О віруючі раби Аллага! Немає ані найменшого сумніву в тому, що кожна людина, яка пропостилася в місяць Рамадан, що пішов від нас, і здійснювала намази, зокрема й додаткові нічні намази, хоче, щоб Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) прийняв від неї її піст, її к’иям, її поклоніння, і щоб її старання не минули марно й були винагороджені Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Природно, кожна людина просить Аллага (Пречистий Він і Піднесений) про це, щоб збулося це бажання і здійснилася ця мета.
Чи прийняв Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) від нас чи ні? Є ознаки, які вказують на це, і є на це свої свідоцтва, які підтверджують прийняття посту, поклоніння. Є якості, за наявності яких можна сподіватися на те, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дійсно прийняв від тебе твоє поклоніння.
Найголовніша ознака – це:
– якщо людина бачить у самій собі прагнення до благого й поліпшення щодо дотримання релігії Аллага (Пречистий Він і Піднесений), як вона міцно почала триматися за цю релігію і стала більш покірною після Рамадану. Це ознака того, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) прийняв від нього його поклоніння. Тобто якщо людина бачить, що вона після Рамадану стала кращою, ніж вона була до Рамадану, щодо покірності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) та благого, щодо істікаму – міцного тримання на релігії Аллага (Пречистий Він і Піднесений);
– якщо вона бачить, що в неї після Рамадану зросло прагнення до поклоніння й те, що вона ще більше почала дбати про дотримання обов’язків (фардів), що їх поклав на неї Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), і стала ще краще виконувати п’ятиразові намази, і почала виконувати їх, як годиться, тобто це не намази, у яких людина просто своїм тілом, а її думки в цей час в іншому місці, і вона просто відстукує поклони й навіть не знає, скільки зробила поклонів. І в людей часто буває, що вони не знають про те, скільки вчинили рака’атів, бо вони в намазі тільки своїми тілами, а серцями вони не в намазі, а десь в іншому місці;
– якщо людина бачить, що її намаз після Рамадану став кращим і став справжнім намазом, і вона намагається виконувати обов’язкові намази (фарди) в колективі (у джама’аті) в мечеті, якщо для цього є можливість;
– якщо вона бачить, що після Рамадану ще більше полюбила схвалюване (ма’руф) (те, що любить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений)), і почала робити це ще більше, і почала спонукати до цього інших;
– якщо вона виявляє в собі те, що в неї зросла ненависть до засуджуваного (мункар) Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), вона сама полишає це та інших утримує від нього;
– якщо ти бачиш, що ти став ще швидше відповідати на наказ Аллага (Пречистий Він і Піднесений), коли чуєш «сказав Аллаг» і «сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає)», не пропускаєш це повз вуха, подібно до вирви, у яку заливають воду, що потім іде, і в цій вирві не лишається жодної користі, як каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). Так ти швидко відповідаєш на накази і заклик Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Це ознаки того, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) прийняв від людини її піст і її поклоніння в місяць Рамадан.
– якщо ж стан людини яким був до Рамадану, таким і залишився, іноді навіть став гіршим, ніж був до Рамадану;
– якщо вона як була загрузла в оманах, відхиленнях, нововведеннях (бід’ати), в неслухняності Аллага (Пречистий Він і Піднесений), такою й лишилася або заблукала ще далі;
– якщо він як був ледачим щодо виконання того, що наказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), або боїться людей більше, ніж Аллага (Пречистий Він і Піднесений), через що не виконує накази Аллага (Пречистий Він і Піднесений) (боїться того, що скажуть люди), так у нього це й лишилося або ще збільшилося;
– якщо він упускає ще більше або так, як було раніше;
– якщо він занурений у «мухаррамат» – те, що заборонив Аллаг (Пречистий Він і Піднесений);
– якщо вона робить заборонене (харам) своїм серцем, своїм язиком і своїми органами.
