На минулому занятті з милості Аллага (Пречистий Він і Піднесений) ми почали вивчення книги імама Абдульазіза ібн База «Важливі уроки для всієї громади» (Ад-дурусуль Мугімма). Ми сказали про те, що перша частина цієї книги присвячена ак’иді, Таухіду. Ми поговорили про свідчення «Ля іляха ілля Ллах, Мухаммадан расулю Ллах». Ми поговорили про значення «Ля іляха ілля Ллах». Ми поговорили про умови, без яких свідоцтво «Ля іляга ілля Ллаг» не буде дійсним. У деяких учених їх сім, а в інших – вісім. Шейх наводить вірш про умови свідчення:
علم يقين وإخلاص وصدقك مع محبة وانقياد والقبول لها وزيد ثامنها الكفران منك بما سوى الإله من الأشياء قد ألها
«Знання (‘ільм), переконаність (йак’ін), щирість (іхляс) і твоя правдивість (сидк’ука), що поєднується з любов’ю (ма’амахаббатін), і підкоренням (інк’іядін), і прийняттям (к’абулля), і додано восьме – невіру (зречення) з твого боку (аль-куфрану мінка біма) від усіх речей, що обожнюються поруч з істинним Богом (Аллагом)».
Науковці часто складають подібного роду вірші: двовірші або чотиривірші для того, щоб учневі було легко запам’ятати, наприклад, якісь умови чогось або стовпи (рукни) якогось поклоніння, тобто коли щось перелічується, як кілька пунктів у якомусь питанні, щоб людині було легше запам’ятати.
1 умова – знання (‘ільм), яке несумісне з незнанням (джахль). Людина повинна знати сенс «Ля іляга ілля Ллаг», інакше її «Ля іляга ілля Ллаг» недійсне і не принесе їй жодної користі.
2 умова – переконаність (йак’ін), яка несумісна з сумнівом (шак). Людина має бути переконана в сенсі свідчень «Ля іляга ілля Ллаг, Мухаммадан расулю Ллаг». Також вона повинна бути переконана в усьому, що є в Корані та Сунні, і не повинно бути ані найменшого сумніву.
3 умова – щирість (іхляс), яка несумісна з багатобожжям (ширком). Якщо це великий ширк, то «Ля іляга ілля Ллаг» стає повністю недійсним. Якщо це малий ширк, тоді це зменшує досконалість «Ля іляга ілля Ллаг» і послаблює його. Щирість несумісна також із показним благочестям (рія). Показне благочестя (рія) – це малий вид ширку, який повністю нанівець зводить або послаблює «Ля іляга ілля Ллаг». Але тут потрібне уточнення: якщо рія у людини в «Ля іляга ілля Ллаг», тобто людина не щиро говорить «Ля іляга ілля Ллаг», а робить це напоказ, то її «Ля іляг ілля Ллаг» стає повністю недійсним. Якщо ж людина дає милостиню (садак’а) і робить це напоказ, тобто хоче показати людям, що вона щедра, то її «Ля іляга ілля Ллаг» не стає недійсним, а послаблюється. Коли рія в самому «Ля іляга ілля Ллаг» – то це якість лицемірів (мунафіків), що їм не приносила користі.
4 умова – правдивість (сидк’ука), яка несумісна з брехнею. Коли людина говорить «Ля іляга ілля Ллаг», вона має бути правдивою. Про лицемірів сказано:
يُخَادِعُونَ اللَّهَ وَالَّذِينَ آمَنُوا
«Вони намагаються обдурити Аллага й тих, що увірували».
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2: 9
Правдивість має бути перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений) і щодо творінь Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Також правдивість має бути в переконаннях, словах і діяннях людини.
5 умова – любов (ма’амахабба). Любов – це дуже важлива умова, на яку звертають особливу увагу вчені. Людина має любити «Ля іляга ілля Ллаг», має любити Таухід, має любити людей Таухіда. І взагалі, вся любов і ненависть людини має бути побудована на принципі Таухіда: ти любиш те, що любить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), і ненавидиш те, що ненавидить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Ти повинен любити все, з чим прийшов Мухаммад (нехай благословить Аллаг його і вітає). Якщо людина ненавидить хоча б щось із того, з чим прийшов Мухаммад (нехай благословить Аллаг його і вітає), тоді вона позбавляється свого Ісламу.
