О раби Аллага! Сподвижники (асхабу) Пророка Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) – ті мужі, яких обрав Всевишній Аллаг.
قُلِ الْحَمْدُ لِلَّهِ وَسَلَامٌ عَلَى عِبَادِهِ الَّذِينَ اصْطَفَى
Скажи: “Уся хвала належить Аллагові, і вітання миром (салям) рабам Його, яких Він обрав”.
Коран, сура Ан-Намль (Мурахи), 27:59.
І каже низка тлумачів Корану (муфассирів), передається це від ібн ‘Аббаса (нехай буде задоволений ним і його батьком Всевишній Аллаг), що “الَّذِينَ اصْطَفَى – ті, кого обрав Аллаг” – це сподвижники (сахаба) Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) (асхабу Мухаммадін, салля Ллагу ‘алейхі уа ссалям). І каже Ібн Мас’уд:
“Подивився Аллаг на серця рабів, і знайшов серце Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), що воно найкраще з сердець, і обрав його для Себе і відправив його зі Своїм Посланням. А після цього подивився Аллаг на серця рабів і знайшов, що після серця Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) серця його сподвижників – найкращі з сердець усіх Його рабів, і зробив їх помічниками (радниками) Свого Пророка, і вони б’ються за Його релігію”.
Цей асар передали Ахмад (3600) та інші, шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
О громада (умма) Ісламу! Сподвижників Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) любить тільки той, хто є віруючим. А не любить їх той, хто є лицеміром (мунафіком), і той, хто є невіруючим. На жаль, є такі люди, які зараховують себе до умми Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) та кажуть про себе, що вони мусульмани, але паплюжать і погано відгукуються про сподвижників Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) чи про деяких із них, про цих людей, що були соратниками Посланця Аллаха (нехай благословить його Аллаг і вітає).
І ось до числа тих сподвижників, про яких дуже багато говорять різних поганих слів і наклепів, – це видатний сподвижник, це халіф, це полководець, це цар, це той, під керівництвом якого здійснилося багато ісламських відкриттів, це досвідчений керівник, це визначна особистість свого часу Му’авія ібн Абі Суф’ян (нехай буде задоволений ним і його батьком Всевишній Аллаг). Його називають дядько віруючих, дядько правовірних (халю ль-му’мінін). Він той, що записував одкровення для Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і писав для Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) листи до лідерів різних арабських племен, він той, що передав багато хадисів, і ці пророчі хадиси наводять в обох сахіхах, у сунанах, у аль-масанідах та в інших книжках. Він той, який брав участь у битві при Хунайні, у битві при аль-Ямамі, нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг. Му’авія був дуже розумною, дуже проникливою і дуже обізнаною людиною, вирізнявся розсудливістю і стриманістю і був сильним керівником і сильним царем, і вирізняли його чудові організаторські здібності – він був чудовим управителем, і він був за своєю вдачею щедрою і дуже великодушною людиною. Там, де треба було проявляти стриманість, він проявляв стриманість, там, де треба було проявляти суворість, він проявляв суворість. Але стриманість і великодушність переважали в ньому, нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг.
Дуже часто можна побачити в книжках з переконань (‘акиді) прихильників Сунни та єдиної громади (ахлю с-Сунна ва ль-джама’а) про Му’авію (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), що ахлю с-Сунна ва ль-джама’а ставляться до нього добре, поважають і люблять його. Чому? Та тому що про нього дуже багато говорять заблудлі. Тому ‘Абдуллах ібн аль-Мубарак (нехай змилується над ним Всевишній Аллаг) сказав:
معاويةُ عندنا محنةٌ ، فمن رأيناهُ ينظرُ إليهِ شزراً ، اتهمانهُ على القومِ
“Му’авія у нас – це перевірка (критерій), і якщо ми бачимо когось, хто скоса дивиться на Му’авію (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), то ми робимо підстави для звинувачення його в поганому ставленні до сподвижників взагалі”.
