Хвала Всевишньому Аллагу за те, що Він послав нам повну релігію, за те, що Він відправив до нас Свого раба і Свого посланця Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), який приніс нам ясний, осяйний і чистий Шаріат і приніс нам чисте єдинобожжя, Таухід – релігію ханіфія. Хвала Аллагу, Який підніс поминання Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) і зробив його кращим із людей. І зробив Всевишній Аллаг улюбленими для себе тих, які йдуть за ним. І любить Аллаг, і хвалить Аллаг усіх людей, які у своїх словах і діях ідуть шляхом Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає).
А потім: о раби Аллага, які люблять Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), знайте, що ознакою любові до Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) є покірність йому, підпорядкування всьому тому, з чим він прийшов. Знайте, що ознакою любові до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) є слідування за Його посланцем. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), говорить:
قُلْ إِن كُنتُمْ تُحِبُّونَ اللَّهَ فَاتَّبِّعُونِي يُحْبِبْكُمُ اللَّهُ وَيَغْفِرْ لَكُمْ لَكُمْ ذُنُوبَكُمْ وَاللَّهُ غَفُورٌ رَّحِيمٌ
«Скажи (о Мухаммад): “Якщо ви любите Аллага, тоді йдіть за мною (тобто йдіть за Мухаммадом, за посланцем), і тоді полюбить вас Аллаг, і пробачить вам ваші гріхи. Аллаг – Прощаючий, Милуючий».
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3: 31
Справжня любов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) – це не заява язиком. Справжня любов до Пророка у тієї людини, яка виконує свідчення «Мухаммад расулюЛлаг». А що означає виконувати свідчення «Мухаммад расулюЛлаг»? Це значить вірити у все, з чим прийшов Мухаммад (нехай благословить його Аллаг і вітає), виконувати все те, що він наказує, залишати все те, що він забороняє, це значить поклонятися Аллагові тільки так, як Він встановив, і не інакше. І той, хто робить це, нехай зрадіє любові від Всевишнього Аллага і нехай зрадіє прощенню від Нього своїм гріхам.
О умма Мухаммада! Якщо між двома людьми виникне суперечка і розбіжність, і один з них скаже, що святкувати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) дозволено (мубах), що це справа благая, справа хороша, справа корисна, а друга людина скаже, що святкувати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) – це річ, що не встановлена в релігії Аллага, це річ, що є нововведенням і єрессю в релігії, вона заборонена. Хто з цих двох опонентів правий, а хто неправий? Не виникає сумнівів у тому, що має рацію та людина, на чиєму боці Коран і Сунна, та, що підтримується аятами Корану й хадисами Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), та, що підтримується словами й діями сподвижників, а це друга людина – та, що каже, що заборонено святкувати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). І тому він не святкує, забороняє людям це робити, не бере участі в цьому і застерігає своїх братів мусульман від того, щоб це робити. Саме він має рацію. Чому він правий? А як йому бути не правим, і як не бути йому на шляху істини, якщо Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), наказав йому і наказав усім Своїм рабам у Корані:
اتَّبِعُوا مَا أُنزِلَ إِلَيْكُم مِّن رَّبِّكُمْ وَلَا تَتَّبِعُوا مِن دُونِهِ أَوْلِيَاءَ
«Слідуйте за тим, що послано вам від вашого Господа, і не слідуйте крім цього якимось покровителям».
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 3
Аллаг наказує нам слідувати тому, що від Нього послано. А що ниспослано Аллагом? А від Нього ниспослано Коран, і від Нього ниспослано пророчу Сунну. Людина, яка не відзначає день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і яка застерігає людей від цього, подивилася в книгу Аллага – Коран, вона подивилася Сунну Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і не побачила там взагалі жодної згадки про день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Не побачила, щоб там було наказано це робити або щоб спонукав Аллаг до цього. І ця людина пішла за Кораном, і людина пішла за Сунною, за тим, що наказав Аллаг, і не пішла за чимось іншим, і тому не відзначає день народження Пророка (нехай благословить його Аллага та вітає), не допомагає в цьому і не закликає до цього.
