О раби Аллага!
فَإِنَّ خَيْرَ الْحَدِيثِ كِتَابُ اللَّهِ، وَخَيْرَ الْهَدْيِ هَدْيُ مُحَمَّدٍ صَلَّى اللهُ عليهِ وَسَلَّمَ، وَشَرَّهِ سَلَّمَ، وَشَرَّ الأُمُورِ مُحْدَثَاتُهَا، وَكُلَّ مُحْدَثَةٍ بِدْعَةٌ، وَكُلَّ بِدْعَةٍ ضَلَلَةٌ، وَكُلَّ ضَلَلَلَةٍ فِي النَّارِ
Воістину, найкраще слово – це слово Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Найкращий шлях – це шлях Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає). Найгірші зі справ – це релігійні нововведення. Кожне релігійне нововведення – це єресь (бід’а). Кожна єресь – це омана, а кожна омана веде в Пекельний вогонь.
О раби Аллага, бійтеся Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і знайте, що
مَتَاعُ الدُّنْيَا قَلِيلٌ وَالَآخِرَةُ خَيْرٌ لِّمَنِ اتَّقَى وَلَا تُظْلَمُونَ فَتِيلاً
«Користування благами цього світу короткочасне, а вічне життя краще для тих, хто боїться Аллага. І ви не будете ображені навіть на величину нитки на фініковій кісточці»
Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:77.
Який дар може бути більш значущим, ніж те, що Всевишній Аллаг зробив нас із людей Ісламу (ахлюль-Іслям), із людей Єдинобожжя (Таухіда)?! Яка милість може бути більшою за те, що Він відправив до нас Свого найкращого Посланця, послав нам Своє найкраще слово і за те, що Він (Пречистий Він і Піднесений) направив нас і вказав нам на такі часи в році, діяння в які отримують від Нього особливу винагороду, помножену в багато разів, зокрема й ці десять днів місяця Зуль-Хіджа, які є найкращими днями в році?
О раби Аллага, люди з цієї умми, умми Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), живуть недовго. Так Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) за своєю мудрістю вирішив, що наші життєві терміни близько 60-70 років, трохи більше або менше цього. У стародавніх громадах люди жили довго.
عَنْ مُجَاهِدٍ قَالَ: قَالَ لِي ابْنُ عُمَرَ. كَمْ لَبِثَ نُوحٌ فِي قَوْمِهِ قَالَ:
قُلْتُ أَلْفَ سَنَةٍ أَلا خَمْسِينَ عَامًا قَالَ: فَإِنَّ النَّاسَ لَمْ يَزَالُوا فِي نُقْصَانِ أَعْمَارِهِمْ وَأَحْلامِهِمْ «١» وَأَخْلاقِهِمْ إِلَى يَوْمِكَ هَذَا.
Одного разу Абдулла бну ‘Умар (нехай змилується над ним Всевишній Аллаг) запитав Муджахіда: «Скільки пробув у своєму народі Нух?» Муджахід сказав: «Я відповів, що він пробув тисячу років без п’ятдесяти (тобто дев’ятсот п’ятдесят років)». Ібн ‘Умар сказав: «І, воістину, життєві терміни людей відтоді й до цього твого дня стають усе коротшими й коротшими».
Велика мудрість Аллага (Пречистий Він і Піднесений), що Він для нас, для тих, у яких життєві строки такі короткі, влаштував з ласки Своєї такі періоди в році, коли ти робиш діяння, а діяння примножуються у своїй нагороді багаторазово. У тих, які жили по тисячу років, було багато часу для здійснення праведних діянь, а у нас його мало. І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) зі Своєї милості влаштував для нас такі періоди, зокрема й ці десять днів місяця Зуль-Хіджа. Тому, о раби Аллага, хто нехтував до цього поклонінням у ці чудові дні, нехай зараз візьметься за розум. А якщо ти вже поклоняєшся Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), продовжуй робити це найкращим чином. Роби все, що в твоїх силах.
О умма Ісламу, помічена одна річ: багато людей здійснюють діяння, які є бажаними, і це прекрасно. Багато людей, наприклад, постять протягом цих десяти днів, і це чудово. Але є одна проблема, одна страшна помилка: всі ці діяння на особливому рахунку в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і отримують особливу нагороду. Вони особливо улюблені для Нього, але найулюбленішими з цих діянь є фарди. Найвеличнішим є те, що найулюбленіше для Аллага (Пречистий Він і Піднесений). А найулюбленішим для Аллага (Пречистий Він і Піднесений) є фарди, тобто виконання тих речей, що є обов’язковими, тому що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав у хадисі аль-Кудсі:
مَا تَقَرَّبَ إلَيَّ عَبْدِي بِشَيءٍ أَحَبَّ إلَيَّ مِمَّا افْتَرَضْْتُ عَلَيْهِ
«Не може наблизитися до Мене Мій раб за допомогою чогось більш улюбленого для Мене, ніж те, що Я поклав на нього обов’язок (фард)»
(Аль-Бухарі (6502)).
