О раби Аллага! Знайте, що найкраще слово – це Слово Аллага, найкращий шлях – це шлях Мухаммада (хай благословить його Аллаг і вітає), найгірше зі справ – це релігійне нововведення. І кожне релігійне нововведення – це єресь, і кожна єресь (бід’а) веде у Вогонь.
О раби Аллага! Якщо я вас запитаю, яка сура в Корані найкраща, багато хто з вас, напевно, скаже, що це сура «аль-Фатіха», що відкриває Коран, а найкращий аят у Корані – це аят «аль-Курсі».
Імам аль-Бухарі наводить хадис від сподвижника Абу Са’ід ібн аль-Му’алля (хай буде задоволений ним Аллаг). Він каже:
كُنْتُ أُصَلِّي فِي الْمَسْجِدِ، فَدَعَانِي رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَلَمْ أُجِبْهُ، فَقُلْتُ
«Я робив намаз, і в цей час мене покликав Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг і вітає), але я не відповів йому (бо був зайнятий намазом).
Потім я сказав йому:
يَا رَسُولَ اللَّهِ إِنِّي كُنْتُ أُصَلِّي
“О Посланець Аллага, я був зайнятий намазом”.
А Пророк (хай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
أَلَمْ يَقُلِ اللَّهُ: اسْتَجِيبُوا لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمْ؟
«А хіба не сказав Аллаг: «Дайте відповідь Аллагові та його Посланцеві, коли він вас кличе»?»
А потім він мені сказав:
لأُعَلِّمَنَّكَ سُورَةً هِيَ أَعْظَمُ السُّوَرِ فِي الْقُرْآنِ قَبْلَ أَنْ تَخْرُجَ مِنَ الْمَسْجِدِ
“Я навчу тебе найвеличнішої сури в Корані перш, ніж ти вийдеш із цієї мечеті”.
ثُمَّ أَخَذَ بِيَدِي، فَلَمَّا أَرَادَ أَنْ يَخْرُجَ قُلْتُ لَهُ أَلَمْ تَقُلْ
Потім він узяв мене за руку, і вже при виході з мечеті я сказав йому:
لأُعَلِّمَنَّكَ سُورَةً هِيَ أَعْظَمُ سُورَةٍ فِي الْقُرْآنِ
“О Посланець Аллага, адже ти ж сказав, що навчиш мене найбільшої сури з Корану”.
І тоді він (хай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
(الحَمْدُ لِلَّهِ رَبِّ العَالَمِينَ)، هِيَ السَّبْعُ المَثَانِي، وَالقُرْآنُ العَظِيمُ الَّذِي أُوتِيتُهُ
« «Уся хвала Аллагові, Господу світів» – це є сім аятів, що повторюються (у кожному ракааті читаються ці аяти), і великий Коран, що мені дарований».
[аль-Бухарі (4474)].
Отже, сура «аль-Фатіха» – це найкраща сура в Корані й, узагалі, в усіх Книгах, що були послані Аллагом (пречистий Він і піднесений). І на піднесене становище чеснот цієї сури вказують безліч доводів з Корану і Сунни. Ми наведемо лише дві вказівки, які дадуть змогу зрозуміти, яке становище цієї сури.
1. Пророк (хай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
قالَ اللَّهُ تَعالَى
«Сказав Всевишній Аллаг:
قَسَمْتُ الصَّلاَةَ بَيْنِي وَبَيْنَ عَبْدِي نِصْفَيْنِ فَنِصْفُهَا لِي وَنِصْفُهَا لِعَبْدِي وَلِعَبْدِي مَا سَأَلَ
«Я розділив намаз /ас-саля/ між Собою і Моїм рабом на дві половини, і рабу Моєму буде те, про що він попросить [читаючи цю суру]».
فإذا قالَ العَبْدُ: {الْحَمْدُ لِلَّهِ رَبِّ العالَمِينَ}، قالَ اللَّهُ تَعالَى: حَمِدَنِي عَبْدِي
Коли раб каже: «Уся хвала Аллагові, Господу світів», Всевишній Аллаг каже: «Вихвалив Мене раб Мій».
وإذا قالَ: {الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ}، قالَ اللَّهُ تَعالَى: أثْنَى عَلَيَّ عَبْدِي
А коли говорить [раб]: «Всемилостивий і Той, Хто дає Милість», Всевишній Аллаг каже: «Добре відгукнувся про Мене раб Мій».
