بسم الله الرحمن الرحيم إنَّ الْحَمْدَ لِلهِ نَحْمَدُهُ وَنَسْتَعِينُهُ وَنَسْتَغْفِرُهُ، وَنَعُوذُ بِاللهِ مِنْ شُرُورِ أَنْفُسِنَا وَمِنْ سَيِّئَاتِ أَعْمَالِنَا، مَنْ يَهْدِهِ اللهُ فَلاَ مُضِلَّ لَهُ، وَمَنْ يُضْلِلْ فَلاَ هَادِىَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنْ لاَ إِلَهَ إِلاَّ اللهُ وَحْدَهُ لاَ شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ
أَمَّا بَعْدُ
فإنَّ خَيْرَ الحَديثِ كِتَابُ اللهِ، وَخَيْرُ ا الهديِ هديُ محمَّدٍ صلى الله عليه وسلم، وشرُّ الأمورِ مُحدثاتُها ، وكلُّ محدثةٍ بِدعةٌ ، وكُلُّ بدعةٍ ضلالةٌ ، وكلُّ ضلالةٍ في النَّارِ
Три коротких, але ємних заповіти Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)
اتقوا الله فإنّ من اتقى الله وقاه وأرشده إلى خير أمور دينه ودنياه
О раби Аллага (пречистий Він і піднесений), бійтеся Аллага (пречистий Він і піднесений)! Бійтеся Його, бо того, хто боїться Аллага (пречистий Він і піднесений), Аллаг захищає й спрямовує до всякого блага, як у цьому житті, так і в світі вічному.
А що значить боятися Аллага (пречистий Він і піднесений) ( так’ва Ллаг)?!
قَالَ طَلْقُ بْنُ حَبِيبٍ: “اتَّقُوهَا بِالتَّقْوَى”، فَقِيلَ لَهُ: “صِفْ لَنَا التَّقْوَى”، فَقَالَ: “العَمَلُ بِطَاعَةِ اللهِ، عَلَى نُورٍ مِنَ اللهِ، رَجَاءَ ثَوَابِ اللهِ، وَتَرْكِ مَعَاصِي اللهِ عَلَى نُورٍ مِنَ اللهِ، مَخَافَةَ عَذَابِ اللهِ
Боятися Аллага (пречистий Він і піднесений) (так’ва Ллаг) – це означає підкорятися Йому (пречистий Він і піднесений) на основі світла від Аллага, тобто на основі знання, сподіваючись на нагороду Аллага (пречистий Він і піднесений), залишати гріхи, непослух Аллага (пречистий Він і піднесений) на основі світла від Нього, тобто на основі знання, боячись покарання Аллага (пречистий Він і піднесений).
Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) – найкраща людина, найкраще з Його творінь. Всевишній Аллаг (пречистий Він і піднесений) наділив його однією великою особливістю, це одне з чудес і знамень, що дарував Всевишній Аллаг нашому Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає). Це те, що називається короткі, але ємні слова (джавамі’у ль-кялім). Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив небагато, його слова були короткі, але вони містили в собі величезний сенс. Вони були дуже ємні та вказували на величезне благо. Тому люди, які тримаються за Коран і Сунну, тримаються за слова Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), обов’язково отримують вигоду й успіх у цьому світі та у вічному світі.
І давайте ми з вами сьогодні згадаємо один із заповітів Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Наводиться в імама Ахмада (нехай змилується над ним Всевишній Аллаг) в його “аль-Муснаді”, також наводить ібн Маджах хадис від Абу Айюба аль-Ансарі (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) про те, що один чоловік прийшов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і сказав йому:
عِظْنِي وَأَوْجِزْ
“Дай мені настанову (повчання), але коротку (стислу)”.
В іншій версії цього хадису сказано:
علِّمْني وأوجِزْ
“Навчи мене, але сказавши щось коротке (стисле)”.
І тоді Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав цій людині три заповіти:
إِذَا قُمْتَ فِي صَلَاتِكَ فَصَلِّ صَلَاةَ مُوَدِّعٍ، وَلَا تَكَلَّمْ بِكَلَامٍ تَعْتَذِرُ مِنْهُ غَدًا، وَأَجْمِعِ اليَأسَ مِمَّا فِي يَدَيِ النَّاسِ
“Коли встаєш для здійснення намазу, то молися як той, хто прощається (здійснюй намаз того, хто прощається). Не говори (не вимовляй) слів, за які доведеться завтра вибачатися. Повністю залиш свою надію щодо того, що є в людей (чим володіють люди)”.
