О раби Аллага, спасіння в Судний день залежить від того, з яким серцем з’явиться раб до Всевишнього Аллага.
إِلَّا مَنْ أَتَى اللَّهَ بِقَلْبٍ سَلِيمٍ
«Крім тих, хто прийде до Аллага зі здоровим серцем!»
Коран, сура Аш-Шуара (Поети), 26:89
Сказано в Корані. І ми повинні з вами докладати всіх зусиль для того, щоб наші серця стали салім, щоб вони стали здоровими, щоб вони стали чистими. Ми повинні прикрасити наші серця тим, що є для них чистотою.
Так ось, однією з якостей, якою ми повинні прикрасити наше серце, ця якість називається арабською «ан-насиха». Саме це слово походить від арабського слова «нусх», що означає «очищати щось від домішок». І кажуть «насахту аль-асаль» – «Я зробив насх для меду», тобто очистив його від домішок, від воску. А в шаріаті? Що в розумінні шаріату? Насиха, о раби Аллага, насиха в розумінні шаріату — це щире бажання добра і прагнення зробити все для чиєїсь користі, для чийогось блага. Ось що таке насиха в шаріаті. Коли ти щиро бажаєш добра комусь і коли ти робиш все, що від тебе залежить, прагнеш зробити все для блага або для користі когось. Ось це насиха, о умма Ісламу.
Насиха — це річ дорога. Насиха, ось ця щира доброзичливість — це річ дорога. Не від кожного можна отримати насиха, і не від кожного серця виходить насиха. Насиха виходить від людини віруючої, у якої серце наповнене вірою, серце наповнене чистотою і любов’ю. Тільки така людина хоче для людей, бажає для людей того ж, чого бажає собі, щиро віруюча і любляча людина. Віруючий, він, який дає насиха, який виявляє щиру доброзичливість і дає насиха, добру пораду, бажає тобі добра, а лицемір, він ганьбить. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав:
إِنَّمَا الْمُؤْمِنُونَ إِخْوَةٌ
«Воістину, віруючі – брати»
Коран, сура Аль-Худжурат (Кімнати), 49:10
Брат бажає своєму братові того ж, що бажає собі. Прикрась своє серце нусх, тобто щирим ставленням до людей, і як мало людей, які прикрашають свої серця щирим ставленням до своїх братів. А Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), тим часом, сказав:
لاَ يُؤْمِنُ أَحَدُكُمْ حَتَّى يُحِبَّ ِلأَخِيهِ مَا يُحِبُّ لِنَفْسِهِ
«Жоден з вас не увірує, поки не буде бажати братові своєму того ж, що бажає собі».
Хадис передали аль-Бухарі (13) і Муслім (45)
О раби Аллага, запам’ятайте і не обманюйте себе, ніколи від ворога не може виходити насиха. Якщо ви чекаєте, що від ваших ворогів вийде щире ставлення до вас, — ні, від явного ворога не виходить щира доброзичливість і добра порада. Хто є найголовніший наш ворог? Ібліс. Ібліс, як сказано про нього в Корані, явний ворог (عَدُوٌّ مُّبِينٌ). Він був явним ворогом Адама і його дружини Хавви, і він ворог нащадків Адама. Що він сказав Адаму і Хавві? Він сказав:
مَا نَهَاكُمَا رَبُّكُمَا عَنْ هَذِهِ الشَّجَرَةِ إِلَّا أَن تَكُونَا مَلَكَيْنِ أَوْ تَكُونَا مِنَ الْخَالِدِينَ * وَقَاسَمَهُمَا إِنِّي لَكُمَا لَمِنَ النَّاصِحِينَ
«Ваш Господь заборонив вам торкатися цього дерева тільки для того, щоб ви не стали ангелами або вічними». І став клястися їм: «Я для вас — щирий доброзичливець».
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7:20-21
Він, цей ворог Аллага, став клястися, що він бажає щирого добра, що він з числа насихін. Але хіба хоч колись бажав добра Адаму і його нащадкам?! Відповідь – ніколи. Від ворога не може виходити насиха, щире ставлення, навіть якщо ворог запевняє, стверджує, що він бажає тобі добра.
