О віруючі раби Аллага, наш Всевишній Творець у Своїй Книзі говорить:
قُلْيَا عِبَادِيَ الَّذِينَ أَسْرَفُوا عَلَى أَنفُسِهِمْ لَا تَقْنَطُوا مِن رَّّحْمَةِ اللَّهِ إِنَّ اللَّهَ يَغْفِرُ الذُّنُوبَ جَمِيعًا إِنَّهُ هُوَ الْغَفُورُ الرَّحِيمُ
«Скажи (о Мухаммад) людям такі слова: «О, раби Мої, що переступили проти самих себе, скоюючи гріхи, не впадайте у відчай у милості Аллага. Воістину, Аллаг прощає всі гріхи. Воістину, Він – Той, що прощає, Той, що милує»
Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39:53.
У цьому аяті, о раби Аллага, докази обширності милості Аллага (Пречистий Він і Піднесений), Його доброти, Його милосердя. У цьому аяті Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) звертається до людей, які переступили межі – грішників, які, можливо, скоїли найбільші, наймерзенніші й найогидніші гріхи: багатобожжя (ширк), включно з невір’ям та великими гріхами. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) звертається до Своїх рабів, щоб вони залишили гріхи, покаялися і попросили прощення у Всемилостивого, Прощаючого, адже тільки Він прощає всі гріхи. Яким би великим не був цей гріх, немає такого, кого не зміг би пробачити Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), але за умови, що людина звертається до Нього зі щирим каяттям (істіґфар), повертається до Нього зі смиренністю.
Передається хадис від слуги Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) Анаса ібн Маліка (нехай буде задоволений ним Аллаг), що сказав: «Я чув, як Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив:
قَالَاللهُ تبارك و تَعَالَى: “يَا ابْنَ آَدَمَ إِنَّكَ مَا دَعَوْتَنِيْ وَرَجَوْتَنِيْ غَفَرْتُ لَكَ عَلَى مَا كَانَ فيك وَلا أُبَالِيْ، يَا ابْنَ آَدَمَ لَو بَلَغَتْ ذُنُوْبُكَ عَنَانَ السَّمَاءِ ثُمَّ اسْتَغْفَرْتَنِيْ غَفَرْتُلَكَ و لا أبالي، يَا ابْنَ آَدَمَ إِنَّكَ لَوْ أَتَيْتَنِيْ بِقُرَابِ الأَرْضِ الأَرْضِ الأَرْضِ خَطَايَا ثُمَّ لقِيْتَنِيْ لاَ تُشْرِكُ بِيْ شَيْئَاً لأَتَيْتُكَ بِقُرَابِهَا مَغَغفِرَةً
«Всевишній Аллаг сказав: «О сину Адама, якщо ти будеш взивати до Мене і сподіватися на Мене, я пробачу тебе, незважаючи на те, що є в тобі. Це для Мене нескладно. О сину Адама, якщо твої гріхи сягнуть навіть неба і ти попросиш у Мене прощення (істіґфар), Я пробачу тебе. О син Адама, якщо ти прийдеш до Мене з гріхами, що здатні засіяти всю землю, а потім зустрінеш Мене, не надавши Мені нічого в співтовариші, Я дам тобі прощення, що здатне засіяти всю землю»
(Передав ат-Тирмізі (3540) і Ахмад (13493)).
Аллагу Акбар. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) наказує нам у Корані істіґфар:
وَاسْتَغْفِرُوا اللَّهَ إِنَّ اللَّهَ غَفُورٌ رَّحِيمٌ
«І просіть вибачення в Аллага, воістину, Аллаг – Прощаючий, Милуючий»
Коран, сура Аль-Муззаміль (Загорнутий), 73:20.
وَاسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ ثُمَّّ تُوبُوا إِلَيْهِ
«І просіть прощення у Вашого Господа, а потім повертайтеся до Нього зі смиренністю»
Коран, сура Гуд, 11:90.
І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить, що Він неодмінно пробачить людині, якщо вона попросить прощення. І каже:
وَمَن يَعْمَلْ سُوءًا أَوْ يَظْلِمْ نَفْسَهُ ثُمَّ يَسْتَغْفِرِ اللَّهِ اللَّهِ يَجِدِ اللَّهِ اللَّهَ غَفُورًا رَّحِيمًا
«А той, хто вчинить якийсь злочин або пригнобить свою душу гріхом, а потім попросить в Аллага прощення, той знайде Аллага таким, що Прощає, Милує»
Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:110.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) хвалить тих, що здійснюють істіґфар, кажучи про них:
وَالْمُسْتَغْفِرِينَ بِالْأَسْحَارِ
«І ті, що просять вибачення в Аллага перед ранковою зорею»
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:17.