Це ознака збитку! Отже, людина зазнала збитків і не отримала жодного прибутку від цього Рамадану. Отже, вона не отримала дари Аллага (Пречистий Він і Піднесений) у цей благословенний час, адже Рамадан – це час особливої покірності Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), коли роздаються дари Аллага (Пречистий Він і Піднесений). І ця людина не захотіла отримати дари від Аллага (Пречистий Він і Піднесений), і вона не використала цей благословенний час. Вона, як треба, не просила Аллага (Пречистий Він і Піднесений) пробачити її, і вона не робила те, що є причиною прощення від Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і отримання вдоволення від Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це справді образлива й велика шкода! Це справді велике нещастя, що зачепило її, і жахливий підсумок, який отримала ця людина.
Місяць Рамадан – це такий місяць, один з мудрих смислів якого привчити себе до покірності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), тобто мудрість Рамадану в тому, що людина привчає себе і свою душу до богоугодних справ, до того, щоб слухатися Аллага (Пречистий Він і Піднесений), бути старанною й активною на шляху Аллага (Пречистий Він і Піднесений), бути серйозною в поклонінні й служінні Аллагу (Пречистий Він і Піднесений) та змагатися з іншими людьми не в мирських благах і не в авторитеті в цьому світі, а змагатися в тому, щоб бути ближчою до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), тобто в гарних учинках. Це одне з важливих призначень Рамадану:
لَعَلَّكُمْ تَتَّقُونَ
«можливо, ви будете богобоязливими»
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2:183
Тобто щоб людина привчала себе протягом цього місяця бути покірною Аллагові (Пречистий Він і Піднесений).
Місяць Рамадан – це школа. І як же це бридко й огидно, якщо минув Рамадан, і закінчився місяць покірності, і мусульманин позбувається поклоніння Аллагові (Пречистий Він і Піднесений). Усе, сіло сонце в останній день Рамадану, і людина закінчує поклоніння та скидає із себе богобоязливість (так’уа), як людина, що скидає із себе якийсь сезонний одяг. Як можна скинути з себе релігійність і богобоязливість (так’уа), як скидається якийсь сезонний одяг (куртка чи пальто)?! І, на жаль, це стан багатьох людей, які знають Аллага (Пречистий Він і Піднесений) тільки в Рамадан. І таким людям ми говоримо: «Ти, що в Рамадан знав, що в тебе є Господь, Владика, Якому ти маєш поклонятися, служити й бути покірним, Якого маєш боятися і на Якого маєш сподіватися, як ти, що знав це в Рамадан, забув після Рамадану?! Ти в Рамадан знав, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) зобов’язав тебе п’ятиразовим намазом, і здійснювати його якнайкраще, і, якщо є можливість, здійснювати його в мечеті, як після Рамадану ти робиш вигляд, наче ти цього не знаєш?! Ти в Рамадан знав, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) заборонив тобі непослух, як після Рамадану ти забув про те, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) заборонив тобі це?! Ти в Рамадан знав, і згадали твоє серце і твоя душа, що перед тобою Рай і Пекло, і що перед тобою нагорода або кара (відплата), як після Рамадану раптом ти впадаєш знову в безтурботність?!»
У Рамадан заповнювали мечеті, приходили і поклонялися Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), читали Коран, після Рамадану мечеті стають порожніми, і тебе вже немає там: люди бачили тебе в мечеті, а тепер тебе не бачать.
І після Рамадану ти закинув за спину Коран і вже рідко згадуєш про вивчення і читання Корану. Дивовижні ті люди, які знають і бояться Аллага (Пречистий Він і Піднесений) тільки в місяць Рамадан! Запитали одного з попередників про таких людей, і він сказав:
بِئْسَ الْقَوْم لا يَعْرِفُونَ الله إلَّا فِي رَمَضَان
«Які погані (мерзенні) ті люди, що знають Аллага тільки в місяць Рамадан!»
