О раби Аллага, є велика кількість аятів і хадисів, у яких є застереження для рабів від Всевишнього Аллага щодо цілої низки гріхів і міститься погроза, страшна погроза для тих, хто наважується здійснювати ці гріхи.
Сьогодні ми з вами поговоримо про два аяти і три хадиси. У цих аятах і хадисах згадується одинадцять категорій людей, які підпадають під наступне покарання й наступну погрозу від Всевишнього Творця.
Сказано, що Аллаг Всевишній не говоритиме з ними в Судний день, що Всевишній Аллаг не очистить їх у Судний день, що Всевишній не подивиться на них і що для них уготовано болісне покарання.
Аллаг не буде говорити з ними, тобто не буде говорити з ними словом прихильності, це не буде промова вдоволення, їм не буде промови вдоволення, не похвалить їх Аллаг, не скаже нічого доброго про них у Судний день, і Аллаг не гляне на них, тобто не гляне на них поглядом милості, бо інакше Аллаг Всевишній, Він бачить все, але не буде їм погляду милості від Всевишнього Аллага.
І чекає на цих людей те, що не очистить їх Аллаг у Судний день, і те, що для них кара болісна, страждання болісні.
Ці чотири покарання вказують на те, що ці гріхи – це не прості гріхи. Можливо, комусь деякі з них можуть здатися незначними.
Спочатку ми поговоримо про аяти, це два аяти з Книги Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Всевишній говорить:
إِنَّ الَّذِينَ يَشْتَرُونَ بِعَهْدِ اللَّهِ وَأَيْمَانِهِمْ ثَمَنًا قَلِيلًا أُولَئِكَ لَا خَلَاقَ لَهُمْ فِي الْآخِرَةِ وَلَا يُكَلِّمُهُمُ اللَّهُ وَلَا يَنظُرُ إِلَيْهِمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ وَلَا يُزَكِّيهِمْ وَلَهُمْ عَذَابٌ أَلِيمٌ
«Воістину, ті, що міняють заповіт з Аллагом і свої клятви на малу ціну, немає їм частки у вічному житті, і не говоритиме з ними Аллаг, і не подивиться на них у Судний день, і для них болісне покарання».
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:77
Це перша категорія людей, ті люди, які укладають з Аллагом угоду, що вони віритимуть у Всевишнього, що вони не надаватимуть Йому нічого в співтовариші, що вони підкорятимуться Йому, Його Писанню і Сунні Його Посланця (нехай благословить його Аллаг і вітає), а потім порушують цю угоду. Вони порушують свої запевнення щодо рабів Аллага (Пречистий Він і Піднесений), вони порушують свої клятви. Їм ці покарання.
Друга категорія в наступному аяті:
إِنَّ الَّذِينَ يَكْتُمُونَ مَا أَنزَلَ اللَّهُ مِنَ الْكِتَابِ وَيَشْتَرُونَ بِهِ ثَمَنًا قَلِيلًا أُولَئِكَ مَا يَأْكُلُونَ فِي بُطُونِهِمْ إِلَّا النَّارَ وَلَا يُكَلِّمُهُمُ اللَّهُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ وَلَا يُزَكِّيهِمْ وَلَهُمْ عَذَابٌ أَلِيم
«Воістину, ті, що приховують те, що послав Аллаг у Писанні, і міняють це на малу ціну, вони поглинають лише в лоно своє пекельний Вогонь, і не говоритиме з ними Аллаг у Судний день, і не очистить їх, і їм болісне покарання».
Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2:174
Це друга категорія людей, хто це такі?
Це ті люди, що приховують те знання, яке вони мають з Книги Аллага і Сунни Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Коли потрібно відкрити людям істину, вони приховують цю істину. Коли треба спростувати якусь брехню й оману, вони приховують це, вони не роблять цього, вони мовчать там, де треба відкрити істину й донести до людей істину. Чому? Через якусь мирську мету, якісь є в них меркантильні інтереси. Можливо, бояться втратити прихильність якоїсь людини, бояться, що не сподобається це людям, що, можливо, з них сміятимуться, або бояться втратити посаду, бізнес чи ще щось.
