О раби Аллага! Цей місяць, дні якого були заповнені постом, благанням (ду’а), зікром, читанням Корану, а ночі – висвітлені намазом, вистоюванням тарауиха. Ми просимо Аллага, щоб Він дозволив нам закінчити цей місяць найкращим чином, отримавши від Нього милість і прощення. І щоб Він дозволив нам дожити ще до багатьох рамаданів, щоб ми змогли провести їх у поклонінні Йому, щоб ми при цьому були в благополуччі, Імані та в Ісламі.
І знайте, о раби Аллага, наприкінці цього благословенного місяця Аллаг встановив для нас низку діянь, що посилюють віру (іман), наближають нас до Аллага й доводять до повноти наше з вами поклоніння в цей місяць. Цих діянь – три:
- Перше – закят аль-фітр
- Друге – такбір
- А третє – святковий намаз
Закят аль-фітр
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) встановив закят аль-фітр у вигляді виплати одного са’. Са’ – це міра не ваги, а об’єму, що приблизно дорівнює чотирьом повним пригорщам дорослого чоловіка. Пророк встановив виплату одного са’ їжі, як це передано в хадисі від Абдуллаха ібн Умара:
فَرَضَ رَسُولُ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم زَكَاةَ الْفِطْرِ صَاعًا مِنْ تَمْرٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ شَعِيرٍ عَلَى الْعَبْدِ وَالْحُرِّ، وَالذَّكَرِ وَالأُنْثَى، وَالصَّغِيرِ وَالْكَبِيرِ مِنَ الْمُسْلِمِينَ، وَأَمَرَ بِهَا أَنْ تُؤَدَّى قَبْلَ خُرُوجِ النَّاسِ إِلَى الصَّلاَة
“Установив посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), щоб видавався закят аль-фітр один са’ фініків або один са’ ячменю з раба та з вільного, з чоловіка та жінки, з маленького та з дорослого з числа мусульман. І наказав пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), щоб видавався закят аль-фітр до того, як люди вийдуть на намаз”.
Аль-Бухарі (1503), Муслім (986).
І передано від Абу Саіда аль Худрі, що він сказав:
كُنَّا نُخْرِجُ فِي عَهْدِ رَسُولِ اللَّهِ صلى الله عليه وسلم يَوْمَ الْفِطْرِ صَاعًا مِنْ طَعَامٍ. وَقَالَ أَبُو سَعِيدٍ وَكَانَ طَعَامَنَا الشَّعِيرُ وَالزَّبِيبُ وَالأَقِطُ وَالتَّمْر
“Ми за часів пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) видавали закят аль-фітр у день фітра за один са’ їжі, а нашою їжею на той час був ячмінь, родзинки, сушений сир, фініки”.
Аль-Бухарі (1510) і Муслім (985).
АбдуЛлах ібн Аббас сказав:
فَرَضَ رَسُولُ اللَّهِ -صلى الله عليه وسلم- زَكَاةَ الْفِطْرِ طُهْرَةً لِلصَّائِمِ مِنَ اللَّغْوِ وَالرَّفَثِ وَطُعْمَةً لِلْمَسَاكِينِ مَنْ أَدَّاهَا قَبْلَ الصَّلاَةِ فَهِىَ زَكَاةٌ مَقْبُولَةٌ وَمَنْ أَدَّاهَا بَعْدَ الصَّلاَةِ فَهِىَ صَدَقَةٌ مِنَ الصَّدَقَات
Встановив пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) закят аль-фітр як очищення для того, хто постує, від марнослів’я і від гріхів, і для годування бідняків. Той, хто віддасть закят аль-фітр до намазу, то це прийнято, а той, хто видасть закят аль-фітр після намазу, то це – звичайна садака (милостиня)”.
Абу Дауд (1609), Ібн Маджах (1827).
Мусульманин зобов’язаний видавати закят аль-фітр за себе і за тих, хто перебуває під його опікою: дружина, діти, батьки (якщо вони на його утриманні).
Що стосується плоду в утробі в дружини: видавати за нього чи ні? Не є обов’язково видавати за ненароджену дитину, але буде добре, якщо людина зробить це.
