Як ви знаєте, коли мати правовірних ‘Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) запитала Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає): “Якщо я застану ніч Передвизначення (Ляйлятуль-К’адр), то з якими благаннями (ду’а) звертатися до Аллага (Пречистий Він і Піднесений)?” І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) навчив її ду’а, сказавши: “Говори, ‘Аїша:
اللْهُمَّ إِنَّكَ عَفُوٌّ تُحِبُّ الْعَفْوَ فَاعْفُ عَنِّي
/Аллагумма іннака ‘Афуун, тухіббуль-‘афуа фа’фу ‘ані/.
“О Аллах, воістину, Ти – Той, хто прощає (милує), любиш прощати (милувати), пробач (помилуй) мене”.
ат-Тірмізі (3513), ан-Насаї (7712), Ібн Маджа (3850) та Ахмад (25384)
Дехто додає якісь інші слова до цього ду’а, але це неправильно: треба обмежитися тим, що передано в Сунні Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), тим текстом, що ми з вами згадували. Це ду’а, як і всі ті благання, яких навчив нас Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), вирізняється стислістю, місткістю та дуже великим змістом.
Сказано, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) – Прощаючий, Милуючий, більше того, Він любить прощати, милувати, любить проявляти милосердя (рахма) до рабів. Як ви знаєте, милість Аллага (Пречистий Він і Піднесений) випереджає Його гнів. Якби ми тільки розуміли, наскільки великий сенс цього ду’а!
Деякі люди дивуються, кажучи, що Ляйлятуль-К’адр – не тільки це ду’а. Так, звісно, не тільки це ду’а, є й інші, яких навчив нас Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), де людина просить про свої потреби, що стосуються цього світу та світу вічного. Але це ду’а повторювати треба побільше з того моменту, як заходить сонце, починається ніч (з настанням магрибу) і до сходу зорі. Побільше повторювати, не лінуватися, не нехтувати й, звісно, вимовляти слова від серця, бо Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) не приймає ду’а, що його людина вимовляє від безтурботного серця (просто язик щось промовляє, але людина не замислюється й не переймається цим ду’а). Дуже важливо перейматися цим ду’а.
Що означає “аль-‘афу“, яке ми просимо в Аллага (Пречистий Він і Піднесений)? “‘афу” – це прощення, помилування, це добробут і позбавлення (Аллагу Акбар!) у тому, що стосується наших тіл. Тобто це позбавлення від усяких хвороб, від усяких недуг – це зцілення (шифа) від усіх тілесних недуг, що ти просиш в Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Коли ти просиш ‘афу, ти також просиш у Аллага (Пречистий Він і Піднесений) позбавлення, помилування, захист і від духовних недуг, тобто помилування в тому, що стосується твоєї релігії. Якщо Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дасть тобі ‘афу, ти будеш помилуваний, захищений, позбавлений у тому, що стосується твоєї релігії, захищений від усяких відхилень. Це означає, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дасть тобі допомогу, підтримку в поклонінні: у тебе буде гарне поклоніння, адже тобі буде дано сприяння (тауфік) у здійсненні благих діянь.
Далі “‘афу” – це прощення в тому, що стосується відповідальності за те, що ти зробив. Тобто ‘афу означає, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) зніме з тебе твої гріхи, пробачить тебе, не будете карати за них. Тобто Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) за все, що ти вчинив з поганих діянь, якщо ти будеш просити ‘афу, пробачить тебе і не буде за це карати.
Крім того, слово “аль-‘афу” означає ще збільшення (зіяда).
وَيَسْأَلُونَكَ مَاذَا يُنفِقُونَ قُلِ الْعَفْوَ
“Вони тебе запитують, що їм витрачати з майна? Відповідай: “Надлишок (аль-‘афу)“”.
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2:219
Тобто надлишок – те, що понад необхідне для утримання самого себе та своєї родини. Пречистий Аллаг!
Отже, коли ти просиш “аль-‘афу“, крім того, що ти будеш врятований від зла, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дасть тобі ще понад це багато чого. Тому Ібн Аль-Кайім говорив: “Якщо просити аль-‘афу, і Аллаг дасть тобі аль-‘афу, то вже тоді інші твої потреби прийдуть до тебе і без прохання”. Ось що таке ‘афу, коли ми звертаємося до Аллага з цим великим ду’а.
Я нагадую вам і собі, щоб ми частіше повторювали це ду’а, але говорили свідомо, розуміючи, що ми говоримо, і спонукаючи себе вчити звертатися до Аллага за допомогою тих молитов, що наведені в Корані та Сунні. Бо, як ми сказали, вони захищені від помилок, містять у собі великий, правильний, місткий зміст, містять у собі всі блага цього світу та вічного світу, незважаючи на свою стислість, та застерігають від помилок, що їх припускаються імами в багатьох мечетях. Це ду’а Кунут не за Сунною Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), де є різні порушення, і одне з порушень пов’язане з тим, що ми сказали.
Ду’а Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) були стислі та місткі, а люди прагнуть чомусь подовжити своє ду’а. По-перше, вони використовують не ті ду’а, що наведені в Сунні, а кажуть щось від себе і переходять межі, часто припускаючись там помилок. По-друге, це довгі ду’а: від 10, 20, 30, 40, 40, 50 хвилин до години. Іноді в деяких ду’а люди втомлюються тримати руки. Вони тримали б, і не було б проблем, якби це було за Сунною Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), але це суперечить його Сунні та сунні сподвижників. І вчені кажуть, що довгий ду’а Кунут – це нововведення (бід’а). Треба коротко, містко і за Сунною.
І також до нововведення (бід’а) відноситься вимовляння цього ду’а з таджвідом і співуче, наче людина читає Коран з правилами або, взагалі, наче співає. Ду’а просто вимовляються (не співуче), людина просто звертається до Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це що стосується цього ду’а.