О раби Аллага, будьте «раббаніййін» – людьми Господа, Аллага, і не будьте «рамаданіййін» – людьми Рамадана, що тільки під час Рамадана щось роблять і приходять до якогось руху, тому що Господь усіх місяців – Один. Той, Хто є Господом Рамадану, Той є Господом Шавваля, Ша’бана і всіх дванадцяти місяців. Їхній Господь – Аллаг (Пречистий Він і Піднесений)! Тому мусульманин зобов’язаний поклонятися Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) і віддалятися від неслухняності Аллага (Пречистий Він і Піднесений) завжди, в усі часи, протягом усього життя.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у Корані говорить:
وَاعْبُدْ رَبَّكَ حَتَّى يَأْتِيَكَ الْيَقِينُ
«Поклоняйся твоєму Господу доти, доки не прийде до тебе переконаність»
Коран, сура Аль-Хіджр, 15:99
«الْيَقِينُ» (переконаність) – те, у чому немає жодних сумнівів, у чому 100 %-ва переконаність. У чому ми всі з вами переконані, що це буде неодмінно? Що буде завтра або післязавтра, ми з вами не знаємо, але ми з вами переконані в тому, що неодмінно буде кожному з нас – це смерть. Так от, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) каже: «Поклоняйся твоєму Господу доти, доки не прийде до тебе переконаність». Тобто постійно будь у поклонінні Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) і звернися до Нього своїм серцем. Усе твоє життя має бути присвячене Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), доки до тебе не настане смертна година і доки не закінчиться той термін, що його Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) визначив для тебе на цій землі, бо наше з вами життя – це не наша власність, а власність Аллага (Пречистий Він і Піднесений). І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) хоче, щоб цю Його власність – наше життя – заповнювали служінням і покірністю Йому (Пречистий Він і Піднесений).
قُلْ إِنَّ صَلَاتِي وَنُسُكِي وَمَحْيَايَ وَمَمَاتِي لِلَّهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ
«Скажи: «Воістину, молитва моя (намаз мій), жертвоприношення моє, життя моє і смерть моя належать Аллагові – Господу світів»
Коран, сура Аль-Ан’ам (Худоба), 6:162
А як ти збираєшся зберегти свою прихильність (істікама) на цьому Прямому шляху і заповнити своє життя поклонінням Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), якщо ти не вивчаєш знання, Коран і Сунну?! І якщо ти весь час спілкуєшся з безтурботними людьми цього світу, які тобі не нагадають про вічний світ (ахіра), а навпаки, відвернуть від нього, чиї серця безтурботні, і ти весь час у їхньому оточенні, то хто тобі нагадає про Аллага (Пречистий Він і Піднесений)? Як ти збираєшся заповнити своє життя служінням Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), якщо ти не здобуваєш знання, і від Одкровення Аллага ти далекий, і твоє спілкування не з тими людьми, які тобі нагадають про Аллага (Пречистий Він і Піднесений)?! І ти будеш потім шкодувати про спілкування з цими людьми. Людина, яка заповнює свій час і життя і яка віддає своє здоров’я, вільний час, свої сили і свою молодість, свій розум, думки, серце, свій язик не тому, що наказує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), і не тому, що встановив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), чи то обов’язкові приписи (уаджиби), чи то бажані дії, чи то дозволені речі (мубах), але перетворювати їх на поклоніння Аллага (Пречистий Він і Піднесений) та на наближення до Нього, така людина чинить зло, що спрямоване проти того, що в неї є найдорожче – це її душа. Людина взяла і пригнобила свою душу і пригноблює її таким великим пригнобленням, що потім вона буде дуже гірко-гірко жалкувати і буде сумувати в Судний день за свої упущення. До того ж його ступінь жалю відповідатиме ступеню упущення, зневаги та безтурботності.
О раби Аллага! Якщо людина весь час дотримується чогось, весь час стоїть і постійна в чомусь, то вона помре в тому стані, у якому вона весь час перебувала, тобто, якщо ти в чомусь постійний, у цьому стані ти й помреш. І якщо ти помреш у цьому стані, то в цьому стані ти й воскреснеш. Ось це правило (Сунна) Аллага (Пречистий Він і Піднесений), яке не змінюється. Відносно створінь це так: Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) вимагає від Своїх наближених рабів, щоб вони були постійні у служінні Йому, щоб вони були постійні у своєму Ісламі та щоб вони були постійні в покірності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) та в дотриманні Його приписів до самої смерті.
