О раби Аллага, як швидко минають ночі та дні! Ще вчора ми з вами чекали з нетерпінням на Рамадан, ще недавно ми благали Аллага (пречистий Він і піднесений) і говорили:
اللهمَّ بَلِّغْنَا رَمَضَانَ
“О Аллаг, дозволь нам дожити до Рамадану”. І ось ми вже сьогодні приголомшені, вражені, що практично третина цього місяця вже минула.
Цей швидкоплинний гість, який прийшов із цими дарами та нагородами, третина його вже минула. Це означає, що ми з вами повинні сісти і замислитися над самими собою, піддати самих себе ретельному огляду і поставити самим собі серйозні і важливі запитання: “А що ти зумів вкласти в ці дні та ночі?!”, тому що ці дні та ночі – це як сховища, в які людина складає свої діяння. Потім – у Судний день – вона їх побачить.
Що ти зумів вкласти в ці безцінні дні та ночі?! Як ти чинив щодо Книги Аллага (пречистий Він і піднесений) у ці минулі дні та ночі?! Чи захищав ти свої органи від забороненого (хараму)?! Свій слух, свій зір, свій язик наскільки ти оберігав від того, що заборонив Аллаг (пречистий Він і піднесений)? Чи був ти постійний щодо намазу таравіх, щодо додаткових намазів, не кажучи вже про обов’язкові (фарди)?! Цього місяця ми бачимо – із сумом помічаємо, – що люди просипають обов’язкові намази й не приходять до мечеті в місяць Рамадан, коли зазвичай приходять в інший час на намази, хоча має бути навпаки (місяць Рамадан має спонукати до цього).
Якщо вже минуло стільки часу, подивися, чи ти за цей час нагодував когось із тих, хто поститься, когось із нужденних?! Ти прагнув до того, щоб дати милостиню (садака)?! Прагнув до того, щоб виявити особливе благочестя до батьків?! Прагнув до того, щоб особливо налагоджувати в цей місяць родинні зв’язки, робити добро своїм родичам?! Чи доклав ти всіх зусиль для того, щоб звільнитися від пекельного Вогню в цей місяць, щоб отримати Рай?!
Чи насправді це так, що є серед нас такі, котрі, коли вже минуло стільки днів та ночей, ще жодного разу не були на намазі таравіх або, можливо, були, але тільки раз чи два?! Або, можливо, серед нас є такі, що не старанно ставляться до Корану і, можливо, не намагалися прочитати навіть один раз Коран за цей час?! Або серед нас є такі, які, маючи можливість дати садака, ще не зробили цього, ще не витрачали на шляху Аллага (пречистий Він і піднесений)?! Воістину, це позбавлення. Воістину, позбавлені такі люди. Воістину, це страшна безпечність. Які щасливі люди, що гідно оцінили Рамадан, що цінують цей благословенний час! І я вітаю тих людей, які своїми діяннями, покаяннями вже стерли якісь свої гріхи зі своїх сувоїв.
О мусульмани, ці дні звільнення від Пекла протікають дуже швидко. Взагалі всяке творіння приречене на швидкий відхід рано чи пізно. І повірте, що цьому місяцю прощення і милості нам теж дуже скоро доведеться сказати: “Прощавай”. І, можливо, деякі з нас уже більше не зустрінуться з ним. А отже, чому б нам із вами не постити постом того, хто прощається? І чому б нам із вами не молитися молитвою того, хто прощається? Чому б нам із вами не здійснювати вистоювання (кіям) і покаяння (тауба), як вистоювання і покаяння людини, що прощається? Чому б нам не робити поясні поклони (руку’) з благоговінням і покірністю? Чому б нам не падати в земних поклонах, не здійснювати земні поклони (суджуди) тими, хто покоряється і плаче? Чому б нам не звернутися до Аллага (пречистий Він і піднесений) зі щирими благаннями (ду’а) смиренними й такими, що підкоряються?
І знайте, о раби Аллага, що в Аллага (пречистий Він і піднесений) щоночі в цьому місяці є ті, кому виписується звільнення від Пекла. Але, клянуся Аллагом, жоден з нас не знає, в яку ніч він може отримати ось це звільнення від Пекла: буде це на початку місяця, буде це в середині місяця або буде це в кінці місяця. А отже, терпіння (сабр) і стійкість, о раби Аллага. Давайте боротися зі своїми душами (нафсами), щоб залишитися в цій покірності Всевишньому Аллага.