Також запам’ятайте, раби Аллага, що не може виходити насиха, тобто щире ставлення, від заздрісника. Той, хто заздрить, він хоче, щоб ти позбувся блага, яке дав тобі Аллаг. Як же він може, цей заздрісник, який бажає, щоб ти позбувся блага, бажати тобі добра і бути щирим доброзичливцем. Подивіться, що сказали брати Юсуфа (мир йому). Вони прийшли до їхнього батька Юсуфа і сказали:
قَالُوا يَا أَبَانَا مَا لَكَ لَا تَأْمَنَّا عَلَى يُوسُفَ وَإِنَّا لَهُ لَنَاصِحُونَ
«О батько наш! Що з тобою, чому ти не довіряєш нам Юсуфа? Адже ми ж для нього щирі доброзичливці»
Коран, сура Юсуф, 12:11
Але хіба були брати Юсуфа щирими доброзичливцями для Юсуфа? Звичайно ж ні. Тому, раби Аллага, так, насиха, щира доброзичливість і добра порада — це рідкісна річ, це дорога річ. Вона не походить ні від ворога, ні від заздрісника. Вона виходить тільки від людини, в серці якої є віра і в серці якої є любов, від надійної, віруючої людини.
Далі, раби Аллага, чому важливо прикраситися цією річчю? Щоб у ваших серцях було це, насиха, щира доброзичливість до всіх віруючих. Тому що ця справа, ця якість — це якість пророків, це діяння пророків і посланців. Нух (мир йому) закликав свій народ майже тисячу років, 950 років закликав їх до чого? До одного — щоб вони не поклонялися нікому, крім Аллага (Пречистий Він і Піднесений), не поклонялися ідолам, не поклонялися нічому більше, а поклонялися тільки Аллагу (Пречистий Він і Піднесений). Але вони звинуватили його в тому, що він знаходиться в омані, вони сказали: «Ти в омані». Він відповів їм:
يَا قَوْمِ لَيْسَ بِي ضَلَالَةٌ وَلَكِنِّي رَسُولٌ مِّن رَّبِّ الْعَالَمِينَ أُبَلِّغُكُمْ رِسَالَاتِ رَبِّي وَأَنصَحُ لَكُمْ وَأَعْلَمُ مِنَ اللَّهِ مَا لَا تَعْلَمُونَ
«О мій народе! Я не в омані. Я лише посланець від Господа світів. Я доношу вам послання мого Господа і бажаю вам добра (насиха) і знаю від Аллага те, чого ви не знаєте».
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7:62
Худ (мир йому), він закликав свій народ до поклоніння тільки Аллагу (Пречистий Він і Піднесений). Вони звинуватили його в глупоті, вони сказали: «Ти дурень, ти нерозумний» — і сказали йому: «Ти брехун». І він сказав:
يَا قَوْمِ لَيْسَ بِي سَفَاهَةٌ وَلَكِنِّي رَسُولٌ مِّن رَّبِّ الْعَالَمِينَ * أُبَلِّغُكُمْ رِسَالَاتِ رَبِّي وَأَنَا لَكُمْ نَاصِحٌ أَمِينٌ
«О мій народе! Я не дурний (дурість мені не властива), але я є посланець від Господа світів. Я доношу до вас послання вашого Господа, і я для вас — надійний, щирий доброзичливець».
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7:67-68
Саліх (мир йому), він закликав свій народ до поклоніння Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), але вони відкинули, вони не відповіли на його заклик, і ось коли Аллаг знищив їх за це, коли Аллаг покарав їх за це, Саліх встав над ними і вимовив ці слова:
يَا قَوْمِ لَقَدْ أَبْلَغْتُكُمْ رِسَالَةَ رَبِّي وَنَصَحْتُ لَكُمْ وَلَكِن لَّا تُحِبُّونَ النَّاصِحِينَ
«О мій народе! Я доніс до вас послання мого Господа і був щирим (доброзичливим) до вас, але ви не любите щирих доброзичливців».
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7:79
Шу’айб (мир йому), і він закликав свій народ, а народ відкинув його. Коли Аллаг погубив його народ, він встав і сказав:
يَا قَوْمِ لَقَدْ أَبْلَغْتُكُمْ رِسَالَاتِ رَبِّي وَنَصَحْتُ لَكُمْ فَكَيْفَ آسَى عَلَى قَوْمٍ كَافِرِينَ
«О мій народе! Я доніс до вас послання мого Господа і виявив щирість до вас. Як же я шкодую про народ невіруючий?!»
