Жарт не повинен бути брехнею.
Якось раз люди сказали, звернувшись до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає): “О Посланець Аллага, буває, що ти жартуєш із нами”. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
إنِّي لا أقولُ إلَّا حقًّا
“Але, воістину, я говорю тільки істину”.
Хадис передали Ахмад (2/360) і ат-Тірмізі (1990). Хадис достовірний. Див. “Сахіх аль-Джамі'” (2494).
Не можна брехати для того, щоб посмішити співрозмовників.
Брехня – це мерзенне діяння, що не личить мусульманину.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
ويلٌ للذي يحدِّثُ بالحديثِ ليُضحكَ به القومَ فيكذبُ ويلٌ له ويلٌ له
“Горе тому, хто розповідає щось і обманює, щоб посмішити цим людей. Горе йому, горе йому!”
Хадис передали Абу Дауд (4990), ат-Тірмізі (2315). Достовірність хадиса підтвердили Абу ‘Іса ат-Тірмізі, аль-Хакім, аз-Захабі, ас-Сан’ані та аль-Альбані.
Спонукаючи від вимовляння неправди навіть жартома, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив:
أَنَا زَعِيمٌ بِبَيْتٍ فِي وَسَطِ الْجَنَّةِ لِمَنْ تَرَكَ الْكَذِبَ، وَإِنْ كَانَ مَازِحًا
“Я гарантую дім у середніх межах Раю для того, хто відмовиться від проголошення брехні навіть тоді, коли жартує”.
Хадис передали Абу Дауд (4800), аль-Бейхакі (10/249). Імам ан-Нававі та шейх аль-Альбані підтвердили достовірність хадису.