Який із фардів найулюбленіший для Аллага (Пречистий Він і Піднесений)? Після Таухіда, слів «Ляя іляга ілля Ллаг, Мухаммаду Расулю-Ллаг», – це намаз (ас-салят). Тому передано від Усмана Ібн ‘Аффана (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
مَنْ تَوَضَّأَ لِلصَّلَاةِ فَأَسْبَغَ الْوُضُوءَ، ثُمَّ مَشَى إِلَى الصَّلَاةِ الْمَكْتُوبَةِ، فَصَلَّاهَا مَعَ النَّاسِ، أَوْ مَعَ الْجَمَاعَةِ، أَوْ فِي الْمَسْجِدِ غَفَرَ اللهُ لَهُ ذُنُوبَهُ
«Хто зробить обмивання (вуду) для намазу і зробить його якнайкраще, (як годиться), а потім відправиться для здійснення обов’язкового намазу і зробить його з людьми (або з джама’атом, або в мечеті), тому Аллаг пробачить його гріхи»
(Муслім (232)).
СубханаЛлаг! Яка втрата. Який збиток у людей, які цим нехтують.
Абу Умама передає слова Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає):
مَنْ خَرَجَ مِنْ بَيْتِهِ مُتَطَهِّرًا إِلَى صَلَاةٍ مَكٍتُوبَةٍ، فَأَجْرُه كَأَجْرِ الْحَاجِّ الْمُحْرِمُِ
«Якщо людина виходить зі свого дому, зробивши обмивання, очистившись для здійснення обов’язкового намазу в мечеті, то її нагорода подібна до нагороди прочанина, що перебуває в іхрамі»
(Абу Дауд (558), аль-Альбані назвав хадис гарним у «Сахіх суннан Абу Дауд» (1/111), «Сахіх ат-Тарґіб» (1/127)).
Аллагу Акбар!
І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
ثَلَاثَةٌ كُلُّهُمْ ضَامِنٌ عَلَى اللَّهِ عَلَّهِ عَزَّّ وَجَلَّّ إِنْ عَاشَ رُزِقَ وَكُفِي وَإِنْ مَاتَ أَدْخَلَهُ اللهَ الْجَنَّةَ: …
«Три людини, які перебувають під гарантією в Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Аллаг гарантує їм, що якщо вони житимуть, то отримають свій прожиток (ризк’) і будуть захищені. А якщо помруть, то будуть введені в Рай».
І один із цих трьох сказав:
رجلٌ راحَ إلى المسجدِ فهو ضامنٌ علَى اللهِ
«Людина, що йде до мечеті, під гарантією в Аллага (Пречистий Він і Піднесений)»
(Абу Дауд (2494), Ібн Хіббан (499), аль-Альбані назвав хадис достовірним у «Сахіх суннан Абу Дауд»(2494)).
І не думай, що ти отримуєш нагороду, тільки коли йдеш до мечеті. Коли ти повертаєшся назад, знову отримуєш нагороду за кожний крок, бо Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
مَنْ رَاحَ إِلَى مَسْجِدِ الْجَمَاعَةٍ فَخُطْوَةٌ تَمْحُو سَيِّئَةً، وَخُطْوَةٌ تُكْتَبُ لَهُ حَسَنَةٌ، ذَاهِبًا وَرَاجِعًا
«Якщо людина йде в мечеть для здійснення колективного намазу, робить один крок, і стирається з неї один гріх. Робить інший крок, і записується їй благодіяння (хасанат). І це відбувається і коли він іде (до мечеті), і коли він повертається»
(Ахмад (6599), ат-Табарані (14683), Ібн Хіббан (2039)).
І Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
مَنْ صَلَّى أَرْبَعِينَ يَوْمًا فِي جَمَاعَةٍ يُدْرِكُ التَّكْبِيرَةَ الْأُولَى كُتِبَتْ لَهُ بَرَاءَتَانِ بَرَاءَةٌ مِنْ النَّارِ وَبَرَاءَةٌ مِنْ النِّفَاقِ
«Хто впродовж сорока днів здійснюватиме колективний намаз так, що встигатиме на перший такбір (такбіратуль-іхрам), то буде йому записано два звільнення, два захисти: звільнення від Пекельного вогню та звільнення від лицемірства»
(Ат-Тірмізі (241), аль-Альбані назвав хадис добрим у «Сільсіля ас-сахіха» (2652)).
