Лекція №01. Вступ

Сьогодні, з дозволу Аллага, ми почнемо вивчення тексту книги “Три основи” (“Салясату-ль-Усуль”). Але насамперед домовимося про деякі речі:

1.Талібу-ль-ільм повинен слідувати у своєму навчанні тій програмі, що вказали

нам учені-попередники. Вони радили нам вчити напам’ять деякі тексти. Запам’ятовувати їх необхідно з двох причин:

1) Вони дуже важливі;

2) Так чинили вчені.

Сказано: “Учи напам’ять, бо кожен хафіз (той, хто знає напам’ять) – імам”. Шейх аль-Усаймін говорив: “Усе пройшло, крім того, що ми вивчили напам’ять”. Деякі вчені говорили: “Твоє знання – це те, яке ти бачиш у темряві”. Інші казали: “Твоє знання – те, що заходить із тобою в хаммам”. Перше висловлювання краще за друге. Ібн Теймія говорив: “Що можуть зробити зі мною вороги, адже мій рай – у моєму серці?!” Шукач знання повинен і запам’ятовувати напам’ять, і вивчати сенс того, що запам’ятовує, і осягати премудрості шаріатських наук. Не тільки заучування напам’ять (хіфз), а й осягнення сенсу завченого, не тільки осягнення смислів, а й заучування напам’ять. Інакше ти – ні на чому. Такий метод попередників (ас-саляф). Попередники вивчали Коран так: щодня вчили напам’ять щось із нього, потім осягали сенс вивченого, потім просили Аллага допомогти втілювати вивчене в діяння. Тобто вивчали одночасно і знання (‘ільм), і діяння (‘амаль). Більше того, знання напам’ять (хіфз) – це особливість цієї умми, умми пророка Мухаммада, хай благословить його Аллаг і вітає. Невипадково сказано про людей цієї умми, що їхні євангелія – в їхніх серцях.

2. Необхідне старанне й постійне відвідування уроків, тим паче, що вивчення нами цієї книги буде коротким. Такий метод деяких учених – не затягувати і не подовжувати вивчення подібного роду текстів на тій підставі, що автори, складаючи їх, розраховували, в основному, на вивчення їх початківцями, шукачами знання, які потребують полегшеного і стислого роз’яснення, що не розтягнулося на рік або близько того.

3.Обов’язково потрібне повторення після уроку того, що було пройдено на ньому. Непогано, якщо учні займатимуться повторенням разом. Одного разу учні поскаржилися Ібн аль-Усайміну на те, що в них йде багато часу на повторення. “Це і є ‘ільм, – відповів він. – Знання здобувається через повторення”.

На початку вивчення цієї книги ми повинні дізнатися відповіді на деякі запитання:

        1. Чому ми вивчаємо тавхід?

Якщо нас запитають: “Чому саме тавхід? Чому ми не почали нашу програму з вивчення фікху, або науки “Усуль аль-фікх”, або термінології хадису, або науки “Ан-Нахв”, або “Аль-Фараїд” тощо – адже є багато різних інших наук? Чому віддали перевагу єдинобожжю?” – відповідь буде наступна:

– ми створені для тавхіду;
– тавхід – це право Аллага над рабами;
– не увійде до Раю ніхто, крім єдинобожників;
– тавхід дає людині постійну і стабільну безпеку, умиротворення, спокій, безтурботність, дає можливість відчути солодкість віри;
– Аллаг не приймає жодного діяння без тавхіду;
– тавхід – запорука і причина наставляння тебе Аллагом на прямий шлях;
– тавхід – причина отримання заступництва (шафаату) Пророка, хай благословить його Аллаг і вітає, у Судний день;
– Пророки та їхні послідовники починали заклик людей саме з цього. “Скажи: це мій шлях – я закликаю до Аллага на основі знання, а також ті, хто пішов за мною. Пресвятий Аллаг, я – не з багатобожників” (Коран, 12:108).
– Ми потребуємо тавхіду більше, ніж їжі та пиття.