О раби Аллага (‘ібада Ллаг)! Знайте, що, якщо хтось насмілюється погано говорити про сподвижників і сварити їх, обов’язково Аллаг випробовує його тим, що помирає його серце ще в цьому світі, до смерті, бо сподвижники – це ті, що донесли до нас послання Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), вони виконали цю місію, цю довіру, передавши нам нашу релігію.
І знайте, о раби Аллага, що якщо хтось хоче погано сказати про Іслам як про релігію, то погано кажуть не одразу про Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), а спочатку погано кажуть про сподвижників. А першим, про кого вони погано говорять, ось цими дверима, які вони спершу ламають, є Му’авія (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). Першим, кого торкається всякий, хто хоче погано сказати про сподвижників узагалі, є Му’авія (нехай буде вдоволений ним Всевишній Аллага), і вони наводять різні хибні, вигадані хадиси, різні наклепи, різні історії, яких ніколи не було, щоб якось очорнити його, нехай буде вдоволений ним Всевишній Аллага. Коли люди обговорювали, хто кращий: Му’авія (нехай буде вдоволений ним Всевишній Аллаг) або ‘Умар ібн ‘Абділь-‘Азіз – відомий халіф, який прославився своєю справедливістю, своєю добротою, його правління було добром, спитали ‘Абдуллаха ібн аль-Мубарака, хто кращий: Му’авія чи ‘Умар ібн ‘Абділь-‘Азіз – і сказав ‘Абдуллах ібн аль-Мубарак прекрасні слова:
واللَّه إن الغبار الذي دخل فى أنف معاوية مع رسول اللَّه صلى اللَّه عليه وسلم- أفضل من عمر بألف مرة
“Присягаюся Аллагом, пил, що зайшов (потрапив) до носа Му’авії, коли він був з Посланцем Аллага (нехай благословить його Аллага та вітає), кращий за тисячу ‘Умарів (ібн ‘Абдуль-‘Азізів)”.
Тому що Му’авія (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) той, що здійснював намаз за Посланцем Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) і коли говорив Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає): “Самі’а Ллагу ліман хамідаг (Почув Аллаг того, хто Його вихвалив), Му’авія говорив ззаду: “Раббана, ва ляка ль-хамд (Господь наш, Тобі належить уся хвала)”. Що може бути після цього?!
Коли Абу Усаму запитали, хто кращий: Му’авія чи ‘Умар ібн ‘Абдуль-‘Азіз, він сказав:
أصحاب رسول الله صلى الله عليه وسلم لا يقاس بهم أحد
“Зі сподвижниками Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) нікого не можна порівнювати”.
Тому умма повинна знати Му’авію і повинна познайомитися з цим сподвижником, щоб розуміти гідності, ціну, високе становище ось цього сподвижника Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Він той, що прийняв Іслам до взяття (фатха) Мекки, і він розповідає про себе і каже:
كتمتُ إسلامي عن أبي، ولقد دخلَ رسولُ الله صلى الله عليه وسلم مَكَّةَ فِي عُمْرَةِ الْقَضَاءِ الْقَضَاءِ الْقَضَاءِ الْقَضَاءِ الْقَّءِ وَإِنِّي لَمُصَدِّقٌ بِهِ، ثُمَّ لَمَّا دَخَلَ عَامَ الْفَتْحِ أَظْهَرْتُ إِسْلَامِي فَجِئْتُهُ فَرَحَّبَ بِي، وَكَتَبْتُ بَيْنَ يَدَيْهِ.
