Вихваляю Всевишнього Аллага, Який милістю Своєю допоміг багатьом людям зі Своїх рабів, що провели й використовують ось ці благословенні години, заповнюючи їх покорою Всевишньому Аллагу. І вихваляю Аллага, Який за мудрістю і справедливістю Своєю деяких людей позбавив цієї підтримки і милості. Ці люди, вони сліпі, сліпі їхні серця і їхні погляди, і вони ось у ці благословенні хвилини, благословенні години і дні вдаються до марнотратства і відвертаються від поклоніння Аллагу (Пречистий Він і Піднесений). І вони, які отримають великий збиток і зазнають великої шкоди.

А потім, о раби Аллага, бійтеся Аллага! І це головний заповіт від Всевишнього Аллага людству. Бійтеся Аллага і знайте, що Всевишній Аллаг створив дні та ночі, які йдуть один за одним низкою. І ось ці дні і ночі, вони етапи на нашому шляху до нашого кінця, до нашої смерті. Кожен день і кожна ніч – це черговий крок і черговий етап, через який ми проходимо назустріч до нашого кінця. І кожен день і кожна ніч – це водночас певне сховище. Ти проходиш через цей етап і в це сховище щось кладеш із вчинків: хороші вчинки або погані вчинки. І так ти йдеш по життю етап за етапом і складаєш у свій ящик свої діяння. І тому, о раб Аллага, подивися, що ти поклав у ці сховища, тому що кожна душа потім побачить, що вона зробила з благого, і побачить, що зробила зі злих вчинків. І як їй буде хотітися, щоб між нею і ось цими злодіяннями була величезна відстань! Кожна людина, вона дізнається, що вона приготувала наперед із доброго, і що вона відклала і не зробила із доброго, і що вона залишила на цій землі, і, як каже Аллаг:

يُنَبَّأُ الْإِنسَانُ يَوْمَئِذٍ بِمَا قَدَّمَ وَأَخَّرَ بَلِ الْإِنسَانُ عَلَىٰ نَفْسِهِ بَصِيرَةٌ وَلَوْ أَلْقَىٰ مَعَاذِيرَهُ

«Того дня людині буде повідомлено, що вона приготувала наперед із благих діянь, і що вона відклала (не зробила)», тобто що вона залишила на землі. «Але кожна людина про себе сама знає, (прекрасно знаєш свої хороші і свої погані вчинки), хоч і наводить різні виправдання».

Коран, сура Аль-Кийама (Воскресіння), 75:13-15

О люди! Ми з вами прожили вже більшу частину Рамадану, цього благословенного місяця, місяця посту. Залишилося зовсім небагато днів і ночей. Ночей залишилося, можливо, 9, а можливо, 8 ночей. Якщо хто-небудь із вас проводить піст, цей Рамадан як годиться, по-справжньому, то нехай він продовжує це робити і в жодному разі не слабшає зараз, і нехай хвалить Аллага (Пречистий Він і Піднесений) за те, що Він дозволяє проводити цей піст належним чином, і нехай просить в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прийняти від нього це діяння.

А ті з вас, які проводять цей піст, цей час у недоглядах, чинять гріхи, нехай вони швидше покаються, нехай вони швидше повернуться до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), бо Він, Аллаг, Він Наймилосердніший з тих, хто Милує, бо Він милосердніший до людини, ніж її власна матір, тому що ці двері каяття (тауба) відчинені завжди. І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

التَّائِبُ مِنْ الذَّنْبِ كَمَنْ لَا ذَنْبَ لَهُ

«Людина, яка покаялася в гріху, подібна до тієї, у якої немає гріха».

Ібн Маджа (4250) та ат-Табарані в «Аль-Му’джам аль-кабір» (10281)

Тому швидше відходьте від цієї безтурботності, від цього нехтування, упущення, від цього непослуху, від цих гріхів до того моменту, коли настане ця година ваша, ось ця передсмертна агонія, коли душа ваша підійде сюди до ключиці, це буде неодмінно. Я не знаю, будете ви бідними чи багатими, захворієте чи будете здорові, я не знаю майбутнього. Але знаю, і кожен із вас знає напевно, ось це неминуче, це абсолютна переконаність у тому, що кожен із нас помре і душа підійде до ключиці. Ось до цього часу треба встигнути, тому що ми не знаємо коли, тому що буде витягнуто те, що в могилах, тому що виявиться те, що в серцях. Ось до цього часу, до того, як настане неминуче (аль-хакка). Судний День Аллаг назвав так: «Аль-хакка» (неминуче). І назвав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений): «Аль-каріа», тобто лихо велике. І назвав: «Зальзаля» – потрясіння. І назвав: «Г’ашіа» – що покриває. Ось до цього, до того, як ви прийдете і кожна людина буде шукати, куди їй втекти. «Куди мені бігти?», скаже людина. Людина буде тікати від найближчих їй людей у жаху, від найдорожчих її серцю, від тих, кого вона найбільше любила на землі, людина буде тікати.