Так от, на таку людину чекає ось ця кара, ці речі.
А решта дев’ять гріхів у трьох хадисах. Три хадиси, у кожному хадисі згадується по три гріхи, три страшні трійки.
Перша трійка, де сказано про речі, за які передбачено ось це ось болісне, страшне покарання в хадисі, що наводить імам Муслім.
Від сподвижника Пророка Абу Зарра. Абу Зарр (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) повідомляє, що одного разу Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
ثلاثةٌ لا يُكَلِّمُهُمُ اللَّهُ يَوْمَ القِيَامَةِ، وَلاَ يَنْظُرُ إلَيْهِمْ، وَلاَ يُزَكِّيهِمْ، وَلَهُمْ عَذَابٌ أَلِيمٌ
«Троє, з ким не розмовлятиме Аллаг у Судний день, і не погляне на них, і не очистить їх, і для них болісне покарання».
А потім знову сказав: «Троє, з ким не розмовлятиме Аллаг у Судний день, і не погляне на них, і не очистить їх, і їм болісне покарання». А потім втретє сказав. «Троє, з ким не розмовлятиме Аллаг у Судний день, і не погляне на них, і не очистить їх, і їм болісне покарання». Три рази.
Абу Зарр, коли почув це, він злякався і він вигукнув:
خَابُوا وَخَسِرُوا! مَنْ هُمْ يَا رسول اللَّه؟
«[Хто це?] Ці зазнали невдачі, зазнали шкоди, хто ці люди, о Посланець Аллага?»
Він сказав:
المُسْبِلُ، وَالمنَّانُ، وَالمُنْفِقُ سِلْعَتَهُ بِالحَلِفِ الكاذِبِ
«Це аль-мусбіль, це аль-маннан, і це той, хто просуває свій товар за допомогою брехливої клятви».
Хадис передав Муслім (106)
Отже, це перша трійка.
Перша людина, аль-мусбіль, хто це такий? Це людина, яка постраждала через те, що вона порушувала встановлення Аллага щодо одягу. Через вбрання своє загине ця людина. Що таке мусбіль? Це всяка людина, яка вдягає одяг нижче щиколоток, чи то халат якийсь, чи то сорочка, чи то брюки, чи то штани, чи то пальто, будь-що, що завгодно, те, що нижче щиколоток, і вона ходить так пихато й зарозуміло. Ось цій людині загрожує ось ці ось види покарання. А якщо людина стверджує, що вона робить це не через зарозумілість, а просто так опускає нижче, так, тоді ми не можемо сказати, що для неї ці чотири покарання, але це не означає, що вона не чинить гріх. Вона чинить гріх, і цей гріх теж страшний гріх. Але за це інше покарання, яке покарання? Якщо він каже, що робить це не через зарозумілість, а покарання таке, те, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав, що все, що нижче щиколоток, то ці місця будуть піддані катуванню пекельним вогнем. Усе, що нижче щиколоток, каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), у пекельному Вогні (хадис передав Абу Давуд (4093), аль-Албані назвав його достовірним). Хай урятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений).
Друга категорія з цієї першої трійки – це аль-маннан. Хто такий аль-маннан? Аль-маннан – той, хто докоряє, людина, що дає щось іншому, дає милостиню, або дає подарунок, або десь, можливо, клопоче за когось, і в неї є якийсь авторитет або знайомство, або робить будь-який інший добрий вчинок, а потім починає за це докоряти, потім починає пригадувати це людині, потім починає вимагати за це якусь подяку собі, або якусь нагороду для себе, або якусь похвалу щодо себе. Це не називається зробити добро. Добрим вчинком називається те, що містить у собі три умови, каже Ібн Аббас (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг).
