Говорить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у Своїй Книзі:
وَالسَّمَاء ذَاتِ الْبُرُوجِ. وَالْيَوْمِ الْمَوْعُودِ. وَشَاهِدٍ وَمَشْهُودٍ. قُتِلَ أَصْحَابُ الْأُخْدُودِ. النَّارِ ذَاتِ الْوَقُودِ. إِذْ هُمْ عَلَيْهَا قُعُودٌ. وَهُمْ عَلَى مَا يَفْعَلُونَ بِالْمُؤْمِنِينَ شُهُودٌ
«Клянуся небом із сузір’ями зодіаку! Клянуся днем обіцяним! Клянуся тим, хто свідчить і засвідчений! Нехай згинуть ті, хто зібрався біля рову вогняного, підтримуваного розпалюванням! Ось вони вмостилися біля нього, будучи свідками того, що творять з віруючими»
Коран, сура Аль-Бурудж (Сузір’я) 85:1-7
Початок і середина історії про людей рову наводиться в Сунні Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), а її закінчення, розповідається в Книзі Аллага. О раби Аллага, ми сьогодні поговоримо з вами про цю історію.
О раби Аллага, історія людства, це постійне протиборство між вірою і безбожництвом, між Єдинобожжям і язичництвом, між справедливістю і несправедливістю, між правою справою і помилкою. Одна безперервна історія, однією з миттєвостей якої, є ця розповідь, ця подія. Безбожники вбивають віруючих, спалюють їх у вогні за те, що вони вірять в Аллага Могутнього, Достохвального. За те, що вони хочуть поклонятися тільки Творцеві, Богу істинному.
За що мучили і катували віруючих, язичники Мекки? За те, що вони увірували в Господа світів, за те, що вони відреклися від служіння іншим богам. І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) оповів своїм сподвижникам, яких гнали та катували язичники, цю історію про володарів рову. Для того, щоб почувши цю історію, вони зміцнилися у вірі, були стійкими і проявляли терпіння. Як проявили його люди, які описані в цій історії. Як проявив це терпіння страчений монах, закатований царедворець, убієнний юнак і спалені у вогні десятки й сотні невинних людей.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить у хадисі:
كانَ مَلِكٌ فِيمَن كانَ قَبْلَكُمْ، وَكانَ له سَاحِرٌ
«Був колись, у колишні часи цар. І був у цього царя чаклун. Коли постарів цей чаклун, то сказав царю: «Я постарів, пришли до мене юнака (хлопчика), щоб я міг навчити його чаклунства»».
О раби Аллага! Як у стародавні часи, так і в нинішні, багато хто з можновладців використовують і спираються в деяких своїх справах на чаклунів і шаманів. Хоч і змінюється їхня назва, але не змінюється суть. Сьогодні їх називають медіумами, астрологами, екстрасенсами, парапсихологами. Але суть того, що вони роблять, залишається тією ж – чаклунство. Річ мерзенна і заборонена Всевишнім Творцем. Річ, яка ставить собі за мету, розладнати існуючий світопорядок, встановлений Аллагом, і встановити на землі псування.
Що дивно, зверніть увагу: цей чаклун усе своє життя прожив невірним, людиною, яка відкидає Аллага і загрузла в найстрашніших і згубних гріхах. І що дивно, наприкінці свого життя, коли залишається один крок до смерті, замість того, щоб подумати про покаяння і порятунок, він думає про те, щоб його зло не пішло з цього світу разом з ним. Щоб його зло продовжилося, щоб тягар його злодіянь і гріхів, навіть після його смерті обтяжувався, і чаша терезів із гріхами продовжувала заповнюватися.
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав про них:
لِيَحْمِلُوا أَوْزَارَهُمْ كَامِلَةً يَوْمَ الْقِيَامَةِ ۙ وَمِنْ أَوْزَارِ الَّذِينَ يُضِلُّونَهُم بِغَيْرِ عِلْمٍ ۗ أَلَا سَاءَ مَا يَزِرُونَ
«Щоб понести свою ношу повністю в Судний День, і понести ношу тих неосвічених людей, кого вони збили з прямого шляху. Яка страшна ноша, яку вони несуть»
Коран, сура Ан-Нахль (Бджоли), 16:25
Далі говорить Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає): «Коли хлопчик, якого приставили до цього чаклуна, йшов до нього, дорогою він зустрічав раг’іба (людина, що поклоняється Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), монах). Хлопчик сідав біля нього і слухав його слова. Хлопчику подобалися слова цього ченця і, коли він приходив до чаклуна, то затримувався і чаклун бив його. А коли він повертався від чаклуна, він знову проходив повз цього ченця і знову сідав біля нього, слухаючи його слова. І повертаючись додому, знову затримувався і знову били його за це. І він поскаржився на це ченцеві. І монах сказав йому: «Коли ти затримуєшся до чаклуна, то кажи: «Мене затримала сім’я». А коли затримуєшся з приходом додому, то говори: «Мене затримав чаклун»».
