О, раби Аллага, бійтеся Всевишнього Аллага і пам’ятайте, що сказав ваш Господь у Своєму останньому писанні, у Своєму останньому зверненні до людства:
وَلَمَن صَبَرَ وَغَفَرَ إِنَّ ذَلِكَ لَمِنْ عَزْمِ الْأُمُورِ
«А хто проявить терпіння і пробачить, то, воістину, це з діянь великої, твердої рішучості».
Коран, сура Аш-Шура (Рада), 42:43
І сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):
فَمَنْ عَفَا وَأَصْلَحَ فَأَجْرُهُ عَلَى اللَّه
«А хто пробачить і хто виправить стосунки, то нагорода його на Аллагу».
Коран, сура Аш-Шура (Рада), 42:40
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) Сам дає за цю нагороду.
У’кба ібну Амір (нехай буде задоволений ним Аллаг), сподвижник Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), каже: «Зустрів я одного разу Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) і він мені сказав:
يَا عُقْبَةُ بْنَ عَامِرٍ صِلْ مَنْ قَطَعَكَ وَأَعْطِ مَنْ حَرَمَكَ وَاعْفُ عَمَّنْ ظَلَمَكَ
«О Укба, підтримуй стосунки з тими, хто з тобою їх рве, і давай тому, хто тобі відмовляє (хто тебе позбавляє), і прощай того, хто чинить з тобою несправедливо».
Хадис передав Ахмад (17452). Шейх аль-Албані назвав хадис достовірним. Див. «Сільсіля ас-Сахіха» 6/859
В іншій версії цього хадиса розповідається, що У’кба ібну Амір каже: «Я зустрів Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і взяв його за руку, сказавши: «О посланник Аллага, повідом мені про найблагородніші діяння». Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав йому:
يا عقبة، صل من قطعك، وأعط من حرمك، وأعرض عمن ظلمك
«О Укба, підтримуй стосунки з тими, хто з тобою рве, давай тому, хто позбавляє, відмовляє тобі, не звертай уваги на того, хто гнобить, ображає тебе несправедливо».
Хадис передав Ахмад (17334). Шейх аль-Албані назвав хадис достовірним. Див. «Сахіх ат-Таргіб» 2536
О раби Аллага! Ось це і є досконала, велика вдача, справжній аль-хулюк: прощати того, хто тебе несправедливо образив, підтримувати стосунки з тим, хто з тобою пориває, робити добро тому, хто зробив тобі зло. Далеко не всі люди здатні піднятися до цього щабля. Кінцевою межею для багатьох людей у сфері моральності, в обходженні з людьми є: робити добро тим, хто їм робить добро, добре ставитися до тих, хто добре ставиться до них.
Тому саме це і є справжнє випробування високої моральності: протиставляти злу – добро, прощення, свободу твого серця від ненависті, від злості, від жаги помсти. Не чинити з кривдниками так, як вони вчинили з тобою. Якщо вони проявляють ненависть – проявляти любов, якщо вони докучають – відповідати добродіянням, якщо вони рвуть стосунки, не вітаються – відповідати їм привітністю, гостинністю, зверненням з найкращими привітаннями, з найкращим салямом, з м’якістю й таємним благанням за нього.
Поміркуйте, о раби Аллага, про цю високу моральну якість і подумайте, хто може досягти цієї якості – мало хто на неї здатен. Більшість людей виявляються безсилими практикувати цю якість, піднестися, піднятися до цього рівня.
Однак саме ця якість і є якраз важливою, великою причиною, яка кладе край фітні. Якщо є фітна, є сварки, смута, є зло, що кладе край цьому? Ось ця якість – причина, що кладе кінець фітні, злу, хитрощам, старанням шайтана. Ця якість встановлює теплі, справжні, братерські стосунки між людьми, встановлює згуртованість, усуває розрізненість, розкол, ворожнечу, взаємну ненависть, агресію між людьми.
Людину з такими благими якостями ображають, а вона прощає, з нею рвуть стосунки, а вона налагоджує, підтримує їх. Їй роблять зульм, тобто несправедливо чинять з нею, ображають, а вона вибачає, її ненавидять, а вона любить. І ось так іде вона цією дорогою протягом усього життя.