Так ось, о раби Аллага, більша частина цього місяця минула і увійшли ось ці ось останні 10 днів і 10 ночей місяця благословенного Рамадану. Всевишній Аллаг, Він поклявся в Корані цими десятьма ночами. Сказав Всевишній Аллаг:

وَالْفَجْرِ وَلَيَالٍ عَشْرٍ

«Клянуся ранковою зорею і десятьма ночами».

Коран, сура Аль-Фаджр (Зоря), 89:1-2

Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) якщо присягається, то, значить, присягається чимось важливим, щоб вказати нам на важливість цього. Тому використовуйте ось ці ось дні та ночі належним чином у покірності вашому Творцеві, вашому Создателеві. Найкращим чином вдень постіть, заповнюйте ночі ваші намазами, поклоніннями, молитвами. Дні й ночі ваші заповнюйте читанням Корану, проханням прощення (істігфаром) до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), поминанням (зікром), благанням (ду’а) до Аллага (пречистий Він і піднесений). Скільки людей, вони хотіли б застати ці десять днів, але вже все, вони вже померли, вони вже там, у могилах, заручники своїх діянь, вони вже не можуть нічого додати до своїх діянь, не можуть нічого відняти зі своїх діянь, уже не можуть покаятися у своїх упущеннях, у своїх гріхах! А ви застали з милості Аллага, ви застали ці дні. Ви здорові, у вас сили, у вас є можливості поклонятися. Не пропустіть, о раби Аллага, цей шанс.

Посланець Аллага, ваш Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), він особливим чином ставився до цих десяти днів, десяти ночей, докладав особливої старанності в поклонінні. Його поклоніння завжди було старанним, але в цей час особлива старанність (іджтіхад). Мати правовірних ‘Аїша (нехай буде задоволений нею Всевишній Аллаг), вона каже:

كانَ رَسولُ اللهِ صَلَّى اللَّهُ عليه وسلَّمَ يَجْتَهِدُ في العَشْرِ الأوَاخِرِ، ما لا يَجْتَهِدُ في غيرِهِ.

«Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) старався в поклонінні в останні десять днів, десять ночей так, як не старався в інший час».

Муслім

І вона ж, ‘Аїша (нехай буде задоволений нею Всевишній Аллаг), каже, як наводиться в обох «Сахіхах»:

كانَ النبيُّ صَلَّى اللهُ عليه وسلَّمَ إذَا دَخَلَ العَشْرُ شَدَّ مِئْزَرَهُ، وأَحْيَا لَيْلَهُ، وأَيْقَظَ أهْلَهُ

«Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), коли входили останні десять ночей Рамадану, він туго зав’язував свій ізар, пожвавлював свою ніч, будив свою сім’ю».

аль-Бухарі, Муслім

ПЕРШЕ. Що означає «зав’язував туго свій ізар»? Ізар – це те, що обертається навколо стегон у хаджі, хто здійснював хадж, той знає. Туго зав’язував свій ізар – це означає, що він цілковито присвячував себе поклонінню (ібада) Аллагу, з особливою старанністю поклоняючись Аллагу й віддаляючись у цей час від жінок, бо в цей час було не до насолоди з жінками, бо це час насолоди від спілкування з Творцем, з Аллагом, час плачу, взивання до Нього, каяття, наближення до Нього (Пречистий Він і Піднесений). Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дозволив спілкування з дружинами, наближення до них у ночі Рамадану, але не до цього. У ці десять ночей не до цього. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), всі його ночі, всі його дні ці – це було поклоніння, це було наближення до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), щоб отримати нагороду ось цих десяти ночей і щоб застати Ніч могутності (Ляйлятуль-кадр).

