إِنَّ الْحَمْد للهِ، نَحْمَدُهُ وَنَسْتَعِينُهُ وَنَسْتَغْفِرُهُ، وَنَعُوذُ بِاللهِ مِنْ شُرُورِ أَنْفُسِنَا
وَمِنْ سَيِّئَاتِ أَعْمَالِنَا، مَنْ يَهْدِهِ اللهُ فَلا مُضِلَّ لَهُ، وَمْنْ يَضْلُلُ فَلَا هَادِيَ لَهُ،
وَأَشْهَدُ أَنْ لا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَحْدُهُ لا شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدَاً عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ
أَمَّا بَعْدُ
Далі автор каже:
«الدرس الثاني: أركان
بيان أركان الإسلام الخمسة، وأولها وأعظمها: شهادة أن لا إله إلا الله، و أن محمداً رسول الله بشرح معانيها، مع بيان شروط لا إله إلا الله، ومعناها: (لا إله) نافياً جميع ما يعبد من دون الله، (إلا الله) مثبتاً العبادة لله وحده لا شريك له»
“Урок 2. Роз’яснення п’яти стовпів Ісламу, перший і найбільший з яких – слова свідчення “Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага” (Ля іляга ілля Ллаг) та Мухаммад – Посланець Аллага (Мухаммадан РасулюЛлаг)”, та роз’яснення умов дійсності свідоцтва про те, що “Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага”, і про те, що “Ля іляга” полягає в запереченні того, що будь-хто, окрім Аллага, гідний поклоніння, а сенс “Ілля Ллаг” – у підтвердженні того, що лише Один Аллаг гідний поклоніння, у Якого немає співтовариша”.
Так автор каже: “Роз’яснення 5 стовпів Ісламу. Це другий урок”. Що стосується п’яти стовпів Ісламу, то ми коротко розглянули їх, коли вивчали “Три основи”.
Далі автор каже: “Перший, найбільший з яких слова свідоцтва “Ля іляга Ілля Ллаг, Мухаммадан РасулюЛлаг” (Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, і Мухаммад – Посланець Аллага). Це дві речі, без яких неможливе Єдинобожжя (Таухід).
Як було сказано під час вивчення “Трьох основ”, що свідчення “Ля іляга ілля Ллаг” містить у собі дві речі, у цього свідчення є два стовпи:
1) заперечення (ан-нафі);
2) твердження (аль-ісбат).
Єдинобожжя (Таухід) без цих двох речей неможливе.
Заперечення (ан-нафі) у словах “Ля іляга” – це заперечення всього, чому поклоняються, крім Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це заперечення будь-яких лжебогів.
Твердження (аль-ісбат) у словах “Ілля Ллаг” – необхідність поклонятися одному тільки Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) і присвячувати Йому Одному всі види поклоніння.
Тільки за наявності двох цих речей можливий Таухід. Є багато людей, які поклоняються Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), але ми не назвемо їх єдинобожниками, не назвемо їх мусульманами, тому що в них немає зречення від лжебогів. Є люди, які відкидають лжебогів, але при цьому не поклоняються Аллагові (Пречистий Він і Піднесений). Тому Таухід можливий тільки за наявності двох речей: заперечення (ан-нафі) всіх псевдобогів, яким поклоняються поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), і твердження (аль-ісбат) того, що тільки один Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) гідний поклоніння.
Сенс слів “Ля іляга ілля Ллаг”.
“Ля іляга ілля Ллаг” означає:
“لا معبودَ بحَقٍّ إلَّا اللهُ” або “لا معبودَ حَق إلَّا اللهُ”
“Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага”. І зауважте, як тут важливі слова “بحَقٍّ” – “гідного поклоніння”, бо ці слова вказують на те, що поклоніння чомусь, поряд з Аллагом, є несумісним, що воно відбувається не за правом, що це брехня, несправедливість і нісенітниця. Тому, коли ми говоримо про значення (тафсир) “Ля іляга ілля Ллаг” (“Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага”), ми тим самим відкидаємо всіх псевдобогів, усе, чому люди поклоняються без права на те. Ми тим самим відкидаємо поклоніння всьому, чому поклоняються поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), і оголошуємо: “لا معبودَ بحَقٍّ إلَّا اللهُ” (“Немає істинного Бога, окрім Аллага (Пречистий Він і Піднесений)“), що перш за віру в Аллага ми маємо зректися віри в таґ’ута – будь-яких псевдобогів. Кажуть так:
“التخلية قبل التحلية” (“Зречення передує прикрасам”). Спочатку людина повинна звільнитися від поклоніння комусь, окрім Аллага (від ширку), а потім спрямуватися до поклоніння Одному тільки Аллагу (Пречистий Він і Піднесений).
