الْحَمْدُ لِلَّهِ حَمْدًا كَثِيرًا، وَأَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَحْدَهُ لَا شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ، صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَعَلَى آلِهِ وَصَحبِهِ وَسَلَّمَ
أما بعد
О раби Аллага, бійтеся Аллага. Бійтеся Аллага, Вашого Господа і пам’ятайте про те, що Він спостерігає за Вами завжди, у всіх ваших діяннях, рухах, зупинках.
О віруючі, Іслам – це велика релігія! Я хочу нагадати собі і вам, а ми забуваємо про це або це залишається щось на зразок слів, які ми знаємо, але не надаємо їм значення. Іслам – це релігія милосердя. Наш Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) –
نبي الرحمة – Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) милосердя, доброти й милості.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить про це у своєму Писанні:
وَمَا أَرْسَلْنَاكَ إِلَّا رَحْمَةً لِّلْعَالَمِينَ
«Ми відправили тебе не інакше, як милість (рахма) для світів, милість для всіх світів»
Коран, сура Аль-Анбія (Пророки), 21:107.
І сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), перераховуючи свої імена (у Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) кілька імен):
أَنَا مُحَمَّدٌ، وَأَحْمَدُ، وَالْمُقَفِّي، وَالْحَاشِرُ، وَنَبِيُّ التَّوْبَةِ، وَنَبِيُّ الرَّحْمَةِ
«Я – Мухаммад і я – Ахмад, і аль-Мук’аффі – тобто, той, що йде слідом за всіма пророками, останній з пророків і посланців Аллага до людства. Збираючий – тобто, перший, хто буде воскрешений, піднятий з могили в Судний день – це Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), і люди будуть зібрані Аллагом слідом за ним. І я пророк покаяння. І я пророк милосердя», хадис передав Муслім (6108).
І сказав посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає):
الراحمون يرحمُهم الرحمنُ. ارحموا من في الأرضِ يرحمْكم من في السماءِ
«Милостивих помилує ар-Рахман (Всемилостивий). Милуйте тих, що на землі, і помилує вас Той, Який на небесах», хадис передали ат-Тірмізі, Абу Дауд, Ахмад.
О раби Аллага, сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
مَنْ لَا يَرْحَم لَا يُرْحَمُ
«Той, хто не проявляє милість, тому не буде виявлена милість», хадис передали аль-Бухарі та Муслім.
І сказав Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає):
إنَّما يرحمُ اللهُ من عبادِه الرُّحماءَ
«Воістину, Аллаг милує з рабів своїх тільки милостивих», хадис передали аль-Бухарі та Муслім.
Милість Ісламу всезагальна, вона всеохоплююча, вона охоплює навіть безсловесних тварин, безсловесних створінь. Прийшла людина до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і каже йому:
«О посланник Аллага, якщо я заріжу вівцю і коли я буду різати її, я буду милостивий до неї, добрий до неї…»,
والشَّاةُ إنْ رَحِمتَها، رَحِمَكَ اللهُ
«Вівця, якщо ти помилуєш її, Аллаг помилує тебе…», – каже посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) йому у відповідь, хадис передав аль-Бухарі в «аль-Адаб аль-Муфрад» (373), шейх аль-Албані назвав хадис добрим у «Сахіх аль-Адаб аль-Муфрад» (287).
Я хочу в цій хутбі торкнутися однієї важливої речі, що стосується милосердя, важливого виду милосердя, який ми іноді забуваємо. Що це за милосердя? А це милосердя людини до своєї дитини, милосердя батьків до свого сина, до своєї дочки. Знайте, о раби Аллага, що насправді батьківство і материнство побудовано на милосерді. Основою і опорою у вихованні, фундаментом у вихованні має бути милосердя. Якщо буде рахма, якщо буде милосердя, доброта при вихованні дітей, тоді зійдуть блага, тоді зійде благодать, барака. Ось тоді будуть досягнуті справді великі цілі: благочестя, відданість, вчинення добра, стійке слідування шляхом покірності Аллага (Пречистий Він і Піднесений), з дозволу Аллага (Пречистий Він і Піднесений). А якщо піде милосердя з виховання, піде рахма з серця батька: матері й батька щодо його дитини, тоді прийде злощастя, труднощі, тяготи, страждання, роз’єднання між дітьми, між батьками й дітьми, тобто прийде нещастя, біда.
І тому подивіться, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить. Усього кілька слів, але скільки в них сенсу:
لَا تُنْزَعُ الرَّحْمَةُ إِلَّا مِنْ شَقِيٍّ
«Милості й милосердя позбавляється тільки нещасний», хадис передав Ахмад (10951), див. «Сахіх аль-Джамі», 3205.
Це вказівка на те, що якщо з серця людини йде милосердя, значить це причина того, що прийде нещастя.
Тому найбільше, найдієвіше, на чому будується виховання підопічних, виховання дітей, зокрема, це (рахма) милосердя, це доброта, це любов, це вчинення блага, вчинення добра щодо них. Це дійсно головний стовп, це є головна основа в цьому питанні.
Мати правовірних Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) каже, що одного разу з’явилася група бедуїнів (الأعرابِ) до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Прийшли, поспостерігали, як живуть сподвижники, і звернулися до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) з такими словами: «О, Посланець Аллага! Ви що, дітей цілуєте?! Клянемося Аллагом, ми не цілуємо дітей!». Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав їм у відповідь:
أَوَ أَمْلِكُ إِنْ كَانَ اللَّه نَزعَ مِنْ قُلُوبِكُم الرَّحمَةَ
«А хіба це в моїй владі, що Аллаг прибрав з ваших сердець милосердя? (Що я можу тобі зробити, якщо Аллаг позбавив твоє серце милосердя?)», хадис передали Аль-Бухарі (5998) і Муслім (2317).
