إنَّ الْحَمْدَ لِلهِ نَحْمَدُهُ وَنَسْتَعِينُهُ وَنَسْتَغْفِرُهُ، وَنَعُوذُ بِاللهِ مِنْ شُرُورِ أَنْفُسِنَا وَمِنْ سَيِّئَاتِ أَعْمَالِنَا، مَنْ يَهْدِهِ اللهُ فَلاَ مُضِلَّ لَهُ، وَمَنْ يُضْلِلْ فَلاَ هَادِىَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنْ لاَ إِلَهَ إِلاَّ اللهُ وَحْدَهُ لاَ شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ
О раби Аллага! Є один вид чаклунства, а багато людей навіть не знають про те, що це вид чаклунства. І ця дія не є чаклунством у звичному розумінні, але вона може заподіяти шкоду не меншу, а іноді навіть більшу, ніж просте чаклунство.
Абдуллах ібн Масуд (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) передає, що одного разу Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) запитав людей:
أَلا أُنَبِّئُكُمْ ما العَضْهُ؟
“Чи повідомити мені вам, що таке аль-ад’х?” (Араби називають словом аль-ад’х чаклунство.)
І відповів:
هي النَّمِيمَة القالة بين النَّاس
“Це плітки, перенесення розмов між людьми”.
Цей хадис передав Муслім (2606).
Чаклунство призводить до розколу, до роз’єднання, до сварок, до ненависті між людьми. Ось так само й перенесення розмов і пліток (наміма) викликає ворожнечу між людьми. Тому це з великих гріхів (аль-кябаір), і тому ми повинні остерігатися цього.
Аллаг розкрив Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає) долю двох людей, які лежали в могилах. Було повідомлено Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає), що вони мучаться. Через що мучаться? Один із них мучиться через те, що переносив розмови між людьми. Цей хадис передали аль-Бухарі (1378) і Муслім (292).
Ця річ, перенесення розмов (почув тут – передав туди, прийшов сюди – розповів, що почув там), пречистий Аллага (субханаЛлаг), – це хвороба в багатьох людей, це пристрасть, перенесення розмов одних людей іншим. Людина хоче здатися хорошою там, тут, приходить до цього, каже: “Такий-то сказав про тебе те-то”, приходить до того, каже: “Цей сказав про тебе це”.
Не можна! Правда це чи неправда, говорилося чи не говорилося – не можна передавати. Не думайте, що якщо це правда, то можна передати. Ні. Хоч правда, хоч неправда. Це з великих гріхів. І Аллаг (пречистий Він і піднесений) суворо заборонив слухати таких людей – пліткарів, які переносять розмови. Аллаг (пречистий Він і піднесений) сказав:
وَلَا تُطِعْ كُلَّ حَلَّافٍ مَهِينٍ * هَمَّازٍ مَشَّاءٍ بِنَمِيمٍ
“Не підкоряйся всякому (і не слухай його), що багато клянеться, презирливому, тому, хто знущається (насміхається), хто ходить і поширює розмови між людьми (налаштовує людей один проти одного, переносить розмови для того, щоб ось так роз’єднати людей, посварити один з одним)”.
Коран, сура Аль-Калям (Тростина для письма), 68:10-11.
Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить:
وَيْلٌ لِّكُلِّ هُمَزَةٍ لُّمَزَةٍ
“Горе всякому кривднику, недоброзичливцю”.
Коран сура Аль-Гумаза (Насмішник), 104:1.
Хто це такі? Хто це ті – гумаза, люмаза, про яких Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить, що їм горе? Ібн Аббаса (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) запитали, хто це такі, що Аллаг суру почав згадати з того, що їм горе. Він сказав:
“هم المشَّاؤون بالنميمةِ، المفَرِّقون بين الأحِبَّةِ – це ті, що ходять і переносять (розмови й плітки та розлучають (роз’єднують) людей, які люблять (одне одного)”.
Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
إِنَّ أَبْغَضَكُمْ إِلَيَّ الْمَشَّاءُونَ بِالنَّمِيمَةِ، الْمُفَرِّقُونَ بَيْنَ الأَحِبَّةِ، الْمُلْتَمِسُونَ لِلْبُرَآءِ الْعَيْبَ
“Найненависніші з вас для мене – це ті, що ходять і переносять розмови, розлучають людей, що люблять одне одного, що шукають у безневинних людей якісь недоліки (якісь вади) (завдають їм труднощів, псують, отруюють їм життя, бруднять невинних, чистих людей своїми розмовами)”.