Як бути не правим цій другій людині, як не бути їй на шляху істини, якщо цю річ – відзначення дня народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) – не робив сам Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає)?! Якщо цього не робили його сподвижники і якщо цього не робили попередники наші, послідовники сподвижників – перші покоління цієї умми, а вони були найкращими людьми. Вони краще, ніж будь-хто, знали доводи Шаріату, Коран і Сунну. Вони як ніхто слідували за Пророком (нехай благословить його Аллаг і вітає), за Кораном і Сунною. А вони не відзначали, ні Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), ні сподвижники, ні послідовники перших поколінь цієї умми. Вони не робили цього. І тому ця друга людина слідує за ними, слідує за Пророком і сподвижниками та тими, які після них, і не святкує день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), і не допомагає в цьому, і не закликає нікого до цього.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) послав крім Корану ще й Сунну. Так ось, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) звернувся до сподвижників зі словами:
خَيْرُ النَّاسِ قَرْنِي، ثُمَّ الَّذِينَ يَلُونَهُمْ، ثُمَّ الَّذِينَ يَلُونَهُمْ
«Кращі з людей – це моє покоління, а потім ті, які за ними, а потім ті, які за ними».
Так от, це іджма, це одностайна думка всіх людей, що називають себе мусульманами, що за часів Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і цих трьох поколінь, що їх назвав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), не було ніякого дня народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Не відзначали це ні сподвижники, ні ті, що за ними, ні ті, що за ними.
Три століття минуло! Три століття – це перші найкращі століття ісламу, і не була відома серед мусульман ця єресь, це нововведення, що його називають аль-маулід ан-набаві, а це ті покоління, про які відгукнувся добре Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), яких похвалив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). Якби в тому, щоб відзначати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), було якесь благо, першими, хто це зробив, були б сподвижники та їхні послідовники.
لو كان خيرا لسبقونا إليه
Якби було б у цьому благо, вони б нас випередили.
Тому я від душі зараз вітаю тих людей, які слідують за кращими поколіннями, за сподвижниками та їхніми послідовниками і тому не відзначають день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Як не бути ось цьому другому правим, не бути йому на прямому шляху, якщо він не хоче поклонятися Аллагу і наближатися до Аллага за допомогою чогось, що не робили сподвижники?!
До Аллага наближатися, отримувати Його вдоволення можна тільки так, як вони робили, як вони поклонялися. Як сказав Хузейфа ібн аль-Яман – один із видатних сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає):
كل عبادة لا يتعبدها أصحاب رسول الله – صلى الله عليه وسلم – فلا تعبدوها، فإن الأول لم يدع للآخر مقالا
«Будь-яке поклоніння, якщо його не робили сподвижники Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), то й ви не робіть. Якщо вони не поклонялися так, то й ви не поклоняйтеся. Бо перші (покоління) не залишили слова для останніх».
Нам уже нічого сказати: вони вже сказали все, що потрібно, ми не повинні вводити нічого нового в релігію.
Як не бути ось цьому другому опонентові правим, не бути на прямому шляху, якщо він уподібнюється до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), уподібнюється до сподвижника Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), уподібнюється до імамів цієї умми?! Імами цієї умми: Абу Ханіфа, Малік, Аш-Шафії, Ахмад і всі імами, які були в їхній час. Ця людина уподібнюється до них, тому що вони не відзначали день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає).
А ось ті люди, які не згодні з цим і кажуть, що треба відзначати день народження Пророка, вони кому уподібнюються? Вони уподібнюються ворогам Аллага, ворогам цієї релігії, ворогам Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), ворогам сподвижників. Вони уподібнюються рафідітам-убайдітам. Це заблукала харіджітська та рафідітська група, представники якої називали себе фатимітамі, немовби вони мають якесь відношення до Фатіми – високоповажної доньки Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), чого насправді не може бути. Найменше, що про них можна сказати, що ці рафідіти – це ті, що вважали невіруючими сподвижників Пророка: Абу Бакра, Умара, Усмана та інших сподвижників, – які звинувачують матір правовірних Аїшу в перелюбстві. І багато істориків вказують на те, що першими, хто запровадив цю єресь – відзначення дня народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) – були правителі з числа убайдітів, які були рафідітами, харіджітами і батинітами. Що значить батиніти? Вони щось зі своїх переконань людям показували, а багато чого ще приховували, з того що вони насправді вважали. Сказав учений шафіїтського спрямування (мазхабу) аз-Захабі: «Убайдіти перевернули весь Іслам з ніг на голову». Вони демонстрували рафідізм і приховували, що є ісмаїлітами, а це така група, представники якої взагалі є невіруючими. Хай урятує від цього Аллаг (Пречистий Він і Піднесений).