О раби Аллага! Подивіться, вони хотіли, щоб цей юнак став чаклуном, одним із наближених шайтана (ауліяуш-шайтан). І створили всі умови та передумови для цього. Але Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) цього не побажав. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) побажав, щоб він став Його угодником, щоб він став ауліяу-Ллаг. Те, що забажає Аллаг, те неодмінно станеться, а те, чого Він не бажає, тому не бути ніколи. Щоб знали ви, о раби Аллага, що серця людей знаходяться між двома Пальцями, з пальців Всемилостивого Аллага.
Як каже Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає): «Аллаг наставляє на прямий шлях, кого забажає, навіть якщо ніхто цього не чекав. І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) може збити з прямого шляху кого забажає, навіть якщо ніхто цього не очікує».
Юнак, який перебував на навчанні у чаклуна, перебував під його суворою опікою, під наглядом царя, але він став на шлях істинний. І в цьому повчання для вас, о ті, що закликають до Аллага! Не сподівайтеся в жодному разі, у своєму заклику на себе, на своє знання, на своє вміння і майстерність. У цьому повчання для вас, о ті, хто має дітей! Не сподівайтеся на себе у вихованні ваших дітей! Моліть Аллага (Пречистий Він і Піднесений) вдень і вночі, щоб Він наставив на прямий шлях ваших дітей. Тому що не у ваших руках їхнє наставлення.
О ті люди, кому Аллаг дарував уже праведних дітей! Не пишайтеся собою і не приписуйте їхню праведність до своїх заслуг і свого виховання. Це Аллаг – ваш Господь, Він зглянувся над вами і виправив для вас ваше потомство.
Отже, о раби Аллага, юнак поскаржився ченцеві на чаклуна, і монах навчив його того способу, як позбутися покарань чаклуна. Він порадив говорити чаклунові, що його затримала сім’я, а сім’ї говорити, що його затримав чаклун. І подібне дозволено в деяких випадках і це називається «таурія».
«Таурія», це коли ти говориш правдиві слова, але вони мають двоякий сенс. Один сенс, який ти знаєш сам, маєш на увазі його, але той супротивник чи гнобитель розуміє твої слова по-іншому, що тобі власне і треба. Це називається «таурія», її можна застосовувати в рідкісних випадках, для позбавлення від утисків.
Далі Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) розповідає:
«І це тривало доки раптом, одного разу, на дорозі перед людьми не опинилася величезна тварина, яка перекрила людям дорогу. Юнак проходив повз і побачив, що люди не можуть пройти, бо цей звір перекрив дорогу. І він сказав: «Сьогодні я дізнаюся, хто кращий, чаклун чи монах». І він узяв маленький камінчик, а потім почав благати до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і сказав:
اللَّهُم إن كَانَ أمرُ الرَّاهِبِ أَحَبَّ إليكَ مِن أمرِ السَّاحِرِ فَاقتُل هذه الدّابَّة حَتَّى يَمضِي النَّاسُ
«О Аллаг, якщо справа ченця для тебе улюбленіша, ніж справа цього чаклуна, то вбий цю тварину, щоб змогли пройти люди». І кинув цей камінчик, убивши цю величезну тварину і люди змогли пройти».
Подивіться, о раби Аллага, цей юнак щиро попросив Аллага (Пречистий Він і Піднесений) вказати йому на те, яка зі справ права, яка зі справ улюблена для Аллага (Пречистий Він і Піднесений). І так кожен, хто щирий перед Аллагом, Аллаг наставляє його. Коли кажуть: «Він щирий, але заблукав» – ні, якщо людина буде щирою, Аллаг неодмінно наставить її. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) не такий, щоб збивати тих, «хто стукає в Його двері і шукає Його щиро».