У Корані сказано:
إِنَّنِي بَرَاءٌ مِّمَّا تَعْبُدُونَ إِلَّا الَّذِي فَطَرَنِي
“Я відрікаюся від усього, чому ви поклоняєтеся, крім Того, Хто мене створив”.
Коран, сура Аз-Зухруф (Прикраси), 43: 26-27
Ці слова дуже важливі: “لا معبودَ بحَقٍّ إلَّا اللهُ” (“Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага (Пречистий Він і Піднесений)”). Ми заперечуємо всіх богів, які не варті поклоніння, а всі вони не варті поклоніння, і тільки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) гідний поклоніння. Потрібно очиститися від віри в тагута і прикраситися вірою в Одного Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Слова “Мухаммадан РасулюЛлаг” мають на увазі під собою 4 речі:
1) віру в усе беззастережно, про що повідомив Мухаммад (нехай благословить його Аллаг і вітає);
2) підпорядкування його велінням в усьому, тому що підпорядкування Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає) – це підпорядкування Аллагу (Пречистий Він і Піднесений);
3) повністю відсторонитися від усього, що він заборонив і від чого утримав;
4) поклоніння Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) тільки так, як він установив.
Умови дійсності “Ля іляга ілля Ллаг”.
Поставити учням запитання:
1. з яких стовпів складається “Ля іляга ілля Ллаг”?
2. Слово “بحَقٍّ” важливе при роз’ясненні “Ля іляга ілля Ллаг”? Чому?
Потрібно, щоб учень не забув згадати, що перед вірою необхідне зречення.
3. Слова “Мухаммадан РасулюЛлаг” мають на увазі під собою скільки речей? Перерахуйте їх.
БаракаЛлагу фікум
Далі автор каже:
“و أما شروط (لا إله إلا الله) فهي: العلم المنافي للجهل، واليقين المنافي للشك، والإخلاص المنافي للشرك، والصدق المنافي للكذب، والمحبة المنافية للبغض، و الانقياد المنافي للترك، والقبول المنافي للرد، والكفر المنافي بما يعبد من دون الله”
“Що ж стосується умов дійсності свідоцтва про те, що немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, то це:
- знання, несумісне з невіглаством;
- упевненість, несумісна із сумнівами;
- щирість, несумісна з багатобожжям;
- правдивість, несумісна з брехливістю;
- любов, несумісна з ненавистю;
- підпорядкування, несумісне з непослухом;
- згода, несумісна з ухиленням;
- невір’я в усі псевдобожества, яким поклоняються поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений).
“Ля іляга ілля Ллаг” – це ключ до Раю. Людина не увійде до Раю без “Ля іляга ілля Ллаг”. Ключ же не зможе відчинити двері, якщо в нього немає зубців. Що це за ключ, якщо в нього немає зубців? А оскільки “Ля іляга ілля Ллаг” – це ключ від Раю, то й у цього ключа є зубці. Якщо ти хочеш увійти до Раю, твоє “Ля іляга ілля Ллаг” повинно мати ці зубці. Цими зубцями для ключа “Ля іляга ілля Ллаг” є умови “Ля іляга ілля Ллаг”, за яких слова “Ля іляга ілля Ллаг” у людини будуть дійсними. Наявність цих зубців обов’язкова!
Мухаммад ібн Абдуль Уаххаб каже: “Є багато людей, що вимовляють слова “Ля іляга ілля Ллаг”, проте вони не приносять їм користі, бо вони не виконують умови, що необхідні для дійсності “Ля іляга ілля Ллаг””.
