О раби Аллага! Сподвижник Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) Сабіт ібн Кейс ібн Шаммас аль-Хазраджі аль-Ансарі (нехай буде задоволений ним Аллаг, нехай поселить його Аллаг у вищих садах Раю), коли він сидів у себе вдома і плакав, звісивши голову, коли він думав, що його діяння зійшли нанівець, що всі його діяння, що він робив, перекреслені і що він з мешканців Пекла через те, що він голосно розмовляв при Пророку (нехай благословить його Аллаг і вітає), але Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) потішив його, що ні, “ти з мешканців Раю”, – так от, ця історія нагадує нам про одну дуже важливу річ, про те, як треба поводитися з Пророком (нехай благословить його Аллаг і вітає), як треба було поводитися щодо нього за його життя й після його смерті, як поводилися з ним сподвижники (нехай буде задоволений ними Всевишній Аллаг). Мусульманин, який задоволений Аллагом як Господом, Ісламом як релігією, Мухаммадом як пророком і посланцем, повинен проявляти відносно Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) ось ці ось моральні норми (адаби), о раби Аллага.
Перше – не випереджати Аллага і Його Посланця ні в слові, ні в справі, бо сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تُقَدِّمُوا بَيْنَ يَدَيِ اللَّهِ وَرَسُولِهِ وَاتَّقُوا اللَّهَ إِنَّ اللَّهَ سَمِيعٌ عَلِيمٌ
“О ви, що увірували, не випереджайте Аллага і Його Посланця і бійтеся Аллага. Воістину, Аллаг – Чуючий, Знаючий”
Коран, сура Аль-Худжурат (Кімнати), 49:1.
Ібн ‘Аббас (нехай буде задоволений ним і його батьком Всевишній Аллаг) пояснив, що це означає: “Не випереджайте Аллага та Його Посланця”, значить
لا تقولوا خلاف الكتاب والسنة – не говоріть речі, що суперечать Корану та Сунні. О раби Аллага, говорити щось або робити щось таке, що суперечить Корану і Сунні, – це значить випереджати Аллага і Його Посланця, це значить говорити про Аллага без знання. Не ставте свою думку і своє слово вище за Сунну Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), перед Сунною Пророка. Ні чиї слова, ні чиї думки, ким би не була ця людина: нехай це буде імам, нехай це буде вчений, нехай це буде шейх, нехай це буде керівник якоїсь партії або ще чогось – ні чиє слово не ставте вище за слова Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), вище за його Сунну, перед словами Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Це перше.
Друге, о раби Аллага. Мусульмани не підвищують свого голосу в присутності Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) за його життя і не підвищують свого голосу в присутності Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) після його смерті, тобто біля його могили або в мечеті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає).
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تَرْفَعُوا أَصْوَاتَكُمْ فَوْقَ صَوْتِ النَّّبِيِّ
“О ви, що увірували, не підвищуйте ваші голоси над голосом Пророка”
Коран, сура Аль-Худжурат (Кімнати), 49:2.
За життя Пророка при ньому не можна було підвищувати голос і говорити голосно, голосніше за нього, і зараз, якщо ти перебуваєш у Медині, перебуваєш у Мечеті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) або перебуваєш біля могили Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), не підвищуй свій голос. ‘Умар ібн аль-Хаттаб (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) одного разу перебував у мечеті, і сиділи там двоє людей, і ці люди голосно-голосно розмовляли в Мечеті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), ‘Умар ібн аль-Хаттаб (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) покликав їх. Коли вони підійшли, він запитав: “Звідки ви?” Вони сказали: “Ми з Таїфа”. Він сказав: “Добре. А якби ви були місцевими (з Медини), то я б покарав вас і побив би вас боляче за те, що ви підвищуєте свій голос у Мечеті Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає)”.
І не підвищуйте свої голоси вище Сунни Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) сьогодні. Як багато мусульман, які, коли їм кажеш: “Сказав Посланець Аллага (нехай благословить його Аллага і вітає)”, вони не звертають уваги і кажуть: “Ну і що, а такий-то сказав так-то”, або заперечують, або суперечать.
Це друге.
Третє, о раби Аллага. Не можна звертатися до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) на ім’я, як ми звертаємося один до одного. Тому Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у Корані й каже:
يَا أَيُّهَا الرَّسُولُ
“О Посланець”,
يَا أَيُّهَا النَّبِيُّ
“О Пророк ” –
і не говорить: “О Мухаммад”. Сам Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) так говорить, тим паче це стосується рабів Аллага. Не можна говорити: “О Мухаммад”, “О Ахмад” – і звертатися на ім’я. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
لَّا تَجْعَلُوا دُعَاءَ الرَّسُولِ بَيْنَكُمْ كَدُعَاءِ بَعْضِكُم بَعْضًا
“Не робіть звернення до Посланця між вами таким, як ви звертаєтеся один до одного”
Коран, сура Ан-Нур (Світло), 24:63.