Постав собі запитання: ти з тих, хто прагне і поспішає, чи з цих ось безтурботних і недбайливих? Щасливі люди, які оцінили Рамадан, які вдень по-справжньому постять, а вночі по-справжньому моляться. Які весь час читають Коран, які, ти бачиш, у цьому місяці свої години проводять у читанні Книги Аллага (пречистий Він і піднесений). Які стоять разом із тими, хто молиться, стопа до стопи вночі. Які поминають Аллага (пречистий Він і піднесений) з тими, хто поминає. Які закликають до Аллага (пречистий Він і піднесений) з тими, хто закликає. Які весь свій час проводять у поминанні (зікрі) і витрачають на шляху Аллага (пречистий Він і піднесений) щедро і які оберігають свої органи від пристрастей і від забороненого.
Прийшов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) чоловік і сказав: “О Посланець Аллага, дай мені настанову, але щоб це була коротка настанова”. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав йому три речі, і одна з речей, з якої він почав:
إِذَا قُمْتَ فِي صَلَاتِكَ فَصَلِّ صَلَاةَ مُوَدِّعٍ
“Якщо встаєш на намаз, то роби такий намаз, щоб це був намаз того, хто прощається”.
Цей хадис наводять Ахмад (23498), Ібн Маджа (4171), шейх аль-Албані назвав його достовірним.
Тобто людину, яка прощається з життям. Уяви себе: якщо ти точно знаєш, що зараз після цього намазу ти помреш, який це буде намаз? Адже це буде намаз, сповнений смирення, це буде намаз від серця, зі щирістю. Чому ж у всьому нашому поклонінні ми не маємо цього духу прощання, духу того, що ми прощаємося з цим життям, щоб намаз наш був намаз того, хто прощається, піст наш був постом того, хто прощається, і все наше поклоніння було поклонінням того, хто прощається?
А що означає “піст того, хто прощається”, о раби Аллага?
По-перше, ти хочеш, щоб твій піст був постом того, хто прощається?! Перше, на що ти маєш звернути увагу, – подивися, який намір у твоєму серці: щирий ти в усьому, що ти робиш зараз, під час Рамадану, чи ні; чи заради Аллага лише, заради Його Лику лише, чи, можливо, ще, щоб люди сказали “щедрий”, “праведний”, похвалили тебе? Знай, що, якщо ти чиниш діяння щиро заради Аллага (пречистий Він і піднесений), ангели одразу ж це діяння записують і поміщають його в сувої твоїх діянь. І ангели не обманюють і не брешуть, вони нічого не упускають, не фальсифікують і не спотворюють. І потім ти це своє праведне діяння знайдеш в Аллага (пречистий Він і піднесений) у Судний день. Ось воно твоє діяння, вчинене тільки заради Нього, нічого не буде втрачено, жодної букви і жодної дії в той день, коли не допоможуть тобі ні майно твоє, ні сім’я твоя. А якщо ти прийдеш у Судний день не з таким діянням, Аллаг (пречистий Він і піднесений) подивиться на твоє серце і побачить Аллаг (пречистий Він і піднесений), що у твоєму серці було не тільки прагнення до Аллага, а й прагнення до чогось іншого: до показухи, до людської похвали, до слави, авторитету серед людей. Як допоможе тобі ця похвала людей у Судний день, якщо Аллаг (пречистий Він і піднесений), побачивши, що не заради Нього ти вчинив діяння тільки, відкине і кине тобі його в обличчя?!
Друге, о раби Аллага, – щоб твій піст був постом того, хто прощається по-справжньому. Остерігайся такої речі, як піднести Аллагові якесь збиткове поклоніння. Подивися, адже у твоєму поклонінні стільки недоліків, яке воно ущербне і слабке. Мусульманин зобов’язаний (уаджиб) своє поклоніння оберігати, поважати і звеличувати обряди Аллага. Аллаг (пречистий Він і піднесений) у Корані про це говорить:
ذَلِكَ وَمَن يُعَظِّمْ شَعَائِرَ اللَّهِ فَإِنَّهَا مِن تَقْوَى الْقُلُوبِ
“Воістину, той, хто звеличує обряди (поклоніння) Аллагові, то це з богобоязливості сердець”.
Коран, сура “Паломництво”, 22:32.
Тому найвищий ступінь релігії – це щирість (іхсан). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
الْإِحْسَانُ أَنْ تَعْبُدَ اللَّهَ كَأَنَّكَ تَرَاهُ
“Поклонятися Аллагові так, ніби ти бачиш Його”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (50) і Муслім (5).
Піст того, хто прощається, – це коли людина каже сама собі: “Ось це мій останній Рамадан, і більше не буде”. Якщо ти це собі скажеш, відчувши ці слова, подивися, як це змінить твій піст.
