إِنَّ الْحَمْد للهِ، نَحْمَدُهُ وَنَسْتَعِينُهُ وَنَسْتَغْفِرُهُ، وَنَعُوذُ بِاللهِ مِنْ شُرُورِ أَنْفُسِنَا وَمِنْ سَيِّئَاتِ أَعْمَالِنَا، مَنْ يَهْدِهِ اللهُ فَلا مُضِلَّ لَهُ، وَمْنْ يضْلل فَلَا هَادِيَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنْ لا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَحْدُهُ لا شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدَاً عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ
ثم أَمَّا بَعْدُ
عباد الله
يا أيها المؤمنون
О віруючі раби Аллага! Говорить ваш Творець у Своєму Писанні:
مِّنَ الْمُؤْمِنِينَ رِجَالٌ صَدَقُوا مَا عَاهَدُوا اللَّهَ عَلَيْهِ فَمِنْهُم مَّن قَضَى نَحْبَهُ وَمِنْهُم مَّن يَنَتَظِرُ وَمَا بَدَّلُوا تَبْدِيلًا
“Серед віруючих є такі мужі, які правдиво виконали свій заповіт з Аллагом. Серед них є такі, що вже виконали своє зобов’язання, і є такі, що очікують, але вони не зрадили своєму заповіту з Аллагом”.
Коран, сура Аль-Ахзаб (Військові загони), 33: 23.
Про кого йдеться?! Що це за мужі, які вірно виконали свій заповіт з Аллагом?!
Це сподвижники (сахаби) Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Це ті люди, яких Всевишній Аллаг вибрав для того, щоб вони були супутниками й соратниками Його останнього пророка й посланця до жителів землі. Той, хто любить сподвижників, і той, хто слідує їхнім шляхом, – ті щасливі, бо Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже: “Ця умма розділиться на 73 групи, і всі будуть у Вогні, крім однієї”.
ما أَنا علَيهِ وأَصحابي
“Це ті, які на тому, на чому я і мої сподвижники”.
‘Абдуллах ібн Мас’уд (нехай буде задоволений ним Аллаг) говорить про сподвижників Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає):
من كان مستناً فليستن بمن قد مات، فإن الحي لا تؤمن عليه الفتنة، أولئك أصحاب محمد صلى الله عليه وسلم، كانوا أفضل هذه الأمة، وأبرها قلوباً، وأعمقها علماً، وأقلها تكلفاً، اختارهم الله لصحبة نبيه، ولإقامة دينه، فاعرفوا لهم فضلهم، واتبعوهم على آثارهم، وتمسكوا بما استطعتم من أخلاقهم وسيرهم، فإنهم كانوا على الهدى المستقيم
“Вони (сподвижники Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає)) – найкращі люди в цій уммі, володарі найблагочестивіших сердець і найглибших знань, найвіддаленіші від усякої химерності, витонченості, обтяження себе та інших непотрібним. Вони – ті люди, яких Аллаг вибрав для того, щоб вони були соратниками Його Пророка, і для того, щоб вони встановлювали Його релігію. Так визнавайте ж їхні чесноти і йдіть їхніми слідами! Тримайтеся, наскільки зможете, за їхню моральність, за їхню релігію! Бо вони були на прямому шляху”.
А ті, які лають сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), або ненавидять їх, або не хочуть іти шляхом сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), – ці люди нещасні! Ці люди прокляті! І каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) у своєму хадисі:
من سب أصحابي فعليه لعنة الله والملائكة والناس أجمعين
“Той, хто лає моїх сподвижників, на ньому прокляття Аллага, і ангелів, і всіх людей”.
(Передали ат-Табарані (12/434) (13622) і Альбані (5111))
Сьогодні ми поговоримо з вами про одного з цих мужів, які вірно виконали заповіт з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений). Ми поговоримо про людину, яку звали ‘Увеймір ібну Малік. Вам він відомий за його куньєю Абу ад-Дарда (нехай буде задоволений ним Аллаг).