Коли ми встаємо на сухур, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) хвалить тих, хто просить в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення в цей час (перед ранковою зорею).
وَبِالْأَسْحَارِ هُمْ يَسْتَغْفِرُونَ
«І перед ранковою зорею вони просять прощення»
Коран, сура Аз-Зарійят (Розсіюючі), 51:17.
«Аль-істіґфар» означає просити в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення (маґфіра). Це не просто, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) позбавляє тебе від гріха, тобто не карає і не буде наслідків, але, крім цього, ще й прикриває тебе від ганьби. Коли ти кажеш «АстаґфіруЛлаг» («Я прошу вибачення в Аллага»), то це означає «Я прошу, щоб не вийшло для мене ніякого зла від цього гріха, щоб Аллаг прикрив мене і не було для мене ганьби».
«Аль-істіґфар» – це велике поклоніння, що посідає дуже високе місце в релігії. Це та основна річ, за допомогою якої здобуваються блага, приходить благодать (барака) і сходять милості від Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це та основна річ, за допомогою якої людина з найнижчого стану підноситься до найвищого, і та основна річ, за допомогою якої пробачаються промахи, вибачаються помилки, спокутуються гріхи, підвищується ступінь людини та зростає її становище перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений).
О раби Аллага, хвала Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), ми з вами продовжуємо жити в цьому місяці Рамадан, який має особливий зв’язок із проханням про прощення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Тобто цей місяць має особливе значення в отриманні прощення від гріхів, у тому, щоб стерти гріхи.
Щаслива людина – це та людина, яка цього місяця свої дні й ночі провела в покірності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), бажала отримати Його вдоволення і здобути Його прощення. І така людина отримує прощення. І навпаки, нещасна і позбавлена людина – це та людина, яка прожила Рамадан, не полишивши свої гріхи, продовжуючи перебувати в огиді, скоюючи злодіяння, і водночас не просила в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення, не звернулася до Нього з покаянням і залишилася непрощеною.
Передається хадис від Абу Хурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
أَتَانِي جِبْرِيلُ عَلَيْهِ السَّلَمُ فَقَالَ: يَا مُحَمَّدُ مَنْ أَدْرَكَ أَحَد أَبَوَيه فَمَاتَ فَدَخَلَ النَّارَ، فَأَبْعَدَهُ اللَّهُ فَقُلْ: آمِينَ. فَقُلْتُ: آمِينَ. فَقَالَ: يَا مُحَمَّدُ مَنْ أَدْرَكَ شَهْرَ رَمَضَانَ فَمَاتَ فَلَمْ يُغْفَرْ لَهُ فَأُدْخِلَ النَّارَ، فَأَبْعَدَهُ اللَّهُ قُلْ: آمِينَ. فَقُلْتُ: آمِينَ. قَالَ وَمَنْ ذُكِرْتَ عِنْدَهُ فَلَمْ يُصَلِّ عَلَيْكَ فَمَاتَ فَدَخَلَ النَّارَ، فَأَبْعَدَهُ اللَّهُ فَقُلْ: آمِينَ. فَقُلْتُ: آمِينَ
«Прийшов до мене Джібріль (мир йому) і сказав: «О Мухаммад, хто застав одного з батьків і помер, а потім увійшов у Пекло (тобто не зміг за допомогою турботи про батьків заслужити Рай), нехай віддалить його Аллаг від Своєї милості. Скажи: «Амін». І я сказав: «Амін». Потім Джібріль сказав: «О Мухаммад, хто застав Рамадан, а потім помер, не отримавши прощення від Аллага, нехай віддалить його Аллаг від Своєї милості. Скажи: Амін». І я сказав: «Амін». Далі Джібріль сказав: «О Мухаммад, якщо при комусь ти будеш згаданий, а він не попросить для тебе «салят» (не скаже: «Аллагумма саллі уа салім ‘аля расуліЛляг» («О, Аллаг, благослови Посланця Аллага»)), а потім помре, і ввійде в Пекло, нехай Аллаг віддалить його від Своєї милості. Скажи: «Амін». І я сказав: «Амін»
(Див. «Сахіх ат-Таргіб», 1679).
