О раби Аллага, Всевишній Аллаг приводить нам у Корані розповідь історій не для того, щоб нам просто було цікаво, а для того, щоб ми з вами повчалися, щоб ми з вами зробили висновки. Давайте ми з вами почерпнемо деякі уроки з того, про що ми сьогодні дізналися.
Перший висновок, о раби Аллага, полягає в тому, що людина, яка відкинула знання, засуджувана з усіх боків. Така людина втратила своє мирське життя і вічне життя, і вона у великому збитку. Подивіться, у цих кількох рядках Аллаг (пречистий Він і піднесений) засуджує цю людину з десяти сторін:
1) вона зійшла з Прямого шляху і впала усвідомлено в оману, маючи знання, а не так, що вона заблукала через незнання. Тому Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
اتْلُ عَلَيْهِمْ نَبَأَ الَّذِيَ آتَيْنَاهُ آيَاتِنَا
“Прочитай їм повідомлення про людину, якій Ми дали Наші знамення (дали аяти)”.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 175
2) друге, за що засуджує його Аллаг (пречистий Він і піднесений), ця людина не просто злегка відійшла від знання, а вона взагалі відкинула знання і більше до нього не повернулася. Тому тут сказано:
فَانسَلَخَ مِنْهَا
“… і він відкинув їх”.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 175
“انسَلَخَ” – це дієслово застосовується, коли змія скидає свою шкуру. Вона вже більше ніколи не повертається до цієї своєї шкіри. Так і ця людина, яка відкинула знання і вже не повернеться до нього.
3) Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
فَأَتْبَعَهُ الشَّيْطَانُ
“… шайтан за ним пішов“.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 175
Тобто шайтан за ним погнався і наздогнав його, взяв гору і розтерзав його. А якщо шайтан наздоганяє людину, то все. Якщо він опановує людиною, що буде з нею? Чи залишить він її у благу? Він її зіб’є з Прямого шляху, відведе від усього хорошого, наказуватиме гидоти й гріхи, змушуватиме її забувати про поминання Аллага (пречистий Він і піднесений). Він кликатиме і завербує її у свою партію так, що ця людина вже не знатиме нічого, крім своєї пристрасті й бажань. А потім він штовхне її на найгірше. До чого врешті-решт штовхне її шайтан? До того, що він почне говорити неправду про Аллага, Його релігію та Його Посланця, говорити на користь людям на халяль харам, на харам – це халяль;
4) він збився з Прямого шляху після того, як був на Прямому шляху. Спочатку він ішов Прямим шляхом, а потім відійшов.
فَكَانَ مِنَ الْغَاوِينَ
“і опинився він серед тих, хто збився зі шляху“.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 175
А хто збився зі шляху, той потрапляє в пекельний вогонь, і тому Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
وَبُرِّزَتِ الْجَحِيمُ لِلْغَاوِينَ
“І постане (буде показана) Геєнна вогненна тим, хто збився з Прямого шляху“.
Коран, сура Аш-Шуара (Поети), 26: 91
5) Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить, що знання, яке начебто повинно підняти цю людину, виявилося для неї лихом і причиною загибелі, тому що вона не пішла за цим знанням. Якби він не був знаючим, було б краще, і легшим було б його покарання, якби він не знав;
6) Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить про те, які низинні помисли й устремління в цієї людини, що вона вибрала низьке, презирливе, віддала цьому перевагу перед високим. Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
وَلَوْ شِئْنَا لَرَفَعْنَاهُ بِهَا وَلَكِنَّهُ أَخْلَدَ إِلَى الْأَرْضِ
“І якби Ми побажали, то піднесли б його за допомогою цих знамень. Але він припав до землі”.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 176
Він дізнався про високе, але припав до землі. Що означає “припав до землі”? Це означає, що він захотів мирське життя (дунья) і схилився до нього. Він захотів цього короткого земного життя, від якого нас застеріг Аллаг (пречистий Він і піднесений) і сказав:
يَا أَيُّهَا النَّاسُ…إِنَّ وَعْدَ اللَّهِ حَقٌّ فَلَا تَغُرَّنَّكُمُ الْحَيَاةُ الدُّنْيَا وَلَا يَغُرَّنَّكُم بِاللَّهِ الْغَرُورُ
“О люди… Обіцянка Аллага істинна, нехай же вас нізащо не обдурить це земне життя, і нехай не обдурить вас щодо Аллага спокусник“.
Коран, сура “Лукман”, 31: 33
7) ця людина притулилася до земного життя, а Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
“Після себе боюся я, що відкриються для вас принади й прикраси цього земного світу (що не встоїте ви й захочете мирського)”;
8) Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить, що ця людина відійшла від Прямого шляху (худа) і пішла за своєю пристрастю. Він зробив пристрасть своїм імамом і ватажком.