“Я приховував свій Іслам (прийняття мною Ісламу) від мого батька, і, коли Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) прийшов, щоб здійснити ‘умрату ль-када, я вже вірив у Посланця Аллаха (нехай благословить його Аллаг і вітає) і вже був мусульманином. Потім, коли (вже) взяли (Мекку сподвижники на чолі з Пророком, нехай благословить його Аллаг і вітає), тоді я відкрито показав свій Іслам. Я прийшов до Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), і він мені надав привітний прийом. І я писав (для нього) перед ним (те, що потрібно було писати)”
О умма Ісламу, чи знаєте ви Му’авію?! Му’авія ібн Абі Суф’ян Сахр ібн Харб аль-Кураші аль-Умаві аль-Маккі Абу ‘Абдур-Рахман – повелитель правовірних (аміру ль-му’мінін). Його батько – Абу Суф’ян ібн Харб (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), його мати – Хінд бінт ‘Утба (нехай буде задоволений нею Всевишній Аллаг), його сестра – це Умм Хабіба, дружина Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). І тому й кажуть про Му’авію, що він дядько віруючих (халю ль-му’мінін), бо він брат дружини Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), а дружини Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) для нас матері, як сказав Аллаг у Корані. Зовні він був високий на зріст, був білим і мав гарну зовнішність. Спочатку двадцять років він був намісником (аміром) над однією з провінцій – над Шамом, а потім двадцять років він був халіфом мусульман. Чеснот у нього багато, і щоб розповісти про його чесноти, цьому треба присвятити не одну, а багато лекцій. Але ми з вами в нашій проповіді (хутбі) торкнемося деяких із них.
По-перше, як ми вже сказали, він був писар (кятіб) Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Він записував одкровення (аль-вахйі), що сходили Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає), записував Коран і записував інші речі, писав листи. І доказів цьому багато, і каже ‘Абдуллах ібн ‘Амр (нехай буде задоволений ним і його батьком Всевишній Аллаг):
كان معاوية يكتب لرسول الله صلى الله عليه وسلم
“Му’авія писав для Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає)”.
Ібн ‘Аббас каже: «Я був хлопчиком (маленьким, юнаком) і грав разом із хлопчиками (підлітками). І покликав (підкликав) мене Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) і сказав:
اذْهَبْ وَادْعُ لي مُعَاوِيَةَ
“Іди й поклич до мене Му’авію”».
Ібн ‘Аббас каже: «(Тому, що) він був його писарем. І я поспішив до Му’авії та сказав йому: “Відповідай (на поклик) Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає)”».
Цей хадис передав Ахмад (5/42), шейх Ахмад Шакір назвав його достовірним.
О раби Аллага! З чеснот Му’авії – що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) помолився за нього особливо, особисто за нього, і це було не один раз. Передає аль-Ірбад ібн Сарія (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), він каже:
سمِعتُ النَّبيَّ صلَّى اللهُ عليْهِ وسلَّمَ يقولُ
«Я чув, як Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив:
اللَّهمَّ علِّمْ مُعاويةَ الكِتابَ ، والحِسابَ ، وقِهِ العَذابَ
“О Аллаг, навчи Му’авію письму та лічбі й захисти його від покарання”».
Цей хадис передали Абу Дауд (2344), ан-Насаї (2163) і Ахмад (17152).
‘Абдурахман ібн Абі ‘Аміра, сподвижник Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), каже, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав з приводу Му’авії:
اللَّهُمَّ اجْعَلْهُ هَادِيًا مَهْدِيًّا وَاهْدِ بِهِ
“О Аллаг, зроби його таким, що йде (скеровуваним) прямим шляхом, і за допомогою нього наставляй і веди (зроби його тим, що сам іде прямим шляхом і за допомогою якого наставляються люди)”.
Цей хадис передали ат-Тірмізі (3842), Ахмад (17926) і аль-Бухарі в “ат-Тариху ль-кябір” (7/327), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Абу Ідріс аль-Хауляні сказав, що, коли ‘Умар ібн аль-Хаттаб (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) зняв з посади намісника (аміра) ‘Умейра ібн Саа’ада, а він був правителем (аміром) у місті Хімс у Шамі. ‘Умар зняв його і поставив Му’авію туди намісником, правителем над цим містом, і люди сказали: “(Як це так), ‘Умар прибрав ‘Умейра і поставив Му’авію замість нього?!”, але ‘Умейр сказав:
«Говоріть про Му’івію тільки хороше, тому що я чув, що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив:
اللَّهُمَّ اهْدِ بِهِ
“О Аллаг, наставляй (і веди) (людей) за допомогою нього”».