Слід видавати закят аль-фітр у тому місці, де тебе застав кінець Рамадану. Тобто в країні, де тебе застав кінець Рамадану. Якщо, наприклад, ти перебуваєш в одній країні, а твоя сім’я, ті, за кого ти маєш видати, перебувають в іншій країні, тоді ти видаси там, де ти перебуваєш і за себе, і за них. Або можеш доручити їм, щоб вони там видали за твоїм дорученням і за тебе, і за них.
Час видачі закяту аль-фітр: від моменту, як сідає сонце в останній день Рамадану і до святкового намазу. Не можна видавати закят аль-фітр на початку Рамадану або в середині, і не можна видавати його після святкового намазу. Якщо людина спеціально, навмисне відкладе видачу закят аль-фітр до того, як уже настане святковий намаз і люди вийдуть на намаз, то значить на ній гріх. Йому потрібно буде все одно віддати цей закят, але на ньому буде гріх за це запізнення.
О раби Аллага! Закят аль-фітр також можна видавати за день-два до закінчення Рамадану.
Кому дається закят аль-фітр? Тим же людям з числа бідняків, яким дається звичайний закят. Тобто тим людям, у яких немає коштів утримувати себе і свою сім’ю – їм можна видавати закят аль-фітр.
Скільки видається закят аль-фітр? Один са’ – це не міра ваги, це міра об’єму, тому сказати скільки це кілограмів важко. Бо, наприклад, один са’ фініків не має такої ваги, як один са’ пшениці. Але в середньому, якщо це буде три кілограми, то не помилитеся.
Чим видається закят аль-фітр? У хадисах сказано, що це пшениця, або ячмінь, або сухий сир, або це родзинки, або це фініки. Будь-який той продукт, який є основним продуктом харчування у вашій місцевості. Їм можна видавати за умови, що це сипучий продукт, тобто який можна міряти об’ємом, а не вагою. І за умови, що це основний продукт харчування. Дехто каже: “Я видам цукром”. Ми кажемо: “Ні. Не видавай цукром, тому що це не основний продукт харчування – не може бути в людини на вечерю чи обід цукор”. Тому основні продукти харчування, що є у вашій місцевості: можливо, це рис, можливо, це гречка, може, це квасоля, горох тощо.
Чи можна видавати грошима? Багато хто вважає, що можна. Правильна думка, що не можна видавати грошима, бо в хадисі Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) наказав видавати за їжу. Хіба за часів Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), хіба за часів сподвижників не було грошей? Були динари та дирхами, але вони не видавали грошима. Не сказали, що гроші кращі: людина піде купить собі на них, що вона хоче – як кажуть зараз деякі. Ні, їжею! Тому що сказано Пророком (нехай благословить його Аллаг і вітає):
مَنْ عَمِلَ عَمَلًا لَيْسَ عَلَيْهِ أَمْرُنَا فَهُوَ رَد
“Хто вчинить якесь діяння, на яке немає нашої вказівки, то це буде відкинуто”.
Муслім (1718).
Пророк (нехай благословить його Аллаг і привітає) вказав видавати їжею, а не грошима. А якщо в людини немає понад те, що потрібно її сім’ї для прожитку в цей день, день свята, немає зайвого са’, то вона вважається бідною – вона не зобов’язана видавати закят аль-фітр. Однак якщо біднякові дадуть закят аль-фітр, так що в нього накопичиться достатня кількість їжі понад те, що йому потрібно, тоді він теж повинен видати закят аль-фітр. Це перше, що встановлено при закінченні Рамадану.
Такбір
Такбір – це Звеличення Аллага. Як тільки сідає сонце в останній день Рамадану. Аллаг каже:
وَلِتُكْمِلُواْ ٱلْعِدَّةَ وَلِتُكَبِّرُواْ ٱللَّهَ عَلَىٰ مَا هَدَاكُمْ وَلَعَلَّكُمْ تَشْكُرُون
“І щоб довели ви до кінця число днів (посту) і возвеличили Аллага такбіром за те, що він вас наставив, можливо, ви будете вдячні”.