وإذا قالَ: {مالِكِ يَومِ الدِّينِ}، قالَ: مَجَّدَنِي عَبْدِي
А коли говорить [раб]: «Царю [Володареві] Судного Дня!», Всевишній Аллаг каже: «Прославив [звеличив] Мене раб Мій».
فإذا قالَ: {إيَّاكَ نَعْبُدُ وإيَّاكَ نَسْتَعِينُ} قالَ: هذا بَيْنِي وبيْنَ عَبْدِي، ولِعَبْدِي ما سَأَلَ
А коли говорить [раб]: «Тільки Тобі ми поклоняємося і тільки Тебе просимо про допомогу», Всевишній Аллаг каже: «Це між Мною і Моїм рабом, і рабу Моєму буде те, про що він попросить [після цих слів]».
فإذا قالَ: {اهْدِنا الصِّراطَ المُسْتَقِيمَ صِراطَ الَّذينَ أنْعَمْتَ عليهم غيرِ المَغْضُوبِ عليهم ولا الضَّالِّينَ} قالَ: هذا لِعَبْدِي ولِعَبْدِي ما سَأَلَ
І коли він каже: «Веди нас Прямим шляхом – шляхом тих, кого Ти облагодіяв, але не шляхом тих, хто перебуває під гнівом Твоїм і хто не заблукав», Всевишній Аллаг каже: «Це для Мого раба, і буде рабу Моєму те, про що він Мене попросив».
[Муслім (395)].
Одна з назв сури «аль-Фатіха» – це намаз /ас-саля/, тому що вона читається в кожному намазі.
О брати! О віруючі! О мусульмани! Це буває в кожному ракааті намазу, який ми з вами здійснюємо. Тому наші серця мають бути присутніми в намазі й потрібно усвідомлювати, перед ким стоїть людина під час виконання цього поклоніння. Коли хтось із нас читає суру «аль-Фатіха», він повинен усвідомлювати, що ми – слабкі творіння, одне з незліченних творінь Аллага (пречистий Він і піднесений). Скільки цих творінь у небесах, на землі, у морі, на суші? Ми всього лише частинка серед цих незліченних творінь. І ти, таке слабке творіння, говориш: {الْحَمْدُ لِلَّهِ رَبِّ العالَمِينَ}. І тобі (слабкій людині, нікчемному творінню) Сам Господь світів, Могутній Владика небес і землі / Джаббару ас-самауаті уаль-ард / говорить: «حَمِدَنِي عَبْدِي» «Вихвалив Мене раб Мій». Коли ти кажеш: {الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ}, Він каже: « أثْنَى عَلَيَّ عَبْدِي » «Добре відгукнувся про Мене раб Мій». О раби Аллага, тому, коли ми робимо намаз і читаємо суру «аль-Фатіха», відчуваймо ці значення, усвідомлюючи й переймаючись ними.
2) О раби Аллага, цей намаз, який є опорою цієї релігії /’амуду ад-діін/, неможливий без сури «аль-Фатіха». Це другий доказ, що вказує на велич цієї сури.
Як передано в хадисі від ‘Убада ібн ас-Саміта (хай буде вдоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
لَا صَلَاةَ لِمَن لَمْ يَقْرَأْ بفَاتِحَةِ الكِتَابِ
“Немає намазу в того, хто не прочитав суру “аль-Фатіха”, яка відкриває Книгу”.
[аль-Бухарі (756) і Муслім (394)].
Якби ця сура не мала такого високого становища і ступеня, вона б не була стовпом намазу, який є стовпом цієї релігії.
О раби Аллага, чи знаєте ви, що в сури «аль-Фатіха» багато назв? Одна з них «Умм аль-Куран» «Мати (основа) Корану», тому що ця сура містить у собі загалом усі ті значення, які є в Корані. Сура «аль-Фатіха» містить у собі всю релігію, а Коран є роз’ясненням для цієї сури. У сурі «аль-Фатіха» загалом сказано все те, що сказано в Корані, у ній зібрано все найголовніше, основи цієї віри та суть цієї релігії: поклоніння щиро тільки Аллагові, наслідування Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Чи замислювалися ви, чому сура «аль-Фатіха» – найкраща сура в Корані? Звісно ж через ті сенси, які вона в собі містить. Ібн аль-Каййім (хай помилує його Аллаг) каже:
Весь Коран у своїх сенсах зводиться до сури «аль-Фатіха», а вся сура «аль-Фатіха» зводиться до слів: {إيَّاكَ نَعْبُدُ وإيَّاكَ نَسْتَعِينُ} «Лише Тобі ми поклоняємося і лише Тебе просимо про допомогу».