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7:93
Наш Посланець (нехай благословить його Аллаг і вітає), Мухаммад ібн ‘Абді-Ллаг, проявив справжнє насиха, щире ставлення, щиру доброзичливість до цієї умми, зняв печаль, зняв тягар з цієї умми. Він (нехай благословить його Аллаг і вітає) доніс послання свого Господа в точності, він (нехай благословить його Аллаг і вітає) зробив все, щоб наставити цю умму на шлях спасіння, він (нехай благословить його Аллаг і вітає) не залишив жодної речі (зверніть увагу, жодної речі), що наближає нас до Аллага і до Його Раю, не вказавши на неї. Він (нехай благословить його Аллаг і вітає) не залишив жодної речі, яка викликає Гнів Аллага і наближає до Пекла, щоб він (нехай благословить його Аллаг і вітає) не застеріг нас від цього. Одного разу він (нехай благословить його Аллаг і вітає) вимовив сподвижникам такі слова. Багато хто з вас чув ці слова і знає їх напам’ять, але мало хто впустив ці слова в своє серце і мало хто виконує ці слова. Він (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав своїм сподвижникам три рази:
الدِّينُ النَّصِيحَةُ الدِّينُ النَّصِيحَةُ الدِّينُ النَّصِيحَةُ
«Релігія — це щире ставлення. Релігія — це щире ставлення. Релігія — це щире ставлення».
Вони сказали:
لمَن يا رسولَ اللهِ؟
«До кого, о Посланець Аллага?»
لِلَّهِ وَ لِكِتَابِهِ وَ لِرَسُولِهِ وَ ِلأَئِمَّةِ الْمُسْلِمِينَ وَعَامَّتِهِمْ
«Щире ставлення до Аллага, і до Його Книги, і до Його Посланця, і до імамів мусульман, і до простих мусульман».
Хадис передав Муслім (55).
О раби Аллага, запам’ятайте ці речі. Мало хто виконує цей заповіт. В основному це просто слова в устах. А деякі навіть кажуть, коли тільки починаєш їм говорити цей хадис: «Та ми вже багато разів чули і давно вивчили». Щире ставлення до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) — що це означає? Це перш за все мати правильні переконання в серці щодо свого Господа, мати тверде переконання, що Він єдиний, переконання в Його Єдиності. Що це означає Його Єдиність?
Це означає, по-перше, що Він єдиний ар-Рабб, Господь, тобто Той, Хто створив, Хто наділив, Хто керує всім сущим, у владі Якого все суще. Він єдиний Господь.
По-друге, Він єдиний Іляг, тобто Він єдиний Бог, той, хто заслуговує на поклоніння. Тільки Він заслуговує на поклоніння, на всяке поклоніння, внутрішнє і зовнішнє, і більше ніхто.
І по-третє, Він єдиний володар божественних Імен і Атрибутів (Сифатів). Ми повинні визнавати всі Його Імена і всі Його Якості (Сифати), які Він згадав в Корані і в Сунні, нічого з них не заперечувати, всі їх визнавати в їхньому сенсі, буквально, але при цьому розуміючи, що Його Якості, звичайно ж, не подібні до якостей творіння. Так, Він Живий, Йому притаманна Якість, цей Атрибут Життя, але Його Життя не подібне до життя творінь. Він Чує, у Нього є Слух, але Його Слух — це не як слух творінь. Він Милостивий, у Нього є Милосердя, але Його Милосердя — це не як милосердя творінь. У Нього є Лик (аль-Ваджх), але Його Лик — це не як лик творінь, і ми нічого собі не уявляємо і не уподібнюємо ніяк Його Якості якостям творінь.
Щире ставлення до Аллага, раби Аллага, — це означає, що ти повинен поклонятися Йому, щиро присвячуючи тільки Йому релігію, нічого не придаючи Йому в співтовариші. Запитали ‘Абдуллага ібн аль-Мубарака (нехай помилує його Всевишній Аллаг): «Яке діяння найкраще?» Він сказав, відповів, почуйте це:
النُّصْحُ لِلَّهِ
«Щире ставлення до Аллага».
Повідомляють, що апостоли (аль-хаварійюн) сказали якось ‘Ісі (мир йому): «Яке діяння є щирим? (Що це за діяння, яке є щирим?)». Він сказав: «Це така дія, за яку ти [коли робиш] не хочеш, щоб тебе хвалили люди». Ось це і є щира дія. Його запитали:
«وَالنُّصْحُ لِلَّه — а щире ставлення до Аллага [що це]?» Він сказав: «Це коли ти починаєш з права Аллага перш за право людей». На перше місце ти ставиш право Аллага, і коли перед тобою постають дві справи, ти починаєш з тієї справи, яка є правом Аллага, тобто одна справа заради Аллага, а друга справа заради дуньї, заради мирського життя, і ось ти починаєш з того вчинку, який є дотриманням права Аллага. Ось це і є щирість по відношенню до Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Друге, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав: «… щирість по відношенню до Книги Аллага (Пречистий Він і Піднесений)».
