بسم الله الرحمن الرحيم الحمد لله رب العالمين
وأشهد أن لا إله إلا الله وحده لا شريك له وأشهد أن محمداً عبده ورسوله
أَمَّا بَعْد
О віруючі раби Аллага. Цього дня, у день 10-го мухаррама, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) за Своєю безмежною мудрістю випробував одного зі Своїх видатних рабів, угодників, одного з ауліїв, одного зі сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Сталося це 10-го мухаррама 61-го року гіджри. Велика, видатна людина, про яку Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав, що вона з мешканців Раю, тобто засвідчив для нього про Рай. Він зазнав у цей день великого випробування і був убитий. Його вбили віроломно, вбили несправедливо, він став шахідом, мучеником на шляху Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це мучеництво піднесло його ступінь в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і підняло його на ще більш високі щаблі. Йдеться про онука Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) аль-Хусейна бну ‘Алі бну Абі Таліба (нехай буде задоволений ними обома Аллаг). Це вбивство було беззаконням, несправедливістю, злочином. Він упав шахідом, і ми сповідуємо це перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Це наше переконання перед Всевишнім Аллагом, що Хусейна було вбито беззаконно й несправедливо, що він – мученик (шахід), що він удостоєний в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) високих сходинок, піднесеного становища в садах благодаті – у Раю.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав про нього і про його брата аль-Хасана,
سيِّدا شبابِ أهلِ الجنَّةِ
що вони ватажки з числа молоді жителів Раю
(сайіда шабабі ахліль-джанна). Це вбивство було випробуванням не тільки для Хусейна (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). Воно стало випробуванням і розрізненням для мусульман і для умми, тому що це вбивство послужило початком поділу умми на три групи:
1) ті, що надмірствують, перебільшують і переходять межі, встановлені Аллагом (Пречистий Він і Піднесений);
2) ті, які вдалися в іншу крайність – виявляють упущення і зневагу щодо угодників Аллага;
3) люди середини, поміркованості, істини і прямого шляху. Це люди Сунни і єдиної громади (ахлюс-Сунна уаль-джама’а), люди поміркованості, середини, встановленої Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Вони не впадають ні в надмірність (іфрат – إفراط), ні в упущення (тафріт – تفريط), ні в перебільшення (г’улю – غلو), ні в зневагу (джафа – جفاء).
Люди першої групи, які впали в надмірність, перетворили день ‘Ашура на день жалоби, поминок, оплакувань і голосінь (роблять це щороку). Цього дня вони чинять діяння, якими незадоволений Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) і які не мають жодного стосунку до релігії Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Ці діяння Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) назвав злочином, великим гріхом, роз’яснив, що на тих, хто робить ці діяння, чекає болісне покарання. Цього дня ці люди плачуть, голосять, б’ють себе по щоках, по тілу, розривають на собі одяг, закликають благаннями часів джахілії. Вони роблять також і те, що куди більш жахливо, – здійснюють ширк (надають Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) співтоваришів) у поклонінні та в ду’а. Вони закликають до Хусейна, просячи у нього порятунку, прощення і захисту. Вони просять його про потреби, які він не може задовольнити і з якими звертаються тільки до Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Вони просять позбавити їх від бід, дати те, що вони просять, а це може тільки Господь світів, Господь небес і землі. Це тільки Його право і це тільки в Його можливостях. Крім страшного ширку вони здійснюють такий гріх, як голосіння, оплакування (ніяха). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав про цей гріх:
النَّائِحَةُ إذَا لَمْ تتُبْ قَبْل مَوْتِهَا تُقَامُ يوْمَ الْقِيامةِ وعَلَيْها سِرْبَالٌ مِنْ قَطِرَانٍ، ودِرْعٌ مِنْ جرَبٍ
“Плакальниця (та, що голосить), якщо вона не покається до своєї смерті, повстане в Судний день у сукні з гарячої смоли та кольчуги з парші (корости)”.
Крім того, що це нестерпний жар, це ще й короста. Таке страшне покарання за цей гріх, а вони здійснюють його. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
ليسَ مِنَّا مَن لَطَمَ الخُدُودَ، وشَقَّ الجُيُوبَ، ودَعَا بدَعْوَى الجَاهِلِيَّةِ
“Не з нас ті, що б’ють себе по щоках, коли якесь горе, розривають на собі одяг і закликають покликами джахілії”.