Весь Коран зводиться до цих слів, тому Ібн аль-Каййім три томи книги «Мадарідж ас-салікін» присвятив роз’ясненню ось цих слів.
О раби Аллага, у цій сурі величезна кількість корисних висновків і уроків для нас із вами. Вчені перерахували понад 100 повчань, але ми з вами згадаємо тільки деякі.
ПЕРШЕ. Якщо ти замислишся про суру «аль-Фатіха», то виявиш, що в ній вказано на три види Єдинобожжя /Таухіда/. Не кажіть, що не знаєте, що це таке, адже якщо ви не знаєте, що таке Єдинобожжя /Таухід/, то ви не мусульмани, бо мусульманином можна стати, якщо в тебе є Єдинобожжя /Таухід/. Слова «мусульманин» і «єдинобожник» – це синоніми. Ти будеш людиною-єдинобожником, що сповідує Єдинобожжя /Таухід/, якщо маєш три види Єдинобожжя /Таухіда/:
- Ти повинен визнавати, що Аллаг – Єдиний Господь /ар-Рабб/, Володар, Творець, Хазяїн світів і всього сущого.
- Аллаг – Єдиний «Ілях», до Кого звертаються з усіма видами поклоніння, Кому поклоняються і звеличують тільки Його.
- Аллаг – Єдиний Володар божественних Імен і Якостей, про які сказано в Корані та Сунні Пророка (хай благословить його Аллаг і вітає).
Усі ці три види Єдинобожжя /Таухіда/ повинні бути в тебе, і якщо їх немає, то ти не єдинобожник.
Сура «аль-Фатіха» містить у собі вказівку на всі ці три види Єдинобожжя /Таухіда/. Коли ти кажеш {الْحَمْدُ لِلَّهِ رَبِّ العالَمِينَ} «Уся хвала Аллагові, Господу світів», тобто все наше поклоніння відбувається з вихвалянням та звеличенням Аллага, – це значить, що Аллаг – Один Бог /Ілях/, Якому присвячують поклоніння. Коли ти кажеш: {رَبِّ العالَمِينَ} «Господь світів», ти стверджуєш, що Аллаг – Єдиний Господь /ар-Рабб/, Володар світів. Коли ти говориш: {الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ}, ти тим самим визнаєш і стверджуєш, що Аллаг має прекрасні Імена та великі (високі) Атрибути. Таким чином, ця сура вказує на всі три види Єдинобожжя /Таухіда/.
О раби Аллага, задумайтесь про суру «аль-Фатіха». Це дуже важливо! Про що ми тільки з вами не думаємо, на які тільки порожні речі ми не витрачаємо свої розумові здібності, але коли йдеться про релігію, чомусь говоримо «мені складно». Людина розуміється на дуже тонких, складних речах, але коли йдеться про релігію, про три види Єдинобожжя /Таухіда/, вона каже, що це складно. Тут немає нічого складного! Це твоя релігія!
ДРУГЕ, сура «аль-Фатіха» вказує на те, що Аллаг – Єдиний Бог /Ілях/, що заслуговує на поклоніння; на те, що Він – Єдиний Господь /ар-Рабб/, Господар і Володар усього сущого, і вказує на те, що Він – Володар і Цар. Отже, вона вказує на Його божественність, Його володарювання і на Його царство та владу.
А тепер подумки перенесіться в кінець Корану, в останню суру Корану суру «ан-Нас»:
«Прибігаю до Господа людей, Царя людей, Бога людей…».
[Коран, сура “Люди”, 114:1-3].
Знову підкреслюються ці три речі: Його панування, Його царство і Його божественність. Чи не дивно це? Початок Корану і його кінець збігаються: сура «аль-Фатіха» і сура «ан-Нас».
О раби Аллага, це сура “аль-Фатіха”. Ти робиш якесь діяння, кажеш, що Аллаг тебе нагородить, і в Судний День на вагах це діяння допоможе і переважить. Запам’ятай! Усе, що ти не робиш, Аллаг від тебе прийме, тільки якщо ти виконаєш дві умови, інакше ні:
Перша умова: те, що ти робиш, має бути тільки заради Всевишнього. Це називається щирість (іхляс).
