О раби Аллаха! О віруючі! Є такі прості речі, про які ми всі з вами знаємо, але вони дуже важливі, і про них потрібно дуже часто згадувати й нагадувати. Істина якраз і криється в простих речах, хоча людині властиво шукати якісь хитромудрості та мудрість.
О раби Аллага, ми з вами дуже часто чуємо про смерть когось із братів, іноді беремо участь у похоронах. Ми просимо Аллага (пречистий Він і піднесений) помилувати тих, які вже перейшли з цього світу, але завтра помремо ми з вами і будемо поховані в могилу. І щаслива людина – це та, яка повчається чужим прикладом і вчиться на чужих прикладах. Людина така істота, що Аллаг (пречистий Він і піднесений) вимовив слова проти неї, сказавши:
قُتِلَ الْإِنسَانُ مَا أَكْفَرَهمِنْ أَيِّ شَيْءٍ خَلَقَهُ
“Так, загине (буде вбита) людина! Наскільки вона невіруюча (невдячна)! З чого Аллаг створив її?”
Коран, сура Абаса (Він насупився), 80:17-18.
Задумайся про те, з чого ти створений і на що ти перетворишся! І задумайся про своє життя і про свою сутність. Людина створена з жалюгідної, знехтуваної краплі води. Поки вона живе, в її череві (животі) смердючі фекалії, хоча вона пишається і хизується. А потім душа покине тіло, і це тіло, яким вона так гордовито крокувала по землі, перетвориться на труп. Людина потім буде похована і залишиться в могилі сама. А ви подумайте, наскільки це страшно, адже вона звикла бути в оточенні сім’ї, в оточенні цього світу, де навколо неї звичні речі. І ось вона залишається сама, і їй потрібна розрада. А де знайти розраду? І в неї буде тільки одна розрада – це праведне діяння /аль-‘амаль ас-саліх/, що вона вчинила.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить про віруючу людину, яка лежить у могилі:
وَيَأْتِيهِ رَجُلٌ حَسَنُ الْوَجْهِ، حَسَنُ الثِّيَابِ، طَيِّبُ الرِّيحِ، فَيَقُولُ:
“З’явиться до нього людина з прекрасним обличчям, у прекрасному одязі та з прекрасним запахом. І він скаже:
أَبْشِرْ بِالَّذِي يَسُرُّكَ، هَذَا يَوْمُكَ الَّذِي كُنْتَ تُوعَدُ
“Радій, я повідомлю новину, яка тебе потішить, – це той день, який був тобі обіцяний”.
فَيَقُولُ لَهُ: مَنْ أَنْتَ؟ فَوَجْهُكَ الْوَجْهُ يَجِيءُ بِالْخَيْرِ
І тоді людина скаже: “Хто ти? Твоє обличчя обіцяє благо (хайр)“.
فَيَقُولُ: أَنَا عَمَلُكَ الصَّالِحُ
Тоді ця людина відповість: “Я – твоє праведне діяння”.
[Тому, що в тому світі нематеріальні речі перетворюються на матеріальні речі]
فَيَقُولُ: رَبِّ أَقِمْ السَّاعَةَ، ربِّ أقِمِ السَّاعةَ، حَتَّى أَرْجِعَ إِلَى أَهْلِي وَمَالِي
[І тоді ця людина зрадіє і] вигукне: “О Господь мій, нехай настане Судний час, нехай настане Судний день, щоб я повернувся до моєї сім’ї та мого майна”.
Див. “Муснад” імама Ахмада, 18557.
Людина смертна, вона помирає, хоча й забуває про цей факт. І коли вона помирає, як про це сказано в хадисі, її проводжають туди до могили троє: майно, її родичі та праведне діяння, яке вона вчинила. Так от, на кладовище з ним із його майна раніше могли піти якісь його раби, слуги, верхові тварини, а зараз машина, що є в нього, теж може поїде проводити його туди. І підуть родичі та праведне діяння, але двоє залишать його та підуть, і залишиться з ним тільки одне – це праведне діяння /аль-‘амаль ас-саліх/. Воно буде втіхою для людини і ніщо інше.