Абу ад-Дарда – людина з ансарів з племені Хазрадж, видатний сподвижник Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), імам, ватажок, приклад, зразок для людей, мудрець цієї умми (хакім аль-умма), знавець Корану. Цей сподвижник Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) належав до тих небагатьох, які, коли помер Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), на день смерті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) знав увесь Коран, тобто нічого не треба було довчати.
О раби Аллага, нашу розмову про цього сподвижника ми побудуємо так, що розділимо її на три частини:
1) спочатку ми поговоримо з вами про чесноти цього сподвижника;
2) потім ми згадаємо деякі визначні випадки з його життя;
3) потім ми згадаємо ті заповіти, які залишив цей сподвижник.
Переваги Абу ад-Дарди
З його чеснот те, що Абу ад-Дарда належав до тих людей, які повністю, до останнього аята знали весь Коран на день смерті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), тобто нічого довчати після смерті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) йому вже не потрібно було.
Анас ібну Малік (нехай буде задоволений ним Аллаг) розповідає про своє плем’я Хазрадж:
ماتَ النبيُّ صَلَّى اللهُ عليه وسلَّمَ ولَمْ يَجْمَعِ القُرْآنَ غَيْرُ أرْبَعَةٍَ: أبو الدَّرْداءِ، ومُعاذُ بنُ جَبَلٍ، وزَيْدُ بنُ ثابِتٍ، وأَبُو زَيْدٍ
“Коли помер Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), тими, хто зібрав Коран, були тільки четверо: Абу ад-Дарда, Му’аз ібну Джабаль, Зейд ібну Сабіт і Абу Зейд”.
(Передав Бухарі (5004))
Інша його чеснота – це те, що він старався бути весь час біля Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), весь час навчатися всьому, що говорить Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) і що він робить. І тому від нього передано багато хадисів. Наприклад, він розповідає:
أوصاني خليلي صلَّى اللَّهُ عليهِ وسلَّمَ بثلاثٍ لا أدعُهنَّ لشيءٍ أوصاني بصيامِ ثلاثةِ أيامٍ من كلِّ شهرٍ ولا أنامُ إلَّا علَى وترٍ وسُبحَةِ الضُّحى
“Мені заповів мій улюблений Абу аль-К’асім (нехай благословить його Аллаг і вітає) три речі, які я нізащо не залишу. Він мені заповідав піст три дні щомісяця, засинати тільки після того, як я зроблю вітр, і славити Аллага під час духу (намаз)”.
Якщо ви боїтеся, що не прокинетеся в останню третину ночі, засинайте і про всяк випадок зробіть вітр. Ці речі Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) заповів і Абу Хурайрі, і Абу Зарру, і Абу ад-Дарда. І каже Абу ад-Дарда (нехай буде задоволений ним Аллаг) з того знання, яке він узяв від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає):
قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: “يَا أَبَا الدَّرْدَاءِ لَا تَخْتَصَّ لَيْلَةَ الْجُمُعَةِ بِقِيَامٍ دُونَ اللَّيَالِي، وَلَا يَوْمَ الْجُمُعَةِ بِصِيَامٍ دُونَ الْأَيَّامِ”
“Сказав мені Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає):
“О Абу ад-Дарда, дивись, не виділяй ніч на п’ятницю для нічного намазу (к’іям аль-лейль) і здійснюй його в інші дні, і не виділяй день п’ятниці (джум’а) для посту, виділяючи цей день з інших днів”.
(Передає Ахмад, 27507)
А як багато сьогодні людей, які порушують цей заповіт Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Адже є чимало мусульман, які вважають, що саме в ніч із четверга на п’ятницю треба здійснювати нічний намаз (к’іям аль-лейль), і виокремлюють цю ніч з-поміж інших ночей. А Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав не робити цього. І є люди, які саме в п’ятницю дотримуються постів, що є додатковими (науафіль), виокремлюють цей день і відокремлюють його з числа інших днів. А це заборонено в шаріаті Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Ще з чеснот цієї людини – це її знання і розуміння релігії і те, що він навчав людей. Він навчався, і він навчав цю умму. Був якийсь чоловік, якому мати весь час казала: “Одружуйся! Одружуйся! Одружуйся!”. Він одружився, а потім мати почала наполягати і казати: “Розлучися зі своєю дружиною”. Цей чоловік у подиві та розгубленості вирушив до Абу ад-Дарди. Абу ад-Дарда в той час був у Шамі (Дамаску). Він приїхав до Абу ад-Дарда і сказав: “Мати весь час наполягала, щоб я одружився, а тепер, коли я одружився, вона вимагає, щоб я розлучився”. Абу ад-Дарда (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав йому: “Я не той, хто наказуватиме тобі розлучитися, і не той, хто наказуватиме тобі втримати дружину, але просто я чув, що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
الوالِدُ أوسطُ أبوابِ الجنَّةِ
“Батько – найкращі двері в Рай”.
