О раби Аллага, в обох Сахіхах (аль-Бухарі та Муслім) наводиться хадис від Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), де він говорить:
قالَ اللَّهُ: كُلُّ عَمَلِ ابْنِ آدَمَ له، إلَّا الصِّيَامَ؛ فإنَّه لي، وأَنَا أجْزِي به، والصِّيَامُ جُنَّةٌ، وإذَا كانَ يَوْمُ صَوْمِ أحَدِكُمْ فلا يَرْفُثْ ولَا يَصْخَبْ، فإنْ سَابَّهُ أحَدٌ أوْ قَاتَلَهُ، فَلْيَقُلْ: إنِّي امْرُؤٌ صَائِمٌ. والذي نَفْسُ مُحَمَّدٍ بيَدِهِ، لَخُلُوفُ فَمِ الصَّائِمِ أطْيَبُ عِنْدَ اللَّهِ مِن رِيحِ المِسْكِ. لِلصَّائِمِ فَرْحَتَانِ يَفْرَحُهُمَا: إذَا أفْطَرَ فَرِحَ، وإذَا لَقِيَ رَبَّهُ فَرِحَ بصَوْمِهِ.
«Сказав Аллаг: «Кожне діяння людини (сина людського) – для неї самої, крім посту, він – для Мене, і Я відплачу за нього». І піст – це щит. І якщо буває в когось із вас день посту, то нехай не вимовляє поганих речей і нехай не кричить, а якщо хтось почне сваритися або воювати з ним (битися), нехай скаже: «Воістину, я людина, що постує». І присягаюся Тим, у Чиїй руці моя душа, (у Чиїй руці душа Мухаммада, тобто присягаюся Аллагом), поганий запах з рота того, хто поститься, приємніший для Аллага, ніж запах мускусу. І в того, хто поститься, є дві радості, які він відчуває: одна радість під час розговляння (іфтару), друга – під час зустрічі з його Господом, коли він тішитиметься своїм постом».
У версії цього хадису в Мусліма є додавання:
كُلُّ عَمَلِ ابْنِ آدَمَ يُضَاعَفُ، الْحَسَنَةُ عَشْرُ أَمْثَالِهَا إِلَى سَبْعمِائَة ضِعْفٍ، قَالَ اللهُ عَزَّ وَجَلَّ: إِلَّا الصَّوْمَ، فَإِنَّهُ لِي وَأَنَا أَجْزِي بِهِ، يَدَعُ شَهْوَتَهُ وَطَعَامَهُ مِنْ أَجْلِي
«Говорить Аллаг: «Кожне діяння сина людського множиться: за одне благодіяння дається десять нагород і до семисот. Крім посту – він для Мене, і Я відплачу за нього, бо через Мене відмовляється він від бажань своїх і їжі своєї».
Аллагу Акбар!
Це великий хадис. Багато користі можна отримати з нього. О раби Аллага, перше, про що говорить тут Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), що кожне діяння людини, що вона робить, для неї самої, крім посту. «Він для Мене» – каже Всевишній.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) з усіх наших праведних діянь, які ми з вами чинимо, обрав для Себе піст, поставив його на особливе становище, тому що піст в Аллага посідає високе місце.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) любить його, тому що в цьому поклонінні проявляється найвищою мірою щирість (іхлас) людини. Людина, що постить, відмовляється від того, що заборонив Аллаг (Пречистий Він і Піднесений): від їжі, пиття та інших насолод. Але хіба ця людина не може тихо піти, попити води, особливо за сильної спеки, або поїсти, коли не бачать її люди? Але вона не робить цього, бо Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) заборонив їй це; бо людина знає, що є Господь, який спостерігає за нею, і тільки заради Нього вона не робить цього, боячись Його і сподіваючись на Його нагороду. Ось таке втілення щирості.