Як може бути лицеміром людина, яка сорок днів ходить до мечеті на кожен намаз так, що встигає до першого такбіру. Їй пишеться захист і непричетність до лицемірства (ніфак’).
Через те, що намаз має таке величезне значення і становище, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) погрожує у Своїй Книзі людям, що несерйозно ставляться до намазу, нехтують ним та відкладають його на інший час (від його часу), тим паче тим, що взагалі залишають намаз. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у Корані говорить:
فَخَلَفَ مِن بَعْدِهِمْ خَلْفٌ أَضَاعُوا الصَّلَاةَ وَاتَّبَعُوا الشَّهَوَاتِ ۖ فَسَوْفَ يَلْقَوْنَ غَيًّا
«А після них (пророків) пішли покоління, які згубили намаз і пішли за пристрастями, і вони зустрінуть г’ай»
Коран, сура Мар’ям,19: 59.
Ібн Мас’уд сказав: «Не думайте, що тут ідеться про тих, які залишили намаз, з ними все ясно. Мова йде про тих, які відкладають намази, не здійснюючи їх вчасно». Вони зустрінуть аль-г’ай.
А що таке аль-г’ай? Від Ібн Мас’уда й аль-Бара́ ібн ‘А́зіба передано, що таке г’ай.
قال: واد في جهنم، بعيد القعر، خبيث الطعم (فسوف يلقون غيا)
Це долина в Пеклі, в Пеклах вогняних. Долина, якою тече гній мешканців Пекла. Дуже глибока долина. Смак цього гною огидний і мерзенний. Вони зустрінуть г’ай. І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), погрожуючи і застерігаючи, каже:
فَوَيْلٌ لِّلْمُصَلِّينَ*الَّذِينَ هُمْ عَن صَلَاتِهِمْ سَاهُونَ
«Горе (вайль) тим, хто молиться, які зневажливі до своїх молитов»
Коран, сура Аль-Маун (Милостиня) ,107:4-5.
Ата Ібну Ясар каже: «Що таке вайль? Нехай буде вайль тим, хто молиться і нехтує своїми молитвами. Вайль – це інша долина в Пеклі. Якщо в цю долину помістити гори, то розплавляться і розтануть гори від жару цієї долини».
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
مَنْ تَرَكَ صَلَاةَ الْعَصْرِ، فَقَدْ حَبِطَ عَمَلُه
«Діяльність людини, що залишить передвечірній намаз (‘аср), стане марною»
(Аль-Бухарі (553)).
Тобто те, що вона зробила з благих справ, анулюється і зникає. Хай урятує нас Аллаг (Пречистий Він і Піднесений)!
يَوْمَ يُكْشَفُ عَنْ سَاقٍ وَيُدْعَوْنَ إِلَى السُّجُودِ فَلا يَسْتَطِيعُونَ
«У той День, коли оголиться гомілка (Судний день) і закличуть їх зробити суджуд, а вони не зможуть»
Коран, сура Аль-Калям (Тростина для письма), 68: 42.
Хто ці люди? Ка’аб аль-Ахбар сказав: «Клянуся Аллагом, цей аят ниспосланий, не інакше як стосовно людей, які пропускають колективні намази в мечеті (джама’а)». Ви скажете: «Ну, у мене є поважні причини, я живу далеко, хворію, втомився, зайнятий або ще щось». Ми не говоримо, що на тобі гріх, але якого блага ти себе позбавляєш. Яку велику нагороду ти залишаєш, і це вже біда.
Подивіться, як праведні попередники (саляфу-саліх) ставилися до намазу. Ібн Мас’уд розповідав:
لقَدْ رَأَيْتُنَا وَما يَتَخَلَّفُ عَنِ الصَّلَاةِ إلَّا مُنَافِقٌ قدْ عُلِمَ نِفَاقُهُ، أَوْ مَرِيضٌ، إنْ كانَ المَرِيضُ لَيَمْشِي بيْنَ رَجُلَيْنِ حتَّى يَأْتِيَ الصَّلَاةِ، وَقالَ: إنْ رَسولَ اللهِ صَلَّى اللَّهُ عليه وسلَّمَ عَلَّمَنَا سُنَنَ الهُدَى، وإنَّ مِن سُنَنَ الهُدَى الصَّلَاةَ في المَسْجِدِ الذي يُؤَذَّنُ فِيهِ.