Як сказав Аллаг (пречистий Він і піднесений):
وَالْآخِرَةُ خَيْرٌ وَأَبْقَى
“Вічне життя – воно краще і довговічніше”.
Коран, сура Аль-Аля (Всевишній), 87:17.
І віруюча людина переконана в цьому.
Пречистий Аллаг /СубханаЛлаг/! Наскільки справедливий і наскільки мудрий наш Господь! Коли людина народжується, приходячи в цей світ, вона плаче, а всі радіють і сміються. А коли вона йде з цього світу, якщо вона віруюча, то вона радіє і сміється, а всі інші плачуть і сумують.
О раби Аллага, земне життя презирливе, воно не варте того, щоб за нього чіплятися і заради нього існувати. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
الدُّنْيَا مَلْعُونَةٌ، إِلاَّ ذِكْرَ اللَّه تَعَالَى، ومَا وَالاَه وَعالماً وَمُتَعلِّماً
“Мирське життя віддалене від любові Аллага (пречистий Він і піднесений), окрім поминання Аллага, що є в цьому житті й те, що схоже на це, те, що любить Аллаг, і знаюча людина, і та, що вчиться релігії”.
Передали Ат-Тірмізі (2322) та Ібн Маджа (4112). Див. “Сахіх аль-Джамі'”, 3414.
Воно ненависне для Аллага (пречистий Він і піднесений) і презирливе, і все інше Аллагу (пречистий Він і піднесений) ненависне. Що свідчить про те, що цей світ нікчемний і це життя, за яке ти чіпляєшся, жалюгідне, насправді? Та те, що твої найулюбленіші люди, твої родичі, твої близькі – вони більше за всіх поспішають, щоб тебе поховати і засипати землею.
О сину людський, думай і бери повчання! Що ти приготував для цього повернення? Як ти збираєшся зустріти Аллага (пречистий Він і піднесений)? Кожну людину буде запитано. Що відповість за тебе там перед Аллагом (пречистий Він і піднесений)? Ти думаєш твоє красномовство, що ти такий красномовний і балакучий? Ні, там тобі це не допоможе. По-арабськи ти розмовляєш чи ти не знаєш арабської мови – там це не має значення. Те, що там буде розмовляти – це твоє праведне діяння /аль-‘амаль ас-саліх/.
Тебе запитають: “Хто твій Господь?” /مَنْ رَبُّكَ؟/, [якому ти поклонявся].
Аллаг (пречистий Він і піднесений) сказав:
الَّذِي خَلَقَكَ فَسَوَّاكَ فَعَدَلَكَ
“Той, Який тебе створив і Який тебе співрозмірив (вирівняв)”.
Коран, сура Аль-Інфітар (Розколювання), 82:8.
Той, Який зростив тебе, Той, Який обсипав тебе благами – Господь твій, для Якого немає нічого неможливого, Який Всесильний, від Якого нічого не сховається!
“Хто твій Господь?” – тебе будуть питати. Приготуйся до відповіді. Що ти зробив для нього? Що ти виконав? Чи поминав ти Його? Чи звеличував ти Його по-справжньому? Чи підкорявся ти Його велінням? Чи звеличував ти Його Слово, чи ні?
Тому що багато людей зовсім не надають значення своєму Господу і не звеличують веління Аллага (пречистий Він і піднесений). А є такі люди, які ще й скаржаться на Аллага (пречистий Він і піднесений).