Добрий вчинок – це те, що характеризується трьома речами. Перше – поспішати: ти, якщо бачиш, що твій брат потребує чогось, якоїсь допомоги, маєш поспішати з цією допомогою, а не зволікати, роздумувати, допомогти чи ні. Друге – вважати цей твій вчинок неважливим, незначним, не вважати собі в серці: «Ось я йому зробив таке добро», вважай це чимось незначним. А третє – після того, як ти зробив цей вчинок, усе закрий, прикрий так, наче не було нічого, наче ти не робив нічого, закрий це, а не дорікай.
І Всевишній Аллаг, Він у Корані описує своїх рабів-віруючих, говорить про них:
وَيُطْعِمُونَ الطَّعَامَ عَلَى حُبِّهِ مِسْكِينًا وَيَتِيمًا وَأَسِيرًا * إِنَّمَا نُطْعِمُكُمْ لِوَجْهِ اللَّهِ لَا نُرِيدُ مِنكُمْ جَزَاءً وَلَا شُكُورًا
«Ці віруючі раби, вони годують їжею бідняка, сироту, полоненого, в той час, коли самі потребують цієї їжі. І вони кажуть: «Ми годуємо вас тільки заради Лику Аллага. Ми не хочемо від вас ні нагороди якоїсь, ні подяки».
Коран, сура Аль-Інсан (Людина), 76:8-9
І тому вчені кажуть, усяка людина, що зробила якесь добро, наприклад, дала щось біднякові, а потім просить у цього бідняка ду’а: «Нічого не треба, але зроби за мене ду’а» – або чекає, що бідняк похвалить його десь, усе, вона виходить з числа тих, про кого Аллаг говорить у цьому аяті. Бо Аллаг каже, що вони годують і кажуть: «Не хочемо від вас ні винагороди, ні нагороди».
І тому благочестива Аїша, мати правовірних, вона (нехай буде задоволений нею Всевишній Аллаг) відома була тим, що вона дуже багато витрачала на шляху Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і роздавала милостиню. Вона, коли надсилала комусь милостиню, надсилала подарунок, вона казала людині, з якою надсилала цей подарунок чи милостиню: «Уважно послухай, як вони за нас помоляться, яку мольбу (ду’а) вони за нас зроблять. Послухай, запам’ятай, щоб потім і ми могли за них таку саму мольбу (ду’а) зробити, так само за них помолитися, щоб нагорода наша була в Аллага, на Аллага, від Аллага чекаємо, від них нічого не треба».
Аллагу Акбар!
І тому попередники говорили: «Якщо тобі каже людина: “БаракаЛлаг фік” («Нехай Аллаг тобі дасть благодать»), попросила в тебе допомогу, ти дав їй, то дай їй відповідь обов’язково: “Уа фіка баракаЛлаг” («І нехай тобі Аллаг дасть бараку»)».
Якщо ти робиш добро людям, значить тобі наказано робити це тільки заради Аллага (Пречистий Він і Піднесений), щиро, тільки заради Його Лику. Не проси від людей нічого натомість, не проси нагороди, не проси подяки, не чекай похвали, не чекай і не проси від них мольбу (ду’а). Якщо він зробить сам мольбу (ду’а), то хвала Аллагу (аль-хамду лі-Лляг), але ти в нього не вимагай мольбу (ду’а).
Ось це є релігія Іслам, релігія Єдинобожжя, коли ти робиш все хороше тільки заради Лику Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це і є Іслам, це і є Єдинобожжя (Таухід). Те Єдинобожжя (Таухід), з яким Всевишній Аллаг направив усіх пророків і посланців на цю землю, окрім якого більше не приймає Аллаг нічого від рабів як релігію.