Далі, о раби Аллага. Піст того, хто прощається, – це значить, що не потрібно так сильно в цьому місяці захоплюватися мирським. Не треба так, щоб мирське (дунья) тебе поглинало. Не треба, щоб твій бізнес, твоя торгівля, твої товариші і твоє товариство поглинали тебе цього місяця. Послухай гарненько хадис. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже:
إِنَّ اللَّهَ تَعَالَى يَقُولُ يَا ابْنَ آدَمَ تَفَرَّغْ لِعِبَادَتِي أَمْلأْ صَدْرَكَ غِنًى وَأَسُدَّ فَقْرَكَ وَإِلاَّ تَفْعَلْ مَلأْتُ يَدَيْكَ شُغْلاً وَلَمْ أَسُدَّ فَقْرَكَ
«Говорить Всевишній Аллаг: “О син людський (син Адама)! Присвяти себе поклонінню Мені, і тоді наповню Я серце твоє багатством і позбавлю тебе від бідності. Якщо ж ти не зробиш цього (не присвятиш себе поклонінню Мені), то займу Я твої руки працею і не позбавлятиму тебе від бідності”».
Цей хадис наводять ат-Тірмізі (266), Ібн Маджа (4107) і Ахмад (8681), шейх аль-Албані назвав його достовірним.
Тобто твоє серце все одно залишиться бідним, тобі не буде вистачати, у тебе не буде задоволення, і ти будеш нещасним. Подивіться на цих людей, які мають мільйони й мільярди та стільки майна, що вистачить не тільки їхнім онукам, а онукам їхніх онуків, але вони продовжують жадібно ганятися за шматками цього світу. Чому? Та, тому що Аллаг (пречистий Він і піднесений) позбавив їхні серця задоволеності та багатства.
О раби Аллага! Піст того, хто прощається, – це такий піст, який ти провів у привчанні себе до такої речі, як істік’ама. Запам’ятай, Рамадан – це школа. Чого ти маєш навчитися за Рамадан? Ти повинен привчити себе до такої речі, як істік’ама. Що таке істік’ама? Це означає твердо, міцно весь час стояти на Прямому шляху, бути богобоязливим не тільки в Рамадан, а потім упродовж усього твого життя. Це сенс цього посту. Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
لَعَلَّكُمْ تَتَّقُونَ
“Можливо, ви будете богобоязливі”. Коран, сура “Корова”, 2:179.
Піст того, хто прощається, о раби Аллага, – це такий піст, коли ти сьогодні кращий, ніж учора, а завтра кращий, ніж сьогодні: щодня ти стаєш усе кращим і кращим, і ти весь час переходиш від одного поклоніння до іншого. Подивися, друга третина Рамадану вже входить, і зараз ти маєш стати ще активнішим, ніж був у першу третину. На жаль, у людей навпаки: на початку в них така старанність, ентузіазм, прагнення, ну а потім – до середини Рамадану, до другої третини – в них послаблюється цей запал і завзяття. Так от, навпаки, не дай своїй душі можливість для ліні, безтурботності та для ослаблення, слабкості.
О раби Аллага! Піст того, хто прощається, – це такий піст, коли ти встигаєш за цей час привчити себе до якогось поклоніння, яке ти не робив раніше. Подивися: ти придбав якесь поклоніння за цей місяць, яке ти раніше не робив? Можливо, якийсь зікр, якого раніше не робив? І навпаки, позбутися якоїсь поганої звички. Можливо, ти маєш якусь звичку, яка вже роками в тебе, тож ось, це можливість. Рамадан і піст того, хто прощається – це такий піст, коли ти позбуваєшся цих звичок і вже після цього ніколи не повертаєшся до них.
О раби Аллага! Піст того, хто прощається, – це коли ти не відволікаєшся на інтернет і соц. мережі, на серіали, на ігри та на інше, бо піст – це не тільки те, що ти не їси й не п’єш удень. Піст (ас-сиям) – це піст серця. Справжній піст – це піст органів, коли ти залишаєш усе те, що не приносить користі у вічному житті.
О раби Аллага! Піст того, хто прощається, – це такий піст, коли ти від кожного поклоніння, що їх встановив Аллаг (пречистий Він і піднесений) у цьому місяці, щось береш. Ти робиш намаз таравіх, а скільки людей, які втрачають можливість робити цей намаз або шукають таку мечеть, де імам швидко читає і відстукує поклони, щоб за 20 хвилин закінчити намаз і піти спати. Блаженні ті люди, які відривають боки від своїх диванів. Можливо, їм хочеться поспати, хочеться відпочити, але вони відриваються від своїх диванів і від своїх бажань, ідуть у доми Аллага (пречистий Він і піднесений) і ставлять стопу до стопи своїх братів, згадуючи, що ось так вони рядами стоятимуть перед Аллагом (пречистий Він і піднесений) у Судний день.