Що означає щире ставлення до Книги? До Корану. Запам’ятайте, раби Аллага:
1. По-перше, безумовно вірити в усе, що там повідомляється;
2. По-друге, прикрашати себе тим ахляком, тими моральними нормами, які Аллаг згадує у Своїй Книзі;
3. По-третє, виконувати те, що наказано в Корані;
4. По-четверте, триматися подалі від усього того, що заборонено в Корані. Ось це щире ставлення до Корану. А не брати Коран і цілувати його або вішати його на стіну.
Третє — щире ставлення до Посланника. Що це таке, щире ставлення до Посланника?
1. По-перше, ти повинен вірити у все, що достовірно повідомлено від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Ти повинен вірити, що він є пророком і посланником. Все, що він сказав, — це є істина.
2. Друге — ти повинен підкорятися йому, підкорятися його наказам і його заборонам.
3. Третє — ти повинен любити його більше, ніж ти любиш батька і матір і самого себе.
Багато хто говорить: «Ми любимо Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)», але це лише слова в устах багатьох. Любити Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), ми зобов’язані більше, ніж самих себе. Чому? Та тому що він Посланець нашого Господа. Хто любить Господа, той любить Його Посланця. Його Посланець не пошкодував ніяких сил. Він переніс неймовірні страждання, щоб нас з вами наставити на шлях істини. Ми повинні любити його більше, ніж любимо своїх батьків і самих себе.
Далі. Щире ставлення до Посланця Аллага не в тому, раби Аллага, щоб відзначати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і згадувати про нього раз на рік. Щире ставлення до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) — це означає неухильно слідувати його Сунні, його шляху, дотримуватися тільки його методології у всьому, щоб вдень і вночі трудитися на ниві поширення його Сунни. Ну де твоя щирість? Ти кажеш, що любиш Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і що ти щиро ставишся до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Де твоя щирість, коли тобі кажуть: «Ось Сунна Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), ось так сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), ось так робив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає)», ти кажеш: «Але в моєму мазхабі, а мої батьки робили так, і в моєму народі так прийнято, або політичні інтереси вимагають іншого, або економічні інтереси вимагають іншого». Де твоя щирість до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)?
Далі Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав: «… щирість до керівників мусульман». Хто це — імами мусульман?
Це вчені, і це правителі мусульман.
Вчені, вони вимагають щирого ставлення до себе. Що це означає, щире ставлення до вчених? Це означає, що ми повинні любити людей, які знають цю релігію і поширюють її. Ми повинні вчитися у них, а не так, що є ‘алім, а ніхто не приходить і не питає у нього нічого і не вчиться у нього. Ми не повинні відвертати людей від ‘уляма, від знаючих, тому що ті, хто відвертають людей від знаючих і лають знаючих, лають вчених, — це нечестивці, це фуссак’, тому що вчені — це спадкоємці пророків, вони ланка, що зв’язує нас і Пророка.
І щире ставлення до імамів мусульман, тобто до правителів мусульман. Що це означає? Це означає, що якщо керівники мусульман наказують схвальне, ми повинні підкорятися їм. Ми повинні робити ду’а за них, молитися Аллагу (Пречистий Він і Піднесений) за них, щоб Аллаг наставляв їх і вів. Ми не повинні займатися г’іба, лихослів’ям про них, ми не повинні виступати з повстаннями проти керівників мусульман, тому що ось ці повстання (аль-хурудж), заборонені Пророком (нехай благословить його Аллаг і вітає), нічого, крім зла і псування, ніколи не приносили, і ви свідки цього, і на вашому віці також. Щире ставлення до правителя — це означає давати йому настанови щиро наодинці, коли ніхто не чує.