О раби Аллага, тому віруючій людині необхідно скористатися цим благословенним місяцем, його благодаттю, його можливістю. Протягом усього цього місяця будь з істіґфаром, проси в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) багато прощення.
О раби Аллага, знайте, що істіґфар – це настільки велике поклоніння, що воно дає численну й величезну користь у цьому й у вічному світі. Що стосується цього світу, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить у Корані про деякі мирські користі від істіґфар, що Нух (мир йому) сказав своєму народові:
فَقُلْتُاسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ إِنَّهُ كَانَ غَفَّارًا يُرْسِلِ السَّمَاءَ عَلَيَّيْكُم مِّدْرَارًا وَيُمْدِدْكُم بِأَمْوَالٍ وَبَنِينَ وَيَجْعَل لَّكُمْ جَنَّاتٍ وَيَجْعَل لَّكُمْ أَنْهَارًا
«І сказав я (Нух): «Просіть прощення у вашого Господа, воістину, Він – Всепрощаючий. І тоді Він зведе на вас з неба воду, рясні дощі, наділить вас майном і дітьми, влаштує для вас сади і влаштує в цих садах річки»
Коран, сура Нух, 71:10-12.
Пречистий Аллаг, подивіться, скільки благих плодів від істіґфара в цьому житті!
Якось раз прийшов один чоловік до Хасана аль-Басрі (нехай помилує його Аллаг) і сказав йому: «Засуха! Я не знаю, що робити! Засуха! Я не знаю, як мені бути!» Хасан аль-Басрі сказав: «Проси вибачення в Аллага». Прийшов до нього другий чоловік і сказав: «Я не знаю, що мені робити, бідність здолала мене». Хасан аль-Басрі відповів: «Проси вибачення в Аллага». Потім прийшов третій чоловік і сказав: «Немає у мене дітей, що мені робити? Я хочу дітей». Хасан аль-Басрі сказав: «Проси вибачення в Аллага». Потім прийшла четверта людина і сказала: «У моєму саду висихають дерева. Що мені робити?» Він відповів: «Проси вибачення в Аллага (роби істіґфар)». У Хасана аль-Басрі запитали: «Чому всім цим чотирьом, що прийшли з різними проблемами, ти кажеш одне й те саме: «Проси прощення в Аллага?» Хасан аль-Басрі відповів: «Я нічого не додав до слів Аллага (Пречистий Він і Піднесений)»:
فَقُلْتُ اسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ إِنَّهُ كَانَ غَفَّارًا يُرْسِلِ السَّمَاءَ عَلَيْكُم مِّدْرَارًا وَيُمْدِدْكُم بِأَمْوَالٍ وَبَنِينَ وَيَجْعَل لَّكُمْ جَنَّاتٍ وَيَجْعَل لَّكُمْ أَنْهَارًا
«І сказав я (Нух): «Просіть прощення у вашого Господа, воістину, Він – Всепрощаючий. І тоді Він зведе на вас з неба воду, рясні дощі, наділить вас майном і дітьми, влаштує для вас сади і влаштує в цих садах річки»
Коран, сура Нух, 71:10-12.
Робіть істіґфар! Кайтеся перед Ним і поверніться до Нього з покірністю, і тоді Він дасть вам дощ, позбавить від посухи, низведе вам небесну благодать. І Він створить для вас благодать із землі: створить для вас злаки, наповнить вим’я ваших тварин молоком. Він наділить вас майном, збільшить ваше багатство, ваш достаток, Він дарує вам дітей, благе потомство. Ось це плоди істіґфара в цьому житті.
Одного разу, за часів ‘Умара ібн аль-Хаттаба, був голодний посушливий рік. І ‘Умар ібн аль-Хаттаб разом з людьми пішов, щоб здійснити молитву-прохання про дощ, і він нічого не робив, окрім як просив вибачення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) (істіґфара). Люди запитали. чому тільки істіґфар? І тоді ‘Умар ібн аль-Хаттаб (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав свої знамениті слова:
لَقَدْسَأَلْتُ اللهَ جَلَّ وَعَلَا بِمَجَادِيحِ السَّمَاء الَّتِي يُسْتَنْزَلُ بِهَا المَطَر
«Я звернувся до Аллага через те світило, за допомогою якого зводиться дощ».