Цей хадис передали ібн Маджах (4171) і Ахмад (23498), шейх аль-Альбані назвав його хорошим.
Три заповіти від Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) цій людині! Короткий хадис, короткі слова, але вони містять у собі насправді все благо, все добро (хайр) і щастя світу цього і світу вічного! Перший заповіт Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) пов’язаний з намазом. Намаз, який є зв’язком між людиною та її Творцем. Другий заповіт пов’язаний з язиком, мовленням людини, застереження від цього органу. І третій заповіт пов’язаний з Єдинобожжям (Таухідом), зі сподіванням (таваккулем) людини на Аллага (пречистий Він і піднесений).
Отже, перший заповіт – Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав цій людині:
إِذَا قُمْتَ فِي صَلَاتِكَ فَصَلِّ صَلَاةَ مُوَدِّعٍ
“Якщо ти встаєш для здійснення намазу (тобто ти приступив здійснювати намаз), то нехай це буде такий намаз, наче ти прощаєшся”.
Ніби ти прощаєшся з цим світом і це останній намаз у твоєму житті, і все, іншого більше немає! Шансу ще раз встати і зробити поясний уклін (руку’), здійснити земний уклін (суджуд) перед Аллагом (пречистий Він і піднесений) більше не буде, і шансу попросити Його в земному поклоні (суджуді) про щось теж уже не буде. Порівняйте двох людей. Одна людина їде з дому на день, на два, на місяць, вона знає, що ще повернеться. Що вона говорить своїй сім’ї, як вона прощається зі своєю сім’єю, рідними, друзями? І тепер людина, яка їде назавжди, залишає те своє місце, де вона перебувала. Людина, яка залишає своє місце назавжди, зовсім не така, як та, що їде на певний час. Той, хто залишає дім назавжди, намагається вимовити найкращі слова і найважливіші, попросити вибачення за все, що робив до цього, за образи, які були нанесені.
Так от і намаз твій нехай буде як намаз людини, яка прощається з цим світом. Це значить виконуй якнайкраще стовпи (рукни) намазу, обов’язкові приписи (фарди і ваджиби) намазу, роби речі бажані (мустахаббати) в намазі, і нехай буде твій намаз звершеним так, як його звершував Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає): повинен бути гарний поясний уклін (руку’), правильний земний уклін (суджуд), повинен бути довгий намаз. Нехай серце твоє буде в намазі, коли ти його робиш.
Тому що скільки людей, які стоять у ряді тих, хто молиться, або моляться вдома, але водночас їхні серця не в цьому ряді, їхні серця в іншому місці! Людина думає про ринок, людина думає про свій магазин, про свої справи або думає про свою сім’ю. Тіло її в намазі, а серце – ні. Подібно до тієї історії, коли одна людина з шейхів робила намаз і помилилася: зробила три ракаати замість чотирьох. Було присутніх двісті людей, і ніхто не помітив, крім одного. Він вказав шейху на те, що він зробив три ракаати, а не чотири. І шейх сказав: “Що побажав Аллаг (ма ша’а Ллаг)! Подивися, як люди безтурботні, майже ніхто не помітив, що вони зробили три ракаати, а не чотири, а ти помітив”. І чоловік сказав: “Тому, що в мене чотири крамниці, і в кожному ракааті я думав про одну з крамниць, і був розрахунок: перша, друга, третя, а коли дійшов до четвертої – раптом немає ракаата”. Хай урятує Аллаг (пречистий Він і піднесений) العياذ بالله (аль-‘іязу бі-Лляг)! Це страшно насправді.
Тому що намаз – це основа всіх діянь людини. Це стовп (‘амуд), на якому будується ця релігія, це зв’язок між людиною та її Господом (пречистий Він і піднесений). Тому потрібно бути дуже уважним до нашого намазу.
Як ти можеш зрозуміти, справжній намаз чи несправжній? Подивися, чи є плоди у твоєї молитви. Коли ти увійшов у намаз і коли вийшов із нього, чи змінилося твоє серце?! Чи змінилася твоя богобоязливість?! Про справжній намаз Аллаг (пречистий Він і піднесений) говорить у Корані:
وَأَقِمِ الصَّلَاةَ إِنَّ الصَّلَاةَ تَنْهَى عَنِ الْفَحْشَاءِ وَالْمُنكَرِ
“І вистоюй намаз (якнайкраще), тому що намаз утримує від гидот і засуджуваного”
Коран, сура Аль-Анкабут (Павук), 29:45.