Друга умова: те, що ти робиш, повинно відповідати тому, як Аллаг установив через свого Пророка (хай благословить його Аллаг і вітає) в Корані та Сунні.
Якщо немає цих двох умов, то це не буде прийнято: можливо, ти робиш це щиро, але на це Аллаг не вказав у Корані або Сунні, або Пророк (хай благословить його Аллаг і вітає) не навчав цьому; або, можливо, Пророк (хай благословить його Аллаг і вітає) навчав цьому, але ти робиш це не щиро заради Аллага, а заради людей (показухи). Сура «аль-Фатіха» вказує нам на ці дві умови одразу на початку Корану.
{إيَّاكَ نَعْبُدُ} «Тільки Тобі ми поклоняємося», тобто всі наші благі справи тільки заради Аллага, а не заради когось або чогось.
{اهْدِنا الصِّراطَ المُسْتَقِيمَ} «Веди нас Прямим шляхом», тобто шляхом Пророка (хай благословить його Аллаг і вітає), і всі наші діяння повинні бути відповідно до того, з чим прийшов Пророк (хай благословить його Аллаг і вітає).
О раб Аллага, знай, що в твоєму серці є три двигуни, без яких твоє серце мертве і ніяке поклоніння неможливе. Поклоніння обов’язково має містити в собі три речі (двигуни):
Перше – це любов до Аллага, тому що вона змушує тебе йти до Аллага, прагнути до Нього.
Друге – це надія на нагороду Аллага (пречистий Він і піднесений). Це тебе спонукає і веде.
Третє – це страх перед Аллагом і Його покаранням. Це змушує тебе триматися в рамках і не виходити за межі Прямого шляху.
Усі ці три речі є в сурі «аль-Фатіха»: {الْحَمْدُ لِلَّهِ} «Уся хвала Аллагу» – це і є любов до Аллага (пречистий Він і піднесений), бо в арабській мові «الْحَمْد» /аль-хамд/ – це не просто хвала, а хвала з любов’ю. Коли просто хвалиш когось і не любиш, це називається «мадх», але коли ти вихваляєш від повної любові – це «аль-хамд». Отже, «الْحَمْدُ لِلَّه» – це вказівка на любов.
{الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ} – це вказівка на надію, Аллаг – «Всемилостивий і Той, Хто Охоплює Своєю милістю все суще». Він – Той, Хто виявляє нам Свої милості вдень і вночі в цьому світі, а віруючим – і у вічному. Це змушує тебе надіятися.
{مَالِكِ يَومِ الدِّينِ} «Володар Судного Дня!» Володар Того дня, коли всі ми постанемо перед нашим Творцем голими, абсолютно оголеними (нічого не буде з одягу, який зараз є на нас), босими. Пророк (хай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
يُحْشَرُ النَّاسُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ عُرَاةً غُرْلًا بُهْمًا
«Люди будуть зібрані в Судний День оголеними, необрізаними, і /бухман/».
І люди запитали:
وَمَا بُهْمًا؟
«Що таке /бухман/?»
Він сказав:
لَيْسَ مَعَهُمْ شَيْءٌ
«Це означає, нічого в них не буде».
[аль-Бухарі (514), Ахмад (16042)].
З тобою нічого не буде: ні майна, яке ти тут придбав, ні нерухомості, ні якоїсь посади, положення і зв’язків. Ти один стоїш перед Аллагом (пречистий Він і піднесений) без нічого. Коли ти говориш {مَالِكِ يَومِ الدِّينِ}, ти згадуєш про це, і це змушує тебе боятися Аллага (пречистий Він і піднесений).
Людина обов’язково повинна об’єднати в будь-якому своєму поклонінні ці три речі: любов, надію і страх. Попередники кажуть, що той, хто поклоняється Аллага (пречистий Він і піднесений) тільки на основі однієї надії – заблукалий /мурджііт/, що думає, хоч би що він робив, Аллаг – Милостивий, тож усе буде нормально. Як кажуть учені, той, хто поклоняється Аллага (пречистий Він і піднесений) тільки на основі страху – /хариджіт/, а той, хто поклоняється тільки на основі любові, – нечестивий безбожник /зіндікъ/.
