О раби Аллага! Всевишній Аллаг відправив як Свою милість до людського роду Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), відправив його з прямим керівництвом і релігією істини. І він виконав покладену на нього місію, і передав послання свого Господа, і виявив щирість, і старанно працював на шляху Аллага належною старанністю, і залишив нас на широкому та ясному шляху, де ніч як день, де все ясно, і збитися з такого шляху може лише справді занепала людина.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) відправлений як благовісник (башир), тобто той, хто передає благі вісті, і як застерігач (назир). І благовістив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) про те, що для віруючих, єдинобожників (муваххідів) буде Рай і для них буде велика милість Аллага (Пречистий Він і Піднесений). І сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), звертаючись до Пророка:
يَا أَيُّهَا النَّبِيُّ إِنَّا أَرْسَلْنَاكَ شَاهِدًا وَمُبَشِّرًا وَنَذِيرًا * وَدَاعِيًا إِلَى اللَّهِ بِإِذْنِهِ وَسِرَاجًا مُّنِيرًا * وَبَشِّرِ الْمُؤْمِنِينَ بِأَنَّ لَهُم مِّنَ اللَّهِ فَضْلًا كَبِيرًا
“О Пророк! Ми відправили тебе не інакше як у якості свідка, і благовісника, і перестерігача, і того, хто кличе до Аллага з дозволу Його, і в якості світоча, що сяє. Обрадуй же віруючих, що для них від Аллага милість велика”
Коран, сура Аль-Ахзаб (Військові загони), 33:45-47.
Переконання (‘акида) ахлю с-Сунна ва ль джама’а, що ми не можемо казати: “Такий-то в Раю, такий-то в Пеклі”, свідчити про когось, що він у Раю або він у Пеклі, окрім як щодо тих, про кого сказав це Аллаг і Його Посланець. Якщо Аллаг і Його Посланець сказали, що такий-то в Раю, ми говоримо: “У Раю”, сказали, що такі-то в Пеклі, – ми говоримо, що такі-то в Пеклі.
З тих людей, про яких засвідчив Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), що вони в Раю і вони з мешканців Раю, – один зі сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), якого звали Сабіт ібн Кейс ібн Шаммас аль-Ансарі аль-Хазраджі (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). Сабіт ібн Кейс ібн Шаммас з тих самих ансарів, любов до яких – це віра (іман), а ненависть до яких – це невір’я (куфр), лицемірство, бо так сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
آيَةُ الإيمَانِ حُبُّ الأنْصَارِ، وآيَةُ النِّفَاقِ بُغْضُ الأنْصَارِ
“Ознакою іману є любов до ансарів, а ознакою лицемірства (ніфак’а) є ненависть до ансарів”.
Хадис передав аль-Бухарі (17).
І сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) ансарам:
أَنْتُمْ أَحَبُّ النَّاسِ إِلَىَّ
“Ви найулюбленіші люди для мене”.
Хадис передали аль-Бухарі (3785) і Муслім (2508).
І заповідав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) добре ставлення до ансарів і сказав:
استوصوا بالأنصار خيراً
“Добре ставтеся до ансарів”.
Хадис передав Ахмад.
І один з цих ансарів він, Сабіт ібн Кейс (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). Це людина, яку називають оратор Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) (хат’ібу расулі Ллях). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) доручав йому виголошувати якісь промови та звернення, тому що ця людина вирізнялася сильним, звучним голосом і тому що вона була красномовна, а її вмовляння та промова були зрозумілими, проникали в серця людей. І каже Анас ібн Малік: “Коли прибув Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) до Медини, тоді він [Сабіт ібн Кейс] виголосив промову і він сказав:
نمنعك مما نمنع منه أنفسنا وأولادنا، فما لنا؟
“Ми захищатимемо тебе [о Посланець Аллага] від того самого, від чого захищаємо себе, від чого захищаємо своїх дітей [як захищаємо себе, як захищаємо своїх дітей, ось так само ми тебе захищатимемо, о Посланець Аллага]. Що нам [за це] буде?”
І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
الجنة
“Рай”.
І [тоді ансари всі] сказали:
رضينا
“Ми задоволені [не треба нам нічого з блага цього світу, нам потрібен Рай]””.