Якщо твій намаз утримує тебе від мерзенних діянь, від засуджуваних вчинків, значить, це справжній намаз. Такий намаз наповнює людину вірою (іманом). Людина, яка молиться по-справжньому, відчуває солодкість іману у своєму серці. Справжній намаз спонукає до добра, це насолода очей для людини. Тому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
جُعِلَت قُرَّةُ عَيني في الصَّلاةِ
“Насолодою очей для мене зроблений намаз”.
Цей хадис передали ан-Насаї (3939), Ахмад (14069) і аль-Байхакі (13836), шейх аль-Альбані назвав його хорошим, достовірним.
Намаз дає заспокоєння та спокій, внутрішню радість. Тому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив Білялю (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг):
يا بلالُ أقمِ الصلاةَ، وأرِحْنا بها
“Читай ік’аму на намаз, о Біляль, і дай нам спокій цим (задоволення намазом)”.
Цей хадис передав Абу Дауд (4985), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Це справжній намаз. Це перший заповіт від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) про те, що ми маємо дбати про нашу молитву (с’алят).
Що стосується другого заповіту Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), то це теж дуже важливо. Заповіт, який стосується язика.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
وَلَا تَكَلَّمْ بِكَلَامٍ تَعْتَذِرُ مِنْهُ غَدًا
“Не вимовляй слова, за які ти будеш вибачатися завтра”.
Тому, коли говориш щось, подумай: це те слово, за яке ти потім похвалиш себе, чи те слово, за яке ти будеш картати себе. Язик – це дуже важливий орган, людина залежить від свого язика і свого серця. Тому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав Муазу (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), коли той попросив Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і сказав:
“О Посланець Аллага, вкажи мені на таке діяння, яке мене віддалить від Пекла і яке введе мене в Рай”.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) вказав йому на діяння, а потім наприкінці сказав:
أَلَا أُخْبِرُكَ بِمِلَاكِ ذَلِكَ كُلِّهِ؟
“Чи вказати мені тобі на основу усього цього (на головну річ, від якої все залежить)?”
Муаз сказав:
“Так, о Пророк Аллага”.
І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) взяв свій язик і сказав:
كُفَّ عَلَيْكَ هَذَا
“Ось це ось притримуй (о Муаз)”.
Муаз сказав:
يَا نَبِيَّ الله! وَإِنَّا لَمُؤَاخَذُونَ بِمَا نَتَكَلَّمُ بِهِ؟
“О Пророк Аллага! З нас будуть стягувати (ми будемо відповідати) за те, що ми вимовляємо своїми язиками?”
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
ثَكِلَتْكَ أُمُّكَ يَا مُعَاذُ! وَهَلْ يَكُبُّ النَّاسَ فِي النَّارِ عَلَى وُجُوهِهِمْ ـ أَوْ عَلَى مَنَاخِرِهِمْ ـ إِلَّا حَصَائِدُ أَلْسِنَتِهِمْ
“Нехай позбудеться тебе твоя мати, о Муаз! (Як ти, Муаз, людина з таким знанням ставиш це запитання?!) А що ще, якщо не плоди язиків людей, кидають (скидають) їх у (Пекельний) вогонь на їхні обличчя?!”
Передавач каже: “або на їхні ніздрі”, сумнівається, як точно сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає): на обличчя чи на ніздрі.
Цей хадис передали Ахмад (22016) і ат-Тірмізі (2616), шейх аль-Альбані назвав його добрим.
Передається хадис від Сабіта, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
إِذَا أَصْبَحَ ابْنُ آدَمَ، فَإِنَّ الأَعْضَاءَ كُلَّهَا تُكَفِّرُ اللِّسَانَ فَتَقُولُ: اتَّقِ اللهَ فِينَا، فَإِنَّمَا نَحْنُ بِكَ؛ فَإِنِ اسْتَقَمْتَ اسْتَقَمْنَا، وإِنِ اعْوَجَجْتَ اعْوَجَجْنَا
«Людина прокидається вранці, і щоранку всі органи людини заклинають язик і кажуть їй: “Бійся Аллага щодо нас, бо ми залежимо від тебе, бо якщо ти будеш прямим, то й ми будемо прямими, якщо ти викривишся, то й ми викривимося”».