Сура «аль-Фатіха» збирає в собі всі ці три речі. Подивіться, як це прекрасно! Поклоніння має містити в собі ці три речі. А тепер замисліться, ви починаєте читати цю суру і говорите:
{الْحَمْدُ لِلَّهِ رَبِّ العالَمِينَ} – ваше серце сповнюється любов’ю до Аллага (пречистий Він і піднесений). {الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ} «Милостивий, Той, Хто виявляє милість» – серце наповнюється надією на нагороду Аллага (пречистий Він і піднесений).
{مَالِكِ يَومِ الدِّينِ} – «Володаря Дня розрахунку, Дня Суду /йаум ад-дін/». Тебе пробирає страх перед Аллагом. І коли ти зібрав усі ці три речі у своєму серці, потім уже: {إيَّاكَ نَعْبُدُ} «Лише Тобі ми поклоняємося», бо поклоніння можливе, лише якщо є в тобі любов, надія та страх, о раб Аллага.
Далі, о раб Аллага, розглядаючи суру «аль-Фатіха», замислись зараз тільки про одне речення: {إيَّاكَ نَعْبُدُ} «Тільки Тобі ми поклоняємося». Чи знаєш ти, що це таке? Це те, заради чого створив нас Аллаг (пречистий Він і піднесений). А створив він нас із вами для того, щоб ми поклонялися тільки Йому Одному. Це і є Єдиність Аллага в праві на поклоніння /Таухід аль-Улюхійя/. Усі наші поклоніння тільки Йому (пречистий Він і піднесений)! Заради цих слів:
{إيَّاكَ نَعْبُدُ} «Лише Тобі ми поклоняємося» зведені небеса і розпростерті землі. Заради цих слів буде Судний день, катастрофа і потрясіння Дня Суду. Заради цих слів збере нас Аллаг (пречистий Він і піднесений), будуть встановлені ваги, прокладений міст /сират/. Заради цих слів будуть роздані сувої, кому в праву руку (нехай Аллаг зробить нас із них), а кому в ліву руку та позаду (нехай врятує нас Аллаг (пречистий Він і піднесений) від цього).
Отже, {إيَّاكَ نَعْبُدُ} «Тільки Тобі (о Аллаг) ми поклоняємося». Нікого не просимо про порятунок і допомогу, тільки Тебе; звертаємося з нашими благаннями /ду’а/ тільки до Тебе; робимо жертвоприношення /курбан/ тільки заради Тебе; сподівання наше тільки на Тебе; наші надії пов’язуємо тільки з Тобою; страх тільки перед Тобою (пречистий Він і піднесений).
І Коран від початку і до кінця говорить нам про це: {إيَّاكَ نَعْبُدُ} «Тільки Тобі ми поклоняємося». Але при цьому знаходяться люди, пречистий Аллаг /субханаЛлаг/, які зараховують себе до мусульман і поклоняються комусь, окрім Аллага, та здійснюють багатобожжя /ширк/. Вони ходять на могили і просять про щось померлих, обтираються об попіл, вірять у якісь амулети, талісмани, у якісь забобони, поклоняються якимось шейхам і святим, хай врятує Аллаг (пречистий Він і піднесений).
Кожен мусульманин має вірити в приречення. Але що це таке? Людина вважається такою, що вірить у приречення, якщо:
1. вона покладається на Аллага, бо знає, що все залежить тільки від Нього: що Він вирішить, те буде, чого Він не захоче, тому не бути ніколи – Його рішення невідворотне, Його постанови ніхто не може змінити, і тому ми покладаємося тільки на Нього;
2. він повинен робити те, що від нього залежить, знаючи, що все залежить тільки від Аллага: якщо хтось пішов Прямим шляхом – це тому що Аллаг його повів, а якщо хтось заблукав – це тому що Аллаг не наставив. Ти повинен вірити в це, але при цьому робити все від себе залежне. Усе роби, щоб наблизитися до Аллага. Здійснюй усі богоугодні діяння. Роби все, що в твоїх силах. Отже, ти повинен робити від себе залежне і при цьому покладатися на Аллага – це і є віра в приречення.
І сура «аль-Фатіха» вказує нам на це в словах {إيَّاكَ نَعْبُدُ} «Тільки Тобі ми поклоняємося» – робимо від нас залежне, щоб до Тебе наблизитися. Але при цьому {وإيَّاكَ نَسْتَعِينُ} «Тільки Тебе ми просимо про допомогу» – на Твою допомогу сподіваємося. Не сподівайся на себе, коли ти поклоняєшся Аллагові. Якщо Він залишить тебе без Своєї підтримки та допомоги, ти нічого доброго не зможеш зробити, загинеш і пропадеш!