Сабіта ібн Кейса Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) потішив про те, що він з мешканців Раю. І ми з вами говоримо, що Сабіт ібн Кейс у Раю, ми свідчимо про це. А як це сталося? А сталося це таким чином. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) послав аят:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تَرْفَعُوا أَصْوَاتَكُمْ فَوْقَ صَوْتِ النَّبِيِّ وَلَا تَجْهَرُوا لَهُ بِالْقَوْلِ كَجَهْرِ بَعْضِكُمْ لِبَعْضٍ أَن تَحْبَطَ أَعْمَالُكُمْ وَأَتُمْ لَا تَشْعُرُونَ
“О ви, що увірували, не підвищуйте свої голоси вище голосу Пророка і не звертайтеся до нього голосно (не розмовляйте при ньому голосно), як ви звертайтеся голосно один до одного, інакше зійдуть нанівець (стануть марними) ваші [добрі] справи [те, що ви робили, – це все зникне], а ви навіть не відчуєте”
Коран, сура Аль-Худжурат (Кімнати), 49:2.
І ось він зник. Після послання цього аяту Сабіт ібн Кейс зник і перестав приходити до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) почав питати людей, що сталося. Він запитав Са’да ібн Му’аза, який був його сусідом і був з одного роду з ним.
يا أبا عَمْرٍو، ما شَأْنُ ثابِتٍ؟ اشْتَكَى؟
“О Абу ‘Амр, що сталося з Сабітом? Він захворів?”
Ви бачите, яка турбота у Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) про своїх сподвижників. Ось так от керівники, ті люди, які мають якихось підопічних і просто братів, повинні турбуватися про своїх братів і підопічних: “Що сталося з цим? Що сталося з тим? Де він? Чому він зник?”, переживати одне за одного.
І тоді Са’д ібн Му’аз сказав: “[Я зайду до нього], я ж його сусід. [Я зайду і дізнаюся, о Посланець Аллага.] Але я не знаю, щоб він хворів [я не чув про це]”. І прийшов Са’д ібн Му’аз до нього і згадав Сабіту, що сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). І тоді Сабіт сказав:
أُنْزِلَتْ هذِه الآيَةُ، ولقَدْ عَلِمْتُمْ أنِّي مِن أرْفَعِكُمْ صَوْتًا علَى رَسولِ اللهِ صَلَّى اللَّهُ عليه وسلَّمَ، فأنا مِن أهْلِ النَّارِ
“Ось зісланий був цей аят, а ви знаєте, що я найголосніше розмовляю при Пророку (нехай благословить його Аллаг і вітає). Значить, я з мешканців Пекла [це про мене аят]”.
Ви бачите, як праведні люди брали на свій рахунок погрози, застереження, які є в Корані. Не як багато людей: читають щось або чують щось і кажуть: “Це про того-то, це про того-то”. Ні, це про тебе! Це звернення до тебе! Не говорили вони: “Це, напевно, про когось сказано”, кожен приймає це на свій рахунок і переживає за себе передусім.
Ви знаєте, що я голосніше за всіх розмовляю при Пророку (нехай благословить його Аллаг і вітає). Значить, я з мешканців Пекла.
І Са’д прийшов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і розповів йому це, але Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
بَلْ هو مِن أهْلِ الجَنَّةِ
“Ні, він з мешканців Раю”.
І Анас розповідає цю історію, також він каже: “Втратив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) Сабіта ібн Кейса. І один чоловік сказав: “О Посланець Аллага, я дізнаюся про нього [я піду до нього і подивлюся, що з ним]”. І коли він прийшов, він побачив, що Сабіт ібн Кейс сидить, опустивши голову [і плаче], і запитав: “Що з тобою?” Він сказав: “[Зі мною все] погано, тому що я підвищую голос при Пророку (нехай благословить його Аллаг і вітає) вище за його голос, і [отже] мої всі діяння зійшли нанівець, і [отже] я з мешканців [Пекельного] вогню”. Ця людина прийшла до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і сказала йому, що ось так і так говорить Сабіт. І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
اذْهَبْ إِلَيْهِ فَقُلْ لَهُ: إِنَّكَ لَسْتَ مِنْ أَهْلِ النَّارِ، وَلَكِنَّكَ منَّكَ منْ أَهْلِ الْجَنَّةِ
“Іди до нього і скажи йому: “Ти не з мешканців [Пекельного] вогню, ти з мешканців Раю””.