Відомий малікітський учений аль-Ка́ді ‘Ійя́д (араб. القاضي عياض) сказав: «Одностайна думка вчених, що убайдіти є віровідступниками, невіруючими, нечестивими, тому що вони суперечать Шаріату Аллага».
Був такий учений Мухаммад Бахіт аль-Мути’і, якого називають «муфтій єгипетських земель», він розповідає, що з речей, які придумані та багато запитує про цю річ, це день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), аль-маулід. І ми зазначаємо, що першими, хто вигадав святкування дня народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), були фатимітські халіфи, так звані, в Каїрі в Єгипті. Перший із них аль-Му’їзз ЛідініЛла́г (المعز لدين الله) приїхав із Марокко до Єгипту в 361 році гіджри. І він придумав і ввів 6 днів народжень: день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), день народження правителя правовірних Алі ібн Абі Таліба, день народження Фатіми, Хасана, Хусейна і, нарешті, день народження правлячого халіфа.
Тому та людина, що відзначає день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) або якісь інші дні народження, хоче вона цього чи ні, є послідовником у цьому питанні тих, хто першими запровадили ці нововведення: рафідітів, батинітів, убайдітів, харіджітів. І він не слідує і не хоче бути схожим на Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), його сподвижників і на попередників цієї умми.
Крім того, що вони запровадили це нововведення, також у цьому є уподібнення християнам, тому що християни відзначали різдво Іси (мир йому). І вони теж ввели це, хоча насправді Іса (Ісус) на це не вказував. І за цією подобою стали відзначати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Більше того, вони вирішили так і постановили, що, коли відзначають це свято, нібито дух Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) сходить із небес на землю і присутній на цьому торжестві. Що він виходить із могили і присутній там. Так вони розпоряджаються цим за своїм бажанням.
Також вони, коли святкують цей день народження, роблять ширк. Вони звертаються до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) зі своїми благаннями, взивають до нього, просять про порятунок і допомогу (кажуть: врятуй нас, допоможи нам), тобто звертаються до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) з такими речами, з якими звертаються тільки до Аллага.
І чиниться багато інших нововведень і помилок. Наприклад переконання, яке називається хадра, що нібито приходить Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) і присутній там.
І якщо ти мусульманин, суніт, якщо ти прагнеш до релігії, прагнеш вічного життя, то після того, як ти довідаєшся, де корінь цієї хибної думки та хто їхній родоначальник (убайдіти), хіба ти захочеш, якщо ти праведний мусульманин, послідовник праведних попередників, після цього йти за ними слідом, захочеш, щоб вони були твоїми попередниками (тими, на кого ти уподібнюєшся)?
Це дивовижна річ. Багато мусульман називають себе послідовниками чотирьох імамів. Але коли постає питання, відзначати чи не відзначати маулід, вони відсувають убік слова Абу Ханіфи, Маліка, аш-Шафії й Ахмада бну Ханбаля і не слідують за ними, а слідують за ворогами імамів і роблять те, чого не робив жоден з імамів, хай помилує їх усіх Аллаг.
І як цій другій людині бути неправим, якщо всі згодні, зокрема і його опонент, що маулід – річ запроваджена, її не було?! Ввели її в релігію наприкінці четвертого століття гіджри, майже чотириста років потому. І всі згодні з цим.
А що говорить ісламська релігія про нововведення?
Перше: це зло, це омана і це єресь.
Пророк ﷺ у своїй прощальній проповіді сказав:
وإيَّاكم ومحدَثاتِ الأمورِ فإنَّ كلَّ مُحدثَةٍ بدعةٌ، وكلَّ بدعةٍ ضلالةٌ
«Застерігаю вас нічого не вводити в релігію, ніяких нововведень, тому що все нове, введене в релігію, – це єресь, бід’а, а будь-яке бід’а – це омана».