Тому Ібн аль-Каййім (хай помилує його Аллаг) говорить:
«Люди в цьому питанні діляться на чотири групи:
Перша група – це ті, які поклоняються Аллагові й при цьому у своєму поклонінні сподіваються на Нього, на Його допомогу, здійснюючи намаз зі словами: «О, Аллаг, допоможи мені». Чуючи слова «Ідіть на намаз” /хаййа ‘аляс-саля/, вони кажуть: «Немає могутності та сили, інакше як з Аллагом» /ля хауля уа ля к’ууата ілля біЛлях/. Якщо Аллаг не допоможе, то вони не зможуть зробити. І поклоніння, і також надія на допомогу.
Друга група – ті, які начебто поклоняються Аллагові, але при цьому не надіються на Нього. Вони не матимуть успіху і не отримають успіх.
Третя група – ті, які уповають на Аллага, але не поклоняються Йому. Вони покладаються на Нього в якихось заборонених речах: торгують спиртним, займаються лихварством (відсотками) /риба/ зі словами «О Аллаг, допоможи», і при цьому покладаються на допомогу Аллага.
Четверта група – ті, які і не поклоняються Аллагові й не сподіваються на Аллага. І це найгірша група.
{اهْدِنا الصِّراطَ المُسْتَقِيمَ} «Веди нас Прямим шляхом». Скільки Прямих шляхів /ас-сираат аль-мустак’ім/? Два? Три? П’ять? Десять? Ні! Тільки один, тому що істина тільки одна. І тому у слова «сираат» немає множини, тому що він один. Що це за єдиний правильний шлях?
Пророк (хай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
تَفْتَرِقُ أُمَّتِي عَلَى ثَلَاثٍ وَسَبْعِينَ مِلَّةً كُلُّهُمْ فِي النَّارِ إِلَّا مِلَّةً وَاحِدَةً
«Моя громада /умма/ розділиться на сімдесят три групи – усі у Вогні, крім однієї».
Сподвижники запитали: «Хто це такі, о Посланець Аллага?»
Він сказав:
مَا أَنَا عَلَيْهِ وَأَصْحَابِيْ
«Це ті, які на тому, на чому я і мої сподвижники».
[ат-Тірмізі (2641), ат-Табарані (14646) і аль-Хакім (444)].
«Прямий шлях» /сираат аль-мустаким/ – це шлях Пророка (хай благословить його Аллаг і вітає), його сподвижників /сахаба/ та їхніх послідовників, імамів Прямого шляху. Шлях первинного Ісламу, поки не з’явилися ці групи і цей розкол – це Іслам сподвижників, це і є Прямий шлях /сираат аль-мустаким/. Нехай Аллаг (пречистий Він і піднесений) веде нас цим шляхом.
Потім сура «аль-Фатіха» повідомляє нам, що люди складаються з трьох груп:
1) «صِرَاطَ الَّذِينَ أَنْعَمْتَ عَلَيْهِمْ» «шляхом тих, яких Ти облагодіяв». Тобто це облагодіяні Аллагом, які від Нього отримують Його милість /ні’ма/.
2) «الْمَغْضُوبِ عَلَيْهِمْ» عَلَيْهِمْ» «ті, які під Гнівом Аллага».
3) «الضَّالُّون» «ті, що заблукали».
Нехай Аллаг зробить нас із перших і не зробить із двох інших груп.
Хто такі «صِرَاطَ الَّذِينَ أَنْعَمْتَ عَلَيْهِمْ» «яких облагодіяв Аллаг», шляхом яких ми з вами хочемо йти й просимо Аллага про це? Це ті, які мають правильні знання /аль-худа/ і втілюють ці знання в діяння /аль-‘амаль ас-саліх/. Людина, яка знає правильну релігію, особливо її переконання /акиду/, і чинить відповідно до знань.
Друга група: «الْمَغْضُوبِ عَلَيْهِمْ» «які під гнівом Його (Аллага)» – це ті, яким Аллаг дав знання, але вони не чинять відповідно до того, що вони знають, а чинять так, як їм хочеться. І Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить про іудеїв, що на них був покладений Таурат (Тора):
مَثَلُ الَّذِينَ حُمِّلُوا التَّوْرَاةَ ثُمَّ لَمْ يَحْمِلُوهَا
«Приклад тих, на яких було покладено Таурат (було дано їм знання про нього), але вони не понесли його».