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2:185.
Тому сунною є, якщо чоловіки голосно вимовляють такбір у себе вдома; якщо є можливість – на роботі, в мечеті, на ринках. Передано, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) виходив у день розговіння з дому, виголошуючи такбір, і виголошував його, аж доки не приходив на те місце, де здійснювався святковий намаз (мус’алля). І поки не закінчувався святковий намаз, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) вимовляв такбір, а коли намаз закінчувався, після цього не вимовляв його.
Як вимовляється такбір? Передано від деяких попередників таку форму такбіру:
اللَّهُ أَكْبَرُ اللَّهُ أَكْبَرُ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ، اللَّهُ أَكْبَرُ وَلِلَّهِ الْحَمْدُ
/Аллагу акбар, Аллагу акбар. Ля іляга ілля Лляг. Аллагу акбар уа ліЛлягіль хамд/
“Превеликий Аллаг! Превеликий Аллаг! Немає бога, гідного поклоніння, крім Аллага. Превеликий Аллаг, і Аллагу належить уся хвала!”
Кожен віруючий вимовляє такбір самостійно. Так, усі вимовляють його, але не в унісон, не хором. Не так що разом починають і разом закінчують, як це зараз повелося в багатьох місцях, що разом починати і разом закінчувати, ні! Кожен вимовляє голосно і кожен сам за себе окремо, тому що не передано ось це хорове вимовляння такбіру ні від пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), ні від сподвижників. Яке прекрасне це поклоніння, о раби Аллага! Уявіть, коли мусульмани промовляють цього дня, звеличуючи Аллага, висловлюючи йому подяку за те, що він дозволив довести до кінця цей піст, наслідуючи Сунну Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) та поклоняючись Аллагові за допомогою цього зікру.
Останнє – щодо святкового намазу. Мустахаб (бажано) цього дня здійснити повне обмивання (гусль), вдягнути найкрасивіший одяг, що ви маєте, умаститися пахощами. Але не можна, о раби Аллага, використовувати заборонений одяг. Наприклад, шовковий одяг для чоловіків – його заборонено надягати. Або заборонено вдягати одяг нижче щиколоток, або заборонено вдягати той одяг, що є винятковою особливістю для невіруючих, або той одяг, що є надто тісним, так що в людини описується її аурат, якісь вузькі штани.
Так, прикрашайтеся для цього свята, але не прикрашайтеся забороненим (харамом). Деякі люди йдуть на святковий намаз і гладко голять свою бороду, вважають, що вони роблять це для краси. Голити бороду – це харам. Не можна прикрашатися тим, що Аллаг заборонив, немає в цьому ніякої краси. Краса в тому, що встановив Аллаг і Його посланець (нехай благословить його Аллаг і вітає), у цьому краса, а відсутність бороди – це привілей жінок або особливість немусульман.
А що стосується жінок, о раби Аллага, то жінкам встановлено в Сунні вихід на святковий намаз. Але жінка в жодному разі не повинна умащуватися пахощами, не повинна одягати одяг, що привертає погляди, бо вона йде зараз, щоб поклонятися Аллагові, щоб здобути Його вдоволення, а надягає речі, що гнівлять Аллага. Це не личить мусульманці. І перед виходом на намаз бажано поїсти деяку кількість фініків – це Сунна Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає).
І ще одна Сунна: якщо ти йдеш на намаз однією дорогою, а повертаєшся після святкового намазу іншою дорогою.
Ми просимо Аллага, щоб Він дозволив закінчити цей місяць найблагішим чином, праведними діяннями, отриманням від Нього прощення. І щоб Аллаг зробив нашими найкращими діяннями наші останні діяння і нашим найкращим днем той день, коли ми зустрінемося з Ним.
[رَبَّنَا تَقَبَّلْ مِنَّا إِنَّكَ أَنتَ السَّمِيعُ الْعَلِيمُ] · [وَتُبْ عَلَيْنَآ إِنَّكَ أَنتَالتَّوَّابُ الرَّحِيمُ]