І потім прочитав цей аят із сури «Нух». Що мав на увазі ‘Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг)? За часів джахілії багатобожники думали, що зірки та світила є причиною сходження дощу, тому вони пов’язували свої надії з зірками: з’явиться зірка – буде дощ. Прийшов Іслам, встановив Єдинобожжя, вказавши, що зірки ні до чого: Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дарує вам дощ. І тому ‘Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг), сказавши «через те світило», мав на увазі через причини, які встановив Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), а це істіґфар – попросив у Аллага (Пречистий Він і Піднесений) вибачення. І цією причиною зводиться дощ. І потім прочитав цей аят:
فَقُلْتُاسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ إِنَّهُ كَانَ غَفَّارًا يُرْسِلِ السَّمَاءَ عَلَيْكُم مِّدْرَارًا
«І сказав я (Нух): «Просіть прощення у вашого Господа, воістину, Він – Всепрощаючий. І тоді Він зведе на вас із неба воду рясну»
Коран, сура Нух, 71:10-11.
Ось щедрі дари та щедрі блага, які дає істіґфар у цьому житті.
О раби Аллага, що стосується вічного миру, то за це людина в Судний день отримає стільки нагороди і користі, що знає про це тільки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Вона отримає від Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення, милість і велику нагороду, вона позбудеться покарання, мук у Пеклі – ось що таке істіґфар.
‘Абдуллах Ібн ‘Буср (нехай буде задоволений ним Аллаг) передав, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
طوبَى لِمَن وجَدَ في صَحيفَتِه استِغفارًا كثيرًا
«Блаженний (щасливий) той, хто знайде (у Судний день) у своїй книзі з діяннями багато істіґфара»
(Див. ”Сахіх Ібн Маджа» (3093)).
І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) також сказав:
مَن أحَبَّ أن تَسُرَّهُ صَحِيفَتُهُ فَلْيُكْثِرْ فِيهَا مِنَ الاسْتِغْفَارِ
«Хто хоче, щоб (у Судний день) книга з діяннями його потішила, той нехай зробить так, щоб у цій книзі було більше істиґфара»
(ат-Табарані (839), аль-Байхакі (648). Див. «Сахіх аль-Джамі’» (5955))
О раби Аллага, знайте, що істіґфар не має на увазі, що людина просто каже «АстаґфіруЛлаг» і далі продовжувала коїти гріхи. Істіґфар – це коли прохання про прощення поєднується з тим, що людина залишає гріхи, не наполягає на них. Ось тоді, якщо це щире покаяння, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дає їй відплату і Своє прощення.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
وَالَّذِينَإِذَا فَعَلُوا فَاحِشَةً أَوْ ظَلَمُوا أَنفُسَهُمْ ذَكَرُوا اللَّهَ فَاسْتَغْفَرُوا لِذُنُوبِهِمْ وَمَن يَغْفِرُ الذُنُوبَ إِلَّا اللَّهُ وَلَمْ يُصِرُّوا عَلَى مَا فَعَلُوا وَهُمْ يَعْلَمُونَ أُولَئِكَ جَزَاؤُهُم مَّغْفِرَةٌ مِّن رَّبِّهِمْ وَجَنَّاتٌ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الْأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا وَنِعْمَ أَجْرُ الْعَامِلِينَ
«І ті, які, коли скоять якийсь гріх (гидоту) або пригноблять самих себе якимось гріхом, одразу ж згадують Аллага та просять прощення в Нього за свій гріх. А хто ж прощає гріхи, крім Аллага? І вони не упираються у своїх гріхах, знаючи про те, що це гріх, і відплатою їм буде прощення від їхнього Господа, Райські сади, в яких течуть річки, де вони перебуватимуть вічно. Яка прекрасна нагорода благодійників!»
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:135-136
Один із попередників сказав: «Якщо людина просить прощення в Аллага (робить істіґфар), але при цьому продовжує чинити гріх, то це не істіґфар, це знущання над Аллагом».
О раби Аллага, знайте, що для отримання прощення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) є три головні причини, що ми згадали раніше в хадисі від Анаса (нехай буде задоволений ним Аллаг):
1) «يَا ابْنَ آدَمَ إنَّكَ مَا دَعَوْتَنِي وَرَجَوْتَنِي غَفَرْتُ لَكَ عَلَى مَا كَانَ فِيكَ وَلَا أُبَالِي » – «О син Адама, якщо ти будеш взивати до Мене і надіятися на Мене, Я пробачу тебе, незважаючи на те, що є в тобі, і для Мене це нескладно».