[Коран, сура “Зібрання”, 62:5].
Знання було, а в діяннях вони його не змогли понести і тому вони під гнівом Аллага. Нехай врятує нас Аллаг від цього, щоб знати істину і не чинити відповідно до неї.
Третя група: «الضَّالُّون» « заблудші» – це ті, що начебто хочуть поклонятися Аллага, але не мають знання та поклоняються Аллага на основі невігластва, не знаючи та не вивчаючи релігію.
О раби Аллага, о брати, заклинаю себе і вас, будьте з тих, що отримують це світло релігійного знання. Не лінуйтеся! Це найважливіше! Це те, для чого ви створені, пізнавайте релігію Аллага і виконуйте те, що ви дізнаєтеся. Нехай вас шайтан не відверне від цього. І в жодному разі не будьте з тих, що поклоняються Аллага без знання, на основі якихось звичаїв /’адатів/ і традицій /’урфів/ або те, що йому самому хочеться, або як це йому бачиться прекрасним. Скільки людей, які роблять щось, чого немає в Корані та Сунні, поклоняються без знання! І не будьте з тих, що вивчили і знають, але при цьому, або через свою зарозумілість, або через свою пристрасть, забаганку, не виконують те, що наказав Аллаг (пречистий Він і піднесений).
О раби Аллага, чи знаєте ви, що сура «аль-Фатіха» вчить нас, як правильно звертатися до Аллага з благанням /ду’а/. Адже сама ця сура – це благання /ду’а/. Багато хто читає її, не замислюючись про те, що це найкраще благання до Аллага (пречистий Він і піднесений). Ця сура нас із вами вчить, що перш ніж ти попросиш про щось Аллага (пречистий Він і піднесений), спершу потрібно прославити Його і згадати Його Імена. Це один із найкращих засобів наближення до Аллага й отримання відповіді на благання /ду’а/. Звеличуй Його, вихваляй Його Імена:
الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ مَالِكِ يَوْمِ الدِّينِ
«Милостивому, Хто виявляє милість, Царю Судного Дня!»
[Коран, сура “аль-Фатіха”, 1:3-4].
А потім уже проси! Визнай, що ти поклоняєшся Йому і що без Його допомоги ти не можеш:
إِيَّاكَ نَعْبُدُ وَإِيَّاكَ نَسْتَعِينُ
«Тільки Тобі ми поклоняємося і тільки в Тебе ми просимо допомоги».
[Коран, сура “аль-Фатіха”, 1:5].
А потім проси:
اهْدِنَا الصِّرَاطَ الْمُسْتَقِيمَ صِرَاطَ الَّذِينَ أَنْعَمْتَ عَلَيْهِمْ
«Веди нас Прямим шляхом, шляхом тих, кого Ти облагодіяв».
[Коран, сура “аль-Фатіха”, 1:6-7].
Так вчить нас Аллаг (пречистий Він і піднесений) нормам /адабам/, як звертатися до Аллага, щоб отримати відповідь. І якщо віруючий звертається до Аллага з таким благанням /ду’а/: спершу вихвалить і звеличить Аллага, визнає свою слабкість і свою потребу в Аллага, а потім попросить, Аллаг (пречистий Він і піднесений) не відверне таке благання і прийме його.
І нарешті, о раби Аллага, почуйте це! У сурі «аль-Фатіха» є вказівка на те, що найголовніше, про що ми повинні просити в Аллага, – це не майно, гроші, становище, не цей світ, а Прямий шлях /сираат аль-мустак’ім/. Якщо Аллаг поведе тебе цим Прямим шляхом – шляхом Пророка (хай благословить його Аллаг і вітає) і його сподвижників, ти будеш щасливий і блаженний і в цьому світі, і у вічному світі. Тому перше благання /ду’а/ в Корані – це благання /ду’а/:
«اهْدِنَا الصِّرَاطَ الْمُسْتَقِيمَ» «Веди нас Прямим шляхом». Нехай Аллаг (пречистий Він і піднесений) веде нас усіх шляхом Таухіда і Сунни і дозволить жити на цьому і померти в цьому.
1 Response
[…] Друга частина: Переваги сури “аль-Фатіха” […]