Друге питання, яке тобі поставлять: “Яка твоя релігія?” /مَادِينُكَ؟/ Чим ти жив? Ця релігія твоя, яка має бути для тебе найдорожчою, найдорожчою за твоє життя, найдорожчою за твою душу. І віруюча людина скаже: “аль-Іслям” /الْإِسْلَامُ/. А ти знаєш, що таке Іслам? Іслам – це значить віддати себе Аллагові повністю /істіслямліЛляг/, підпорядковуючись і підкоряючись Йому. І на чолі цієї покірності стоїть Таухід, тобто поклоніння тільки Йому Одному і зречення від усіх лжебогів. Ось це є Іслам! Підкорися зараз! Тому що той, хто добровільно не скориться Аллагові, Аллаг підкорить його з примусу. Кожна людина, яка задирає ніс, Аллаг підкорить їх, і підкорить їх смертю, хоч вони про це забувають.
Третє, про що тебе запитають: “А хто твій пророк?” /مَننَبيُّكَ؟/ – хто та людина, за якою ти слідував? Це був якийсь письменник, якийсь політик чи футболіст, чи лідер якоїсь партії? Хто ця людина, за якою ти слідував? І віруючий відповість: “Мухаммад (нехай благословить його Аллаг і вітає)”. Мухаммад і він Ахмад – це значить той, у якому зібрані всі похвальні якості, а Ахмад – це той, що досяг у цих якостях найвищого ступеня, якого може досягти людина, і що є взірцем.
Аллаг (пречистий Він і піднесений) сказав:
لَّقَدْ كَانَ لَكُمْ فِي رَسُولِ اللَّهِ أُسْوَةٌ حَسَنَةٌ
“Для вас у Посланці Аллага – прекрасний приклад”.
Коран, сура Аль-Ахзаб (Військові загони), 33:21.
Коли ти будеш покладений у могилу, що буде за тебе відповідати? І хто зможе відповісти? Той, хто приготував діяння і, завдяки своїм діянням, він зможе відповісти на ці питання. А коли запитають невіруючу людину, хоч вона й чула щось у цьому світі про Іслам і щось чула про Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), а також коли запитають лицеміра /мунафік/: “Хто твій Господь?”, – він скаже: “Ха, ха, я не знаю” /هاهْ هاهْ، لا أدري/. Спитають: “Хто твій пророк?”, – він скаже: “Ха, ха, я не знаю” /هاهْ هاهْ، لا أدري/. “Яка твоя релігія?”, – він скаже: “Не знаю”. Пречистий Аллаг /СубханаЛлаг/!
Віруюча людина вірить у вічне життя /ахіра/. А безбожники, які не вірять у вічне життя, не знають, звідки вони прийшли, куди вони підуть і для чого їх створено – ось три запитання, відповіді на які є тільки у віруючих, тільки в Ісламі. Звідки ти прийшов? Куди ти підеш? І навіщо ти прийшов у цей світ? А невіруючі не вірять у вічне життя /ахіра/ і те, що ці тіла будуть воскрешені Аллагом. Вони не вірять у муки могили. Поглянь на їхнє життя: все їхнє життя – це суцільне задоволення своїх бажань і пристрастей, тому що вони не вірять, що після цього світу є Рай і Пекло. Вони не вірять у це, бо вони не знають, що дозволено /халяль/, а що заборонено /харам/. Вони з такою легкістю проливають невинну кров, бо не бояться розрахунку. І ми просимо Аллага (пречистий Він і піднесений), щоб Він захистив невинних – жінок і дітей, яких несправедливо вбивають, щоб Аллаг (пречистий Він і піднесений) допоміг Своїм слабким рабам, зберіг і вберіг їх!
Отже, віра у вічне життя /ахіра/ приводить у рух серце і спрямовує його до праведних діянь. А перша твоя зупинка у вічному житті, о раб Аллага – це могила. Коли за праведного халіфа ‘Усмана ібну ‘Аффан (нехай буде задоволений ним Аллаг) згадували Рай і Пекло, він не плакав, але коли за нього згадували могилу /кабр/, він починав плакати. Його запитали: “О правитель правовірних, чому, коли згадують про Рай і Пекло при тобі, ти не плачеш, а коли згадують могилу, ти плачеш?” Він відповів:
الْقَبْرُ أَوَّلُ مَنَازِلِ الْآخِرَةِ، فَإِنْ نَجَا مِنْهُ فَمَا بَعْدَهُ أَيْسَرُ مِنْهُ
“Тому що могила – це перша стоянка вічного життя: якщо там усе буде добре, то й усе інше пройде легко”.