Четверте, о раби Аллага. Якщо щось вирішив Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), ми повинні бути задоволені його рішенням. Коли за життя він щось вирішував, люди повинні були прийняти його рішення беззастережно. А сьогодні ми повинні беззастережно приймати Сунну Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), бо сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):
فَلَا وَرَبِّكَ لَا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لَا يَجِدُوا فِي أَنفُسِهِمْ حَرَجًا مِّمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيمًا
“Клянуся твоїм Господом, вони не увірують, доки не зроблять тебе вирішальним (не зроблять тебе суддею) у своїх суперечностях, а потім, коли ти вирішиш, вони не знайдуть у своїх серцях якогось утиску (якогось заперечення) щодо того, що ти вирішив, і вони підкоряться повністю”
Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:65.
Це четверте.
А п’яте, о раби Аллага, – відповідайте Аллагові та Його Посланцеві, коли вони кличуть вас до того, що дає вам життя, адже сказано Аллагом:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اسْتَجِيبُوا لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمْ لِمَا يُحْيِيكُمْ
“О ви, що увірували, відповідайте Аллагові й Посланцеві, коли кличе Він вас до того, що дає вам життя (що оживляє вас)”
Коран, сура Аль-Анфаль (Військова здобич), 8:24.
А шосте, о раби Аллага, – підкорятися Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає) в усьому, що він наказав, бо сказано:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا أَطِيعُوا اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَلَا تَوَلَّوْا عَنْهُ وَأَنتُمْ تَسْمَعُونَ
“О ви, що увірували, підкоряйтеся Аллагові та Його Посланникові і не відвертайтеся від нього в той час, коли ви чуєте”
Коран, сура Аль-Анфаль (Військова здобич), 8:20.
І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
كُلُّ أُمَّتي يَدْخُلُونَ الجَنَّةَ إِلَّا مَن أَبَى
“Уся моя громада (умма) (усі) увійде до Раю, окрім тих, що не захочуть (відмовляться)”.
Люди здивувалися: “А хто відмовиться (не захоче) [увійти до Раю]?”
مَن أَطَاعَنِي دَخَلَ الجَنَّةَ، ومن عصاني دخلَ النَّارَ
“Хто підкориться мені, той увійде в Рай, а хто не послухається мене, той увійде в Пекло”.
Хадис передав аль-Бухарі (7280).
А сьоме – беріть приклад із Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) в усьому, бо сказано:
لَّقَدْ كَانَ لَكُمْ فِي رَسُولِ اللَّهِ أُسْوَةٌ حَسَنَةٌ لِّمَن كَانَ يَرْجُو اللَّهَ وَالْيَوْمَ الْآخِرَ
“Для вас у Посланці Аллага гарний приклад, для тих, що сподіваються на [зустріч із] Аллагом і на вічне життя”
Коран, сура Аль-Ахзаб (Військові загони), 33:21.
І восьме – любіть Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Подивіться, нехай кожен перевірить самого себе, чи є в нього в серці любов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і яка це любов. А ця любов має бути більшою, ніж любов до самого себе, належить, щоб ця любов була така. Це справжня любов – любити його більше за все інше з усіх інших людей: більше, ніж самого себе, любити більше, ніж ти любиш своїх батьків, більше, ніж своїх дітей. Тоді це буде справжній іман. Це не означає, що, якщо в людини такого рівня любові до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) немає, вона не мусульманин. Ні, вона мусульманин, але вона не істинний віруючий, не людина, що має досконалий іман. А якщо в людини взагалі немає любові до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), то тоді це, звісно, не мусульманин. І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
لَا يُؤْمِنُ أحَدُكُمْ، حتَّى أكُونَ أحَبَّ إلَيْهِ مِن والِدِهِ ووَلَدِهِ ووَلَدِهِ والنَّاسِ أجْمَعِينَ
“Не увірує ніхто з вас, доки не буду улюбленішим для нього, ніж його батько, і ніж його дитина, і ніж усі люди”.
Хадис передав аль-Бухарі (15).
Просимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прикрасити іман у наших серцях, зробити для нас іман улюбленим і просимо в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) дарувати нам любов до Аллага й любов до Його Посланця (нехай благословить його Аллаг і вітає).