І каже Анас (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг): “І ми бачили його [Сабіта ібн Кейса] між нами (він ходив серед нас), а ми знали, що це людина з Раю”
Хадис передали аль-Бухарі (3613) і Муслім (119).
Нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг.
Сабіт ібн Кейс – з тих людей, що склали присягу Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає) під деревом, ту присягу, що називається бай’ату рід’ван. Ви знаєте, що, коли Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) та його сподвижники вирушили в 6 році хіджри, щоб здійснити ‘умру, і вже підходили до Мекки, багатобожники (мушрики) перекрили їм шлях і не впустили їх до Мекки. І тоді Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) взяв присягу з усіх людей, що були з ним, що вони битимуться разом з Пророком (нехай благословить його Аллаг і вітає) аж до смерті, і дали вони присягу. І серед них був Сабіт ібн Кейс. А Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав про таких людей, про тих, що дали присягу під деревом у Худайбії:
لَّقَدْ رَضِيَ اللَّهُ عَنِ الْمُؤْمِنِينَ إِذْ يُبَايِعُونَكَ تَحْتَ الشَّجَرَةِ
“Аллаг залишився задоволений тими віруючими, які дали тобі присягу під деревом”
Коран, сура Аль-Фатх (Перемога), 48:18.
І сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
لا يَدْخُلُ النَّارَ، إنْ شاءَ اللَّهُ، مِن أصْحابِ الشَّجَرَةِ أحَدٌ، الَّذِينَ بايَعُوا تَحْتَها
“Не увійде в Пекло, якщо забажає Аллаг (ін ша’а Ллаг), ніхто з тих, хто був під деревом і дав присягу”.
Хадис передав Муслім (2496).
Серед них Сабіт ібн Кейс.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) похвалив Сабіта ібн Кейса і сказав:
نِعْمَ الرجلُ أبو بكرٍ نعْمَ الرجلُ عمرُ نِعْم الرجلُ أبو عبيدةَ بنَ الجرَّاحِ نِعْمَ الرجلُ أُسَيدُ بنُ حُضَيرٍ نِعْمَ الرجلُ ثابتُ بنُ قيسِ بنُ شمَّاسٍ نِعْمَ الرجلُ معاذُ بنُ جبلٍ نعْمَ الرجلُ معاذُ بنُ عمرو بنُ الجَموح
“Яка прекрасна людина Абу Бакр, яка прекрасна людина ‘Умар, яка прекрасна людина Абу ‘Убайда ібн аль-Джаррах, яка прекрасна людина Усайд ібн Худейр, яка прекрасна людина Сабіт ібн Кейс ібн Шаммас, прекрасна людина Му’аз ібн Джабаль і яка прекрасна людина Му’аз ібн ‘Амр ібн аль-Джамух”.
Хадис передали ат-Тірмізі (3795), Ахмад (9431), ан-Насаї (8230), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Це похвала від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Сабіт ібн Кейс був із тих людей, про яких сказано в аяті:
وَيُؤْثِرُونَ عَلَى أَنفُسِهِمْ وَلَوْ كَانَ بِهِمْ خَصَاصَةٌ
“Вони віддають перевагу іншим перед собою, хоча самі потребують”
Коран, сура Аль-Хашр (Зібрання), 59:9.
Прийшов, прибув один чоловік до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і сказав: “О Посланець Аллага, у мене крайня потреба [і я голодую]”. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) послав чоловіка до однієї зі своїх дружин запитати, чи є якась їжа, але звідти надійшла відповідь: “Клянуся Тим, Хто послав тебе з істиною, нічого немає в домі, крім води”. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) відправив до іншої дружини – звідти надійшла така сама відповідь, відправив до третьої дружини – надійшла така сама відповідь, до всіх своїх дружин відправив людей – і звідусіль надійшла відповідь: “Нічого нема вдома, окрім води”. І тоді Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
من يُضيفُ هذا الليلةَ؟
“Хто сьогодні візьме як гостя цю людину [щоб нагодувати її]?”