Подивіться, юнак попросив Аллага вказати йому, і Аллаг вказав йому на те, що Він любить іман і Єдинобожжя і ненавидить чаклунство. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) ненавидить чаклунство і чаклунів, адже вони сіють псування на землі. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) не любить тих, хто сіє псування. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав: «Уникайте семи найбільш згубних гріхів!». І першим назвав язичництво (ширк), а другим згадав чаклунство.
І сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає): «Не увійде до Раю той, хто п’є, хто вірить у чаклунство і розриває родинні зв’язки».
І сказав: «Хто вивчатиме щось з астрології, той вивчатиме одну з галузей чаклунства. І що більше, то більше».
І сказано в переказі від Ібн Масуда: «Хто прийде до віщуна, ворожбителя, чаклуна або провісника – поставить йому запитання і повірить його словам, той стане невіруючим у те, що послано Мухаммаду (нехай благословить його Аллаг і вітає), стане невіруючим у Коран».
О раби Аллага, остерігайтеся будь-якого звернення до чаклунів та астрологів, навіть якщо це якась газета, в якій є гороскоп, або коли вам через смс намагаються надіслати якийсь гороскоп на день чи на тиждень. Остерігайтеся цього, о раби Аллага! Ніколи не досягнуть успіху чаклуни, і не буде їм щастя. І немає їм частки у вічному житті.
Потім, після того, цей юнак прийшов до ченця. «Монах вислухав його, сказавши йому: «О синку, сьогодні ти став кращим за мене, раз дійшов ти у своїй справі до того, що я бачу. Але зазнаєш ти випробувань. А коли зазнаєш випробувань, то не вказуй на мене».
По-перше, о раби Аллага, зверніть пильну увагу на слова цього ченця. Він сказав: «Сьогодні, ти перевершив мене». У цьому великий урок, тому що це вказує на скромність, якою повинні володіти люди знання. Люди, що закликають до Аллага і просто віруючі люди. Поза всяким сумнівом, учитель – він вищий за учня, бо через нього учень отримав це знання, через нього цей юнак дізнався про Єдинобожжя. Він зобов’язаний йому назавжди. Але монах вимовляє ці слова, бо скромність, це риса, яку любить Аллаг.
І тому Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у Корані наказує скромність і каже:
وَعِبَادُ الرَّحْمَنِ الَّذِينَ يَمْشُونَ عَلَى الْأَرْضِ هَوْنًا
«А раби Всемилостивого, які йдуть по землі – ходять по землі скромно»
Коран, сура Аль-Фуркан (Розрізнення), 25:63.
І каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), заповідаючи нам: «Аллаг відкрив мені в одкровенні, щоб ви були скромними, щоб не пишався ніхто з вас перед іншим, і щоб не зазіхав ніхто з вас на іншого».
Отже, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) вшанував цього юнака «карамом», влаштував для нього щось надприродне. Маленьким камінчиком він убив величезного звіра, і тим самим Всевишній Аллаг зміцнив цього юнака, зробив для нього ясною й очевидною істину. Юнак серцем усвідомив, що тільки віра і Єдинобожжя є прямим шляхом. Що тільки «іман» здатний забезпечити людині безпеку, умиротворення і нескінченне щастя. А язичництво, чаклунство, непослух Аллага, підпорядкування шайтану – не можуть принести людині нічого, окрім лиха та вічного горя.
І монах попередив хлопчика, що на нього неодмінно чекають випробування. О раби Аллага, це правило Всевишнього Аллага, віруюча людина обов’язково зазнає випробування. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
أَحَسِبَ النَّاسُ أَن يُتْرَكُوا أَن يَقُولُوا آمَنَّا وَهُمْ لَا يُفْتَنُونَ وَلَقَدْ فَتَنَّا الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ فَلَيَعْلَمَنَّ اللَّهُ الَّذِينَ صَدَقُوا وَلَيَعْلَمَنَّ الْكَاذِبِينَ
«Невже думають люди, що сказавши «ми увірували», вони будуть залишені й не піддадуться випробуванням?! Ми вже випробували тих, що були до вас, щоб упізнав Аллаг тих, що правдиві, і впізнав брехунів»
Коран, сура Аль-Анкабут (Павук), 29:2-3.
Далі каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає): «І цей хлопчик почав зцілювати людей. Він звертався до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і Аллаг відповідав на його благання. Він почав зцілювати сліпих, прокажених, лікував людей від інших хвороб. І одного разу, почувши про хлопчика, наближений царя, який ослаб зором, прийшов до юнака з багатими дарами і сказав: «Ось це все тобі, якщо ти мене зцілиш». На що юнак відповів йому: «Я нікого не зцілюю, а зцілює тільки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). І якщо ти увіруєш в Аллага, я попрошу Його, щоб Він зцілив тебе, і Він зцілить тебе». І тоді увірував цей царедворець, і зцілив його Аллаг (Пречистий Він і Піднесений)».