І тому Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) любить піст, дякує за піст (Аллаг Вдячний) і каже: «Заради Мене людина залишає свої бажання, залишає їжу». І ось ця обраність посту в Судний День нам допоможе, бо піст у Всевишнього на особливому рахунку.
Каже Суф’ян ібну Уейна: «У Судний День, якщо людина образила або пригнобила когось, або вчинила якісь несправедливості, то Аллаг почне забирати з її діянь і ними оплачувати ті образи, яких вона завдала в цьому житті, доки в неї не залишиться ніяких діянь, а залишиться тільки піст. І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) візьме на себе сплату тих кривд, які вона скоїла, а піст залишить недоторканим, щоб за цей піст (за допомогою цього посту) ввести людину до Раю, тому що піст Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) обрав для себе.» Ось яке це велике поклоніння!
Далі сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):
أَنَا أَجْزِي بِهِ
« …і Я відплачу за нього». Кожне діяння, о раби Аллага, має рахунок. Зробивши якийсь вчинок, людина може отримати за це десять нагород, може сто, двісті, до семисот або ще більше. Тобто є оплата всього, крім посту: Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) не встановив тут жодного рахунку. Всевишній узяв на себе оплату цього, нагороду за це, адже Він – найщедріший. І це незліченна нагорода, тому що дар завжди відповідає тому, хто дарує: який той, хто дарує, – такий і дар.
У цей піст ми проявляємо три види терпіння:
■ терпіння, щоб виконувати накази Аллага;
■ терпіння, щоб утриматися від заборон Аллага;
■ терпіння щодо труднощів: спрага, голод, спека тощо.
Усі три види терпіння об’єдналися в тому, хто постить. У Корані сказано:
إِنَّمَا يُوَفَّى الصَّابِرُونَ أَجْرَهُم بِغَيْرِ حِسَابٍ
«Воістину, отримають терплячі нагороду без ліку».
Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39:10
Далі сказано, що піст – це щит. Від чого щит? У цьому світі – щит від поганої моральності, тому й сказано, що якщо в людини піст, нехай вона не кричить, не лається, не лихословить, нехай не поводиться невігласно. Піст – це щит, який нас утримує, охороняє від поганої та низької поведінки.
А в Судний День – це щит від Пекельного вогню, тож Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже:
الصيامُ جُنَّةٌ يَستَجِنُّ بها العَبدُ مِن النَّارِ
«Піст – це щит, за допомогою якого людина захищається від Пекельного вогню».
Сказано далі в хадисі: «…запах з рота того, хто поститься, приємніший для Аллага, ніж запах мускусу». Тільки уявіть, наскільки піст улюблений Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), якщо така річ, як неприємний запах з рота, людям неприємний, але для Аллага приємний, бо піст улюблений Всевишнім, а цей запах – результат посту.
І останнє, що наводиться в цьому хадисі, що в того, хто поститься, дві радості. Під час розговіння (іфтару) запитали в дітей: «Яка перша радість іфтару?» Вони відповіли: «Їжа і вода». Але насправді, не ця перша радість. А перша радість – це те, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дозволив тобі провести цей день у пості та в поклонінні заради Нього. І це покладуть на терези в Судний День.
А друга радість, звісно ж, це їжа і пиття: ти радієш цим милостям Аллага, ти оцінюєш їх, якщо ти раніше пив воду і не звертав на неї уваги, як на щось само собою зрозуміле, то тепер ти розумієш ціну цього. Діти підходять до столу і нюхають хліб, хоча раніше навіть не звертали уваги, що на столі лежить хліб.
Ця радість тут, у цьому світі, і це радість у Судний День. Це велика радість, коли ти побачиш нагороду, що приготована для тебе Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), у той час, як ти сильно потребуватимеш цієї нагороди. І того дня скаже Аллаг: «Де ті, що постять? Де ті, що постять? Нехай увійдуть вони до Раю через двері ар-Райан (спеціальні, особливі двері, через які не ввійде ніхто, крім тих, хто поститься)».