А ДРУГЕ, що він робив, каже Аїша, – це оживляв свою ніч. Це означає, він не спав усю ніч, проводячи її в поклонінні (ібада). І, подивіться, не сказала ‘Аїша: «Не спав уночі». Вона каже: «Оживляв ніч», чому? Тому що якщо людина просто не спить, це не означає, що вона оживляє. Оживляє – це коли проводить її в служінні Аллагові, тому що життя справжнє – це служіння Аллагові. Все інше – це тільки міраж. І тому Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:

أَوَمَن كَانَ مَيْتًا فَأَحْيَيْنَاهُ وَجَعَلْنَا لَهُ نُورًا يَمْشِي بِهِ فِي النَّاسِ كَمَن مَّثَلُهُ فِي الظُّلُمَاتِ لَيْسَ بِخَارِجٍ مِّنْهَا

«Невже той, хто був мертвим, а Ми його оживили і дали йому світло, за допомогою якого він ходить серед людей, хіба він подібний до того, хто перебуває в темряві і не може вийти звідти?»

Коран, сура Аль-Ан’ам (Худоба), 6:122

Подивіться, буває так, що людина так, начебто вона дихає, вона ходить по землі, їсть і п’є, але це мертва людина, це мертве тіло, яке просто рухається, їсть і п’є. Чому? Та, тому що вона далека від іману і від служіння Всемилостивому Аллагові, тому що вона зайнята або оманами, або гріхами, або зневагою.

А ТРЕТЄ, що він робив, каже Аїша (нехай буде задоволений нею Всевишній Аллаг), – він будив свою сім’ю. Це дуже важливо. Подивіться, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) будив свою сім’ю, будив дружин своїх, будив дочку, будив зятя, для чого? Поклонятися Аллагу (Пречистий Він і Піднесений) у ці ночі. Це вказівка на те, як він прагнув виконати наказ Аллага про те, що людина повинна дбати про свою сім’ю. Ви думаєте, вся турбота про сім’ю полягає в тому, щоб їм їжу принести чи одяг або їм якусь квартиру забезпечити? Ні, це далеко не найголовніше. Найголовніше ось це – дбати про їхній іман. Ця відповідальність на кожному з нас. І він робив це, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). І в цьому приклад для нас. А потім, ще чому? Та, тому що якщо комусь вкажеш на благо, його розбудиш і скажеш: «Молись, поклоняйся», то тобі пишеться така сама нагорода, яка пишеться йому. На додачу до його діянь Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) ще отримував цю нагороду, за діяння цих людей, кого він будив і спонукав. І приклад для нас усіх у цьому, о раби Аллага. Матері й батьки, особливу турботу проявіть про ваших дітей зараз у Рамадан, вчіть їх релігії, спонукайте їх до доброго, до праведних вчинків, до того, щоб вони відсторонялися від усього гріховного. І те, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) ось так особливо поклонявся в ці десять останніх ночей і днів Рамадану, – тут вказівка на одну важливу річ. Яку річ? Він хотів, щоб закінчення ось цього великого поклоніння, воно було благим, тому що, о раби Аллага, діяння оцінюються не за їхнім початком, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

إنما الأعمال بخواتيمها

«Діяння оцінюються за їхнім кінцем».

Як ти закінчив – ось що важливо. Скільки людей на початку Рамадану, яку бачимо активність у них, і заповнюється мечеть, а потім усе менше й менше, і згасає їхній запал! А до кінця Рамадану вже все, ходить людина млява і відсторонена. Навпаки, до кінця треба посилити ваше поклоніння і старанність. Скільки буває людей, які кажуть: «Я в першому і в другому класі був відмінником, а потім з’їхав»! Не важливо, ким ти був у першому, другому класі, важливо, як ти закінчив школу. І тут теж – важливо, як ти закінчиш, бо діяння, вони оцінюються за їхнім кінцем. І задумайтеся, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), ваш Пророк, він зав’язував туго ізар, він, який не спав уночі в поклонінні, він усе це робив, людина, якій прощено було всі її гріхи, минулі й майбутні, людина, яка більше за всіх боялася Аллага, він так робив. Що тоді нам із вами? Як нам з вами тоді треба чинити? Ми, які стільки зневаги, стільки безтурботності, стільки гріхів чинимо.