Цей хадис передав Ахмад (27052), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Немає, напевно, серед вас нікого, хто не знає суру “аль-Масад” у Корані. Аллаг (пречистий Він і піднесений) у цій сурі говорить про те, що сталося з Абу Лягабом (його муки в Пеклі) і з його дружиною. А що сказано про його дружину?
وَامْرَأَتُهُ حَمَّالَةَ الْحَطَبِ
“Його дружина – носійка дров”.
Коран, сура Аль-Масад (Пальмові волокна), 111:4.
Чому вона носійка дров у Пеклі? Тлумачі (муфассіри) Корану роз’яснюють, що ця жінка, дружина Абу Лягаба, була відома тим, що ходила й переносила плітки, розмови між людьми та ось так сварила людей один з одним, і ці плітки, перенесення розмов названі дровами. І там, у Пеклі, їй будуть дрова. Чому? Тому що завдяки дровам розпалюється полум’я, а завдяки пліткам розпалюється ворожнеча між мусульманами та ненависть, бо в серці людини плітки спричиняють, розпалюють цю ненависть і ворожнечу. І ось так само і дрова, о раби Аллага.
О раби Аллага! Сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
من كان ذا لسانين في الدنيا جعل الله له يوم القيامة لسانين من نار
“У кого два язики в цьому світі, тому Аллаг зробить два язики з (Пекельного) вогню в Судний День”.
Цей хадис передали Абу Дауд (4873) і ад-Дарімі (2764), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Що означає два язики? Приходить сюди, вдає, що він твій близький, доброзичливець, каже тобі: “Сказали ось так і так”, потім іде туди з іншим язиком і там починає говорити: “Ось так і так сказали”. Два язики в нього. Ось як у нього тут два язики, там, у тому світі, у нього буде теж два язики, але це будуть два язики з Пекельного вогню, нехай врятує Аллаг (пречистий Він і піднесений).
Хасан аль-Басрі сказав: “Знай, що, якщо хтось переносить тобі чиюсь розмову, будь упевнений, що він і від тебе теж переносить розмову. Приходить до тебе і каже, що такий-то сказав про тебе так-то і так-то. Знай, що він від тебе піде і перенесе те, що чув у тебе. Тому будь обережний: не піддавайся цій людині”.
Хузейфі ібн аль-Йаман (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), сподвижникові Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), сказали про одну людину, застерегли, що вона передає розмови, що вона пліткар, більш того, вона донощик. Він слухає, а потім іде й розповідає вищим, що підслухав тут і там, передає вищим ці розмови. І ось коли Хузейфа ібн аль-Йаман сидів з людьми в мечеті, підійшов цей чоловік і присів біля нього. І Хузейфа ібн аль-Йаман спеціально голосно, щоб ця людина чула, сказав:
“Я чув, як Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
لاَ يَدْخُلُ الْجَنَّةَ قَتَّاتٌ
“Не увійде до Раю пліткар (переносник розмов)”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (6056) і Муслім (105).
СубханаЛлаг! Що ж це за гріх такий, що через нього людина в Рай не може увійти, о раби Аллага?! Адже це вказує на те, що це зі страшних гріхів, що це великий гріх (кябіра), хоч багато хто з нас вважає це чимось незначним і неважливим. І в цьому хадисі вказівка на те, що, навпаки, ми повинні мирити, примиряти мусульман один з одним. Не намагайтеся посварити, не намагайтеся прийти і сказати: “Про тебе ці сказали так, а ті про тебе сказали так”. Примиряйте людей, о раби Аллага. І цей хадис вказує на те, що не можна шпигувати, винюхувати, вивідувати. Для чого? Щоб потім посварити людей одне з одним. Людина, до якої прийшли до людини, принесли якусь плітку, якусь розмову і сказали: “Про тебе кажуть те-то й те-то”…
Запам’ятайте: Якщо до вас прийшли і кажуть це, то ви зобов’язані зробити шість речей:
1) Не вірте цій людині, тому що вона нечестивець (фасік), а Аллаг (пречистий Він і піднесений) заборонив вірити нечестивцям. А скільки сьогодні таких пліткарів (наммамів)?!