Друге: це відкидається і не приймається Аллагом.
Сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
مَن أَحْدَثَ في أَمْرِنَا هذا ما ليسَ فِيهِ، فَهو رَدٌّ
«Хто введе в цю релігію те, чого в ній немає, то це відкинуто». Тобто не приймається Аллагом.
Третє: всі ці нововведення у вогні.
Пророк ﷺ кожну п’ятничну хутбу говорив:
وَشَرَّ الأُمُورِ مُحدَثَاتُهَا، وَكُلَّ مُحدَثَةٍ بِدَعَةٌ، وَكُلَّ بِدعَةٍ ضَلَّلَةٌ، وَكُلَّ ضَلَالَةٍ في النَّارِ
“Найгірше зі справ – це релігійне нововведення. І кожне нововведення – це єресь, а кожна єресь – це омана. І кожна омана у вогні”. Хай врятує від цього Аллаг.
Дивно, що ці люди кажуть, що відзначати день народження Пророка – це гарне бід’а. Але ж Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав, що будь-яке бід’а – це омана.
كلّ بدعةٍ ضلالةٌ
Кожне релігійне нововведення – це омана. Кожен, хто хоч трохи знає арабську мову, скаже що – كلّ – це узагальнення. Усе, що не приніс Пророк, – це нововведення, це омана. Це не я кажу – це каже Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Суф’ян ас-Саурі – один із праведних попередників – сказав такі слова:
البدعة أحب إلى إبليس من المعصية، المعصية يُتاب منها، والبدعة لا يُتابُ منها
«Нововведення улюбленіші для Ібліса, ніж гріхи, бо в гріхах люди каються [вони знають, що це погано і каються]. А в нововведеннях люди не каються [бо думають, що це добре]». Хай врятує від цього Аллаг.
Тому, о послідовники Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), не обманюйте себе. Деякі люди обманюють самих себе і шкодять своїй релігії, своєму вічному життю і кажуть у своє виправдання: «Але ж на нашому боці більшість. Більшість відзначає». І ми відповімо їм: «У Аллага тобі це не допоможе, що більшість це робила. Адже ти ж знаєш, що Аллаг і Його посланець не зробили кількість доказом правильності. Якщо чогось дотримується багато людей – це зовсім не означає, що це правильно. Критерієм (терезами, мірилом) правильності є тільки: сказав Аллаг, сказав посланець, сказали сподвижники. І Аллаг Своїми прикладами в Корані відкриває нам очі на те, що значить насправді більшість, що значить багато. Аллаг сказав:
وَإِن تُطِعْ أَكْثَرَ مَن فِي الْأَرْضِ يُضِلُّوكَ عَن سَبِيلِ اللَّهِ
«Якщо ти підеш за більшістю з тих, хто є на землі, вони зіб’ють тебе зі шляху Аллага».
Коран, сура Аль-Ан’ам (Худоба), 6: 116
І Пророк ﷺ роз’яснив, що ця умма поділиться на 73 групи, з яких 72 у вогні, а це більшість, якою вони хваляться. Більшість у вогні, хай врятує Аллаг, і тільки одна тримається за те, на чому був Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Друге, що ми їм скажемо, запам’ятайте цю відповідь. Ви говорите з вами більшість мусульман. Припустимо… А хто з тими, які кажуть, що не можна відзначати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)? З тими, хто не відзначає, найвища, найтвердіша опора. З ними найбільший довід. З ними Аллаг, Який у Своєму писанні заборонив нововведення, і Який не наказав нам відзначати маулід, і не спонукав до цього. З ними посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), який сказав, що кожне нововведення – це омана, і веде у вогонь. З ними сподвижники, з ними всі чотири імами цієї умми (Абу Ханіфа, Малік, аш-Шафії та Ахмад) і вчені перших поколінь цієї умми. Воістину, на чиєму боці Аллаг і його праведні раби, він на прямому шляху і ніяк не на іншому.
Вони ще кажуть на своє виправдання: «Як бути, адже наші батьки так робили, а ми за ними йдемо?»