О мусульмани, хитрість шайтана, дуже страшна хитрість. Так, шайтани, кажуть, зараз зав’язані. Так, зав’язані найбільш непокірні з них. Це не означає, що шайтан узагалі втратив вплив на вас. Він і здалеку зав’язаний може нацьковувати, слабкіше, але може. А по-друге, не всі шайтани зав’язані. А сказано тільки, найбільш непокірні з них. У цьому полегшення. Так ось, хитрість шайтана, і попадаються на цю вудку багато людей. Шкода особливо, що в ці дні благословенні, в ці ось лічені дні він відвертає нас, відвертає мусульман від того, щоб займатися богоугодними діяннями і щоб побільше здійснювати того, що наближає до Аллага. Відвертає від цього, і замість цього люди займаються чим? Сидять і грають у якісь ігри, мандрують просторами інтернету, чогось читають непотрібне геть або ходять цілий день на ринках, готуються вони до свята. СубханаЛлаг, не потрібно готуватися до свята і ходити цілими днями по ринку. У той час дивишся, коли мусульмани в мечетях здійснюють нічні намази, коли вони плачуть, коли вони каються, взивають до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) зі сльозами на очах покірні, смиренні. А ця наша людина, цей наш товариш, дивишся, він у цей час сидить, грає в телефоні, грає в якісь комп’ютерні ігри, або він чогось читає в інтернеті, або він зависає, як кажуть, спілкується в якихось чатах, і так далі. У цей час, коли Всевишній Аллаг сходить на найнижче небо, коли Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:

«Чи є ті, хто просить, щоб Я дав їм? Чи є ті, які каються, щоб Я прийняв їхнє покаяння?»

І це триває до сходу ранкової зорі. Не втрачайте цей час, о раби Аллага, немає у вас гарантії ніякої, навіть на наступні десять хвилин вашого життя, що ви проживете. Який збиток і шкода ця велика! Яка втрата, який крах, яка шкода! Тому поспішайте, о мусульмани, до того, щоб використати час, що залишився від цього місяця, бо не знаєте ви, чи зможете ще один Рамадан пропоститися, чи ні, чи доживете ви до нього, чи ні, чи, можливо, це вже останній Рамадан у вашому житті. Так, останній Рамадан у вашому житті, більше іншого не буде. Уа ля хауля уа ля к’увата ілля бі Лляг. (Немає сили й могутності ні в кого, окрім як в Аллага)

Тому хіба не личить нам, хіба ми не повинні звільнити наші серця зараз, наш час звільнити від усього, що відволікає від поклоніння, і спрямуватися до поклоніння Аллага (Печистий Він і Піднесений) цілком, усім серцем до покори нашому Творцеві? Побільше, побільше, я кажу ще раз, побільше ду’а. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) любить, коли Його просять. Просіть прощення, просіть вдоволення Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Робіть усе це зі щирістю і робіть усе це з покірністю та смиренністю, можливо, ви якраз застанете ту хвилину, коли Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) приймає ду’а, і виправиться ваше становище, і тяготи ваші підуть, і ви станете зі щасливих, які ніколи не будуть нещасними, з тих, над якими немає жодного страху, які не будуть сумні. Постався до цих десяти як до останніх десяти, як до останнього шансу. Скоро ця забава, скоро ця гра під назвою аль-Хаяту ад-дунья, земне життя, де ти бізнесмен, або ти торговець, або ти політик, або ти хлібороб, або ти лікар якийсь успішний, або ти будівельник, от це земне життя, ця гра під назвою хаяту дунья, вона дуже скоро закінчиться. Гра, де ти намагаєшся довести свою першість, свою перевагу, обійти інших у кар’єрі, в авторитетності, у багатстві, у владі. Ця гра, ця забава, вона добігає кінця.

Тому переглянь зараз усі свої слова, усі свої вчинки, усі свої поклоніння. Особливо переглянь свій намаз, тому що з нього почнеться звіт у Судний День. Переглянь своє ставлення до людей, особливо до твоїх родичів, до твоїх сусідів, кого ти образив, кого ти обділив, на кого ти зазіхнув своїм язиком або своєю рукою. Проси прощення за злочини, які ти вчинив проти Аллага у своєму серці, коли ти був незадоволений волею Аллага, або коли ти пишався собою, або коли ти робив щось напоказ із благих вчинків людям, займався показухою (рія), або коли ти ставив любов до майна чи дітей, нерухомості вище, ніж любов до Аллага, коли ти уповав на когось, тауаккуль твій був не на Аллага, а на щось і на когось. Проси прощення за злочини твого язика. Скільки в твого язика злочинів, як їх багато! Коли ти говорив про релігію Аллага, про його Писання без знання, коли ти спотворював на догоду своїм бажанням, своїм пристрастям, своїм інтересам істину, коли ти йшов всупереч волі Аллага (Пречистий Він і Піднесений), коли ти займався лихослів’ям (г’иба), коли ти переходив межі забороненого, коли ти не виконував те, що наказав Аллаг. І в тебе багато гріхів, і в тебе багато потреб, про які тобі потрібно просити Всевишнього Аллага. Так дій же зараз, о раб Аллага.