І тоді один чоловік з ансарів встав і сказав: “Я” – і повів цю людину до себе додому. І, прийшовши, він сказав дружині: “Є щось [з їжі]? [Тому що це гість Посланця Аллага, надай йому гостинність, треба його пригостити]”. Дружина сказала: “Нічого немає, окрім їжі для наших дітей [якою вони мають повечеряти]”. Тоді він сказав їй: “Відволікай дітей (пограйся з ними, потіш їх), коли вони захочуть повечеряти, тоді приспи їх. Коли увійде цей гість, ти погаси світло (вогонь), ми зробимо вигляд, ніби ми їмо (приймаємо їжу), щоб він подумав, що ми їмо [і щоб він не соромився, а він нехай поїсть]”. Вони так і зробили. І поїв їхній гість, вони лягли спати голодними. А потім вранці цей чоловік з ансарів прийшов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав йому:
لقد عجِب اللهُ مِن صنيعِكما بضيفكما اللَّيلةَ
“Здивувався Аллаг тому, як ви вчинили з вашим гостем цієї ночі”.
І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) послав аят:
وَيُؤْثِرُونَ عَلَى أَنفُسِهِمْ وَلَوْ كَانَ بِهِمْ خَصَاصَةٌ
“Вони віддають перевагу іншим перед собою, хоча самі потребують”.
Хадис передав аль-Бухарі (3798).
І є повідомлення, що цією людиною був Сабіт ібн Кейс ібн Шаммас (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг).
Цей чоловік був хоробрий. Він брав участь у всіх битвах разом з Пророком (нехай благословить його Аллаг і вітає) і в усіх походах, крім битви при Бадрі. А коли Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) помер, минуло зовсім небагато часу і сталося те, що низка арабських племен почали виходити з Ісламу і почалася смута, що називається смута віровідступництва. Вони почали виходити з Ісламу, і потрібно було поставити заслін перед цією смутою (фітною). Мусульмани повинні були підготуватися, спорядити військо і протистояти цьому, щоб не дати поширюватися ось цьому невір’ю (куфру) і віровідступництву. І, звісно ж, усе це очолив Абу Бакр ас-Сіддік (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). Він проявив рішучу позицію, він встав як гора, він, через якого Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) врятував і захистив Іслам. І він спорядив військо і відправив проти цих віровідступників. А на чолі цих віровідступників стояв чоловік, якого звали Мусайліма, що отримав прізвисько аль-Каззаб (брехун). Чому брехун? Тому що він оголосив себе пророком і сказав, що він пророк. І навколо нього зібралися люди з племені бану ханіфа. І Абу Бакр направив війська проти них у 12 році хіджри на чолі з мечем Аллага (сайфу Ллах) – з Халідом ібн аль-Валідом. І в цьому війську був він, Сабіт ібн Кейс (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). Він був той, у якого був прапор ансарів.
Дивно, що, коли Мусайліма приїхав до Медини за життя Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) пішов розмовляти з ним, з Мусайлімою, тоді з Пророком був Сабіт ібн Кейс, і тепер Сабіт бну Кейс відправився після смерті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) битися з цією людиною, з цим псевдопророком. Ібн ‘Аббас розповідає: “Коли прибув до Медини Мусайліма аль-Каззаб разом із цілою групою своїх людей-поплічників, він сказав: “Я піду за Мухаммадом [тільки] в тому випадку, якщо влада після нього дістанеться мені (якщо після нього буду правити я, я піду за ним)”. І пішов Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) до нього назустріч, а разом з ним Сабіт ібн Кейс. У Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) в руках була паличка, шматок пальмової гілки, і він прийшов туди, став перед Мусайлімою аль-Каззабом і його людьми, що були навколо нього. І сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) йому: “[Навіть] якщо ти мене попросиш ось цю паличку (цей шматочок цієї гілки), я тобі не дам її. І ти не перейдеш ту межу, яка для тебе встановлена Аллагом (не вийдеш ти за межі влади Аллага). І якщо ти відвернешся, то неодмінно знищить тебе Аллаг. І ти той самий, хто був мені показаний уві сні, як я думаю””. А Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) до цього побачив сон, а сни пророків – це істина, це одкровення від Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Він (нехай благословить його Аллаг і вітає) побачив на своїх руках два браслети із золота, і ці браслети турбували його. І було йому навіяно: “Подуй на них” – і він подув на них, і вони полетіли та зникли. І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав: “І я зрозумів, що це два брехуни, які з’являться після мене”.
Хадис передали аль-Бухарі (4378) і Муслім (2273).
І справді, ці два брехуни з’явилися, один з них – це аль-‘Ансі, псевдопророк, другий – це Мусайліма аль-Каззаб, Мусайліма – запеклий брехун.