Один із вождів племен аль-Акра’ бну Хабіс з’явився до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) та побачив, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) цілує свого онука аль-Хасана, і він сказав йому: «У мене 10 дітей і я жодного з них ніколи жодного разу не цілував». Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав йому:
مَنْ لَا يَرْحَم لَا يُرْحَمُ
«Хто не проявляє милосердя, тому не буде милосердя», хадис передали Аль-Бухарі та Муслім.
І сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
ليس منا من لم يرحمْ صغيرَنا، ويُوَقِّرْ كبيرَنا
«Не з нас той, хто не жаліє наших молодших і не виявляє поваги до наших старших», хадис передали Абу Дауд (4943) і ат-Тірмізі (1920).
О раби Аллага, є аят у Корані, де говорить Аллаг, звертаючись до свого посланця:
فَبِمَا رَحْمَةٍ مِّنَ اللَّهِ لِنتَ لَهُمْ وَلَوْ كُنتَ فَظًّا غَلِيظَ الْقَلْبِ لَانفَضُّوا مِنْ حَوْلِكَ
«З Милості Аллага ти м’який до них (тобто до сподвижників, до віруючих). А якби ти був грубим, жорстоким, з жорстоким серцем, то вони б розійшлися, вони б розбіглися від тебе, пішли б від тебе»
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:159.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
إنَّما أنا لكم مِثلُ الوالِدِ لولده
«Я по відношенню до вас, як батько по відношенню до своєї дитини», хадис передав Ібн Маджа (313).
Тобто, як батько до своєї дитини ставиться, ось так от і я. Коли вчені, тлумачі Корану наводять цей аят про милосердя і м’якість, який Аллаг дав Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає), після цього наводять цей хадис, щоб вказати на те, що основою виховання є милосердя, доброта і м’якість. Це основа. І щоб вказати на те, що якщо відходить милосердя з серця, то тоді відбувається роз’єднання, відбувається розкол і злощастя. Якщо милують, тоді отримують милість, а якщо не милують, тоді позбавляються милості.
Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) одного разу перебувала вдома, коли не було Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). І прийшла одна жінка, з нею було двоє дітей. Вона попросила щось, якусь їжу. Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) пошукала в домі, але нічого не знайшла крім трьох фініків. І вона дала цій жінці. Що зробила жінка? Вона дала один фінік одній дитині, другий фінік другій дитині, а третій фінік залишила собі. Діти з’їли швиденько. Кожен з’їв свій фінік, а з’ївши його стали дивитися на матір. І що зробила ця мати? Вона взяла свій фінік, розділила його навпіл, віддала половинку одній дитині, а другу половинку другій. Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) здивувалася.
Коли прийшов Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) вона розповіла, що сталося.
І він сказав:
وَمَا يُعْجِبُكِ مِنْ ذَلِكَ؟ لَقَدْ رَحِمَهَا اللَّهُ بِرَحْمَتِهَا صَبِيَّيْهَا
«А чому ти дивуєшся? Аллаг помилував її через її милість до її дітей», аль-Бухарі в “аль-Адаб аль-муфрад” 89. Абу Ну’айм у «Хільятуль-аулія» 2/231. Шейх аль-Албані назвав хадис достовірним. Див. «Сахіх аль-Адаб аль-муфрад» 66.
О віруючі, ця вдача (рахма) – це дуже важлива вдача. Треба плекати її в собі. Але як? Це неможливо без двох речей. Ти хочеш, щоб у тебе було (рахма) милосердя, через яке тебе помилує Аллаг:
Перша річ – це ду’а, це звернення до Аллага. Повірте, ці серця не належать вам. Ви не можете взяти і вкласти милосердя у своє серце. Це Аллаг розпоряджається серцями. Це Він перевертає серця, як забажає.
Тому ду’а, звернення до Аллага, щоб він дарував милосердя. Найкраще ду’а – це те ду’а, якого навчив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). Одна з таких молитов:
اللَّهُمَّ اهْدِنَا لِأَحْسَنِ الْأَخْلَاقِ، لَا يَهْدِى لِأَحْسَنِهَا إِلَّا أَنْتَ، وَاصْرِفْ عَنَّا سَيِّئَهَا، لَا يَصْرِفُ عَنَّا سَيِّئَهَا إِلَّا أَنْتَ
/Аллагумма-гдіна лі-ахсаніль-ахляк’і, ля йагді лі-ахсаніга ілля Анта, уа-сріф ‘анна сай’їага, ля йасріфу ‘анна сай’їага ілля Анта/.
«О Аллаг, настав нас до найкращих моральних якостей, ніхто не наставляє до них, крім Тебе. І відведи від нас погані моральні якості, ніхто не відводить їх від нас крім Тебе». Хадис передав Муслім (771).
Друга умова – боротьба з нафсом. Потрібно весь час боротися зі своїм нафсом, зі своєю душею. Аллаг допоможе, якщо ти щиро борешся.
وَالَّذِينَ جَاهَدُوا فِينَا لَنَهْدِيَنَّهُمْ سُبُلَنَا وَإِنَّ اللَّهَ لَمَعَ الْمُحْسِنِينَ
«А ті, що ведуть джихад, старанно трудяться, борються зі своєю душею заради нас», – каже Аллаг, «того Ми поведемо нашими шляхами. Воістину, Аллаг з тими, хто благодійний»
Коран, сура Аль-Анкабут (Павук), 29:69.
Ми просимо Аллага, за допомогою Його найпрекрасніших імен, за допомогою Його піднесених атрибутів, щоб Він зробив нас з ар-рухама, щоб Він зробив нас із милосердних, із тих, хто милує.