Любов – це найважливіший стовп у поклонінні Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), це найважливіший стовп у Таухіді. Тому Ібн аль-К’аййім (нехай помилує його Аллаг) каже:
«Усі діяння ґрунтуються на любові, і що б людина не робила, нею рухає любов». Щоправда, те, що люди люблять, різниться, але завжди рухає любов або результат дії, тому людина це робить. Якщо ти єдинобожник, то ця умова має на увазі, що ти не маєш права віддати перевагу в любові будь-кому або будь-чому поряд з Аллагом (пречистий Він і піднесений). Любов ділиться на три види:
1) любов нарівні з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), коли людина любить що-небудь нарівні з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Це велике багатобожжя, яке позбавляє людину Ісламу й Таухіда. Ібн аль-К’аййім говорить про аят у Корані, де сказано про те, що мешканці Пекла будуть говорити ідолам, яким вони поклонялися:
تَاللَّهِ إِن كُنَّا لَفِي ضَلَالٍ مُّبِينٍ. إِذْ نُسَوِّيكُم بِرَبِّ الْعَالَمِينَ
“Клянемося Аллагом, воістину, ми були в справжній омані, коли прирівнювали вас до Господа Світів».
Коран, сура Аш-Шуара (Поети), 26: 98
Вони прирівнювали в любові, і Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить про це:
وَمِنَ النَّاسِ مَن يَتَّخِذُ مِن دُونِ اللَّهِ أَندَادًا يُحِبُّونَهُمْ كَحُبِّ اللَّهِ
«Серед людей є такі, що беруть рівних поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений) і люблять їх так, як слід любити Аллага».
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2: 165
Ібн аль-К’аййім говорить про питання любові: “Якщо людина поставить любов до чогось вище любові до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), віддасть перевагу любові до чогось більшій, ніж любов до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), неодмінно Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) покарає її через цю річ. Якщо людина страх перед чимось поставить вище, ніж страх перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), то Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) залякає її цією річчю або через цю річ».
Подивіться, що полюбив фараон: владу, майно і мирське життя (дунья), полишивши любов до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), і цим самим Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) його і покарав. Фараон хизувався і говорив: «Хіба не мені належить влада над Єгиптом, і хіба не течуть ці річки піді мною?» Він залишив любов до Аллага (Пречистий Він і Піднесений). І чим він був покараний? Тим, чим він хизувався, і тим, що він полюбив більше за Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) зробив так, що ці річки, ці води, які текли під ним, опинилися над ним!
К’арун, який хизувався своїм багатством і полюбив своє багатство і своє майно. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) покарав його через це. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
فَخَسَفْنَا بِهِ وَبِدَارِهِ الْأَرْضَ
«Ми провалили землю разом з ним і його будинком».
Коран, сура Аль-Касас (Розповідь), 28: 81
Він хизувався будинком і своєю скарбницею, і все це пішло під землю.
Коли в Ібрагіма (мир йому), коли він був у похилому віці (близько 80 років) народився син Ісмаіль, його первісток, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) випробував його, сказавши: «Принеси в жертву його (твого первістка-сина)». Причому не тоді, коли він щойно народився, а тоді, коли він виріс і став допомагати батькові. Якщо дитина виросла, виявляє повагу і любов до батька, допомагає йому і він праведний, то любов до такої дитини ще сильніша. І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) випробував його цим. Хтось може сказати, що любов до сина – природна любов. Але про кого йдеться? Йдеться про ХалілуЛлаг – улюбленця Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Про того, чиє серце до кінця заповнене любов’ю до Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Ібрагім (мир йому) пройшов це випробування, і Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дав йому натомість те, що краще. Коли людина залишає щось заради Аллага (Пречистий Він і Піднесений), підкоряється Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) неодмінно дає їй те, що краще, і підносить цю людину;
2) любов заради Аллага і (Пречистий Він і Піднесений). Це обов’язковий вид любові;
3) природна любов – це допустима любов.