А третя людина в цій першій трійці, нехай врятує нас Аллаг від того, щоб опинитися в їхньому числі, – це людина, яка продає щось і вимовляє якусь неправдиву клятву, присягається неправдиво. Для чого? Щоб збути свій товар. Каже: «Клянуся Аллагом, я сам купив цей товар за такою-то ціною. Клянуся Аллагом, мені самому дісталося так-то і так-то», і бреше, і клянеться Аллагом для того, щоб просувати свій товар, збувати його. Узагалі в торгівлі, у торгових угодах клястися – це саме по собі вже погано, навіть якщо ти говориш правду. Але клястися під час торгових угод, робити Аллага (Пречистий Він і Піднесений) предметом свого торгу – це погано. Тому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
اليمين الكاذبة منفقة للسلعة، ممحقة للكسب — وفي لفظ: للبركة
«Клятва [вона так], просуває товар, але вона позбавляє благодаті (бараки)»
Хадис передали аль-Бухарі (2087) і Муслім (1606).
А якщо це ще клятва неправдива, то тоді чекає на людину ось ця мука, нехай врятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений).
Це була перша трійка, о раби Аллага.
А друга трійка з трьох хадисів.
Абу Хурайра передає хадис від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Сказав він:
ثلاث لا يكلمهم الله يوم القيامة ولا ينظر إليهم ولا يزكيهم ولهم عذاب أليم: رجل على فضل ماء بالفلاة يمنعه من ابن السبيل. ورجل بايع رجلا بسلعة بعد العصر فحلف له بالله لأخذها بكذا وكذا فصدقه، وهو على غير ذلك. ورجل بايع إماما لا يبايعه إلا لدنيا، فإن أعطاه منها وفى، وإن لم يعطه منها لم يف
“Троє, з ким не говоритиме Аллаг у Судний день, і не погляне на нього, і не очистить його, і йому болісне покарання. Це людина, яка перебуває десь у такій місцевості, де не живуть люди (ненаселеній місцевості), і в неї є надлишок води, і вона не дає цю воду подорожньому. А другий – це людина, яка щось продала іншій людині після Асра і поклялася Аллагом, що вона сама купила це за таку-то, таку-то ціну, і та людина повірила їй, а насправді це не так. А третій – це людина, що склала присягу правителю мусульман, але зробила це тільки заради мирських цілей: якщо дає їй щось правитель, тоді вона дотримується (виконує) своєї присяги, а якщо не дає, то вона не виконує її».
Хадис передав Муслім (108).
Ось це ось друга трійка, о раби Аллага.
Перший у цій другій трійці – людина, у якої є надлишок води десь, у якійсь місцевості ненаселеній, де немає якогось поселення. У неї є надлишок води, у неї є колодязь або ще щось, якесь джерело води, і мандрівник просить у неї воду, а вона не дає цю воду. На нього чекає ось ця ось кара.
А якщо ж у людини вода не у вигляді колодязя або джерела, а просто в якійсь ємності в неї вода, але понад потреби її. І проходить подорожній, і просить у нього, то якщо цей подорожній перебуває в крайньому становищі, то тоді він теж заслуговує на ось цю ось загрозу.
А друга людина тут, о раби Аллага, у цій трійці – це людина, що продає товар після Асра, після молитви Аср, продає його людині й присягається Аллагом, що вона сама купила цей товар за такою-то, такою-то ціною, і водночас вона бреше, а та людина їй вірить.
Ми говорили з вами, що продавати товар і клястися, давати неправдиві клятви – це вже заслуговує на таку кару, а ще страшнішим є те, якщо це після намазу Аср, бо це час особливий. Це той час, коли ангели денні змінюються ангелами нічними. Той час, коли наші з вами діяння, вчинені за день, підносяться до Аллага (Пречистий Він і Піднесений). В основному діяння ми здійснюємо, коли? Здебільшого здійснюємо їх вдень. Тому це найголовніший час, у цей час наважитися ось так от клястися Аллагом і брехати, щоб обдурити людину, – це дуже страшно. І тому в цей час, передано від сподвижників, від попередників, що вони, якщо хотіли від когось отримати якусь клятву важливу, вони робили це після намазу Аср у мечеті біля мінбару, там, де був мусхаф. Біля мусхафа біля мінбара після намазу Аср, щоб людина відчула важливість клятви, яку вона дає.