Цей хадис передав ат-Тірмізі (3843), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
А третя з чеснот Му’авії, о раби Аллага, – що він дуже багато плакав зі страху перед Аллагом (пречистий Він і піднесений). У нього було м’яке серце, і очі наповнювалися сльозами. Якийсь чоловік прийшов до Му’івії і розповів йому хадис Абу Хурайри. Абу Хурайра сказав: «Розповів мені Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), що, коли буде Судний день, Аллаг зійде для того, щоб вершити суд над рабами, і всі общини (народи) (умми) стоятимуть уклінно. І перші, кого покличе Аллаг, – це людина, яка знала напам’ять Коран, і людина, яку вбили на Шляху Аллага, і людина, в якої було багато грошей. І скаже Аллаг тому, хто знав Коран:
“Хіба Я не навчив тебе того, що послав Своєму Посланцеві?” Той скаже: “Так, о мій Господь”. Він скаже: “А що ти робив з тим, чого ти був навчений?” Він скаже: “Я вистоював нічні та денні намази, читаючи Коран”. Але скаже Аллаг: “Ти збрехав!” – і скажуть ангели: “Ти збрехав!” Аллаг скаже: “Ти просто хотів, щоб про тебе сказали “читець (той, хто знає Коран)”, і про тебе сказали”.
Потім приведуть людину, у якої були гроші (майно), і Аллаг (пречистий Він і піднесений) запитає: “Хіба Я не дав тобі великий достаток так, що ти ні в кому не потребував (що в тебе не було потреби ні в кому)?” І він скаже: “Так”. Він скаже: “А що ти робив із тим, що тобі було дано?” Він скаже: “Я підтримував родинні зв’язки, я давав милостиню (садаку)”. Але скаже Аллаг: “Ти збрехав!”, – і ангели скажуть: “Ти збрехав!” Аллаг скаже: “Ти просто хотів, щоб про тебе сказали “щедрий”, і про тебе сказали (ти своє вже отримав)”.
Потім приведуть (третього) – того, якого було вбито на Шляху Аллага (пречистий Він і піднесений), і Аллаг запитає його: “За що ти був убитий?” Він скаже: “О мій Господь, мені було наказано ось так от битися на Твоєму шляху, і я бився і був убитий”. Але скаже Аллаг: “Ти збрехав!”, – і ангели скажуть: “Ти збрехав!” Аллаг скаже: “Ти просто хотів, щоб про тебе сказали “такий-то хоробрий (фулянун джарі)”, і про тебе це сказали”».
І каже Абу Хурайра: «Потім ударив мене Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) по коліну і сказав:
يا أبا هُريرةَ ، أولئِكَ الثَّلاثةُ أوَّلُ خَلقِ اللَّهِ تُسعَّرُ بِهمُ النَّارُ يومَ القيامَةِ
“О Абу Хурайра, це перші з творінь Аллага (з людей), ким буде розпалений Пекельний вогонь у Судний день”».