І мусульмани виступили в похід проти нього, і почався бій. Зійшлися два війська: військо іману і Єдинобожжя (Таухіду) з одного боку та військо багатобожжя (ширка), невір’я з іншого боку, і почалася важка, гаряча битва. Спочатку мусульмани програвали цю битву і почали відступати, і з’явився пролом у лавах мусульман, і почали відступати, а ворог почав наступати, і так, що навіть вони проникли до намету самого Халіда ібн аль-Валіда (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг).
Сабіта ібн Кейса, коли він усе це побачив, це дуже засмутило. Він побачив, що мусульмани відступають, і він сказав:
ما هكذا كنَّا نقاتل مع رسول الله صلّى الله عليه وسلّم.
بئس ما عوَّدتم أعداءكم من الجرأة عليكم
“Не так ми билися, коли були з Посланцем Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). Як погано те, до чого ви привчаєте ваших ворогів [те, що ви відступаєте]!”
І сказав: “О Аллаг, я відрікаюся від того, що придумали ось ці ось [віровідступники], і я відрікаюся від того, що роблять вони [мусульмани, коли відступають]”.
Як розповідає Анас, він зайшов до Сабіта ібн Кейса. Він готувався до бою: він умастив себе бальзамами, пахощами так, як умащують померлу людину (адже померлу людину умащують, обмащують пахощами її, і її саван бальзамують). І він ось так сидів і мазав собі ноги і своє тіло і одягнувся у два білі одежі. Тобто він готувався до того, що він помре, загине в цьому бою і що він буде шахідом у цій битві. І він відважно почав битися і був убитий, став шахідом. Сталося те, що передбачалося йому, як це передано в деяких повідомленнях, що він помре шахідом, нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг.
А на Сабіті ібн Кейсі була кольчуга, і дуже дорога, цінна кольчуга. І ось, коли він уже лежав убитий, пройшов один чоловік повз нього з мусульман і зняв з нього цю кольчугу і забрав її собі. Потім вночі, після того, як загинув, став шахідом Сабіт ібн Кейс, один з мусульман побачив сон і побачив у ньому Сабіта ібн Кейса. І Сабіт ібн Кейс сказав йому: “Ти впізнаєш мене?” Чоловік сказав: “Так, упізнаю”. – “[Так от], я зараз заповідаю тобі, і в жодному разі дивись, не вважай це просто сновидінням і не залиш це без уваги. Так от, коли мене вбили вчора, пройшов один чоловік з мусульман повз мене, – і описав його зовнішність Сабіт ібн Кейс, – і він забрав мою кольчугу і пішов з нею до себе в намет он там ось на краю табору, – і пояснив Сабіт ібн Кейс, в якій стороні військового табору. – І він мою кольчугу сховав (поклав) під каструлю (казан), а ще зверху поклав верблюже сідло. Іди до Халіду ібн аль-Валіду [командиру, бо такі речі вирішують командирами, правителями, а не просто ким попало, не простими людьми] і скажи йому, хай він пошле якусь людину й забере ось цю ось кольчугу, бо вона там перебуває дотепер [у цьому місці]. І я тобі дам ще один заповіт, але в жодному разі не вважай, що це просто сон, не залиш це без уваги! Скажи Халіду, коли він прибуде до наступника (халіфа) Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) – до Абу Бакра в Медину (коли він приїде до Медини), то нехай скаже йому, що Сабіт ібн Кейса має борг, стільки і стільки-то йому винен, і він має двох рабів, яких звільняє, тож сплати за нього його борг і звільни його двох рабів”. Людина прокинулася і пішла до Халіду ібн аль-Валіду і розповіла йому про те, що вона чула і бачила. Халід ібн аль-Валід відправив людину в те місце, на яке вказав Сабіт ібн Кейс. Чоловік пішов, і дійсно знайшов там кольчугу Сабіта ібн Кейса. Потім, коли Халід повернувся до Медини, прийшов до Абу Бакра ас-Сіддіка (нехай буде задоволений ним Аллаг) і розповів йому про те, що сказав Сабіт ібн Кейс уві сні, Абу Бакр надав чинності, хід його заповіту, заповіту Сабіта ібн Кейса. І це єдиний випадок в історії, і невідомо, щоб таке було до Сабіта ібн Кейса або після Сабіта ібн Кейса – щоб чийсь заповіт був прийнятий і реалізований, і йому було дано хід після смерті цієї людини. Заповіт, який він залишив після своєї смерті, нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг.