«Пропускали намази в наші часи тільки лицеміри (мунафіки), чиє лицемірство було всім відомо, або хвора людина. Але навіть хворий намагався йти, підтриманий з двох боків двома людьми. Його приводили до мечеті і ставили в ряд, тому що Посланець Аллага вказав нам на прямі шляхи (суннануль-худа). І, воістину, з цих прямих шляхів – це намаз в мечетях, в яких читається азан»
(Муслім, 654).
Задумайся над словами імама Ахмада. Імам Ахмад говорив: «Якщо ти хочеш дізнатися, наскільки в твоєму серці цінний Іслам, подивися на те, як ти цінуєш намаз». Тобто якщо ти любиш намаз, чекаєш його і прагнеш до нього, якщо ти намагаєшся зробити його якнайкраще, з усіма його рукнами і бажаними діями, якщо ти після намазу відчуваєш приплив богобоязливості і імана, значить ти цінуєш намаз. А раз ти цінуєш намаз, значить, ти цінуєш свій Іслам і те, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) зробив тебе мусульманином. А якщо у тебе немає цього, і ти не цінуєш свій намаз, і намаз не є твоєю головною турботою, значить і Іслам — це не твоя головна турбота. Значить, ти не цінуєш цю релігію, яку дарував тобі Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). І де ми, а де праведні попередники!? Пречистий Аллаг!
Вони готувалися до намазу до ік’ами. Не як ми сьогодні, коли читається ікама, і людина згадує, що їй потрібно зробити омовіння, ніби до цього вона не знала, що скоро буде ікама.
‘Аді Ібну Хатім (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) розповідав: «З тих пір, як я прийняв Іслам, жодного разу не читалася ік’ама, щоб я вже не був у стані омовіння (вуду)».
Са’їд Ібну аль-Мусейїб жодного разу не пропустив колективний намаз (джама’а) за сорок років. І він говорив: «Вже протягом тридцяти років муаззин читає азан, а я вже в мечеті». Тобто, коли починався азан, він вже перебував у мечеті.
Сулейман Ібну Міхран (аль-А’маш) – один з видатних вчених-попередників і імамів. Коли він помирав і лежав уже при смерті, його дочка сіла біля його голови і почала плакати. Він сказав їй: «Хочеш – плач, хочеш – не плач. Але, клянуся Аллагом, уже шістдесят років я не пропустив жодного такбіра (такбіратуль-іхрам) з джама’атом у мечеті». Тобто це той вчинок, на який він сподівається, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) через нього помилує його. Праведні попередники навіть хворими намагалися приходити на намаз, просили, щоб їх приносили на намаз, щоб не пропустити джама’а.
Одного разу один із праведників Сабіт Ібну Амір захворів, і раптом, лежачи зі своєю хворобою, він почув заклик на молитву аль-маг’ріб. І тоді він сказав своїм дітям: «Відведіть мене на молитву». Вони сказали: «Батько, ти ж хворий, у тебе є поважна причина, Аллаг пробачив тебе». Тоді він сказав: «Ляя іляга ілля Ллаг. Як я можу чути «Ідіть на намаз. Ідіть до щастя», і не відповідати. Клянуся Аллагом, ви мене віднесете, відведете до мечеті». І вони змушені були відвести його до мечеті. І коли вони робили останній суджуд, в останньому рака’аті намазу маг’ріб, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) упокоїв його душу в цьому стані.
СубханаЛлаг! Де вони, а де ми з вами?! Ми здорові, молоді, перебуваємо в безпеці, не стріляють, слава Аллагу, не підривають. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дав тобі транспорт і всі милості, і при цьому ми нехтуємо Домом Аллага. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дарує нам Свій Дім, щоб ми молилися в ньому, як справжні чоловіки, а ми нехтуємо Домом Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Проходять найкращі дні в році – десять днів місяця Зуль-Хіджа. Це час, коли нагорода збільшується багаторазово, коли Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) винагороджує за діяння, особливо за фарди, так, що ми навіть не знаємо. І найкращий з намазів за добу – це намаз аль-‘Аср, передвечірній намаз, а в мечеті три людини. Аллагу Акбар! Це в той час, коли вона повинна бути повною. Якби сказали, що після кожного намазу будуть давати кілограм м’яса або кілограм ковбаси, напевно, мечеть забилася б до відмови?! Невже нагорода Аллага (Пречистий Він і Піднесений) для нас з вами не важливіша?!