2) Ти повинен цій людині заборонити робити це, сказати: “Не переноси розмови, не свари людей, не налаштовуй їх один проти одного”. Якщо ця людина один раз почує настанову, вдруге почує, втретє почує, можливо, вона схаменеться, може, вона злякається. Принаймні, вона злякається того, що про неї піде слава, що вона пліткар (наммам).
3) Ненавидь цю людину за цю її рису, за її якість пліткаря, тому що Аллаг (пречистий Він і піднесений) ненавидить це. А те, що ненавидить Аллаг, те ненавидить і раб Аллага.
4) У жодному разі не думай погано про ту людину, про яку тобі розповіли. Думай про неї добре. Це обов’язок.
5) О раб, те, що тобі передали чиюсь розмову, нехай не змусить тебе скоїти гріх чималий, теж великий гріх, а саме вивідування, стеження, довідатися (таджассус), бо деякі люди, коли їм кажуть, що про них сказали так-то і так-то, починають ходити, з’ясовувати, хто сказав, що сказав, коли сказав. Йде до цієї людини і каже: “Ти сказав про мене…” Або їй кажуть: “Там, у цих зборах, сиділа ще така-то людина, вона теж була присутня”. І вона йде до цієї людини і каже: “Правда, що ось так про мене сказали?” Не потрібно вистежувати, не потрібно займатися дізнаванням і вивідуванням. Це гріх.
Єдине, коли ти можеш довідатися, – це якщо справді питання якесь дуже важливе, яке завдає тобі дуже великої шкоди і дуже сильно тебе ганьбить. Але при цьому ти маєш дуже акуратно з’ясувати, так, щоб це не призвело до смути (фітни), не призвело до суперечок. Можеш з’ясувати. А якщо хтось просто сказав про тебе щось неприємне, що тобі не сподобалося, – залиш, не вір, думай добре про свого брата.
6) І, нарешті, не ставай співучасником пліток (наміми). Бо деякі не передають, що вони самі чули, а кажуть, що такий-то каже, що він чув. Коли ти так робиш, ти теж стаєш таким самим пліткарем, як і ця людина.
О раби Аллага! Винятком з цього правила є одне: передати те, що ти почув, є дуже важливим, і в цьому є дуже велика шаріатська користь як, наприклад ти почув, що хтось хоче напасти на когось, або хоче вбити когось, або хоче пограбувати, або хоче вкрасти, або хоче заподіяти шкоду його сім’ї, або ти чуєш, що якась група хоче підірвати десь щось. Ось це так, це ти передаєш, повідомляєш, щоб зупинити це зло. І шаріатські тексти вказують нам на те, що це можна і навіть потрібно (ваджиб), навіть потрібно повідомити, щоб зупинити це зло.
І ще одне я скажу тобі, о раб Аллага. Як багато людей, які ці плітки обертають у гарну обгортку, наче це щось угодне шаріату, і підносять ці плітки, наче це богоугодне діяння. Кажуть: “Я спеціально розповідаю, що говорить такий-то, щоб він у майбутньому побоявся розповідати й займатися г’ібою. Тому я розповідаю, щоб надалі йому було негоже”.
Хочеш утримати людину від лихослів’я (г’іба)? Не так! Не шляхом передачі її розмов. Це не метод, і це не шлях, о раб Аллаг.
І наприкінці я скажу тобі, о раб Аллага, те, що сказано в хадисі. Як було б добре, якби ми з вами дотримувалися цього хадису. Сказано:
المجالسُ بالأمانةِ
“Зібрання (людей) (якщо люди збираються для розмов, то зібрання в основі своїй будуються на) довірі (амані)”.
Тобто гідність зібрання (маджлісу) оцінюється надійністю людей, які там сидять. Чуєш щось, говорять люди про щось – знай, що це амана. Не передавай ці розмови. Основа, що це амана, яка покладена на тебе Аллагом (пречистий Він і піднесений).
اللَّهُمَّ اهدنا لِأَحْسَنِ الْأَخْلَاقِ لَا يَهْدِي لِأَحْسَنِهَا إِلَّا أَنْتَ
Просимо Аллага (пречистий Він і піднесений), щоб Він наставив нас до найкращих моральних якостей, тому що ніхто не наставить нас, крім Аллага (пречистий Він і піднесений). І просимо Його видалити від нас усі погані, кепські моральні якості, тому що ніхто не може позбавити від них, крім Нього.
اللهم صل وسلم وبارك على نبينا محمد وعلى آله وصحبه أجمعين
وآخر دعوانا أن الحمدلله رب العالمين