Отже, перша причина, щоб отримати прощення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений), – це знати, що ніхто не прощає гріхи, крім Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Покарати або пробачити за гріх може тільки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), тому не треба пов’язувати ні з ким свої прохання про прощення, своє бажання отримати прощення, окрім Аллага (Пречистий Він і Піднесений), бо лише Він – Прощающий.
У хадисі Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
أَذْنَبَعَبْدٌ ذَنْبًا، فَقالَ: اللَّهُمَّ اغْفِرْ لي ذَنْبِي، فَقالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَعَبْدِي ذَنْبًا فَعَلِمَ أنَّ له رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فأذْنَبَ، فَقالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لي ذَنْبِي، فَقالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: عَبْدِي أَذْنَبَ ذَنْبًا فَعَلِمَ أنَّ له رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فَذْنَبَ فَقالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لي ذَنْبِي، فَقالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَعَبْدِي ذَنْبًا فَعَلِمَ أنَّ له رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بالذَّنْبِ، قد غَفَرْتُ لَهُ فَلْيَعْمَلْ مَا شَاءَ
«Одного разу раб скоїв гріх, а потім сказав: «О Аллаг, прости мені мій гріх». І сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений): «Мій раб скоїв гріх і знає, що є Господь, який прощає гріхи і карає за гріх». Потім ця людина ще раз скоїла гріх і сказала: «О Господь мій, прости мене!» І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав: «Раб Мій вчинив гріх, але він знає, що у нього є Господь, який прощає гріхи і стягує за гріхи». І потім втретє ця людина скоїла гріх і сказала: «О Господь, пробач мені!» І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав: «Раб Мій вчинив гріх, але він знає, що в нього є Господь, який прощає гріхи і стягує за гріхи. Я пробачив Моєму рабу, і нехай робить, що забажає»
(аль-Бухарі (7507) і Муслім (2758)).
Що б ти не робив, будь-який гріх, якщо ти щиро прийдеш до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з покаянням, Він пробачить тебе. Отже, пов’язуй свій істіґфар тільки з Аллагом і сподівайся на Його прощення;
2) якими великими не були б твої гріхи, проси в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення і роби істіґфар. У хадисі від Анаса (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказано: «Якщо навіть гріхи твої дійдуть до неба, якщо вони будуть на відстані твого погляду, засиплють усю землю, усе одно Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) пробачить тебе, якщо ти будеш щиро просити в Нього прощення»;
3) найголовніша причина: щоб отримати прощення Аллага (Пречистий Він і Піднесений), треба дотримуватися лише Єдинобожжя (Таухід) – це коли людина прив’язана своїм серцем лише до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), коли все своє поклоніння серцем, органами, язиком вона присвячує лише Одному Аллагові й на Нього уповає. Таухід – це головна причина отримання прощення. А якщо в людини немає Таухіду, то не буде їй прощення.
إِنَّاللَّهَ لَا يَغْفِرُ أَن يُشْرَكَ بِهِ وَيَغْفِرُ مَا دُونَ ذَلِكَ لِمَن يَشَاءُ
«Воістину, Аллаг не прощає, коли Йому надають у співтовариші (роблячи ширк), але прощає те, що менше цього, кому забажає»
Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:48.
О раби Аллага, я повідомлю вам одну молитву, якої навчив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). Вона коротка, але дуже ємна за змістом і велика за своїм значенням. У ній прохання про прощення до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) поєднується зі згадкою про Таухід, з визнанням, затвердженням і оголошенням Таухіда. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже, що коли людина щиро, від щирого серця звернеться до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з цим ду’а, то Він обов’язково їй відповість, пробачить їй будь-які гріхи, бо справжній Таухід (Єдинобожжя) – це та річ, яка стирає всі гріхи. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
من قال : أَسْتَغْفِرُ اللَّهَ الَّذِي لَا إِلَهَ إِلَّا هُوَ الْحَيُّ الْقَيُّومُ، وَأَتُوبُ إِلَيْهِ، غُفِرَ له ، وإنْ كان فَرَّ من الزَّحْفِ
«Тому, хто скаже: «Прошу вибачення в Аллага, окрім Якого немає іншого істинного Бога, гідного поклоніння, Живого, Вседержителя, і каюсь перед Ним, повертаюсь до Нього з покаянням», – будуть прощені його гріхи, навіть якщо він тікав з поля бою».
Якщо, звісно, він скаже ці слова щиро, від усього серця.