Перша умова – “العلم” (знання). Знання значення цієї формули – це найперша умова. Ти маєш знати, що означає “Ля іляга ілля Ллаг Мухаммадан РасулюЛлаг (Мухаммадан ‘абдуху уа Расулюгу)”.
Автор каже, що зі знанням несумісне та йому протистоїть “الجهل” (невігластво щодо значення “Ля іляга ілля Ллаг”), коли людина каже: “Я не знаю”, – або наводить якісь тлумачення значення “Ля іляга ілля Ллаг”, що не відповідають істині.
Приклад незнання значення “Ля іляга ілля Ллаг”, коли людина вважає, що ці слова означають “لا رب الا الله” (“Немає Господа, окрім Аллага”, “немає Творця, окрім Аллага”, “немає Наділювача, окрім Аллага”). Це поширені, неправильні тафсири.
“لا معبودَ إلَّا اللهُ” (“Немає Бога, крім Аллага”). Дуже часто можна почути цей неправильний тафсир. По суті, таке тлумачення слів “Ля іляга ілля Ллаг” є виправданням, оголошення дійсним і правильним поклоніння всьому, чому поклоняються поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Коли людина каже: “Немає Бога, окрім Аллага”, – вона тим самим виправдовує поклоніння всьому, чому поклоняються поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Не обов’язково, що він так вважає, але з цього тлумачення виходить такий наслідок (результат).
Що означає слово “Аллаг”? “Аллаг” – істинно гідний поклоніння, єдиний істинний Бог, Той, Кому поклоняються по праву. Коли людина каже: “Немає божества, окрім Аллага”, – тим самим вона оголошує, що всі ті божества, яким поклоняються люди, всі ці об’єкти поклоніння – це не інакше, як Аллаг, істинний Бог, усім їм поклоняються за правом, кожний з них заслуговує на поклоніння. Людина цим самим оголошує правильним багатобожжя (ширк) – поклоніння комусь, крім Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Якщо людина каже: “Немає Бога, крім Аллага”, – це означає, що всі боги, яким поклоняються люди, кожен з них – це Аллаг і заслуговує на поклоніння. Люди беруть собі різні творіння як богів.
Якщо скаже: “Немає Бога, якому поклоняються, крім Аллага”,– це брехня. Хіба немає тих, що поклоняються хресту, пророкам, або тих, що створили собі з ангелів богів і поклоняються їм з любов’ю і звеличуванням, що поклоняються сонцю, планетам, святим, померлим і так далі. Різних богів, об’єктів поклонінь у людей багато, і сказати, що цього немає, – це неправда.
Перше неправильне тлумачення (тафсир) “لا رب الا الله” (“Нема Господа, крім Аллага”), “لا خالق الا الله” (“Нема Творця, крім Аллага”). Ніхто не сумнівається, що Аллаг – Єдиний Творець, Наділювач і Єдиний Господь, але в цьому не сумнівалися і язичники, багатобожники за часів Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), і вони це визнавали. Але чому ж тоді була тяганина між ними і Посланцем Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає)? Чому вони відмовлялися казати “Ля іляга ілля Ллаг”, хоча вірили, що немає Господа і Творця, крім Аллага? Тому що “Ля іляга ілля Ллаг” не означало “Немає Творця, крім Аллага”! Вони й так визнавали, що “Ля іляга ілля Ллаг” означало “Немає Бога істинного, гідного поклоніння, окрім Аллага”, тобто зречення від усього, чому поклоняються, окрім Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Від них вимагалося зректися тих богів, яким поклонялися вони та їхні предки. Ось тому вони не хотіли говорити “Ля іляга ілля Ллаг”. Тому цей тафсир неправильний.
