О віруючі раби Аллага, бійтеся Аллага і пам’ятайте про два стояння раба перед його Господом: перше – стояння в цьому земному світі, а друге стояння того дня, коли раб зустріне свого Господа в Судний день.
Від якості праведності, досконалості першого предстояння залежить щастя людини й успіх її при другому предстоянні, а зіпсованість першого предстояння раба обертається провалом, збитком при другому предстоянні.
Що це за перше передстояння (الْموقف الأول)? Це намаз (ас-саля), який наказав нам Всевишній Аллаг, який зобов’язав нас здійснювати його п’ять разів щодоби. Той, хто оберігає свій намаз, той, хто піклується про нього, той, хто турбується про нього, той, хто виконує його вчасно, той, хто дбає про виконання його умов (шурутів), виконання його стовпів (рукнів), дотримання його обов’язкових приписів (ваджибів), для того друге передстояння буде легким, і там він буде щасливий, там він буде успішним.
А той, хто нехтує першим передстоянням, той, хто не переймається своїм намазом, той, хто не турбується про нього, той, хто не буває старанним у ньому, той, хто не береже його стовпи, його умови, не береже його обов’язкових приписів, для тих друге передстояння Судного дня буде тяжким, воно буде обтяжливим.
Подивіться, що передали імами ат-Тірмізі та ан-Насаї від табії, тобто з послідовників сподвижників, людини на ім’я Хурейс бну Кабіса (حُرَيْث بْن قَبِيصَة). Хурейс бну Кабіса каже: «Я приїхав до Медини й попросив Аллага, щоб Він наділив мене праведним співрозмовником, і вийшло так, що я став співрозмовником Абу Хурайри (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). І я сказав йому: «О Абу Хурайра, я попросив Аллага, щоб Він наділив мене праведним співрозмовником, навчи ж мене хадису, що ти чув від Посланця Аллага (нехай благословить його Аллага і вітає), можливо, Аллаг дарує мені користь за допомогою нього». І Абу Хурайра розповів: «Я чув, як Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив:
إِنَّ أَوَّلَ مَا يُحَاسَبُ بِهِ الْعَبْدُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ مِنْ عَمَلِهِ صَلَاتُهُ، فَإِنْ صَلُحَتْ فَقَدْ أَفْلَحَ وَأَنْجَحَ، وَإِنْ فَسَدَتْ فَقَدْ خَابَ وَخَسِرَ
«Воістину, перше, за що звітуватиме людина зі своїх діянь у Судний день, це її намаз. І якщо намаз виявиться в порядку, тоді вона буде щаслива й отримає успіх, а якщо намаз виявиться непридатним, тоді вона зазнала невдачі та зазнала збитків», хадис передали ат-Тирмізі та ан-Насаї.
Задумайтеся, задумайтеся! Благість другого стояння в Судний день, щоб воно було успішним, залежить від благості предстояння тут, від благості предстояння перед Аллагом у намазі, а збитки, втрати в другому стоянні в Судний день залежать, випливають зі збитків предстояння в намазі перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений).
Так, людина, яка втрачає свій намаз, яка нехтує своїм намазом, ставиться легковажно до його виконання, до турботи про нього, така людина присудила саму себе, хоче вона того чи ні, але вона саму себе присудила до явного збитку, при тому другому предстоянні, коли вона зустріне Аллага (Пречистий Він і Піднесений), і тоді вона буде жалкувати. Вона буде дуже шкодувати, але тоді вже не допоможе ніякий жаль.
Імам Ахмад передає хадис у своєму «Муснаді» від Абдулла бін Амра бін аль-Аса (нехай буде задоволений ними обома Всевишній Аллаг), від Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), що коли він згадав намаз якось, він сказав:
مَن حافَظَ علَيها كانَت له نورًا وبُرهانًا ونجاةً يومَ القيامةِ، ومَن لم يُحافِظ علَيها لم يكُن له نورٌ ولا بُرهانٌ ولا نَجاةٌ، وكان يومَ القيامةِ معَ قارونَ وفِرعونَ وهامانَ وهامانَ وأبيِّ بنِ خلَفٍ
«Той, хто дбайливо ставитиметься до нього (намазу), для того він буде світлом і буде доводом (на його користь), і буде порятунком для нього в Судний день, а той, хто не ставився дбайливо до намазу, для того не буде світла в Судний день, і не буде доводу в тієї людини, і не буде порятунку для неї, і буде вона воскресла, зібрана в Судний день разом із Каруном, фараоном, Хаманом і Убей бну Халяфом», хадис передали Ахмад, ібн Хіббан, ат-Табарані.