Передал Ібн Маджа (3461)
О мусульманине, подумай! О той, що нехтує намазом! О той, що не боїться Аллага! О той, що розриває родинні зв’язки! О той, хто легковажно ставиться до наказів Аллага (пречистий Він і піднесений)! Ти помреш – цей факт безперечний, і ти будеш похований.
Аллаг (пречистий Він і піднесений) сказав:
وَإِنَّهُ لَذِكْرٌ لَّكَ وَلِقَوْمِكَ وَسَوْفَ تُسْأَلُونَ
“Воістину, це нагадування для тебе і для твого народу, і ви будете запитані”.
Коран, сура Аз-Зухруф (Прикраси), 43:44.
Тебе буде запитано! Є речі, яких ти боїшся в цьому світі? Так, є такі речі: боїшся якоїсь хвороби, щось трапиться, заберуть тебе кудись або ще щось буде. Але тебе багато в чому заспокоює, що цього, можливо, вдасться уникнути і тебе це омине. Так от, поховання і допит – це тебе не омине. Відповідати на запитання Аллага (пречистий Він і піднесений) – це тебе не омине. Тому розумна людина має весь час думати про смерть і не чіплятися за це життя, жадібно ганяючись за ним.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
لَوْ أَنَّ لِابْنِ آدَمَ وَادٍ مِنْ ذَهَبٍ أَحَبَّ أَنْ يَكُونَ لَهُ وَادِيَانِ لابْتَغَى وادِيًا ثالِثًا، ولا يَمْلَأُ عَيْنَ ابْنِ ابْنِ آدَمَ إلَّا التُّرابُ
“Якби в людини була долина золота, то вона захотіла б, щоб у неї було дві долини. А якби в неї було дві долини золота, захотіла б, щоб була третя. А наситити очі людини може тільки земля”.
Передали Аль-Бухарі (6437, 6439) і Муслім (1048, 1049).
Коли її покладуть у могилу і засиплють землею, ось тоді вона зрозуміє ціну цього життя. Щаслива людина – це та, яка в цьому житті задовольняється і хоче з мирського життя лише того, чого просто достатньо їй для задоволення необхідних потреб. Вона не хоче великого багатства і, звісно, вона не хоче жалюгідної бідності, коли доведеться мати потребу в людях. Чому? Тому що, якщо багатства буде занадто багато і ти будеш багатий, звідки ти знаєш, що з тобою станеться? Адже найчастіше, багата людина стає зарозумілою і беззаконною.
Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
إِنَّ الْإِنسَانَ لَيَطْغَى * أَن رَّآهُ اسْتَغْنَى
“Воістину, людина стає зарозумілою (беззаконною), коли бачить себе такою, що розбагатіла”.
Коран, сура Аль-Аляк (Згусток), 96:7.
І бідність теж погано, коли ти змушений просити в людей, тому ду’а Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) була:
اللَّهُمَّ اجْعَلْ رِزْقَ آلِ مُحَمَّدٍ قُوتًا
/Аллагумма, дж’аль різк’а аалі Мухаммадін к’уута/.
“О Аллаг, зроби їжею сім’ї Мухаммада те, що необхідно”.
Передали Аль-Бухарі (6460) і Муслім (1055).
Не якесь велике багатство і не якась принизлива бідність.
Аллаг (пречистий Він і піднесений) милостивий до тебе! Деякі люди скаржаться: “Ось чому у всіх виходить, вони багатіють, а ось мені не вдається?” О раб Аллага, Всевишній милує тебе, адже ти ж не знаєш, що з тобою станеться, якщо станеш багатим. І можливо, ти перейдеш усі рамки і збіжиш зі Шляху Аллага, розумій це! Аллаг милостивий до віруючих. Аллаг (пречистий Він і піднесений) – благо віруючих, Він зберіг їхні насолоди для вічної оселі.
