О раб Аллага! Важливе і неперевершене завдання (мета) стоїть перед тобою в місяць Рамадан! Перед тобою стоїть важлива мета, яка має бути стимулом для тебе! Горе тобі! Горе тобі, рабе Аллага, якщо ти не дослухаєшся до того, що зараз буде сказано, бо про покарання для тебе та про горе для тебе помолився той, хто був довіреним Аллага на небесах (аміну с-сама’)! А той, що був довіреним Аллага на землі, сказав “Амін” після ду’а довіреного на небесах. Найкращий з ангелів Джібріль (мир йому) попросив Аллага про покарання горем для того, хто не послухає цю пораду. А найкращий з посланців і пророків Мухаммад ﷺ сказав “Амін”, коли Джібріль звернувся до Аллага з цим благанням.

Рамадан – це милість, проте не для всіх людей, о раби Аллага! Рамадан може стати причиною милості, а може стати причиною покарання для людини. Для деяких тих, хто молиться і постить, цей місяць може стати причиною покарання, і про це сказано Пророком ﷺ:

“Може бути так, що тому, хто постить, не буде від його посту нічого, окрім голоду, а може бути так, що тому, хто вистоював нічні намази, не буде нічого від його намазів, окрім безсоння і втоми”.

Остерігайся, раб Аллага, того, щоб опинитися в цій категорії людей!

Тож, рабе Аллага, я маю тобі повідомити, незабаром ти вступаєш у Рамадан – визначся для себе з метою та завданнями. Які твої цілі в цей місяць?! Твоїм особистим обов’язком (фард ‘айн) є дотримуватися посту, але це не єдиний твій обов’язок. Крім цього, є ще твій особистий обов’язок – отримати в цей місяць прощення від Аллага. Так, це обов’язково (уаджиб)! Інакше кажучи, якщо ти не зробиш усе, щоб отримати прощення цього місяця, значить, на тобі гріх! Учені кажуть, що слово “Рамадан” походить від дієслова “рамадаа”/розжарюватися. Чому такий зміст? Тому що Рамадан – такий місяць, коли гріхи людини, яка вступає в нього, мають згоріти протягом цього місяця. Вона має звільнитися від гріхів!

Це місяць Корану, так! Книга Аллага може стати для тебе як милістю, так і покаранням, бо Аллаг говорить у Корані:

وَنُنَزِّلُ مِنَ الْقُرْآنِ مَا هُوَ شِفَاءٌ وَرَحْمَةٌ لِّلْمُؤْمِنِينَ وَلَا يَزِيدُ الظَّالِمِينَ إِلَّا خَسَارًا

“Ми зводимо з Корану те, що є милістю та зціленням для віруючих, а для беззаконників він тільки додає їм збиток”.

Тому попередники говорили, що ніхто не може сісти за читання Корану і встати після цього, не отримавши жодних наслідків. Обов’язково за цим наступає щось – або на твою користь, або проти тебе. ‘Умар ібн аль-Хаттаб приїхав до Мекки за часів свого правління, зустрівся зі своїм намісником, якого призначив там, у Мецці, щоб бути управителем, і запитав його: “А кого ти призначив для жителів долини намісником (управителем, уалі)?”

Він відповів: “Призначив ібн Абза”.

‘Умар запитав: “Хто такий ібн Абза?”

Він відповів: “Ібн Абза – це один із вільновідпущеників”, тобто колишній раб, який отримав свободу.

‘Умар запитав: “Призначили раба колишнього?”

Дивно, що не знайшли іншого і призначили раба. Тоді пояснив йому намісник: “Тому, що ібн Абза – найбільш обізнаний з нас у Корані”.

Тоді ‘Умар ібн аль-Хаттаб сказав: “Воістину, Пророк ﷺ сказав:

“Аллаг підносить за допомогою цього Корану народи і принижує за допомогою цього Корану народи” “.

Народи, яких Аллаг підносить за допомогою Корану, – це ті, які тримаються за нього; а народи, яких Аллаг принижує за допомогою Корану, – це ті, які відмовляються від нього.

Слухайте цей аят; мало тих, хто розуміє його важливий зміст:

لَقَدْ أَنزَلْنَا إِلَيْكُمْ كِتَابًا فِيهِ ذِكْرُكُمْ أَفَلَا تَعْقِلُون

“Ми послали вам Писання, в якому ваша гідність. Невже ви не зрозумієте?”