Потім ми скажемо тому, хто поставить там таке запитання: “Аллаг створив тебе, привів у цей світ і повідомив тобі, що не прийме жодного діяння без тавхіда. Вірно?” Якщо той, хто поставив запитання, відповість ствердно, ми запитаємо його: “А чи знаєш ти цей самий тавхід, без якого неможливо увійти в Рай?” Якщо він відповість: “Знаю. Я єдинобожник”, – ми скажемо: “Тоді роз’ясни нам цей тавхід, який Аллаг поклав на тебе”. Якщо він зможе зробити це, ми віддамо хвалу Аллагу і скажемо, що його відповідь доводить, що він, насправді, є муваххідом (єдинобожником). Якщо ж він не роз’яснить нам, що таке тавхід і його свідчення, які сенс і умови свідчення “Ля іляга ілля-Ллаг”, яке визначення віри (іману) та її стовпи, тощо, ми скажемо: “Твоє свідчення про те, що ти муваххід – лжесвідчення. Хіба допустимо, що Аллаг поклав на тебе обов’язок, причому найголовніший з усіх обов’язків, а ти його не знаєш і не вивчаєш?! Ти нехтуєш релігією Аллага і веліннями Аллага!”

Далі звернемося до нього з питанням: “Чи заборонив Аллаг тобі багатобожжя (ширк)? Чи є ця заборона більш важливою і суворою, ніж заборона на розпусту і гидоти? Чи увійде той, хто помре, не покаявшись у ширку, у Пекло назавжди?” Він неодмінно відповість “так”. Тоді запитаємо його: “А чи знаєш ти ширк?” Якщо він відповість: “Звісно, я ж не багатобожник”, – ми попросимо його роз’яснити нам що таке ширк. У разі успішної відповіді, ми віддамо хвалу Аллагові, а якщо він не зможе зробити цього, ми скажемо: “Як же так?! Адже, цілком можливо, ти робиш ширк, але не знаєш про це! Аллаг заборонив тобі цю річ суворіше, ніж великі гріхи, а ти її не знаєш! Ти нехтуєш релігією Аллага! І коли ти кажеш, що не є мушриком, ти лжесвідчиш!” Таким чином, найважливіше для віруючого – насамперед вивчити тавхід, потім втілювати його в дії, потім навчати йому людей.

         2.Чому ми зупинили вибір на вивченні цієї книги?

Якщо той, з ким ми дискутували, скаже: “Я визнаю, що треба вивчати тавхід, але чому ми обрали саме цю книгу? Адже є багато інших книг”, – ми дамо йому таку відповідь: – “Ми є шукачами знання, учнями, а отже, мусимо йти тією дорогою, що її вказали й проклали до нас володарі знання. Нам не слід вигадувати нові шляхи, а слід пройти дорогою, прокладеній вченими, щоб досягти тієї мети, якої досягли вони. Той, хто звеличується над знанням, вченими та книгами, які радять імами, той не досягне мети. Аллаг сказав:

وإذا جاءهم أمر من الأمن أو الخوف أذاعوا به ولو ردوه إلى الرسول وإلى أولي الأمر منهم لعلمه الذين يستنبطونه منهم ولولا فضل الله عليكم ورحمته لاتبعتم الشيطان إلا قليلا

“Коли до них доходить звістка про безпеку або небезпеку, вони розголошують її. Якби вони звернулися з нею до Посланця і тих, хто має вплив серед них, то це від них дізналися б ті, хто можуть дослідити її. Якби не милість і милосердя Аллага до вас, то ви, за винятком небагатьох, пішли б за дияволом” (4:83).

І сказав:

ولكن كونوا ربانيين بما كنتم تعلمون الكتاب وبما كنتم تدرسون

“Навпаки, будьте духовними наставниками (раббаніййін), оскільки ви навчаєте Писанню і вивчаєте його” (3:80).