Метою цієї формули “Ля іляга ілля Ллаг” є утвердження гідності поклоніння Одного Аллага, Його виключного права на поклоніння творінь. Тому шейх Мухаммад ібн АбдульУаххаб каже такі слова: “Нехай спотворить Аллаг ту людину, чиє знання про основу Ісламу поступається знанням Абу Джахля”. Абу Джахль знав сенс “Ля іляга ілля Ллаг”. Багато з тих, хто називає себе сьогодні мусульманами, не знають сенсу “Ля іляга ілля Ллаг”. І найвидатніші, найзнаючіші з них стверджують і кажуть: “Таухід і так усім відомий, скільки можна говорити про Таухід”. І якщо їх запитають: “Що означає “Ля іляга ілля Ллаг”?” – вони кажуть: “Це означає, що ніхто не творить, окрім Аллага, ніхто не посилає прожиток (їжу), окрім Аллага, ніхто не керує справами, окрім Аллага”. Якби свідчення мало такий сенс, як вони кажуть, то це означало б, що невірні, до яких звертався Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), були мусульманами. Вони ж усе це визнавали, тому, коли зводять “Ля іляга ілля Ллаг” до Таухіду Рубубія, тобто до єдиності Аллага як Господа, – це велика помилка. І це велике лихо для мусульман, що вони не знають сенсу “Ля іляга ілля Ллаг”, і ще страшніше, що вони не вважають, що це важливо, і навіть засуджують тих, хто говорить про це.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
فَاعْلَمْ أَنَّهُ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ
“Знай, що немає істинного Бога, гідного поклоніння, крім Аллага”.
Коран, сура Мухаммад, 47: 19
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:
“مَن ماتَ وهو يَعْلَمُ أنَّه لا إلَهَ إلَّا اللَّهُ، دَخَلَ الجَنَّةَ”
“Хто помер, твердо знаючи “Ля іляга ілля Ллаг, той увійде в Рай”.
(Див. “Сахіх Муслім”, 26)
Це перша необхідна умова, щоб “Ля іляга ілля Ллаг” було дійсним, – знати, що означає “Ля іляга ілля Ллаг”.
Друга умова: “اليقين المنافي للشك” – переконаність, несумісна з сумнівом. У людини не повинно бути жодного сумніву в тому, що Аллаг – Єдиний Господь і Єдиний істинний Бог, що заслуговує на поклоніння. Не повинно бути сумніву і заперечення в єдиності володіння Всевишнім Аллагом божественними іменами й атрибутами. Це стосується і “Мухаммадан РасулюЛлаг”. У людини не повинно бути жодних сумнівів, що Мухаммад – Посланець і Пророк Аллага, якому треба вірити в усьому, підкорятися його наказам і заборонам, і треба поклонятися Аллага тільки так, як він встановив.
Одного разу Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) перебував в одному з пальмових (фінікових) садів Медини, і до нього прийшов його сподвижник Абу Хурайра (нехай буде задоволений ним Аллаг). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) дав йому в руки свої сандалі та сказав:
“يا أبا هُرَيْرَةَ، اذْهَبْ بنَعْلَيَّ هاتَيْنِ، فمَن لَقِيتَ مِن وراءِ هذا الحائِطَ يَشْهَدُ أنْ لا إلَهَ إلَّا اللَّهُ مُسْتَيْقِنًا بها قَلْبُهُ، فَبَشِّرْهُ بالجَنَّةِ”
“О Абу Хурайра, іди з моїми сандалями, і кого не зустрінеш за межами цього саду, хто свідчить, що “Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага”, будучи переконаним серцем у цьому, тіш його тим, що він увійде до Раю”.
(Передав Муслім (31))
У хадисі виділено цю умову – будучи переконаним у цьому серцем. Якщо в людини є найменший сумнів у “Ля іляга ілля Ллаг”, у єдності Аллага як Господа (Таухід ар-Рубубійя), у єдності Аллага, як Бога, гідного поклоніння (Таухід аль-Улюхійя), у Єдності Його в іменах і атрибутах – це означає відсутність у людини “зубчика” в “Ля іляга ілля Ллаг”, воно не буде дійсним, і без цього не ввійдеш до Раю.