Якщо людина дотримуватиметься в житті цього методу, цього принципу (манхаджа), то ким вона стане в підсумку? Підсумок буде такий, що з часом ця людина буде справжнім вихователем, учителем для суспільства. Саме через таких людей суспільство підіймається до високої моральності, до високих щаблів. І люди весь час від такої людини отримують користь. Вони її ображають, гноблять, а вона залишається у своїй високій моральності, проявляючи доброту, прощення, поблажливість.
І що відбувається? Прокидаються невігласи: люди, які поводилися неосвічено, прокидаються і починають бачити свої помилки. Коли вони бачать з боку таких людей, таке обходження, то починають брати приклад із цих людей. Таким чином, ця людина стає вчителем для умми, імамом для громади, для суспільства, вона вчить невігласів, стаючи зразком для них.
А якщо від самого початку ця людина була б з дурнями в їхній дурості або з невігласами в їхньому невігластві, якщо вона була б з несправедливими людьми в їхній несправедливості, хто тоді навчав би людей, хто тоді показував би їм приклад, був би для них взірцем? Тому володарі високих, великих душ, по суті, і є справжні, істинні вчителі, вихователі для умми. Вони і є справжні імами, ватажки цього суспільства, від яких люди переймають високі, моральні якості, досконалі норми поведінки (адаби), високі взаємини.
Ось такими були пророки: вони виявили приклад цього великого прощення. У Сунні Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) наводить приклад пророка (хадис про пророка), якого побив народ так, що текла кров по обличчю. Посланця Аллага народ побив так, що він стікав кров’ю. І він, витираючи цю кров з обличчя, говорив:
اللَّهُمَّ اغْفِرْ لِقَوْمِي فَإِنَّهُمْ لا يَعْلَمُونَ
«О Аллаг, пробач мій народ, бо вони не розуміють, бо вони не знають».
Хадис передали аль-Бухарі 3477 і Муслім 1792
Він не сказав: «Аллаг, знищ їх! Аллаг, прокляни їх!»
Уявіть, що людина вдарила іншу людину, посварилася з нею, і вдарила її так, що кров потекла по її обличчю. Чи зможе така людина, стираючи кров з обличчя, сказати: «О Аллаг, прости його!» Воістину, на це здатні тільки високі душі, не мізерні душі.
Був такий учений, що помер нещодавно, шейх Саліх Аль-Хуссейн (нехай буде задоволений ним Аллаг). Одного разу, під час хаджу, він разом з іншими людьми йшов з Арафату. Він був уже старий, немолодий чоловік і ненавмисно, не помітивши, зіткнувся з коляскою жінки, яка везла іншу стару жінку. Жінка, яка везла візок, була сильною жінкою. Вона вилаяла шейха і вдарила його з усієї сили, та так, що цей старець упав на потилицю. Він підвівся і, посміхаючись, сказав людям, що були навколо нього: «Хвала Аллагу, вона взяла з мене своє право (свій хак’) уже тут, у цьому світі». Чи був він винен? Він не був винен, він не спеціально зіткнувся з цим візком. Звідки в людини в цей момент, у такій ситуації може з’явитися посмішка?
А насправді, якщо людина посміхнеться ось у цю хвилину, якщо в цю мить вона проявить спокій і м’якість – усе, гнів відпустить, і далі підуть найпрекрасніші й найвеличніші прояви. А якщо вона насупиться і напружиться всередині, то не зможе проявити нічого прекрасного.
Біографії таких людей стають історією, уроком, користю для поколінь. І клянуся Аллагом, якщо хтось думає, що це приниження – ні, це і є пошана, нагорода в обох світах! Такі люди приклади для народів!