Іншими словами, наше становище, приниженими ми будемо чи Аллаг дасть нам велич, залежить від того, як ми тримаємося за цю Книгу. У ній наша гідність! Тому, коли мусульмани трималися за Коран і Сунну, тоді боялися й поважали їх усі. А коли мусульмани закинули Коран і Сунну за свої спини, тоді сталося те, що відбувається зараз – приниження мусульман. Тож, нехай цей аят весь час буде в нас перед очима, постійно пам’ятайте його:

لَقَدْ أَنزَلْنَا إِلَيْكُمْ كِتَابًا فِيهِ ذِكْرُكُمْ أَفَلَا تَعْقِلُون

“Ми послали вам Писання, в якому ваша гідність. Невже ви не зрозумієте?”

Аллаг підносить за допомогою цього Корану народи й принижує за допомогою нього народи. Місяць Рамадан може обернутися причиною покарання для людей.

Зараз ти вступаєш до школи. Цей місяць ти будеш вчитися в школі Рамадану. Ти повинен закінчити її та пройти іспит. Який іспит? Ти маєш отримати прощення гріхів, цим ти й складеш цей іспит.

Сім сподвижників! Сім! Сім сподвижників Пророка ﷺ передали таке:

“Одного разу Пророк ﷺ піднявся на свій мінбар не так, як зазвичай. Він піднявся на перший щабель і сказав: “Амін”; потім піднявся на другу сходинку і знову сказав: “Амін”; потім піднявся на третю сходинку і сказав: “Амін””.

Потім сподвижники запитали: “О Посланець Аллага, чому (тричі вимовив “Амін”)?”

Тоді Пророк ﷺ пояснив: “До мене з’явився Джібріль, і він сказав: “О Мухаммаде, нехай буде принижена (в іншій версії сказано: “нехай буде віддалена/від Раю, від милості”) людина, при якій згадали тебе, а вона не попросила в Аллага для тебе благословення (тобто не сказала: “нехай благословить його Аллаг і вітає”/салля Ллагу ‘алейгі уа саллям). Скажи, Мухаммаде: “Амін”, і я сказав: “Амін”. Потім, коли я піднявся на другу сходинку, Джібріль сказав: “О Мухаммаде, нехай буде принижена (або: “…буде віддалена від усіх милостей”) людина, яка застала двох своїх батьків або одного зі своїх батьків, і вони не стали для неї причиною для входження в Рай (вона не зробила все можливе, ставлячись до них добре, щоб заробити через них Рай). Скажи, о Мухаммаде: “Амін”, і я сказав: “Амін””. А потім Джібріль сказав:

“Нехай буде принижена людина, яка застала місяць Рамадан, але не отримала прощення. Скажи: “Амін”, і я сказав: “Амін” “.

Таке ду’а зробив Джібріль! Він попросив покарання і приниження для людини, яка не отримала прощення в Рамадан – не зробила все від неї залежне, щоб отримати прощення.

Тому, є твоїм обов’язком перед Рамаданом, о рабе Аллага, – визначитися з метою. А яка твоя мета? Отримати прощення від Аллага. Це завдання твого посту!

Подивися, твій ворог буде закутий у ланцюги. Найбільш шалені дияволи і шайтани будуть закуті в ланцюги. Таким чином, вони не зможуть робити того, що зазвичай роблять; не зможуть намовляти тебе і спонукати до гріхів так, як зазвичай. Ти будеш вільний від цього ворога, хвала Аллагу!

До тебе щоночі кликатиме глашатай з неба і казатиме, спонукаючи тебе:

“О той, хто бажає блага, дій! О той, хто бажає чинити гріхи, утримайся!”

Аллаг підготував для тебе всі умови – Він позбавив тебе їжі, пиття та інтимної близькості для того, щоб твої думки звільнилися для поклоніння Аллагові (пречистий Він і піднесений). Коли людина сита і напилася води, тоді в неї є прагнення до гріхів. Аллаг позбавляє тебе плотських задоволень. А чим зайняв Аллаг ніч твою? Богоугодним діянням – вистоюванням у нічних намазах. Таким чином, Аллаг приготував для тебе особливу виховну програму, заповнивши весь твій час благом, щоб ти закінчив цю благословенну школу, будучи готовим після неї для боротьби з ворогом. Оскільки цей ворог не дрімає – шайтан не спить. Як сказав Хасан аль-Басрі: “Якби він спав, тоді ми відпочили б”.