Третя умова: “الإخلاص المنافي للشرك” – щирість, що суперечить ширку. Людина має бути щирою, кажучи “Ля іляга ілля ілля Ллаг”. Її “Ля іляга ілля Ллаг” заради Аллага (Пречистий Він і Піднесений), і в ньому немає ширку. Щирості (іхлясу) протистоїть багатобожжя (ширк) – віддання Аллагу співтоваришів. І якщо людина допускає багатобожжя (ширк) у пануванні, вважає, що хтось іще у всесвіті розпоряджається або творить поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), – це ширк у пануванні (ар-Рубубійя). Або людина прямує з благаннями або з якимись видами поклоніння до когось, крім Аллага (Пречистий Він і Піднесений), – це все ширк. Або в іменах і атрибутах людина заперечує якісь імена й атрибути Аллага (Пречистий Він і Піднесений), або уподібнює Аллага (Пречистий Він і Піднесений) до творінь, або творіння уподібнює Аллага, називаючи когось із творінь “Богом” або “Господом”, або говорить, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) подібний до творінь, що Він народив або був породжений, – усе це ширк і несумісне зі щирістю (іхлясом).
Людина повинна сповідувати своє Єдинобожжя щиро тільки заради Аллага (Пречистий Він і Піднесений), а не для того, щоб люди були задоволені. Це аспект щирості – “Ля іляга ілля Ллаг” людини заради Аллага, інший аспект – усі релігійні діяння людини тільки заради Лику Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Якщо людина говорить “Ля іляга ілля Ллаг” і водночас здійснює релігійні діяння не заради Лику Аллага (Пречистий Він і Піднесений), тоді немає в неї щирості (іхляса) та “Ля іляга ілля Ллаг”, тоді немає для неї Раю, нехай врятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Людина повинна відкинути все, чому поклоняються люди поряд з Аллагом, – це щирість (іхляс).
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
فَادْعُوهُ مُخْلِصِينَ لَهُ الدِّينَ
“Поклоняйтеся Йому (взивайте до Нього) щиро, присвячуючи тільки Йому Одному вашу релігію”.
Коран, сура Гафір (Той, Хто дарує прощення), 40: 65
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив Абу Хурайрі:
“أسْعَدُ النَّاسِ بشَفَاعَتي يَومَ القِيَامَةِ، مَن قالَ لا إلَهَ إلَّا اللَّهُ، خَالِصًا مِن قَلْبِهِ”
“Мого заступництва в Судний день удостояться ті люди, які сказали “Ля іляга ілля Ллаг” щиро від серця”.
(Приводить аль-Бухарі (99, 6570))
Важлива примітка! Згадуються не тільки самі умови, але також згадуються і їхні доводи (далілі).
Четверта умова: “الصدق المنافي للكذب” – правдивість, що суперечить брехні. Коли людина вимовляє “Ля іляга ілля Ллаг”, вона має бути правдивою в цьому й не брехати, бо серед людей є такі, що вимовляють слова “Ля іляга ілля Ллаг” і при цьому брешуть. Це лицеміри, які намагаються обдурити Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і рабів Аллага. Віруючий же має бути правдивим з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), правдивим у своїх переконаннях, словах і вчинках. Правдивість має бути як щодо Аллага (Пречистий Він і Піднесений), так і щодо рабів Аллага.
وَالَّذِي جَاءَ بِالصِّدْقِ وَصَدَّقَ بِهِ أُولَئِكَ هُمُ الْمُتَّقُونَ
“Ті, які прийшли з правдою і вірили в правду, – вони і є справжні богобоязливі”.
Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39: 33
І слова “Ля іляга ілля Ллаг” принесуть нам користь, якщо ми вимовляємо їх правдиво від серця, якщо ми не брешемо і не робимо вигляд, що ми віримо. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
وَمِنَ النَّاسِ مَن يَقُولُ آمَنَّا بِاللَّهِ وَبِالْيَوْمِ الْآخِرِ وَمَا هُم بِمُؤْمِنِينَ. يُخَادِعُونَ اللَّهَ وَالَّذِينَ آمَنُوا
“Серед людей є такі, що кажуть: “Ми віримо в Аллага і в Останній день”, проте вони суть невіруючі. Вони намагаються обдурити Аллага і віруючих”.