І нарешті, останнє — це щире ставлення до простих мусульман. Що означає щире ставлення до простих мусульман? Це означає, що ти повинен наставляти своїх братів-мусульман, направляти їх до того, що для них корисно. Отже, ти повинен навчати їх релігії, навчай релігії, навчай свою сім’ю, навчай своїх сусідів, навчай своїх братів. Третє — ти повинен прикривати їхні недоліки. Так, ти повинен вказувати їм на їхні недоліки, але не розголошувати їхні недоліки. Ти повинен надавати їм підтримку і захищати їх. Ти не повинен обманювати їх, ти не повинен плекати заздрість до своїх братів-мусульман, до простих мусульман. Ти повинен бажати їм того, чого бажаєш собі. Ось коротко — бажати їм того, чого бажаєш для себе, ось що означає щире ставлення до простих мусульман. Пророк (нехай благословить його Аллаг і привітає) сказав:
حَقُّ المُسْلِمِ علَى المُسْلِمِ سِتٌّ
«У віруючого є шість обов’язків щодо віруючого», і один з них — وإذا اسْتَنْصَحَكَ فانْصَحْهُ «Якщо він просить у тебе щирої поради (насиха), дай йому щиру пораду».
Хадис переказали аль-Бухарі (1240) і Муслім (2162).
Був такий сподвижник, Джарір ібн ‘Абді-Ллаг аль-Баджалі (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). Він сказав:
«بايعتُ رسولَ اللهِ على إقامِ الصلاةِ، وإيتاءِ الزكاةِ، والنصحِ لكلِّ مُسْلِمٍ
«Я дав присягу (клятву) Пророку (нехай благословить його Аллаг і вітає), що я буду найкращим чином вистоювати намаз (виконувати намаз найкращим чином), що я буду давати закят і що я буду щирим по відношенню до кожного мусульманина».
Хадис передали аль-Бухарі (2157) і Муслім (56).
Ось цю річ — бути щирим по відношенню до кожного мусульманина, о раби Аллага, можуть далеко не всі, далеко не всі можуть бути щирими по відношенню до мусульман. Джарір ібн ‘Абді-Ллаг аль-Баджалі (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), який передав ці слова, він показував приклади, як потрібно ставитися щиро до мусульман. Так, стався щиро, бажай їм добра, навіть якщо для тебе в цьому є шкода, але для них бажай добра. Одного разу Джарір послав свого слугу, щоб той купив для нього коня. Слуга був людина вправна в торгівлі, спритна, кмітлива, він умів збивати ціну, він умів торгуватися. Він відправився на ринок, він побачив коня, який сподобався йому, і він домовився, він сторгувався за 300 динарів. Потім він прийшов з цим конем і з господарем коня до Джаріра ібн ‘Абді-Лляга. Джарір ібн ‘Абді-Лляг сказав: «Скільки? Цей кінь 300? Він не вартий 300. Він вартий більше. Хочеш, я дам тобі 400?» Той сказав: «О Джарір ібн ‘Абді-Ллаг, роби що хочеш, я задоволений». — «Ні, 400 — це мало. Хочеш я дам тобі 500 (давай я дам тобі 500)? Ні, і 500 мало». Потім він став додавати сотню за сотнею, поки не довів ціну до 800, сказав: «800 — ось ціна цього коня, удвічі більше» — і дав йому 800. При цьому, звичайно, його слуга дивився на нього роздратовано і обурюючись. Він дав 800. А потім, коли той чоловік почав йти, він сказав: «Зачекай, повернися», як це передається в деяких повідомленнях. «Зачекай, повернися і не думай, що у мене якась божевільність». І подивився теж на свого слугу, який обурювався. «Не думайте, що якась божевільність (потім не ходіть, не кажіть людям: «Ось божевільний, який коня, який коштував 300, купив за 800», ні).
بَايَعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى النُّصْحِ لِكُلِّ مُسْلِمٍ — але я дав присягу Посланнику Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) (присягнув йому), що буду щиро ставитися до кожного мусульманина». І Джарір ібн ‘Абді-Ллаг, коли торгував з людьми, коли щось купував або щось продавав, говорив людині: «Дивись (знай), що те, що я взяв у тебе, для мене дорожче, ніж те, що я тобі дав (інакше я б не купив і не продав). А значить, не поспішай, у тебе є вибір, подумай ще». Ось це справжнє щире ставлення, раби Аллага.
Хасан аль-Басрі передає від одного зі сподвижників, що цей сподвижник сказав: «Клянуся Тим, в Чиїй Руці моя душа, що найулюбленішими для Аллага є ті люди, які викликають у рабів любов до Аллага (тобто вони пояснюють їм, хто їхній Господь, роблять так, що раби Аллага люблять Аллага, які викликають у людей, у рабів любов до Аллага) і які наближають рабів Аллага до любові Аллага (щоб їх любив (Всевишній) Аллаг), і поширюють на землі щирість (ан-насиха)».