Найкраще з додаткових поклонінь – це нічні намази, о раби Аллага. Це велич і піднесення для віруючого. Як сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), що з тих речей, що введуть людину до Раю, – це коли вона молиться вночі, коли люди сплять. “Залишалося п’ять ночей до кінця Рамадану, – розповідає Абу Зарр (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг): – Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) здійснював з нами нічний намаз, здійснив його десь до опівночі та після опівночі закінчив, і ми сказали: “О Посланець Аллага, якби ти ще помолився з нами всю ніч”. Він сказав:
إِنَّ الرَّجُلَ إِذَا صَلَّى مَعَ الْإِمَامِ حَتَّى يَنْصَرِفَ حُسِبَ لَهُ قِيَامُ لَيْلَةٍ
“Якщо людина молитиметься зі своїм імамом до кінця, доки він не закінчить намаз, їй буде записано стояння всієї ночі”.
Цей хадис наводять Абу Дауд (1375), ат-Тірмізі (806), ан-Насаї (1364), Ібн Маджа (1327) та Ахмад (21419), шейх аль-Албані назвав його достовірним.
Подивіться: вони так хотіли, щоб Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) молився з ними всю ніч. Не як ми, що поспішаємо, щоб швидше імам закінчив. Коли він читає Книгу Аллага, ми не роздумуємо над Кораном, а думаємо, коли ж він зробить руку’, коли ж він уже закінчить, і обурюємося, якщо сьогодні на п’ять хвилин пізніше закінчив, ніж учора. Стояння всієї ночі, наче він усю ніч провів у намазі! Подивіться, яка перевага.
Одного разу Джібріль прийшов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і сказав:
يا مُحمَّدُ! عِشْ ما شِئتَ فإنَّك مَيِّتٌ، وأحْبِبْ من شِئتَ فإنَّكَ مُفارِقُه، واعمَل ما شِئتَ فإنَّك مَجْزِيٌّ بهِ، واعلَم أنَّ شرفَ المؤمنِ قيامُه باللَّيلِ، وعِزُّه استِغناؤُه عن النَّاسِ
“О Мухаммаде, живи скільки хочеш, все одно ти помреш. Люби кого хочеш, все одно з ним розлучишся. Роби що хочеш, ти за це понесеш відплату. І знай, що честь (пошана) мусульманина – це нічний намаз, а його велич – це коли він обходиться без людей”.
Шейх аль-Албані назвав хадис гарним у “Сахіх аль-джамі’ ас-саг’їр” (73) і в “ас-Сільсіля ас-сахіха” (831).
Так як же можна нехтувати цим намазом, о раби Аллага?! Бери від кожного поклоніння в цьому місяці, що можеш: від намазу таравіх і нічних намазів, від зікру, від покаяння й читання Корану, від годування тих, хто поститься, та (роздачі) садака бери. Нічого не упускай з поклонінь, бо це сунна Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). Бо, можливо, це твій останній шанс. О раб Аллага, скажи самому собі: “Це мій останній Рамадан, і нехай цей піст буде по-справжньому постом людини, що прощається”.
Навколо багато ліні. Скільки навколо тебе ледачих і безтурботних людей, які тебе відволікають від поклоніння. Вони, навпаки, тебе утримують від поклоніння (кажучи): “Давай посидимо”, “Давай поговоримо”, “Давай поїмо”. Ліні та безтурботності багато. Це, навпаки, має тебе змусити бути терплячішим, стараннішим і стійкішим, бо згадай, що сказав Аллаг (пречистий Він і піднесений):
وَاصْبِرْ نَفْسَكَ مَعَ الَّذِينَ يَدْعُونَ رَبَّهُم بِالْغَدَاةِ وَالْعَشِيِّ يُرِيدُونَ وَجْهَهُ وَلَا تَعْدُ عَيْنَاكَ عَنْهُمْ تُرِيدُ زِينَةَ الْحَيَاةِ الدُّنْيَا وَلَا تُطِعْ مَنْ أَغْفَلْنَا قَلْبَهُ عَن ذِكْرِنَا وَاتَّبَعَ هَوَاهُ وَكَانَ أَمْرُهُ فُرُطًا
“Терпляче утримуй себе разом з тими, які закликають до свого Господа вранці і ввечері і хочуть Його лик. І не відвертай свій погляд від них, бажаючи прикрас цього світу, і не підкоряйся тим, чиї серця Ми зробили безтурботними до Нашого поминання, і вони йдуть за своїми пристрастями, і діяння їхні марні”.
Коран, сура “Печера”, 18:28.