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2: 8-9
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
” مَنْ مَاتَ وَهُوَ يَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ ، وَأَنَّ مُحَمَّدًا رَسُولُ اللَّهِ صَادِقًا مِنْ قَلْبِهِ ، دَخَلَ الْجَنَّةَ”
“Хто помре, засвідчуючи, що немає істинного Бога, гідного поклоніння, окрім Аллага, і що Мухаммад – Посланець Аллага правдиво від серця, той увійде до Раю”.
(Див. “Муснад” імама Ахмада ібн Ханбаль, 21528)
Зауважте, що до цього було “مُسْتَيْقِنًا بها قَلْبُهُ” – “будучи переконаним”, після цього було “خَالِصًا مِن قَلْبِهِ “ – “щиро від серця”, а тут сказано “صَادِقًا مِنْ قَلْبِهِ” – “правдиво від серця”, того Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) введе в Рай.
П’ята умова: “المحبة المنافية للبغض” – любов, якій суперечить ненависть. Людина повинна любити “Ля іляга ілля Ллаг” і єдинобожників, тих, що сповідують “Ля іляга ілля Ллаг”, і, навпаки, ненавидіти багатобожжя (ширк) і його поплічників.
Людина не повинна любити щось поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений) – це великий ширк. Це порушує умову “Ля іляга ілля Ллаг” і виводить людину з Ісламу.
Любов ділиться на 3 види:
- любов поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Це велике багатобожжя (ширк), що виводить людину з Ісламу. Як сказано в аяті:
وَمِنَ النَّاسِ مَن يَتَّخِذُ مِن دُونِ اللَّهِ أَندَادًا يُحِبُّونَهُمْ كَحُبِّ اللَّهِ
“Серед людей є такі, що беруть поряд з Аллагом рівних, люблять їх, як належить любити Аллага”.
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2: 165
2) любов в Аллага і заради Аллага (في الله ولله) – це любов до того, що повелів любити Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Це обов’язковий вид любові. Така любов – це найнадійніше руків’я віри, і виражається вона в 4 речах:
а) любов до діянь, які любить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) (єдинобожжя, піст, хадж, закят, намаз, знання), і ми повинні любити;
б) любов до тих, хто чинить ці діяння (до ангелів, пророків, посланців і праведників (саліхін), до шукачів знань, що вивчають шаріатське знання, до вчителів, що навчають релігійному знанню);
в) любов до місць, які любить Аллаг (мечеті (місця поклоніння Аллагові (Пречистий Він і Піднесений)), Мекка, Кааба);
г) любов до певних часів, які любить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) (місяць Рамадан, день ‘Арафа).
Ненависть те ж саме. Ненавидіти діяння, які не любить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) (багатобожжя (ширк), гріхи, релігійні нововведення (біда’ати)). Ненависть до тих, хто чинить діяння, які не любить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Якщо віруючий чинить гріхи, ми любимо його за його іман, але ненавидимо його за його гріхи;
3) природна любов (аль-махаббату табі’ійя). Дозволений вид любові, якщо тільки вона не переходить межі так, що людина віддає перевагу любові до чогось із цього любові до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), або ставить вище, або прирівнює. Людина любить своїх батьків, дітей – це природна любов, і це дозволено. Але ця любов не повинна переходити за певні рамки. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав:
أَنَّمَا أَمْوَالُكُمْ وَأَوْلَادُكُمْ فِتْنَةٌ
“Воістину, ваше майно і ваші діти не інакше, як спокуса”.
Коран, сура Аль-Анфаль (Військова здобич), 8: 28
Якщо це почне відволікати людину від покірності Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), від сповідування Його релігії, то це вже гріх, і це неприпустимо.
Від нас вимагається любов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Чому ми повинні любити Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)? Любов до нього не суперечить любові до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), це входить до любові до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), бо Аллага (Пречистий Він і Піднесений) наказав любити Пророка (нехай благословить його Аллага і вітає). Любов до нього не суперечить єдинобожжю і любові до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), це входить у любов до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), тому що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) наказав любити Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Це любов в Аллага і любов заради Аллага (Пречистий Він і Піднесений). ІншааЛлаг поговоримо про це питання пізніше.