Для чого цей юнак використовував потребу людей у ньому?
Для заклику людей до Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Ці люди потребували того, щоб лікуватися в нього. А він використовував це їхнє звернення до нього для того, щоб закликати. Закликати до чого? Чи хотів він від них чогось із мирських благ, грошей, влади, авторитету, слави? Ні! Він закликав їх до Аллага, до Єдинобожжя (Таухід).
По-перше, він прагнув виправити їхню «’ак’иду» (переконання), щоб прив’язати їхні серця до Аллага – Господа світів. Ні до себе, ні до своєї партії, ні до свого «мазхабу» або нації. Він не сказав йому: «Будь моїм послідовником, вступи в мою таємну групу». Він лише сказав: «Я нікого не зцілюю, а зцілює тільки Аллаг. Якщо ти увіруєш в Аллага, то я звернуся до Нього і Він (Пречистий Він і Піднесений) зцілить тебе».
Хто перед ним перебував? Перед ним був царедворець, друга людина в державі. І цей наближений до царя, зараз залежав від юнака. І юнак не намагався використати цю ситуацію для того, щоб набути майно чи становище. Не намагався схилити царедворця до якогось державного перевороту, щоб прийти до влади. Віруючий юнак думав тільки про те, як вивести людей з мороку язичництва та омани, до світла іману та Єдинобожжя. Щоб раби Аллага поклонялися тільки Одному Аллагові.
Почуйте це, о ті, хто стверджує, що займається ісламським закликом! Як часто буває так, що людина начебто перебуває на терені заклику до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), а насправді вона вже не закликає до Аллага. Насправді в її заклику, вже немає нічого для Аллага. Він хоче популярності і влади, політичних успіхів і послідовників. Хоче грошей і кар’єри, хоче приходу до влади його партії, або охоплений якимись ідеями націоналізму. Тут, фантазія у шайтана широка.
Ось такий важливий урок, о раби Аллага! Той, хто закликає до Аллага, використовує потребу людей у ньому і звернення людей до нього, щоб закликати людей до Таухіду і віри.
Царедворець прийшов до юнака з багатими подарунками, а він почав сіяти в його серці зерна Таухіда. Зробив так, щоб цей чоловік зрозумів, що тільки в руках Аллага кермо влади і вся влада. Що тільки від Аллага залежить користь і шкода, хвороба і зцілення.
Так само вчинив і пророк Юсуф (мир йому), коли в ув’язненні, разом з ним опинилися двоє. Знаючи, що він тлумачить сни, вони попросили його витлумачити їхні сни. І що ж зробив Юсуф (мир йому)? Спочатку він закликав їх до Таухіду, показав їм огидність ширку, а потім вже, розтлумачив їм їхні сновидіння.
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) повідомляє, що цей царедворець, зцілившись, з’явився до царя. Сів біля нього так, як він сидів раніше. Цар, подивившись на нього, запитав: «А як ти зцілився?» Він сказав: «За допомогою благання (ду’а) цього хлопчика». Тоді цар послав за цим хлопчиком. І коли хлопчик прийшов, він сказав йому: «Синку, ти зараз дійшов у чаклунстві до такої міри, що ти вже зцілюєш сліпих і прокажених». На що хлопчик сказав:
إنّي لا أشْفِي أحَدًا إِنَّمَا يَشفِي اللهُ تَعَالَى
«Я нікого не зціляю, зцілює тільки Один Аллаг, Великий Він і Всемогутній».
І тут, подивіться, ті самі слова. Цей віруючий юнак говорив людям: «Я не зцілюю, зцілює тільки Аллаг, прив’яжіть свої серця до Аллага». І тут перед царем він повторює ті самі слова. Справжня віра і заклик, буває саме такою. Справжні закликаючі хочуть вдоволення Аллага і Раю. Вони не задивляються на земні блага, якими володіють люди. У них заклик один і той самий, для царя вони говорять ті самі слова, що й простим людям. Завжди й скрізь кажуть одне й те саме. А ті, що хочуть отримати щось мирське, посади, мирські блага, ти бачиш, що людям вони кажуть одне, а тим, хто має владу, вони промовляють інше, лицемірять і підлещуються.