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اتَّقُوا اللَّهَ حَقَّ تُقَاتِهِ وَلَا تَمُوتُنَّ إِلَّا وَأَنتُم مُّسْلِمُونَ
«О ви, що увірували, бійтеся Аллага по-справжньому й помирайте, не інакше як мусульманами»
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:102
«мусульманами» – відданими і покірними Аллагу (Пречистий Він і Піднесений). Ібн Касир (нехай помилує його Аллаг), коли дає тлумачення цього аяту, каже:
«Всевишній Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить: «О ви, що увірували, бійтеся Аллага по-справжньому й помирайте, не інакше як мусульманами», – тобто бережіть свій Іслам, коли ви здорові та благополучні, щоб померти на цьому, бо Щедрий (Аль-Карім) та Великодушний (Аллаг (Пречистий Він і Піднесений)) за щедрістю та великодушністю Своєю встановив таке правило: «Той, хто живе на чомусь, той і помирає на цьому. А хто помирає на чомусь, той буває воскрешений на цьому». І нехай врятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) від зворотного цьому».
Імам Ахмад, імам ат-Тірмізі, Ібну Маджа та інші імами наводять хадис від Муджахіда, одного з послідовників (табі’їнів), який сказав: «Одного разу люди здійснили тауаф навколо Кааби, і ‘Абдуллах ібн ‘Аббас (двоюрідний брат Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), знавець Корану (ترجمان القران) сидів неподалік, і в руках у нього був посох із загнутим кінцем (міхджан). І він сказав:
قالَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ: «﴿يا أيُّها الَّذِينَ آمَنُوا اتَّقُوا اللَّهَ حَقَّ تُقاتِهِ ولا تَمُوتُنَّ إلا وأنْتُمْ مُسْلِمُونَ﴾، ولَوْ أنَّ قَطْرَةً مِنَ الزَّقُّومِ قَطَرَتْ لَأمَرَّتْ عَلى أهْلِ الأرْضِ عَيْشَهُمْ، فَكَيْفَ بِمَن لَيْسَ لَهُ طَعامٌ إلّا الزَّقُّومُ»
«Сказав Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає): «О ви, які увірували, бійтеся Аллага істинною богобоязливістю і помирайте, не інакше як мусульманами (тими, хто віддався і що підкорилися Аллагові)». Якби крапелька від Заккума (дерева в Пеклі, яким харчуються жителі Пекла) потрапила в цей світ, то ця крапелька зіпсувала б жителям землі їхнє життя. А яке ж становище людини, яка не матиме іншої їжі, крім Заккума?»
(Ахмад (2735), Ібн Маджа (4325), ат-Тірмізі (5285) та Ібн Абі Хатім (1098))
Тобто ця крапелька Заккуму призвела б до розладу все життя всіх мешканців землі. Ця крапелька, яка може отруїти весь цей земний світ, а він буде харчуватися цим. Одне з ємних ду’а (молитов), з якими вчить нас звертатися до Нього Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), і ми повинні знати такі благання, щоб звертатися до Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це ду’а Йусуфа (мир йому), який звернувся до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з такими словами:
أَنتَ وَلِيِّي فِي الدُّنْيَا وَالْآخِرَةِ تَوَفَّنِي مُسْلِمًا وَأَلْحِقْنِي بِالصَّالِحِينَ
«Ти (Аллаг) мій Покровитель у цьому світі й у вічному світі, упокой мене мусульманином (покірним і відданим Тобі) і зарахуй мене до праведників»