І третя людина з цієї трійки, о раби Аллага, – це людина, яка дала присягу правителю. Дати присягу – це не означає дати її власноруч, особисто, особисто дають тільки якісь важливі люди в мусульманській країні присягу правителю. Прості ж люди, вони у своєму серці повинні, якщо є мусульманський правитель, давати йому присягу, вже вважати, що вони дали присягу. Так от, якщо людина робить це заради дунья і якщо щось їй дають, тільки тоді вона дотримується присяги. А якщо не дають їй, тоді не дотримується, то на неї поширюється ця погроза, бо дуже багато хадисів, у яких Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) через свого Пророка наказує нам дотримуватися присяги. Подобається нам, не подобається, комусь, можливо, це не подобається, але це Аллаг наказав так. Якщо навіть правитель тебе позбавляє того, що тобі здається, належить тобі по праву, ти вважаєш, ти маєш проявляти терпіння. Ти не маєш права виходити з підпорядкування йому.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав, як передано в хадисі Ібн Аббаса:
مَنْ رَأَى مِنْ أَمِيرِهِ شَيْئًا فَكَرِهَهُ فَلْيَصْبِرْ، فَإِنَّهُ لَيْسَ أَحَدٌ يُفَارِقُ الجَمَاعَةَ شِبْرًا فَيَمُوتُ، إِلَّا مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«Хто з вас з боку свого правителя чогось таке побачить, що йому не подобається, [якесь ставлення до себе не подобається йому], нехай проявить терпіння, бо той, хто відійде від єдиної мусульманської спільноти бодай на п’ядь і помре в такому стані, помре смертю невігластва».
Хадис передав аль-Бухарі (7143).
І нарешті, третя трійка, о раби Аллага, від якої ми повинні остерігатися. Говорить Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):
ثلاثةٌ لا يُكلمهم الله يوم القيامة، ولا يُزَكِّيهم، ولا يَنظُر إليهم، ولهم عذابٌ أليم: شَيخٌ زَانٍ، ومَلِكٌ كذَّاب، وعَائِل مُسْتكبر
«Троє, з ким не говоритиме Аллаг у Судний день, і не погляне на них, і не очистить їх, їм болісне покарання. Розпусний старий, який чинить перелюбство…»
Хадис передав Муслім (107)
Хай урятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Перелюб (зіна), о раби Аллага, гріх мерзенний, страшний для будь-якої людини, жінка це чи чоловік, старий це чи молодий. Але з боку старого це страшніше, чому? Та тому, що вже немає пристрасті, немає того, що може штовхнути когось із молодих на це, хай урятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). А якщо він не має такої пристрасті, не має такої спонукальної причини і все одно це робить, це вказує на те, що нутро в нього мерзенне й огидне.
А другий із цієї трійки – це «людина, – каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), – яка є правителем, і вона при цьому бреше». Правитель, повновладна людина, якій нема чого підлещуватися перед людьми, бо вона головна над ними, а вона все одно бреше. Раз він робить це, це вказує на те, що всередині в нього є велика проблема.
І третє – це зарозумілий бідняк. Що штовхає людей на зарозумілість? Людей на зарозумілість штовхає, можливо, багатство, а можливо, їхня знатність, посада або високе становище. А якщо в людини немає ні того, ні іншого, і бідна вона, і не знатна, і посади в неї немає, але вона при цьому хизується, вона пихата, зарозуміла, не маючи взагалі абсолютно ніяких причин, які штовхали б її до цього, значить, вона всередині своїй мерзенна та огидна і має чорне серце.
Ми просимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений), щоб Він наділив нас із вами та всіх мусульман розумінням Його релігії, і дотриманням Його шаріату, і слідуванням Сунні Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає).
