде, чого не визначив – того не буде, тому твоя душа спокійна і серце заспокоєне. Немає нікого, хто б мав більш благе, спокійне, заспокоєне життя, ніж людина, яка вірить у напередвизначення Аллага (пречистий Він і піднесений). Тому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
“Знай, що якщо всі люди зберуться, щоб принести тобі якусь користь, вони принесуть її рівно настільки, наскільки це тобі визначив Аллаг. Якщо всі люди зберуться, щоб тобі нашкодити, нашкодять тобі рівно настільки, наскільки це приписав тобі Аллаг. Тому що відірвані вже пір’я і висохли сторінки”.
Ще в чому допомагає віра в передвизначення? Вона позбавляє тебе вихваляння і самовдоволення, коли щось виходить із того, що ти хочеш. Ти розумієш, що якщо вийшло те, що ти хотів, це тому, що Аллаг (пречистий Він і піднесений) це визначив, це Його дар. Він передвизначив для цього благі умови, і ти залишаєш самовдоволення і зарозумілість, і гордість. Ти дякуєш Аллагові – шукр Аллагові за милості. Ось користь віри в передвизначення.
Наступна користь у напередвизначенні. Якщо щось трапляється не так, як тобі хотілося, ти не отримуєш результату, який би ти хотів, то той, хто вірить у передвизначення, не дратується, не відчуває незадоволення, не нарікає, не обурюється, бо він знає – так визначив Аллаг (пречистий Він і піднесений), і він покірний Аллагові. Якщо трапився якийсь неприємний результат, у такої людини немає обурення з цього приводу, вона не робить різні дурниці: деякі люди починають лаяти час; який рік поганий – починають лаяти рік; який день сьогодні невдалий – починають лаяти день; який місяць нехороший – лають якийсь місяць; люди лають вітер, лають дощ, лають погоду, лають море. Пречистий Аллаг! Якщо ти віриш у передвизначення, ти ж знаєш, що це не саме по собі. Аллаг – Той, Який визначив наперед, і значить не буде в тебе цих нехороших реакцій.
Ще що дає тобі віра в напередвизначення? Дуже важливо, що через віру в передвизначення Аллаг тебе наділяє такою річчю, як розрада, коли трапляється горе. Адже в кожного трапляється нещастя, у кожного трапляється біда. Якщо ти віриш у напередвизначення, то ця віра тебе втішає, вона тебе заспокоює. Тому Аллаг (пречистий Він і піднесений) у Корані говорить:
مَا أَصَابَ مِن مُّصِيبَةٍ إِلَّا بِإِذْنِ اللَّهِ ۗ وَمَن يُؤْمِن بِاللَّهِ يَهْدِ قَلْبَهُ ۚ سورة التغابن
“Яке б нещастя не трапилося, воно неодмінно трапляється з дозволу Аллага. А хто вірить в Аллага, серце того Він наставляє”.
Коран, сура Ат-Тагабун (Взаємний обман), 64:11
Алькама ібн Кайс каже, про що цей аят: “Це про віруючу людину. Її спіткає якесь нещастя, вона знає твердо, що це від Аллага, виявляє вдоволення і підкоряється, смиренно приймає це. Коли з нею трапляється горе, вона знає, що не могло це її оминути, що все визначено вже Всевишнім Аллагом”. Тому людина, яка вірить у напередвизначення, якщо з нею трапляється горе, знаходить розраду у вірі в передвизначення.
Ось це відмінність віри від невір’я. Якщо до віруючої людини приходить радість, те, що їй приємно, приходить милість від Аллага, вона дякує Аллагові (пречистий Він і піднесений) і отримує за свою подяку нагороду вдячних. А коли трапляється з нею горе, вона проявляє терпіння (сабр) і отримує за своє терпіння нагороду терплячих. Віруючий – він завжди у виграші: або нагорода за сабр, або нагорода за шукр. А невіруючий – у нього все навпаки: коли трапляється якась радість, щось хороше з ним стається, він починає радіти, пишатися, проявляє зверхність перед людьми або починає співати, танцювати, з дому його гримить музика. І це замість подяки (шукра)? А коли трапляється з ним горе, він починає проявляти невдоволення, нарікання, свариться на передвизначення, свариться на Аллага або починає вити, видавати різні крики, голосіння. Тож подивіться, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить у хадисі:
صوتانِ ملعونانِ في الدنيا والآخرة صوتُ مِزْمَارٍ عند نعمةٍ وصوتُ رَنّةٍ عند مصيبةٍ
صوتانِ ملعونانِ صوتُ مِزْمَارٍ عند نعمةٍ وصوتُ ويل عند مصيبةٍ
“Два голоси є, які прокляті в цьому світі й вічному: це голос сопілки (музика) при радості і крики голосіння при горі”.
І на закінчення хутби послухайте аят з Корану, в якому виражений цей великий сенс. Говорить Аллаг (пречистий Він і піднесений):
مَا أَصَابَ مِن مُّصِيبَةٍ فِي الْأَرْضِ وَلَا فِي أَنفُسِكُمْ إِلَّا فِي كِتَابٍ مِّن قَبْلِ أَن نَّبْرَأَهَا ۚ إِنَّ ذَٰلِكَ عَلَى اللَّهِ يَسِيرٌ * لِّكَيْلَا تَأْسَوْا عَلَىٰ مَا فَاتَكُمْ وَلَا تَفْرَحُوا بِمَا آتَاكُمْ ۗ وَاللَّهُ لَا يُحِبُّ كُلَّ مُخْتَالٍ فَخُورٍ * سورة الحديد
“Яке б нещастя не сталося на землі або з вами самими, воно неодмінно вже записано було до того, як Ми це створили. Воістину, це для Аллага легко, і це повідомляємо Ми вам, щоб ви не журилися, не засмучувалися, коли чогось втрачаєте, і не раділи, коли Аллаг дає вам щось. Воістину, Аллаг не любить кожного хвалькуватого гордія”.