Ти в цьому світі не житимеш нормально, і в тебе в цьому світі не буде щастя, безпеки та спокою, якщо ти не триматимешся за цю релігію та не дотримуватимешся всіх встановлень, вчень, приписів і повчань цієї релігії, бо нормальний стан та знаходження у порядку в цьому світі (салях ад-дунья) тісно пов’язане з порядком твоєї релігії. Якщо твоя релігія в порядку, тоді й життя твоє теж прийде в порядок. Не думайте, що колись хоч у чомусь може бути відступ від цього правила. Не буває відступу від цього правила! Шайтан обманює людину в тому, щоб відступити, бо так краще. І людина думає, що, дійсно, для її мирського життя (дунья) це краще. Але не буде краще. Тут добре буде тільки в тому разі, якщо буде хороша релігія. Тож подивіться, у ду’а Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) об’єднав ці речі та сказав:
اللَّهُمَّ أصْلِحْ لِي دِيني الَّذِي هُوَ عِصْمَةُ أمْرِي، وأصْلِحْ لِي دُنْيَايَ الَّتي فِيهَا مَعَاشِي
/Аллагумма, асліх лі діні аллязі гуа ‘ісмату амрі, уа асліх лі дунйайа алляті фі-га ма’аші/
«О Аллаг, приведи до ладу мою релігію, яка є опорою мого існування, і приведи до ладу моє мирське життя, в якому моє тимчасове існування»
(Муслім (2720))
Коли починався і з’являвся новий місячний місяць, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) звертався до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з таким ду’а:
اللَّهُمَّ أهِلَّهُ عَلَيْنَا بِالأمْنِ وَالإيمانِ، وَالسَّلاَمَةِ وَالإسْلاَمِ، رَبِّي وَرَبُّكَ اللَّهُ
/Аллагумма, агілля-гу ‘аляй-на бі-ль-амні, уа-ль-імані, уа-с-саляматі уа-ль-іслямі! Раббі уа Раббу-кя-Ллагу!/
«О Аллаг, зроби його (цей новий місяць) для нас місяцем добробуту та віри, добробуту (саляма) та Ісламу. Мій Господь і твій Господь – Аллаг»
(ат-Тірмізі (3451))
Тобто наш Господь і Господь місяця – Аллаг. Будьте уважні й замисліться, сказано:
«О Аллаг, зроби цей місяць для нас місяцем «амн» або «йумн», – тобто добробуту, безпеки, щастя і місяцем віри. Почуйте співзвуччя «амн» та «іман»! Тобто буде тобі щастя, і благополуччя, і безпека, якщо буде віра (іман), адже вони пов’язані одне з одним.
Далі сказано: «وَالسَّلاَمَةِ وَالإسْلاَمِ» – знову однокореневі слова. «السَّلاَمَةِ» – благополуччя і позбавлення від усього поганого. «الإسْلاَمِ» – віддати себе Аллагу (Пречистий Він і Піднесений). У тебе буде щастя, добробут і благополуччя, і ти будеш захищений від усього поганого в тому випадку, якщо в тебе весь час буде віра (іман) та Іслам, якщо ти весь час житимеш, дотримуючись цього. Той, хто вірить в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і тримається за шаріат Аллага (Пречистий Він і Піднесений), що Він відкрив у Своєму Одкровенні Своєму Пророкові Мухаммадові (нехай благословить його Аллаг і вітає), і той, хто не затьмарив своє поклоніння і віру (іман) багатобожництвом (ширком), або невір’ям (куфром), або нововведенням (бід’а), або внутрішнім непослухом (невдоволенням тим, що визначив Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), заздрістю, показухою (рія)) або зовнішнім непослухом Аллагу (Пречистий Він і Піднесений). Якщо ти не затьмарив свій іман цими речами, то Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) гарантує тобі безпеку, благополуччя, і це гарантія того, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) наставлятиме тебе.