6 умова – підкорення (інк’іяд), якому протистоїть відмова, тобто «Ля іляга ілля Ллаг» має на увазі діяння. Якщо ти свідчиш «Ля іляга ілля Ллаг», то ти повинен виконувати накази Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і підкорятися їм. Якщо ж людина повністю відмовляється підкорятися наказам Аллага (Пречистий Він і Піднесений), відвертається від наказів Аллага (Пречистий Він і Піднесений), якщо це повне залишення діянь, то «Ля іляга ілля Ллаг» не принесе людині ніякої користі. Необхідно приймати все, з чим прийшов Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає), і не відкидати нічого.
7 умова – прийняття «Ля іляга ілля Ллаг». Необхідно прийняти все, з чим прийшов Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає), не відкидаючи нічого.
8 умова – невір’я, зречення від усіх речей, які обожнюються поряд з істинним Богом – Аллагом (Пречистий Він і Піднесений).
Автор шейх Ібн Баз (нехай помилує його Аллаг) далі говорить:
مع بيان شهادة أن محمدا رسول الله، ومقتضاها: تصديقه فيما أخبر، وطاعته فيما أمر، واجتناب ما نهى عنه وزجر، وألا يعبد الله إلا بما شرعه الله عز وجل، ورسوله صلى الله عليه وسلم. ثم يبين للطالب بقية أركان الإسلام الخمسة، وهي: الصلاة، والزكاة، وصوم رمضان، وحج البيت الحرام لمن استطاع إليه سبيلا
“Потім необхідно роз’яснити свідчення “Мухаммадан РасулюЛлаг” (Мухаммад – Посланець Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Воно має на увазі:
1) віру в усе, про що повідомив Мухаммад (нехай благословить Аллаг його і вітає);
2) підпорядкування його велінням;
3) віддалення від усього, що він заборонив і від чого утримував;
4) поклоніння Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) тільки так, як він установив.
Потім учневі роз’яснюють інші з п’яти стовпів Ісламу: намаз, закят, піст у місяць Рамадан і Хадж до забороненого Дому Аллага для того, хто в змозі його здійснити».
Хтось може сказати, що ми розбирали, що означає свідоцтво «Мухаммадан РасулюЛлаг», але повторення – необхідна річ, що допомагає запам’ятовуванню, сприяє зміцненню релігійного знання, доводить знання до автоматизму так, що людина завжди, в будь-яку мить свого життя згадає це. Коли людина не одразу відповідає на запитання, що має на увазі свідчення «Мухаммадан РасулюЛлаг» – це не є знанням. Знання – це те, що виходить з людини одразу, що вона може пригадати одразу ж, і те, що людина бачить у темряві без книг і записів. Тому не випадково вчені (уляма) повторюють деякі речі для того, щоб це, по-перше, краще зміцнилося в серцях людей, по-друге, при повторенні нам відкривається зі смислів щось, що не було зрозумілим раніше.
У Корані Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
اللَّهُ نَزَّلَ أَحْسَنَ الْحَدِيثِ كِتَابًا مُّتَشَابِهًا مَّثَانِيَ
«Аллаг зіслав (низвів) найкращу з розповідей у вигляді Книги, де частини схожі, повторювані».
Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39: 23
Мудрість Аллага (Пречистий Він і Піднесений) така, що в Корані наводяться історії, наприклад, історія Муси (мир йому), яка наводиться в різних сурах, але при кожному повторенні відкриваються деякі інші аспекти, деякі інші премудрості, які не розкривалися в інших сурах. Велика мудрість Аллага (Пречистий Він і Піднесений) у тому, що він повторює багато аятів у Корані кілька разів, для того, щоб це зміцнилося краще в наших серцях, і ми усвідомили важливість цього.