Далі каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає): «І схопив тоді цар юнака, і не переставав катувати й мучити його, і мучив і катував його, поки той не витримав, і вказав на ченця. І привели потім монаха, і сказав йому цар: «Відмовся від своєї віри».
Монах відмовився відкинути свою віру і тоді, цар наказав принести пилу. Встановили пилу посеред голови, за місцем проділу волосся цього ченця і розпиляли його навпіл так, що розпалося тіло на дві половинки. Потім привели цього царедворця, який посмів вийти з релігії царя та увірувати в Єдиного Аллага. І сказав йому теж саме, щоб він відкинув свою віру. Але він відмовився підкоритися, і йому встановили пилу посеред голови і розпиляли його тіло на дві половини.
Так, о раби Аллага, безбожники тирани, не знають іншої мови, крім мови вбивств, катувань, тортур і насильства. Так само вчинив фараон з чаклунами, які покаялися і увірували в Єдиного Аллага. Так само чинять ці люди сьогодні, і в усі часи. Безбожники погрожують вбивством і розправою, а люди віри, стійко тримаються істини.
Так само було і в ті тяжкі роки, коли «мекканці» мучили Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і мусульман. Пророк (нехай благословить його Аллаг і привітає) навчав їх терпінню і стійкості, стійко переносити випробування. Застерігав їх від поспіху, і говорив їм, що за старих часів чинили з людьми гірше, розпилювали людей навпіл, залізними гребенями розчісували їхні тіла, відокремлюючи м’ясо від кісток. Але це не відвертало їх від віри. А допомога Аллага близька і вона неодмінно приходить, і не можна впадати у відчай і нарікати.
Віруючий юнак, цілком і повністю покладався тільки на Аллага (Пречистий Він і Піднесений). І той, хто вірує і закликає, має бути міцним у своєму сподіванні. Цар почав витончуватися у своїх тортурах, у спробах покінчити з цим юнаком. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) розповідає: «Сказано було слугам: «Візьміть цього юнака, підніміться разом з ним на гору. Коли досягнете її вершини, то скиньте його з цієї гори. Але якщо він відмовиться від своєї віри, то відпустіть його».
Коли вони піднялися на гору, хлопчик звернувся до Аллага з «ду’а» і сказав:
اللَّهُمَّ اكْفِنِيهِمْ بما شِئْتَ
«О Аллаг, визволи мене від них як забажаєш!»
І здригнулася гора, і впали з гори його мучителі, а він повернувся до царя. Цар здивовано запитав: «Що сталося з твоїми супутниками?». Він сказав: «Аллаг позбавив мене від них, як побажав». Тоді він кинув його іншій групі своїх поплічників і сказав: «Ідіть разом із ним, сядьте на корабель, відпливіть на середину моря, вимагайте зречення від віри. Зречеться – відпустіть, не зречеться – киньте його у воду».
Вони відпливли, і коли опинилися вже далеко в морі, юнак знову почав благати до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і сказав:
اللَّهُمَّ اكْفِنِيهِمْ بما شِئْتَ
«О Аллаг, визволи мене від них як забажаєш!»
І перекинулося тоді це судно, і потонули вони, а він урятувався і знову з’явився до царя. Аллаг позбавив його, як же може бути по-іншому?!
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить у Корані:
فَسَيَكْفِيكَهُمُ اللَّهُ
«Позбавить Аллаг тебе від них (ворогів)»
Коран, сура Аль-Бакара (Корова) 2:137.
Також Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:
وَمَن يَتَوَكَّلْ عَلَى اللَّهِ فَهُوَ حَسْبُهُ
«А хто уповає на Аллага, тому Його достатньо»
Коран, сура Ат-Таляк (Розлучення) 65:3.
І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав нам: «Знай, що якщо всі люди зберуться, щоб заподіяти тобі шкоду, вони заподіють тобі шкоду рівно на стільки, на скільки це визначив Аллаг (Пречистий Він і Піднесений)».
Тут виникає питання, навіщо цей юнак щоразу повертався до царя? Чому він не втік? Адже він же твердо знав, що цар не зупиниться і неодмінно захоче покінчити з ним. Чого хотів цей юнак? На що розраховував?
Чи розраховував він справити враження, чи обійняти якусь посаду, чи вчинити державний переворот? Чи це просто юнацька хоробрість, жага до ризику і пригод, адреналіну?