Шоста умова: “الانقياد المنافي للترك” – підпорядкування, несумісне з відмовою. Потрібно підкорятися всьому, з чим прийшов Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). Якщо людина увійшла до Таухіду, увійшла до Ісламу, то вона повинна прийняти й погодитися, що на неї поширюється все те, що наказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), і все те, що він заборонив.
Іслам – це віддання себе Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) через Єдинобожжя (Таухід), покірність через підпорядкування Його наказам і заборонам і зречення від багатобожжя і поплічників багатобожжя. Покора, покірність (аль-інкіяд) Аллагу (Пречистий Він і Піднесений) – це частина Ісламу і входить у суть Ісламу. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
وَأَنِيبُوا إِلَى رَبِّكُمْ وَأَسْلِمُوا لَهُ
“Зверніться до вашого Господа і віддайтеся Йому”.
Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39: 54
І ця умова – частина Ісламу.
Сьома умова: “القبول المنافي للرد “ – прийняття, несумісне з відкиданням. Людина повинна приймати все, з чим прийшов Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) від Аллага (Пречистий Він і Піднесений), і не повинна відкидати нічого з цього. Це дуже важлива умова, без якої “Ля іляга ілля Ллаг” не принесе людині користь.
Прийняття слів “Ля іляга ілля Ллаг” цілком: серцем, язиком, частинами тіла, не відкидаючи нічого. Багато людей знають у глибині душі сенс “Ля іляга ілля Ллаг” і те, що це істина, але відмовляються приймати ці слова, свідчити про них і зарозуміло відкидають їх своїми язиками, серцями або вчинками. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить у Корані про язичників, як вони ставилися до “Ля іляга ілля Ллаг”, що вони відповідали Мухаммаду (нехай благословить його Аллаг і вітає):
إِنَّهُمْ كَانُوا إِذَا قِيلَ لَهُمْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ يَسْتَكْبِرُونَ. وَيَقُولُونَ أَئِنَّا لَتَارِكُو آلِهَتِنَا لِشَاعِرٍ مَّجْنُونٍ
“Коли говорилося їм: “Немає істинного Бога, окрім Аллага”, – виявляли зарозумілість і говорили: “Невже ми залишимо наших богів через якогось божевільного поета?”
Коран, сура Ас-Саффат (Вишикувані), 37: 35-36)
Так вони називали Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). Ось ця зарозумілість, і відкидання “Ля іляга ілля Ллаг”, і чогось із релігії Аллага (Пречистий Він і Піднесений), чогось із повідомлень, велінь або заборон Аллага (Пречистий Він і Піднесений), з якими прийшов Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), – це відсутність у людини умови прийняття (к’абуль). А без цієї умови не буде “Ля іляга ілля Ллаг”, і без цього людина не увійде до Раю, тому що немає одного зубця від ключа.
Восьма умова: “الكفر بما يعبد من دون الله” – зречення, прояв невір’я в усе, чому поклоняються поряд з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить про Ібрагіма (мир йому):
إِنَّنِي بَرَاءٌ مِّمَّا تَعْبُدُونَ إِلَّا الَّذِي فَطَرَنِي
“Я відрікаюся від усього, чому ви поклоняєтеся, окрім Того, Хто мене створив”.
Коран, сура Аз-Зухруф (Прикраси), 43: 26-27
Людина повинна зректися лжебогів. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у Корані говорить:
فَمَن يَكْفُرْ بِالطَّاغُوتِ وَيُؤْمِن بِاللَّهِ فَقَدِ اسْتَمْسَكَ بِالْعُرْوَةِ الْوُثْقَى
“Хто відрікся від псевдобогів (проявив невір’я у псевдобогів) та увірував в Аллага, той ухопився за найнадійнішу рукоять”.
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2: 256)
Що це за надійне руків’я? Це “Ля іляга ілля Ллаг”, доказ на цю умову, тобто не буде в людини такого надійного руків’я, як “Ля іляга ілля Ллаг”, доки не буде в неї невір’я та зречення від псевдобогів (таг’ута).
وصل الله وسلم على محمد وعلى آله وصحبه أجمعين الحمد لله رب العالمين