Отже, свідчення «Мухаммадан РасулюЛлаг» – це чотири речі:
1) переконана віра в усе те, що повідомив Мухаммад (нехай благословить Аллаг його і вітає). Тобто беззастережно треба вірити в те, що достовірно передав Мухаммад (нехай благословить Аллаг його і вітає). Потрібно бути твердо переконаним у тих речах, що належать до потаємного знання (‘ільм аль-г’айіб), про які повідав Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає). Наприклад, Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає) сказав:
ستفترق أمتي على ثلاث وسبعين فرقة
«Моя умма розділиться на сімдесят три групи».
(Приводить Ібн Маджа (3993), Ахмад в «аль-Муснад» (3/145))
Або Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає) говорить:
لَيكونَنَّ من أمَّتِي أقوامٌ، يَستحِلُّون الحِرَ والحريرَ، والخمرَ والمعازفَ
«Неодмінно в моїй уммі з’являться люди, які оголошуватимуть дозволеними перелюбство, шовк (тобто носіння шовку чоловіками), вино, музичні інструменти».
(Приводить аль-Бухарі (5590), Ібн Хіббан (6754))
Щодо всіх текстів, де Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає) говорить про потаємне знання, або про щось із подій майбутнього, або про що б не були достовірні хадиси й аяти, ми маємо казати: увірували (аманна), переконані, підтверджуємо (саддак’на) і віддаємося (салямна);
2) підкорення його наказам. Підкоряємося в усьому, тому що підпорядкування Пророкові (нехай благословить Аллаг його і вітає) – це підпорядкування Аллагу (Пречистий Він і Піднесений).
قُلْ إِن كُنتُمْ تُحِبُّونَ اللَّهَ فَاتَّبِعُونِي
«Скажи: “Якщо ви любите Аллага (Пречистий Він і Піднесений), то йдіть за мною”».
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3: 31
3) відсторонення від того, що він заборонив, від чого утримав. Тут автор використовує слово «іджтінаб», що походить від слова «джааніб», тобто бік; Відсторонитися означає, що це в одному боці, а людина повністю в іншому боці;
4) поклоніння Аллагу (Пречистий Він і Піднесений) тільки так, як встановив Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає). Це спростування прихильникам нововведень.
Далі роз’яснюються інші з п’яти стовпів Ісламу:
2. намаз (ас-салят);
3. закят;
4. піст у місяць Рамадан;
5. хадж до Забороненого Дому Аллага (Пречистий Він і Піднесений) для того, хто в змозі його здійснити.
Це все було роз’яснено під час розбору книги «Три основи».
Посилання на зміст. Частина 1
Посилання на зміст. Частина 2
Урок 3. Стовпи віри.
Шейх (нехай змилується над ним Аллаг) каже:
الدرس الثالث: أركان الإيمان أركان الإيمان، وهي ستة: أن تؤمن بالله وملائكته، وكتبه، ورسله، وباليوم الآخر، وتؤمن بالقدر خيره وشره من الله تعالى
Стовпів віри шість:
1) віра в Аллага (Пречистий Він і Піднесений);
2) віра в Його ангелів;
3) віра в Його Писання;
4) віра в Його посланців;
5) віра в Останній день;
6) віра в передвизначення з його добром і злом».
Слово «іман» було в арабів до послання Корану і приходу Мухаммада (нехай благословить Аллаг його і вітає). «Іман» з погляду арабської мови означає підтвердження і прийняття на віру. Але нас насамперед цікавить не мовне значення слова, а головне значення в термінології шаріату, який сенс вкладають у шаріат, тому що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) зобов’язав нас поклонятися Йому на основі Його шаріату, за допомогою Його шаріату. У ахлю с-Сунна уаль-джама’а в термінології шаріату в поняття «іман» неодмінно входять п’ять пунктів:
1) слова язика;
2) переконання серця;
3) діяння органів;
4) збільшується від покірності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений);
5) зменшується від непослуху Аллагові (Пречистий Він і Піднесений).
Іман існує лише за наявності в людини слів язика, переконання в серці та діянь органів. Він збільшується від покірності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) і зменшується від неслухняності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) і покірності шайтану. Іман (віра) – це слово і діяння.
Слово – це слово серця і слово язика. Слово серця – переконання (ак’ида) в серці. Слово язика – це слова віри, які наказано вимовляти.