Цей хадис передав ат-Тірмізі (2382), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Му’авія, коли почув цей хадис, сказав: “Якщо з цими людьми вчинять так, то що ж тоді з іншими (з тими, що залишилися потім)?!” – і потім почав так сильно плакати, що люди подумали, що він помре, що він не виживе. Вони сказали: “Ця людина не прийшла до нас із добром”, прийшла і розповіла таке Му’авії. А потім прийшов до тями Му’авія (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), витер своє обличчя і сказав:
صدق الله و رسوله، { مَن كَانَ يُرِيدُ الْحَيَاةَ الدُّنْيَا وَزِينَتَهَا نُوَفِّ إِلَيْهِمْ أَعْمَالَهُمْ فِيهَا وَهُمْ فِيهَا لَا يُبْخَسُونَ. أُولَٰئِكَ الَّذِينَ لَيْسَ لَهُمْ فِي الْآخِرَةِ إِلَّا النَّارُ ۖ وَحَبِطَ مَا صَنَعُوا فِيهَا وَبَاطِلٌ مَّا كَانُوا يَعْمَلُونَ }
«Правду сказав Аллаг і Його Посланець: “Тим, які хочуть земного життя і хочуть його прикрас, Ми дамо сповна їхню нагороду за їхні діяння в цьому житті, і вони тут не будуть обділені. Це ті люди, яким у вічному житті не буде нічого, окрім пекельного Вогню, і зійде нанівець усе, що вони там робили, і марне все, що вони робили”».
Коран, сура “Гуд”, 11:15-16.
Ще одна з чеснот Му’авії (нехай буде задоволений ним Аллаг), о раби Аллага, – що він прагнув увесь час перестерігати людей, увесь час нагадувати їм про те, що він чув від Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Одного разу він стояв на мінбарі. А який повинен був імам? Імам і правитель повинен навчати людей. І ось він стояв на мінбарі й сказав:
اللهم لا مانع لما أعطيت، ولا معطي لما منعت، ولا ينفع ذا الجد منك الجد. من يُرِدِ الله به خيرا يُفَقِّهْهُ في الدين. سمعت هؤلاء الكلمات من رسول الله – صلى الله عليه وسلم – على هذا المنبر
“О Аллаг, ніхто не може перешкодити тому, що Ти даєш, і ніхто не може дати те, чому Ти перешкодиш, і не допоможе володареві багатства і влади його багатство і влада. Кому Аллаг хоче добра, тому дає розуміння і знання релігії. Я чув ці слова від Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) на цьому мінбарі (з цього мінбара)”.
Му’авія (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллага) дуже часто повторював ось ці слова Пророка (нехай благословить його Аллага і вітає):
من يُرِدِ الله به خيرا يُفَقِّهْهُ في الدين
“Кому Аллаг хоче блага, тому Аллаг дає розуміння в релігії”.
І одного разу сказав ось ці слова, потім сказав:
وإنَّ هذا المالَ حلوٌ خضرٌ ، فمَن يأخذُهُ بحقِّهِ يبارَكُ لَهُ فيهِ ، وإيَّاكُم والتَّّمادحَ فإنَّهُ الذَّبحُ وروَى ابنُ ماجَه منهُ : إيَّاكُم والتَّمادحَ فإنَّهُ الذَّبحُ
“Воістину, ось це майно солодке і зелене (як якийсь приємний на смак овоч або фрукт). Тому, хто візьме це майно по праву, буде дана благодать у цьому майні. Остерігайтеся того, щоб хвалити один одного, тому що це заклання (забх) (наче зарізали людину)”.
Цей хадис передали аль-Бухарі (3116), Муслім (1037), Ібн Маджа (221,3743) та Ахмад (16846).
/“Хвалити один одного” – цей хвалить тебе, ти хвалиш його без якихось підстав, без права, без шаріатської користі./
Це він розповів від Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає).
І каже Абу ‘Абді-Раббіхі: «Я чув, що Му’авія говорив на цьому мінбарі:
“Я чув, що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
إن ما بَقِيَ مِنَ الدنيا بَلاءٌ و فِتْنَةٌ ، و إِنَّما مَثَلُ عَمَلِ أَحَدِكُمْ كَمَثَلِ الوِعَاءِ ، إذا طَابَ أَعْلاهُ طَابَ أَسْفَلُهُ ، و إذا خَبُثَ أَعْلاهُ خَبُثَ أَسْفَلُهُ
“Воістину, від цього світу залишилися тільки біди та випробування. Воістину, діяння кожного з вас подібні до посудин: якщо вгорі (зверху) хороше, значить, унизу теж хороше, а якщо зверху (те, що в посудині) зіпсовано, то знизу (тим паче) теж зіпсовано”».