Цей хадис передали Ахмад (11908) і ат-Тірмізі (2407), шейх аль-Альбані назвав його хорошим.
Тому тримай завжди під контролем свій язик і завжди закликай себе до розрахунку щодо того, що ти говориш.
Слова діляться на три групи:
1) слова, про які відомо, що це хороші слова, наслідки їх будуть благими;
2) слова, які відомі як погані слова, наслідки їх будуть поганими.
3) слова, про які ти не знаєш, добре це чи погано. Ти не знаєш, до чого це призведе.
Так ось, із цих трьох груп слів вимовляй тільки перші, про які ти точно знаєш, що це добре, вони ведуть до блага. Якщо ж це погане, то в жодному разі не говори. Якщо не знаєш і сумніваєшся, то теж не кажи цього. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
مَنْ كَانَ يُؤْمِنُ بِالله واليَوْمِ الآخِرِ؛ فَلْيَقُلْ خَيْرًا أَوْ لِيَصْمُتْ
“Хто вірить в Аллага і в Судний день, то нехай говорить благе або мовчить”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (6018) і Муслім (47).
Усе, іншого варіанту немає! Або говори благе, або, якщо ж не знаєш, це благе чи не благе, мовчи! Скільки лиха на себе накликає людина через свій язик, як їй доводиться потім відповідати за це, таку відповідальність нести доводиться за це! Вона покладає на себе тягар своїх слів. Поки ти не вимовив слово, ти його хазяїн, воно при тобі і ти за нього не відповідаєш, але щойно слово вилетіло з твоїх вуст, усе, тепер ти не хазяїн твоїх слів, тепер тягар відповідальності за ці слова буде на тобі. І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже: “Не кажи таких слів, за які потім тебе стягнуть (за які доведеться вибачатися)”. У цьому світі вибачатися перед людьми або вибачатися в Судний день, виправдовуватися перед Аллагом (пречистий Він і піднесений).
Третій заповіт тут, у цьому хадисі, – Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить про діяння серця людини, про сподівання (таваккуль) на Аллага (пречистий Він і піднесений). Говорить Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
وَأَجْمِعِ اليَأسَ مِمَّا فِي يَدَيِ النَّاس
“Нехай твоє серце повністю відмежовується від того, що є у людей”.
Це означає не прив’язуйся до людей, до того, що в них є. Не сподівайся на них, на їхні гроші, на їхнє багатство, на їхню допомогу. Не прив’язуйся до творінь, не пускай творіння у своє серце. Не пов’язуй своє серце з творіннями, а пов’язуй його з Аллагом (пречистий Він і піднесений). Тільки на Нього сподівайся.
Перевір себе! Коли ти робиш благання (ду’а) і просиш, то кого ти просиш, до кого ти звертаєшся з ду’а? До Аллага (пречистий Він і піднесений), тільки до Нього. Ти ж не звертаєшся з ду’а до творінь. Також твоє серце не повинно спрямовуватися до творінь і чекати чогось від них. Чекай від Аллага (пречистий Він і піднесений). Якщо людина прив’язується серцем не до Аллага (пречистий Він і піднесений), вона стає дуже слабкою, тому що той, до кого вона прив’язалася, це творіння слабке, до того ж порочне, до того ж може дати, може й не дати, може допомогти, а може й не допомогти. І навіть якщо вирішить допомогти, хто насправді дасть цю допомогу?! Аллаг (пречистий Він і піднесений) захоче – дасть, а не захоче – утримає ту людину. Той, хто прив’язався до творіння, буде слабкий. Хочеш ти бути дорученим творінню? Не хочеш. А якщо ти прив’яжешся до Аллага (пречистий Він і піднесений), тоді ти будеш сильний і тоді ти будеш поважний і шанований, люди тебе поважатимуть. А якщо ти прив’яжешся до людей і будеш просити їх, будеш сподіватися на них, тоді будеш слабким і нешанованим, зневажуваним і ганебним.
Подивіться, у всіх своїх заповітах Коран і Сунна нам вказують на Єдинобожжя (Таухід).
І ми просимо Аллага (пречистий Він і піднесений), щоб Він зробив нас із тих, хто слідує цим великим заповітам.
أقول قولي هذا وأستغفر الله لي ولكم
Аль-Каусар – велика блага звістка для мусульман. Частина друга