Був імам з перших поколінь умми – Малік ібну Дінар (нехай буде задоволений ним Аллаг). Пробрався до нього злодій і почав шукати, що взяти в будинку, але нічого не знайшов. Малік ібну Дінар займався поклонінням ночами і коли побачив, що злодій нічого не знайшов, покликав його і сказав: «Ти знайшов щось із мирських благ тут?» Він відповів, що не знайшов. «Але якщо ти не знайшов нічого з мирських благ, то, можливо, ти хочеш отримати щось із вічних благ, із благ, що стосуються Ахіра, вічного життя». І злодій сказав: «Так, хочу». Малік ібну Дінар сказав йому: «Іди, зроби обмивання і зроби два рака’ати намазу». І злодій пішов, зробив обмивання і здійснив два рака’ати намазу разом з Маліком ібну Дінаром. А вранці вони разом вирушили в мечеть для здійснення ранкового намазу. І коли люди побачили біля Маліка ібну Дінара цього чоловіка, почали питати, хто це такий? Він відповів: «Він прийшов, щоб обікрасти, а ми вкрали його, рятуючи від гріха».
Напевно, багато хто з вас знає тлумачення Корану видатного вченого, імама Абдуррахмана ібн Насір ас-Сааді (нехай буде задоволений ним Аллаг). Одного разу він ішов дорогою. Хлопчик швидко їхав на велосипеді й збив шейха Абдуррахмана ібн Насір ас-Сааді. Шейху було дуже боляче, але він навіть не показав виду. Він підняв цього хлопчика, почав поправляти його велосипед, і, звичайно ж, цей хлопчик злякався того, що збив імама, збив великого вченого. І щоб позбавити цього хлопчика страху, напруження, Абдуррахман ібн Насир ас-Сааді став одразу звертатися до нього з м’якими, добрими словами: «Ти можеш навчити мене водити цю машину? Я можу навчитися їздити на цій машині?» Потім поклав грошики йому в кишеню і попрощався.
Ось така поведінка – це справжня гордість, шана, сила, велич. Це залишає слід в історії, добру пам’ять, славу в поколіннях, у віках. Люди згадують таких людей у зібраннях, наводять їх як приклад. Така поведінка будує для людини добру славу в цьому світі та велику нагороду у вічному світі. Така поведінка робить справжній внесок у згуртування суспільства та відновлення любові між віруючими.
Що буде, якщо людина в ситуації, коли її хтось вдарить, хтось зіб’є на велосипеді, відреагує тим, що теж вдарить, почне лаяти, ображати, відбере велосипед? Найімовірніше, справа набуде кепського перебігу: підключаться батьки цього хлопчика, родичі, виникне смута, фітна, виникне сварка, тому що в нерозумних, немудрих людей саме так і відбувається. Багато людей саме через дітей і сваряться, через те, що люди не здатні вирішувати проблеми з добротою, з м’якістю. Крім того, якщо вчинити так із дитиною, вилаяти її та вдарити, то який слід це залишить у її серці? А тепер подумайте, який слід залишила в її серці ось ця поведінка шейха.
Доброта і м’якість роблять ось таку прекрасну роботу, лікують душі і згуртовують серця. Отже, тільки висока моральність здатна по-справжньому згуртовувати душі, об’єднувати людей, забезпечувати дотримання важливого принципу єдності – коли люди тримаються Корану і Сунни та виявляють високу моральність.
Алі каже (нехай буде задоволений ним Аллаг): «Ми знайшли в рукояті меча Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) запис:
اعْفُ عمَّنْ ظَلَمَكَ، وصِلْ مَنْ قَطَعَكَ، وأحسنْ إلى مَنْ أساءَ إليكَ، وقُلْ الحقَّ ولَوْ على نفسِكَ
«Прощай того, хто гнобить тебе несправедливо. І підтримуй стосунки з тими, хто рве з тобою. І роби добро тому, хто робить зло тобі. І говори істину, навіть якщо вона проти тебе».
Передали Ібн Арабі, Ібн Наджар. Достовірність підтвердив шейх аль-Альбані в «Сахіх ат-таргіб», хадис (2467)
Нехай Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дасть чистоту нашим душам! Нехай Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) піднесе нас до високої моральності! Нехай Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) пробачить нам і нашим батькам, пробачить усім віруючим: чоловікам і жінкам, живим і мертвим!