Подивіться, людина, яка занапастила свій намаз, недбала до свого намазу, ця людина присудила саму себе, хоче вона того чи не хоче, вона присудила саму себе, що в Судний день її буде зібрано разом, пліч-о-пліч з вождями невір’я (куфру), з опорами брехні: фараон, Карун, Хаман та Убей бін Халяф.
Якщо людина вдовольнилася для себе в цьому житті, що її відволікали від намазу якісь забави, якісь розваги, брехня, якась фальш, якась омана, відволікали її від намазу гріхи, нечестя. Якщо вона задоволена для себе тим, що вона слідує за ватажками безпутності, відгукується на поклик речника пороку, тоді така людина заслуговує на те, щоб бути в Судний день пліч-о-пліч із цими імамами, із цими ватажками пороку, безпутності, і гріха, бути подібною до них.
Тому що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить у Корані:
احْشُرُوا الَّذِينَ ظَلَمُوا وَأَزْوَاجَهُمْ وَمَا كَانُوا يَعْبُدُونَ
«Зберіть беззаконників і тих, які подібні до них, і тих, кому вони поклонялися»
Коран, сура Ас-Саффат (Вишикувані), 37:22.
У Судний день ось так кожна людина буде зібрана разом з тими, кому вона була подібна в цьому світі. Якщо людина була з людей намазу, з тих, які берегли свій намаз, і, якщо це чоловіки, і в них була можливість, вони робили їх у домах Аллага (Пречистий Він і Піднесений), тоді така людина отримає честь Судного дня бути зібраною разом з тими, хто молився. Вона буде поруч стояти з тими, хто молиться, з покірними Аллагові. Вона буде зібрана разом із пророками, найправдивішими, шахідами та праведниками, і які це прекрасні товариші. А якщо людину відволікало від намазу нечестя, омана, забави або мирське життя, або брехня, тоді вона буде зібрана в Судний день із собі подібними. Як сказано в хадисі, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
كل أمتي يدخلون الجنة إلا من أَبَى
«Уся моя громада (умма) увійде до Раю, окрім тих, що відмовилися».
Сподвижники здивувалися: «А хто відмовився? Хто відмовиться увійти до Раю?», він сказав:
من أطاعني دخل الجنة، ومن عصاني فقد أَبَى
«Ті, що підкоряються мені, ті увійдуть до Раю, а хто не послухається мене, той відмовився від Раю», хадис передав аль-Бухарі.
А потім замисліться, замисліться о раби Аллага, про це передстояння в Судний день, замисліться! Ти, можливо, чогось і уникнеш у своєму бутті, але ось цього ти не уникнеш, неодмінно ти будеш стояти перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений).
Це передстояння буде важким, це передстояння буде страшним. Ти знаєш, скільки триває це передстояння? Тривалість цього стояння – п’ятдесят тисяч років. П’ятдесят тисяч років люди стоятимуть! Це буде один день, протягом цього одного дня, але який триває п’ятдесят тисяч років. Що твої ці дні в цьому житті, які ти проживеш, порівняно з цим днем, який триває п’ятдесят тисяч років.
Припустимо, ти проживеш шістдесят років, ну може сімдесят, ну може вісімдесят, а може тридцять, а може сорок, більше чи менше. Але все одно, що ці роки, що ці роки порівняно з цим обтяжливим передстоянням, порівняно з днем, величина якого п’ятдесят тисяч років.
Припустимо, життя твоє триватиме шістдесят років, третину цього життя ти проводиш уві сні. Тому що людина зазвичай спить вісім годин на добу, а коли людина спить, їй не пишуть її благодіяння, не пишуть діяння, навіть якщо вона уві сні бачить, як вона молиться, їй не записують праведні діяння. Виходить, що з шістдесяти років життя, двадцять років ти проводиш уві сні. П’ятнадцять років – це початок життя, тобто дитинство, юність людини, коли не записуються ще, коли немає на ній обов’язку, вона не мукалляф.
Що залишається тоді від твого життя, що залишається?! Двадцять років, мінусуй сон, п’ятнадцять років – це дитинство, що залишається? Роки, невелика кількість років і часу. Тому в нас дуже мало часу для того, щоб запастися перед цим великим передстоянням діяннями, з якими ми можемо з’явитися до Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Тому бійся Аллага, бійся Аллага щодо твого намазу. Бережи твоє передстояння перед Аллагом у намазі. Звеличуй свій намаз і тоді твій статус буде великим у Судний день, і тоді становище твоє буде високим, коли ти стоятимеш перед Аллагом.