Діяння – діяння серця, діяння язика і діяння органів. Діяння серця – це всі богоугодні рухи в серці: любов, страх перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), сподівання на Аллага (Пречистий Він і Піднесений), надія на Аллага (Пречистий Він і Піднесений) та звернення до Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Діяння язика – це, наприклад, читання Корану. Діяння органів – це богоугодні справи, які людина робить своїм тілом. Доказ цьому хадис, у якому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
«الإيمانُ بِضْعٌ وسَبْعونَ أو بِضْعٌ وسِتُّونَ شُعبةً: فأفضلُها قولُ لا إِلهَ إلَّا اللهُ، وأدْناها إماطةُ الأذَى عَنِ الطَّريقِ، والحياءُ شُعْبةٌ مِنَ الإيمانِ»
“Іман (віра) складається більш ніж із 60 або 70 відгалужень. Найвища з них – це засвідчення «Ля іляга ілля Ллаг», наймінімальніше – це прибрати перешкоду з дороги. А сором’язливість (стидливість) – одна з гілок віри».
Найвища з них – свідчення «Ля іляга ілля Ллаг» (шахада – переконання серцем і свідчення язиком, тобто слово серця і слово язика), а наймінімальніша – прибрати перешкоду з дороги (діяння органів), а сором’язливість, стидливість – одна з гілок іману (діяння серцем).
Іман збільшується і зменшується. Доказом, що іман збільшується, є те, що про це сказано в Корані в багатьох сурах. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
وَإِذَا مَا أُنزِلَتْ سُورَةٌ فَمِنْهُم مَّن يَقُولُ أَيُّكُمْ زَادَتْهُ هَذِهِ إِيمَانًا فَأَمَّا الَّذِينَ آمَنُوا فَزَادَتْهُمْ إِيمَانًا وَهُمْ يَسْتَبْشِرُونَ
“Коли ниспосилається сура, то серед них знаходиться такий, що каже: “Кому з вас це додало віри?” Але тим, що увірували, це додало віри, і вони радіють».
Коран, сура Ат-Тауба (Каяття), 9: 124
Доказом того, що іман зменшується, є, по-перше, те, що здатне збільшуватися, здатне й зменшуватися. Якщо іман збільшувався, тобто був якийсь іман і став більшим, то була попередня частина, що менша від нового іману; по-друге, на це є вказівка в Сунні Пророка (нехай благословить Аллаг його і вітає), коли Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає) звертається до жінок і каже:
مَا رَأَيْتُ مِنْ نَاقِصَاتِ عَقْلٍ وَدِينٍ أَذْهَبَ لِلُبِّ الرَّجُلِ الْحَازِمِ مِنْ إِحْدَاكُنَّ
«Я не бачив з числа володарів недостатнього розуму і недостатньої релігійності когось, як одну з вас (тобто з жінок), яка здатна позбавити розуму розсудливого чоловіка».
(Приводять аль-Бухарі (1462) і Муслім (80))
Про шість стовпів віри було сказано при розборі книги «Три основи». Що ж стосується питання про передвизначення, то сказано: «віра в передвизначення з його добром і злом». Тут важливо зазначити, що в самому передвизначенні Аллага (Пречистий Він і Піднесений) немає зла. Якщо ми під «передвизначенням» розуміємо дії та рішення Аллага (Пречистий Він і Піднесений), то в цьому немає зла, це чисте добро і чисте благо. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) Благий! Тому Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає) у своєму ду’а, звертаючись до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), говорив:
وَالشَّرُّ ليسَ إلَيْكَ
«Зло не має до Тебе відношення (о Аллаг)!»
(Див. «Сахіх Ібн Хіббан», 1773 і «Сахіх Муслім», 771)
Чому тоді сказано: «віра в передвизначення з його добром і злом»? У напередвизначенні немає зла, бо це діяння Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Але в самій передвизначеній речі або події зло може міститися. Але й тут зло відносне, тому що воно може бути злом, але потім воно призводить до добра, призводить до благих, похвальних підсумків, має мудрі цілі або для самої цієї людини, або для інших. А може бути, що для самої людини це буде злом, але для інших це буде добром.