Попередники говорили: “Раббані – це той, хто виховує людей, навчаючи їх основам знань перш ніж навчання складного”.

Тобто неодмінно треба проявляти благопристойність і слідувати за програмою, яку радять знавці. Не треба винаходити нових шляхів у пошуку знання. Такі самі правила діють і в мирських науках, наприклад, у медицині. Чи вивчають її абияк, як хочеться? Ні! Її вивчають так, як того вимагають фахівці, і в результаті виходить справжній лікар. Отже, ми почали своє навчання з цієї книжки, бо нам це радять вчені.

Інші причини, чому ми вивчаємо цю книгу:

– у ній розглядаються дуже важливі питання, те, про що тебе питатимуть у могилі;
– автор є імамом. Аллаг дарував йому та його книгам привітне прийняття на землі, серед Його рабів;
– автор жив порівняно недавно, тому наводить спростування тих домислів і помилок, які поширюють сучасні прихильники багатобожжя;
– роз’яснюючи ті чи інші питання, автор неодмінно наводить доводи, і це одна з найважливіших переваг будь-якої книги;
– книги автора (і зокрема ця) вирізняються простотою, ясністю і стислістю викладу. Вони полегшені для вивчення. Ті чи інші знання наводяться в них спочатку в загальному, а потім роз’яснюються детальніше.
– автор молиться за учня і читача.

        3. Що таке “Три основи” коротко?

Це питання могили. Хто б тебе не запитав, про що книга “Три основи”, відповідай: “Це короткий виклад відповідей на ті запитання, які будуть поставлені в могилі”.

        4. Яка користь від вивчення цієї книги?

Якщо той, хто нам заперечує, запитає: “Яку користь здатне принести вивчення нами “Трьох основ” і які його плоди?” – ми відповімо: “Плід, користь і нагорода такі: якщо ми дізнаємося три основи, потім будемо здійснювати діяння відповідно до них, потім закликатимемо до них оточуючих, потім проявлятимемо терпіння в знанні, у діянні та заклику, то, з дозволу Аллага, зможемо відповісти на запитання ангелів у могилі. Аллаг сказав:

يثبت الله الذين آمنوا بالقول الثابت في الحياة الدنيا وفي الآخرة

“Аллаг зміцнює тих, що увірували, твердим словом (тобто тавхідом) у земному житті й у вічному (тобто в могилі)”(14:27).

         5. Який зміст книги?

Після цього необхідно з’ясувати, яким є зміст цієї книжки та порядок викладу наведених у ній знань. Необхідно зазначити, що шукач знання, коли розпочинає вивчення тієї чи іншої книги, повинен звернути увагу на дві речі: вступ (мукаддіма), щоб ознайомитися з термінологією автора, і зміст, щоб знати, які питання розглядаються в книзі. Ми можемо розділити текст (матн) цієї книги на п’ять частин, що дасть нам загальне уявлення про неї:

Перша частина: Чотири питання, укладені в сурі “аль-Аср”.

Друга частина: Три питання (необхідно розуміти різницю між трьома питаннями (аль-масаіль ас-саляса) і трьома основами (аль-усуль ас-саляса).

Третя частина: Чому ми вивчаємо тавхід (автор завжди звертає увагу на це питання, бо є чимало тих, хто заперечує послідовникам Сунни (Ахлю-с-Сунна ва-ль-джама’а) в їхньому прагненні до вивчення тавхіду та навчання йому інших, тих, хто не згоден з ними та бореться з їхнім закликом до тавхіду, до його вивчення і поширення).

Четверта частина: Роз’яснення трьох основ (такий звичай автора: спочатку він говорить про речі загалом, а потім роз’яснює їх детально, і це найкращий спосіб пояснення та викладу).

П’ята частина: Висновок.

Приступимо до безпосереднього вивчення тексту книги.

Наступна Лекція №02. Перша частина. Чотири питання