І в жодному разі не губи свій намаз! Не втрачай свій намаз! Тому що втрата намазу – це найбільш явний збиток і провал, і крах, і катастрофа. П’ятдесят тисяч років, це неможливо уявити. Ти здивований? Суд триває стільки століть? Але ж проступки завжди відбуваються швидко, проступки вони бувають швидкими, а розплата і звіт довгими.
І якщо в тебе живе серце, тоді ти повинен злякатися, п’ятдесят тисяч років! Ти маєш бути наляканий тим, що Суд триває стільки століть. Ти злякався? Якщо ти злякався, то я поспішаю тебе порадувати великою звісткою. Звістка, що наводиться в «Мустадраці» в імама аль-Хакіма від абу Хурайри (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
يومُ القيامةِ على المؤمنينَ كقَدرِ ما بينَ الظُّهرِ إلى العصرِ
«Судний день для віруючого пройде як проміжок між намазами обіднім (зухр) і передвечірнім (аср)», хадис передав аль-Хакім (достовірно).
Яке полегшення для віруючої людини, і яка безмежна милість від Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Але щоб заслужити цю милість, щоб для тебе Судний день пройшов як проміжок між зухром і асром, потрібно бути муміном. Тому що в хадисі сказано: «Для віруючих (він такий, цей Судний день)».
Потрібно бути муміном. А хто такий мумін?
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
الَّذِينَ هُمْ فِي صَلَاتِهِمْ خَاشِعُونَ
«Це ті, які в молитвах своїх смиренні»
Коран, сура Аль-Мумінун (Віруючі), 23:2.
І зверни увагу, для роз’яснення тривалості Судного дня для віруючого названо часовий проміжок між двома намазами, обмежений двома намазами. Випадково?! Випадково обмежив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) цей проміжок намазами? Ні, тим самим Посланець Всевишнього вказує нам на значення і важливість намазу для того, щоб отримати це полегшення в Судний день. Від намазу залежить це полегшення в Судний день.
А отже, давайте будемо боятися Аллага (Пречистий Він і Піднесений) щодо наших молитв (намазів), щодо виконання цього великого припису Аллага (Пречистий Він і Піднесений), яким нехтують багато людей, до якого легкодумно ставляться багато людей. Таким є реальне становище багатьох із нас, становище жахливе, становище плачевне. Становище, яке викликає біль.
Втрата намазу – це позбавлення всіх благ, всіх благ абсолютно і в цьому світі, і у вічному світі. Це явний збиток, явна втрата, явний крах.
Тому, чому ти хочеш для себе неодмінно життя кепського, життя приниженого? Чому ти хочеш збиток, чому ти хочеш для себе приниження? Людина, яка нехтує намазом, і яка втрачає свій намаз, присуджує себе до цього, вона присуджує себе до приниження, вона вдовольнилася для себе принизливим, зневажливим життям. Так, це так. Яке благо можна очікувати, на яку гідність можна сподіватися, якщо втрачено намаз, що є зв’язком (силя) між людиною та її Творцем.
Одна людина сказала імаму (хатибу), який читає хутби протягом багатьох років: «Ну ось стільки років ти читаєш нам хутби (проповіді), перестерігаєш нас, але що ти зробив корисного? Яких результатів ти домігся?». Імам (хатиб) відповів йому: “Протягом цього терміну ви слухаєте проповіді, перестереження, а що ви зробили? Чи прислухалися ви?». Пресвятий Аллаг!
Так багато людей, слухають, але заходить проповідь, перестереження в одне вухо, а виходить через інше, а мусульманин, якщо слухає перестереження, хутбу, то кладе її у своє серце. І він одразу звертається до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), щоб Аллаг допоміг йому чинити відповідно до того, що він почув, і щоб Аллаг скеровував його, щоб Аллаг не доручив йому його власному нафсу, не залишив без Свого керівництва.
Скільки люди слухають різних застережень, різних повчань, але попри це багато хто з них так і залишається безтурботним. Подібні до вирви. Таких людей Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) порівняв з лійкою, в яку вливають рідину, а вона витікає з неї, не затримуючись у ній, не залишаючи в ній сліду.
А коли зберуться раби в Аллага, коли всі творіння зберуться в Аллага, ось там, там розрахунок, і там відплата. Тому використовуй раб Аллага, використовуй своє перебування в цьому житті, щоб очистити свою душу, щоб виправити своє становище, щоб зробити благим своє діяння.
А допомога (тауфік) тільки в руках Аллага (Пречистий Він і Піднесений)