Цей хадис передали ібн Маджах (4035) та інші, шейх аль-Альбані назвав його достовірним.
Про що цей хадис Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)? Що все оцінюється по закінченню. Кінець життя людини якщо добрий, тоді все, що там далі, – це добре, а якщо поганий і зіпсований – тоді все зіпсовано.
З чеснот Му’авії, о раби Аллага, – що він любив навчати людей Сунні Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). І розповідає передавач, що він був у Му’авії (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), і муаззін сказав: “Аллагу Акбар, Аллагу Акбар (Превеликий Аллаг, Превеликий Аллаг)”, – і Му’авія повторив: “Аллагу Акбар, Аллагу Акбар”. Потім сказав муаззін: “Ашгаду алля іляга ілля Ллаг (Свідчу, що немає бога, гідного поклоніння, окрім Аллага)”, – і Му’авія сказав: “Ашгаду алля іляга ілля Ллаг”. Муаззін сказав: “Ашгаду анна Мухаммадан расулю Ллаг (Свідчу, що Мухаммад – Посланець Аллага)”, – і Му’авія повторив за ним ці слова. Муаззін сказав: “Хаййа ‘аля саля (Ідіть до молитви (намазу))”, – Му’авія сказав: “Ля хавля ва ля куввата ілля бі-Лляг (Немає сили і могутності, інакше як з Аллагом)”. “Хаййа ‘аля ль-фалях (Ідіть до щастя (успіху)” – сказав муаззін, Му’авія знову сказав: “Ля хавля ва ля куввата ілля бі-Лляг (Немає сили і могутності, інакше як з Аллагом)”. Муаззін сказав: “Аллагу Акбар, Аллагу Акбар”, – Му’авія повторив. Муаззін сказав: “Ля іляга ілля Ллаг”, – Му’авія повторив, а потім сказав:
هكذا كان رسولُ اللهِ صلَّى اللهُ عليه وسلَّم يقولُ اذا أذَّنَ المُؤَذِّنُ
“Ось так от говорив Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), коли муаззін читав азан”.
Цей хадис передав аль-Бухарі (914)
Му’авія вчив людей, як брати обмивання (вуд’у). Розповідає чоловік: “Навчав нас (показував нам), як це робив (здійснював вуд’у) Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). Коли дійшов до обтирання голови, то двома руками почав обтирати спереду, доки не довів руки до потилиці, потім повернув їх назад (до того місця, з якого почав) (показавши, як це робив Пророк, нехай благословить його Аллаг і вітає)”.
І розповідає Юсуф, вільновідпущеник (мавля) ‘Усмана, про Му’авію:
«Одного разу Му’авія здійснював намаз як імам, і він забув прочитати перший ташаххуд у намазі (після другого рака’ату) (і одразу встав на третій рака’ат), і люди почали робити тасбіх (казати: “Субхана Ллаг, Субхана Ллаг (Пречистий Аллаг, Пречистий Аллаг)”), але Му’авія продовжував стояти, а потім наприкінці намазу він здійснив два (виправних) земних поклони (суджуда), а потім сів на мінбар і сказав людям:
“Я чув, що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив:
مَنْ نَسِيَ شَيْئًا مِنْ صَلاَتِهِ فَلْيَسْجُدْ مِثْلَ هَاتَيْنِ السَّجْدَتَيْنِ
“Хто щось забуде з намазу, нехай зробить (наприкінці намазу) ось таких ось два земні поклони (суджуда)”».
أقول هذا القول وأستغفر الله لي ولكم