Ні. Він хотів довести цьому тирану, що тільки Аллаг є Господом і Владикою світів. Що тільки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) володіє всіма справами. Довести, що шкода і користь у Руках Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Жоден, навіть наймогутніший земний правитель, не володіє ні благом, ні злом.
Крім цього, юнак замислив якийсь план, і це була його головна мета. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже: «І сказав тоді цей юнак царю: «Ти не зможеш убити мене, поки не зробиш те, що я накажу».
– «І що ж я повинен зробити?» – сказав цар.
– «Збери людей на одній площі, а потім розіпни мене на стовбурі дерева. Потім візьми з мого сагайдака стрілу, поклади її в лук і вистріли, сказавши:
بسم الله رب الغلام
«В ім’я Аллага – Господа цього хлопчика!», а потім стріляй. Якщо ти зробиш це, то тоді зможеш убити мене».
Цар зібрав людей на площі і хлопчика розіп’яли на стовбурі дерева. Цар узяв стрілу з його сагайдака і сказавши «В ім’я Аллага – Господа цього хлопчика!», запустив її в скроню хлопчикові. І цар вимовив це так, що всі люди почули це. І стріла влучила прямо в скроню, хлопчик поклав руку на скроню і помер. І люди стали тоді говорити:
آمَنَّا بِرَبِّ الغُلامِ
«Увірували ми в Господа цього хлопчика!» – повторивши це тричі.
Тоді прийшли до царя його наближені і сказали: «Подивися, те чого ти боявся, воно і сталося. Те, чого ти побоювався, воно сталося. Всі люди увірували і стали єдинобожниками».
Тепер ви розумієте, чому цей юнак не втік, а повернувся до царя. Він хотів вивести цей народ із мороку до світла. Він замислив цей план для того, щоб люди увірували в Єдиного Аллага, щоб вони прийшли до «Ля іляга ілля Ллаг». І він отримав успіх, хоча йому довелося пожертвувати заради цього своїм життям. Але він не помер доти, доки люди не сказали: «Ми увірували в Господа цього юнака!». Тобто, це, о раби Аллага, не була безглузда смерть. Це не був безглуздий ризик. І тому це не має нічого спільного з тим, що роблять сьогодні деякі юні в роках, але неосвічені молоді люди. Вони підривають себе, не приносячи жодної користі ні собі, ні релігії. Не завдаючи насправді жодної шкоди ворогові. Тільки завдаючи шкоди собі і мусульманам. Найчастіше, стаючи причиною загибелі ні в чому невинних людей. Здійснюючи таким чином страшний гріх і беручи на себе такий страшний злочин.
А цей юнак, він був правдивий з Аллагом і хотів, щоб увірували люди. І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) був правдивий з ним. А що сталося далі?
Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже: «Наказав тоді цар вирити рови біля всіх доріг і розпалити вогонь у цих ровах. І сказав: «Хто не зречеться своєї релігії, нехай буде кинутий у ці рови, або нехай кинеться туди сам. І буде сказано йому: «Кинься в цей рів».
Вони вирили ці рови, розпалили там вогонь і почали кидати туди людей. І підійшла жінка до краю цього рову і завагалася. А немовля на її руках, раптом сказало:
يا أُمَّهْ، اصْبِرِي؛ فإنَّكِ علَى الحَقِّ
«О матінко, прояви стійкість, тому що ти на істині».
Який злочин скоїли ці люди? Весь їхній злочин полягав у тому, що вони увірували в Аллага – Господа світів. В очах сатани і його поплічників, це найстрашніший злочин.
Хіба це злочин, запитаєте ви? Але хіба це злочин? Вірити в Аллага. Хіба за це можна спалювати людей вогнем?
Але це те, про що ми сказали, це вічна боротьба віри і невір’я. Вічна боротьба Єдинобожжя і язичництва, в усі часи і всюди.
Ви вбиваєте людину тільки за те, що вона каже: «Мій Господь – Аллаг»?! Ви вбиваєте хлопчика тільки за те, що він каже:
ربي الله
«Мій Господь – Аллаг, Творець небес і землі!»?!
Ви спалюєте у вогні цілий народ тільки за те, що вони кажуть: «Ми віруємо в Аллага – Господа світів!»?! За те, що вони не хочуть поклонятися вашим ідолам, тиранам, іконам, гробам, мощам, кісткам, хрестам, волоссю, аятуллам, імамам. Ось і весь їхній злочин.
Вічна боротьба між Єдинобожжям і багатобожжям.