А що це життя? Воно ж таке коротке. Що за насолоди в цьому світі? Вони короткочасні і їх неможливо утримати. Та й чи насолоди це? Але подумай, найприємніші речі, які є в цьому світі, що це за речі? Які насолоди ти тут відчуваєш? Ну, ти скажеш, що смачна їжа. Скільки ти їси цю їжу? Хвилину-дві-п’ять ти їси цю їжу, а потім на що перетворюється твоя їжа? Ти бачив на що вона перетворюється? Що смачніша ця їжа, то неприємніше те, на що вона перетворюється. Що смачніша їжа, то смердючішим буває запах сечі. Як правило, це так.
Ще що? Стосунки з дружиною, злягання – скільки це триває? Недовго триває, а після цього слабкість і виснаження. Чим ще ти насолоджуєшся? Поспати. Як поспати? Адже сон – це ж від слабкості та втоми. Адже про сон кажуть, що це брат смерті. Тому насолоди мирського життя /дунья/ несправжні. І бідна, і обманута людина, яка задовольняється ними і не мріє про вічне життя /ахіра/.
О раб Аллага, подивися, у цьому світі частини тіла, які отримують насолоди, вони обмежені, правильно? Це маленькі ділянки в твоєму організмі, через які ти отримуєш насолоди. А тепер подумай про біль: ось біль і страждання відчуває весь організм. Тому, якщо трапляється так, що в тебе виникає протиріччя, чому віддати перевагу: вічному життю /ахіра/ чи мирському життю /дунья/, завжди віддавай перевагу вічному життю, а не мирському життю. Завжди став накази Аллага, Його волю вищими від усіх твоїх бажань або чиїхось закликів і наказів!
Пречистий Аллаг /СубханаЛлаг/ ! Люди звеличують те, що Аллаг принизив і, навпаки, принижують те, що Аллаг підніс. Є ті, що підносять те, що для Аллага нічого не значить – це мирське життя, а є ті, що пішли далі у своєму злочині – принижують те, що возвеличив Аллаг (пречистий Він і піднесений).
О раб Аллага, потурбуйся поклонінням! Потурбуйся вічністю і Аллаг (пречистий Він і піднесений), повір, зніме з тебе тягар мирських турбот і подбає про тебе! Є достовірний хадис Кудсі, який передав Абу Хурайра від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає):
إنَّ اللَّهَ تَعَالَى يَقُولُ يَا ابْنَ آدَمَ : تَفَرَّغْ لِعِبَادَتِي أمْلأْ صَدْرَكَ غِنًى وَأسُدَّ فَقْرَكَ وَإِنْ لَا تَفْعَلْ مَلَأْتُ يَدَيْكَ شُغْلاً ، وَلَمْ أسُدَّ فَقْرَكَ
“Сказав Всевишній Аллаг: “О сину Адама, присвяти себе поклонінню Мені (звільнися для поклоніння Мені), і Я наповню твоє серце багатством (задоволеністю), і Я позбавлю тебе від нужди і бідності. А якщо ти цього не зробиш, тоді руки твої займу працею і не зніму з тебе бідність”.
Передали Ат-Тірмізі (2466), Ібн Маджа (4107), Ахмад (8681) і Аль-Хакім (3657).
А якщо ти не звільнишся для поклоніння Аллага, будеш казати: “Коли мені поклонятися, мені працювати треба”, – тоді Аллаг займе руки твої постійною важкою роботою і не зніме з тебе бідність.
Ми просимо Аллага (пречистий Він і піднесений) помилування для нас і для всіх мусульман. І просимо Аллага (пречистий Він і піднесений) пробачити нас і віддалити нас від наших гріхів, як Він віддалив схід від заходу.