Радує, що є люди, які люблять мечеть, які цінують мечеть і знають ціну намазу в мечеті. Нещодавно людина, яка повернулася з Баку, розповідала, що багато мусульман там прагнуть потрапити на колективний намаз, на всі п’ять намазів в мечеті, навіть якщо вони знаходяться в якомусь далекому місці міста, в далекому районі або мають якісь справи. Тому, раби Аллага, ці десять днів – це як школа для того, щоб ми з вами навчилися цінувати праведні вчинки. І розсудлива людина повинна зрозуміти, що, можливо, вже не повториться для неї ця можливість, можливо, вона помре, захворіє або знесилиться.
І пам’ятайте, раби Аллага, що найкращим і одним з великих діянь, встановлених в ці дні, є такбір. Багато людей нехтують цим. Чому ви соромитеся цього? Соромтеся краще гріхів, але не соромтеся вимовляти такбір. Сахаби виходили в ці десять днів і вимовляли такбіри.
Передано також від Ібн ‘Умара і Абу Хурейри, що вони говорили:
اللهُ أكْبَرُ اللهُ أكْبَر، لَا إِلَهَ إلَّا الله، وَاللهُ أكْبَر اللهُ أكْبَر، وَلِلهِ الحَمْد
«Аллагу Акбар! Аллагу Акбар! Ляя іляга ілля Ллаг! Аллагу Акбар! Аллагу Акбар! Уа лі-Ллягіль-хамд!»
اَللهُ أكْبَرُ اللهُ أكْبَر، لَا إِلَهَ إلَّا الله، وَاللهُ أكْبَر اللهُ أكْبَر، وَلِلهِ الحَمْد
اَللهُ أكْبَرُ، اللهُ اكْبَر كَبِيرًا
«Аллагу Акбар! Аллагу Акбар кабіра!»
І з переваг цих десяти днів те, що в цих десяти днях є день, який називається День ‘Арафа. Цей день слід провести в пості, тому що людині, яка проведе цей день постячись, сказано:
صَومُ يومِ عَرَفةَ يُكفِّرُ سَنتَينِ؛ ماضيةً ومُستقبَلةً
«Піст у день ‘Арафата є спокутою за гріхи минулого року і майбутнього року» (Муслім (1162)).
Майбутній День ‘Арафа — це день напередодні ‘Ід аль-Адха дев’ятого Зуль-Хіджа. Найкраще благання — це благання, яке людина вимовляє в день ‘Арафата. Про це сказав Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає):
خَيْرُ الدُّعَاءِ دُعَاءُ يَوْمِ عَرَفَةَ وَخَيْرُ مَا قُلْتُ أَنَا وَالنَّبِيُّونَ مِنْ قَبْلِي لاَ إِلَهَ إِلاَّ اللَّهُ وَحْدَهُ لاَ شَرِيكَ لَهُ لَهُ الْمُلْكُ وَلَهُ الْحَمْدُ وَهُوَ عَلَى كُلِّ شَيْءٍ قَدِيرٌ
«Найкраще благання (ду’а) – це в день ‘Арафа. А найкраще з того, що сказав я і посланці до мене, – «Ляя іляга ілля Ллаг, уахдагу ляя шаріка лягу. Лягуль-мульку уа лягуль-хамду, уа гуа ‘аля куллі шайін к’адір! («Немає Бога істинного, гідного поклоніння, крім Аллага, Єдиного, у Якого немає співтоваришів. Йому належить влада, і Він гідний всієї похвали, і Він Всемогутній)»
(Ат-Тірмізі (3585), хадис хороший. Див. «Сахіх ат-таргіб» (1536)).
Найкраще ду’а, яке приймає Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), – це ду’а в день ‘Арафата. І найкращий зікр – це слова «Ляя іляга ілля Ллаг». Це стосується, в першу чергу, паломників, які на ‘Арафаті. Їх ду’а приймається особливо і не відкидається Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Але багато попередників говорили, що це не тільки для паломників, а, взагалі, для всіх людей. Тим, хто не в Хаджі, перебувають вдома, бажано в день ‘Арафа звертатися до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з ду’а, перебувати в мечетях і просити Аллага (Пречистий Він і Піднесений), тому що найкраща ду’а – це ду’а в день ‘Арафа. Це передано від Ібн ‘Аббаса, Хасана аль-Басрі та від інших.
Тож бійтеся Аллага, раби Аллага, і з усією серйозністю поставтеся до цих днів, що залишилися, проведіть їх у поклонінні та в угодних Аллагу (Пречистий Він і Піднесений) діях.