Яке головне завдання у цього ворога? Він хоче позбавити тебе Раю, він бажає забрати в тебе сади твого Господа. Битва з цим ворогом відбувається вже багато тисячоліть. Ця війна йде з часів нашого батька Адама (мир йому). Військові люди знають, що чим війна триваліша, тим більше терпіння потрібно для неї. Більше того, що цінніший предмет, за який іде війна (а предмет Рай), то ця битва почесніша. І що більше ворог здатний на всілякі хитрощі, несподіванки й приховані дії (а шайтан дуже хитрий ворог), то, отже, від нас вимагається більше пильності. Тому, о мої брати, ось ця школа, в яку ми з вами вступаємо, вимагає діяльності та активності. Вдень від нас вимагається відмова від догоджання бажанням душі, насолод плоті, а вночі Аллаг (пречистий Він і піднесений) зайняв нас молитвою.

Тому постався дуже серйозно до цієї можливості і цього шансу. Один місяць на рік! Усього лише один місяць на рік – 29 або 30 днів. Не витрати його даремно! Відклади вбік усе, що відвертає тебе від Корану, від поминання Аллага (зікру), від прохання прощення (істігфара), від ду’а, від намазу. Залиш усі ці ґаджети, соцмережі, новинні сайти, телевізор, програми, серіали, всілякі ігри – комп’ютерні та телефонні – відмовся від них на місяць! Ти можеш це зробити хоча б протягом одного місяця з дванадцяти? Усі ці ігри, гаджети та соцмережі – вони тобі нічим не допоможуть у Судний день. Ти стоятимеш голий! Голий, босий і необрізаний!

Уяви себе. Не інших людей, а себе! Уяви, що зараз виведуть тебе на площу таким голим. Яким безпорадним ти себе почуватимеш? Того дня, коли ти будеш голий і необрізаний, ти будеш у натовпі таких самих людей іти на вищий Суд – іти до розрахунку! Ось тоді ти будеш шкодувати про кожну секунду і про кожен подих, які ти втратив і витратив даремно.

Одинадцять місяців ти провів невідомо як… Скільки разів ти читав Коран по-справжньому?! Скільки разів ти брав Книгу Аллага і від серця читав її? Скільки разів ти плакав, просячи вибачення в Аллага?! Скільки нормальних намазів ти зробив?! Таких намазів, щоб думки не “відлітали” в тебе вправо і вліво, а з усього серця? Скільки разів ти щиро вставав і молився Аллагові ночами? Хоча б тепер схаменися! Схаменися! До тебе звертається глашатай твого Творця з неба – ти не чуєш його, але він, що говорить тобі: “О той, хто прагне добра, спрямуйся до нього! О той, хто бажає зла, утримайся від нього!”

А багато людей захоплені мирською метушнею, гонитвою за мирським. Буває так, що людина входить у Рамадан, але все ще не може усвідомити, що вже настав цей місяць. Вона поки що мчить на повній швидкості подібно до паротяга, що біжить рейками земних справ, земної наживи, охоплена якимись мирськими цілями, мріями й устремліннями, жагою до земного прибутку. Мчиться, мчиться, а потім оговтується, розуміє, що Рамадан, а вже половина місяця пішла! Буває так, що людина активна на початку Рамадану, а потім стає дедалі слабшою, слабшою й слабшою, а до середини Рамадану вже зовсім млява в поклонінні.

Раб Аллага, це ж лічені дні! Аллаг каже:

أَيَّامًا مَّعْدُودَات

“Лічені дні”.

Немає ціни його кожному дню з найпершої секунди! Ти схаменутися не встигнеш, як уже потрібно буде прощатися з Рамаданом. А, можливо, це твій останній Рамадан. Можливо, з цими справами тобі якраз і доведеться постати перед Аллахом. Можливо, ангел смерті забере тебе вже після цього Рамадану. Тому весь час дивись, у якому становищі тебе може забрати Аллаг у будь-яку хвилину.

Тому Пророк ﷺ сказав такі слова?

“Якщо Аллаг хоче для людини добра, то облагороджує її”.

Люди запитали: “Що означає “облагороджує її”?”

Пророк ﷺ відповів: “Аллаг навіює їй (вчинення) праведних справ перед смертю і потім у такому стані її заспокоює”.

Нехай Аллаг зробить нас із тих, кого Він облагородить і упокоїть у такому стані покірності!

Тому, Рамадан – не час денного сну і ліні, нічних застіль, порожніх розмов, балаканини, розваг і забав. Ні! З першої його секунди це час Корану, час намазу, це час милостині (садака), час годування, час нічних намазів (тарауіх). Не нехтуй! Не кажи: “Я сьогодні втомився”, “Я потім, наприкінці Рамадану буду”. Не відкладай! Пам’ятай, твоє завдання – вийти з Рамадану прощеним!