І замість того, щоб цього дня постити, як постив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) на знак подяки Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), ці люди подію, що сталася 61-го року гіджри (несправедливе вбивство Хусейна (нехай буде задоволений ним Аллаг)), перетворили на день жалоби, день стогонів, голосінь, поминок. І вони здійснюють у цей день діяння часів джахілії, які не мають нічого спільного з релігією Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Більше того, цього дня вони намагаються поклонятися, тобто зробили це поклонінням шляхом пролиття власної крові. Вони б’ють себе по голові, по спині, щоб пролилася кров, яка, на їхню думку, є причиною для отримання прощення від Аллага (Пречистий Він і Піднесений), нібито, проливши кров, вони піднімуться на ступені в Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Але як можна піднятися на ступені в Аллага (Пречистий Він і Піднесений)? Як можна заслужити прощення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений), вчиняючи дії, які не мають нічого спільного з релігією Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Вони (ці діяння) заборонені, і злочинні в релігії Аллага (Пречистий Він і Піднесений), і жодним чином не могли бути схвалені ані Хусейном, ані іншими сподвижниками Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), ані кимось із угодників, богобоязливих рабів Аллага.
Вищезазначеній групі протистоїть інша група, яка пішла в іншу крайність. Вона ставиться до домочадців Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) (ахлюль-бейт), Хусейна і до інших, з ненавистю і презирством. Вона не знає їм справжньої ціни, не визнає їхнього становища. Ця група називається насибіти, які мають ворожнечу до ахлюль-бейт. Що ж вони зробили в цей день? Вони перетворили цей день на день радості, в якому вони надягають на себе гарний одяг, прикраси, готують святкову їжу тощо. Це протилежний, мерзенний шлях. Перша група – надмірні, а ці – ті, що нехтують. Хвала Аллагові, сьогодні в мусульманській уммі практично не залишилося людей, що сповідують ці переконання, хоча вони, звісно ж, були.
Найкращий же зі шляхів – це середній, поміркований шлях, у якому немає ні надмірності, ні упущень. Це шлях, якого дотримуються ахлюс-Сунна уаль-джама’а. Це люди істини, які йдуть шляхом Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає). Що вони роблять цього дня? Цього дня вони постять на знак подяки Аллагові (Пречистий Він і Піднесений). А до тієї події, яка трапилася в 61-му році цього дня, їхнє ставлення таке, що вони вважають убивство Хусейна великим злочином (зульм). Хусейн (нехай буде задоволений ним Аллаг) загинув цього дня шахідом на шляху Аллаха (Пречистий Він і Піднесений). Так, він шахід, так, він убитий несправедливо. І це наше переконання. Ми засуджуємо це беззаконня. Але нам не наказано влаштовувати дні загибелі мучеників, робити ці дні днями жалоби, або поминок, або якось особливо виділяти ці дні. Робити поминки в дні загибелі або смерті кого-небудь, робити жалобу в ці дні – це з діянь джахілії (епохи невігластва), які не мають до релігії Аллага (Пречистий Він і Піднесений) жодного стосунку.
Давайте ж ми з вами вихвалимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений), подякуємо Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) за те, що Він наставив нас на цей шлях – шлях поміркованості, шлях ахлюс-Сунна уаль-джама’а. Що більше людина поклоняється Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), то більше вона переконується, що це найбільша милість, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) відкрив твоє серце, схилив твоє серце до прийняття істини, адже не всі серця приймають істину.
Подякуймо Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) за те, що Він віддалив нас від шляху тих, хто надмірствують, перебільшують і тих, хто нехтує, і зробив людьми поміркованості. Звісно ж, ми поклоняємося Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) через любов до Його угодників, сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), домочадців Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Ми любимо домочадців Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), його сім’ю, ми знаємо їхнє високе становище, визнаємо його, дотримуємося їхніх прав, але не допускаємо г’улю (перебільшення) та упущення.
О раби Аллага! Просіть благословення (салят) і позбавлення від усього поганого (салям) для Мухаммада, сина ‘Абдуллага, кращого з усіх людей, імама всіх богобоязливих, як наказав вам це Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):
إِنَّ اللَّهَ وَمَلَائِكَتَهُ يُصَلَّّونَ عَلَى النَّّبِيِّ يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا صَلُّوا عَلَيْهِ وَسَلِّمُوا تَسْلِيمًا
“Воістину, Аллаг і ангели благословляють Його Пророка. О ви, що увірували! Благословляйте його (просіть для нього салят) і вітайте його миром”.
Коран, сура Аль-Ахзаб (Військові загони), 33:56
Ми просимо в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) вдоволення для чотирьох праведних халіфів, імамів, що ведуть прямим шляхом, – Абу Бакра, ‘Умара, ‘Усмана та ‘Алі, для домочадців Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), для всіх сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), для всіх, хто пішов і піде за ними прямим шляхом благим чином до Судного дня. Також просимо вдоволення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і для нас разом із ними.