الَّذِينَ آمَنُوا وَلَمْ يَلْبِسُوا إِيمَانَهُم بِظُلْمٍ أُولَئِكَ لَهُمُ الْأَمْنُ وَهُم مُّهْتَدُونَ
«Воістину, ті, що увірували й не заплямували свій іман несправедливістю (тобто гріхами), тим буде безпека, і вони будуть наставлені на Прямий шлях»
Коран, сура Аль-Ан’ам (Худоба), 6:82
Піст (с’іям), протягом якого ми з вами утримувалися від їжі, пиття та інших речей, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дозволив нам з вами довести до кінця число його днів. Яку радість відчуває людина, що постить, відмовляючись від їжі, пиття та інших речей, які зазвичай дозволені, коли настає розговіння (іфтар)?! Яку радість відчуває той, хто постить під час іфтару?! Так ось, це піст щодо їжі та пиття, а ще є піст, який не закінчується із закінченням Рамадану, і він триває весь час. Ми з вами під час Рамадану відмовлялися від їжі та пиття, але ми повинні відмовлятися від непослуху Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і гріхів протягом усього нашого життя. Цей піст триває протягом усього нашого життя, і цей піст закінчиться радісним іфтаром для тих, хто дотримувався цього посту. Під час його смертної години йому буде сказано:
«О душа благая, вийди до вдоволення твого Господа». Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у Корані говорить:
إِنَّ الَّذِينَ قَالُوا رَبُّنَا اللَّهُ ثُمَّ اسْتَقَامُوا تَتَنَزَّلُ عَلَيْهِمُ الْمَلَائِكَةُ أَلَّا تَخَافُوا وَلَا تَحْزَنُوا وَأَبْشِرُوا بِالْجَنَّةِ الَّتِي كُنتُمْ تُوعَدُونَ نَحْنُ أَوْلِيَاؤُكُمْ فِي الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَفِي الْآخِرَةِ وَلَكُمْ فِيهَا مَا تَشْتَهِي أَنفُسُكُمْ وَلَكُمْ فِيهَا مَا تَدَّعُونَ نُزُلًا مِّنْ غَفُورٍ رَّحِيمٍ
«Воістину, ті, які сказали: «Мій Господь – Аллаг», – а потім твердо трималися на цьому, до них сходять ангели під час смертної години і кажуть: «Не бійтеся, і не сумуйте, і зрадійте Раю, який вам обіцяний. Ми – ваші покровителі (близькі) в земному житті й у вічному житті, і Вам буде у вічному житті те, що забажають ваші душі, і те, що ви забажаєте як частування від Пробачаючого і Милостивого»
Коран, сура Фуссилят (Роз’яснені), 41:30-32
У хадисі, що передав ‘Абдуллах ібн ‘Амр у сахіху Мусліма, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
فَمَنْ أَحَبَّ أَنْ يُزَحْزَحَ عَنِ النَّارِ وَيُدْخَلَ الْجَنَّةَ فَلْتَأْتِهِ مَنِيَّتُهُ وَهُوَ يُؤْمِنُ بِاللهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ، وَلْيَأْتِ إِلَى النَّاسِ الَّذِي يُحِبُّ أَنْ يُؤْتَى إِلَيْهِ
«Той, хто хоче бути віддаленим від Пекла і бути введеним до Раю, нехай зробить так, щоб під час його смерті він був віруючим в Аллага і в Судний день, і стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе»
(Муслім (1844) і ан-Насаї (4202). Див. «Сахіх аль-Джамі’» (2403)).
Тобто потрібно зберегти свій іман до того моменту, коли Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) упокоїть твою душу. Не будь мрійником, що ти пробігаєш і, висунувши язик, проносишся за цим світом, за його насолодами й багатствами і не будеш «мустак’ім» (твердо триматимешся за релігію Аллага (Пречистий Він і Піднесений)), і раптом ти увійдеш до Раю. Це безплідні мрії! Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
لَّيْسَ بِأَمَانِيِّكُمْ وَلَا أَمَانِيِّ أَهْلِ الْكِتَابِ
«Цього не досягти за допомогою ваших мрій або мрій людей Писання»
Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:123
А тільки тим, які трудилися заради Нього (Пречистий Він і Піднесений).
Ми просимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений), щоб Він дозволив нам з вами жити в Ісламі, щоб умертвив нас на вірі (в імані), щоб затвердив нас на шляху істини і на вірній дорозі до того моменту, поки ми не зустрінемо Його (Пречистий Він і Піднесений).