وَلَكِنَّهُ أَخْلَدَ إِلَى الْأَرْضِ وَاتَّبَعَ هَوَاه
“… але він припав до землі і пішов за своєю пристрастю”.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 176
9) Аллаг (пречистий Він і піднесений) засуджує його, порівнюючи цю людину з собакою. А собака – це з найпрезирливіших тварин за своїми прагненнями, за своєю вдачею. З найогидніших душ – собача душа. Тому й називається собака кяльб, від слова кяляб (كلب) – це коли жадібно накидаються на щось і несамовито ганяються за чимось. Ця людина схожа на собаку. Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
فَمَثَلُهُ كَمَثَلِ الْكَلْبِ
“… його можна порівняти з собакою“.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 176
10) Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить про цю людину, що вона ганяється за мирськими благами, висовуючи свій язик, бажаючи дунья, що вона не може терпіти, коли чогось позбавляється з мирського. І Аллаг (пречистий Він і піднесений) порівнює те, як вона висовує свій язик, ганяючись за мирським, з тим, як висовує свій язик собака. Собаку проганяєш, а він висовує свій язик і важко дихає. Залишаєш його в спокої, все одно висовує язик і дихає. Ось також і ця людина. Коли просто залишаєш її у спокої, вона висовує язик і бігає за мирським, важко дихаючи. Коли починаєш її вмовляти, вона все одно висовує свій язик і знову ганяється за мирськими благами. Йому не допомагають умовляння і настанови. Його висовування язика в гонитві за мирськими благами – це постійна його якість.
Це перший висновок. Аллаг (пречистий Він і піднесений) засуджує з усіх боків цю людину.
Другий висновок, о раби Аллага, полягає в тому, що не потрібно думати, що ця історія про вчених і знаючих. Це про кожного з нас, адже кожному Аллаг (пречистий Він і піднесений) дав щось зі знання, і кожен відповідатиме за це. Знання підвищує, підносить людину на найвищі ступені, а невігластво опускає людину. Подивіться, ця людина, доки вона була обізнаною і дотримувалася свого знання, була на високому становищі обізнаних людей (‘уляма – علماء), а потім опустилася в найнижче становище – на становище собак і віслюків. Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
وَلَوْ شِئْنَا لَرَفَعْنَاهُ بِهَا
“І якби Ми побажали, то піднесли б його за допомогою цих знамень“.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 176
Це знання, за ідеєю, має піднести людину. І тому Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
يَرْفَعِ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنكُمْ وَالَّذِينَ أُوتُوا الْعِلْمَ دَرَجَاتٍ
“Аллаг підносить тих із вас, що увірували (кому дано знання), на високі ступені (у цьому та у вічному світі)”.
Коран, сура Аль-Муджаділя (Суперечка), 58: 11
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
إنَّ اللَّهَ يَرْفَعُ بهذا الكِتَابِ أَقْوَامًا، وَيَضَعُ به آخَرِينَ
“Аллаг за допомогою цього Корану підносить народи і скидає інших (які відкинули це Писання)”.
Див. “Сахіх Муслім”, 817
Третій висновок, о раби Аллага. О сину людський, повчайся, думай і міркуй! Тому Аллаг (пречистий Він і піднесений) наприкінці цієї історії говорить:
فَاقْصُصِ الْقَصَصَ لَعَلَّهُمْ يَتَفَكَّرُونَ
“Розповідай же оповідь, можливо, вони задумаються”.
Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7: 176
О сину людський, скільки історій у Корані, які ти читаєш і розумієш. Який підсумок гріха і який підсумок непослуху? Гріхи є причина всякого зла, яке нас спіткає. Що вивело нашого батька і нашу матір із садів блаженства, де немає горя і печалі, і кинуло їх, низвело їх у цю обитель, де стільки печалі, нещасть, горя, турбот? Що? Хіба не гріхи й непослух? Що вивело Ібліса, який був у небесному царстві? Адже він у небесному царстві поклонявся Аллагові серед ангелів. Що стало причиною його вигнання і прокляття? Що стало причиною спотворення його вигляду зсередини і зовні? Що стало причиною того, що замість близькості до Аллага (пречистий Він і піднесений) він отримав віддалення і прокляття, замість краси, що була, він отримав гидоту, замість Раю він отримав пекельний палаючий вогонь?
О раби Аллага, а що стало причиною потоплення людського роду і всіх жителів землі, крім небагатьох? Потопив Аллаг (пречистий Він і піднесений) людей за часів Нуха. Хіба не за гріхи?
О раби Аллага, а що згубило народ фараона, його сімейство і його послідовників, коли їх потопили в морській безодні, а їхні душі відправили в пекельний вогонь? Вони були приречені, і їхні тіла були приречені на це утоплення, а їхні душі приречені були на згоряння у Вогні.
О раби Аллага, згадайте народ Саба, у якого була безпека, добробут і ситість. Але їхня безпека змінилася страхом, а добробут і ситість змінилися голодом. Чому? Через гріхи й непослух.
І ось ця лиха знаюча (‘алім ас-су) людина. Що опустило її з високого становища вченого, знавця (‘аліма), повалило її на рівень собак і ослів? Хіба не гріхи й непослух? Тому, о сину людський, думай про наслідки гріхів і непослуху, одумайся, поки ще не пізно!