Хіба ти не знаєш, що це (слідування за батьками) ніяк не може бути виправданням у Аллага. Тому що Аллаг у Корані говорить:
فَإِن تَنَازَعْتُمْ فِي شَيْءٍ فَرُدُّوهُ إِلَى اللَّهِ وَالرَّسُولِ إِن كُنتُمْ تُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ
«Якщо в чомусь ви розходитеся в думках, то зверніться (до кого? До батьків? Ні) до Аллага (тобто до Корану) і Його посланця (тобто до Сунни), якщо ви вірите в Аллага і в Останній день».
Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4: 59
А тепер задумайтеся про таку річ, о раби Аллага. Скажіть, хто любив більше за Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)? Ті, які відзначають сьогодні день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). І коли запитують, навіщо вони відзначають маулід, вони відповідають, що з любові до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Ми скажемо: Ви більше любите Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) чи сподвижників, чи імами, чи попередники? Якщо всю вашу любов зібрати разом, вона не дорівнюватиме любові до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) одного з них. Уся ваша любов…
І наприкінці скажемо таку річ. Тим людям, які з таким завзяттям, ентузіазмом відзначають день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає): “У душі твоїй є прагнення робити щось до вподоби Аллагу, старатися на шляху Аллага, наближатися до Аллага діяннями догідними йому? Це дуже добре. Якщо так, залиш тоді, не відзначай день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Не відзначай і не ризикуй. А краще чесно скажи самому собі, своїй душі, своєму нафсу: «О моя душе, скільки є видів поклонінь, богоугодних діянь, що є в Корані й Сунні, у яких немає жодних сумнівів, а ти не робиш це й не намагаєшся робити це. О душа, чому ти цього не робиш, те, у чому немає сумніву? Роби те, що тобі наказано в Корані та Сунні. Побільше запасайся цими діяннями перш, ніж прийде до тебе смерть і відплата. О душа, ти нехтуєш, ти виявляєш лінощі та слабкість, коли йдеться про поклоніння, які твердо встановлені в шаріатських текстах. Про які сказано, що той, хто нехтує ними, йому покарання, а той, хто робить їх, то тому велика нагорода. Так ти нехтуєш і не робиш цього. І тут у тебе чомусь немає ентузіазму. А коли йдеться про цю річ, як відзначати маулід, день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), яка, щонайменше, сумнівна».
Хіба це не дивно? Хіба це не порушує всі закони розуму?
І, нарешті, о раби Аллага, якщо ти любиш Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), а любимо ми його, бо любимо Аллага. Якщо ти стверджуєш, що любиш Аллага, то Аллаг вказав тобі на шлях, як досягти любові до Аллага й отримати любов від Аллага. І Аллаг вказав тобі на те, що є перевіркою та іспитом. І це той аят, що був наведений на початку цієї хутби:
قُلْ إِن كُنتُمْ تُحِبُّونَ اللَّهَ فَاتَّبِّعُونِي يُحْبِبْكُمُ اللَّهُ وَيَغْفِرْ لَكُمْ لَكُمْ ذُنُوبَكُمْ وَاللَّهُ غَفُورٌ رَّحِيمٌ
«Скажи (о Мухаммад): “Якщо ви любите Аллага, тоді йдіть за мною (тобто йдіть за Мухаммадом, за посланцем), і тоді полюбить вас Аллаг, і пробачить вам ваші гріхи. Аллаг – Прощаючий, Милуючий».
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3: 31
І якщо нас запитають, чому ми не відзначаємо день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), ми відповімо: «Ми не відзначаємо день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), бо ми слідуємо за Пророком (нехай благословить його Аллаг і вітає). Ми любимо його, слідуємо за ним і не робимо те, що не робив він. І ми сподіваємося, що через це ми удостоїмося любові Аллага (Пречистий Він і Піднесений), і удостоїмося прощення нашим гріхам і будемо любити Його».
Ми просимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений), щоб Він зробив нас із тих, кого любить Він і які люблять Його, і щоб Він зробив нас із тих, яким пробачив Всевишній Аллаг. З тих, які неухильно слідують Його посланцеві. Ми просимо Аллага, щоб Він показував нам істину істиною і дозволяв слідувати за нею. І показував оману оманою і дозволяв відсторонюватися від неї.
اللهم اهدنا الصراط المستقيم
О Аллаг, веди нас прямим шляхом!