(Передали ат-Тірмізі (1900), Ібн Маджа (3663) та Ахмад (27551))
Тому дивись, хочеш – втрать ці ворота, а хочеш – збережи ці ворота”.
Ма’дан ібн Абу Тальха аль-Я’мурі (مَعْدَان بْنِ أَبِي طَلْحَةَ الْيَعْمَرِيِّ) каже: “Якось раз Абу ад-Дарда сказав мені: “Де ти живеш?”. Я сказав, що живу в одному селі біля Хімса (м.Хімс у Сирії). Він сказав:
سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ : مَا مِنْ ثَلَاثَةٍ فِي قَرْيَةٍ لَا يُؤَذَّنُ وَلَا تُقَامُ فِيهِمُ الصَّلَاةُ إِلَّا اسْتَحْوَذَ عَلَيْهِمُ الشَّيْطَانُ ، فَعَلَيْكَ بِالْجَمَاعَةِ ، فَإِنَّ الذِّئْبَ يَأْكُلُ الْقَاصِيَةَ
“Ти знаєш, я чув, що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав такі слова:
“Якщо в якомусь селищі (селі) є хоча б три людини, і там не читається азан, і не проводиться колективний намаз, обов’язково шайтан візьме гору над ними (заволодіє ними). Тому дотримуйся джама’а, бо вовк з’їдає ту вівцю, що віддаляється від отари”.
(Передали Абу Дауд (547), ан-Насаї (847) і Ахмад (21710))
Абу ад-Дарда (нехай буде задоволений ним Аллаг) у такий спосіб учив людей дбайливо ставитися до колективного намазу (джама’а).
Скільки кілометрів від Медини до Дамаска?! Це сотні й сотні кілометрів, це величезна відстань, особливо в ті часи – за часів сподвижників. Так от, один чоловік поїхав з Медини до Дамаска до Абу ад-Дарда, і Абу ад-Дарда запитав його: “Для чого ти прибув?”. Він сказав: “Я прибув через один хадис. До мене дійшло, що ти розповідаєш цей хадис від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)”.
– І ти не приїхав для торгівлі (у торгових справах)?
– Ні.
– Ти не приїхав через якісь свої потреби (проблеми)?
– Ні.
– Ти прибув тільки для того, щоб отримати цей хадис?”
– Так.
І Абу ад-Дарда сказав: “А ти знаєш, я чув, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
ٍ منْ سَلَكَ طَريقًا يَبْتَغِي فِيهِ علْمًا سهَّل اللَّه لَه طَريقًا إِلَى الجنةِ، وَإنَّ الملائِكَةَ لَتَضَعُ أجْنِحَتَهَا لِطالب الْعِلْمِ رِضًا بِما يَصْنَعُ، وَإنَّ الْعالِم لَيَسْتَغْفِرُ لَهُ منْ في السَّمَواتِ ومنْ فِي الأرْضِ حتَّى الحِيتانُ في الماءِ، وفَضْلُ الْعَالِم عَلَى الْعابِدِ كَفَضْلِ الْقَمر عَلى سَائِرِ الْكَوَاكِبِ، وإنَّ الْعُلَماءَ وَرَثَةُ الأنْبِياءِ وإنَّ الأنْبِياءَ لَمْ يُورِّثُوا دِينَارًا وَلا دِرْهَمًا وإنَّما ورَّثُوا الْعِلْمَ، فَمنْ أَخَذَهُ أَخَذَ بِحظٍّ وَافِرٍ.
“Той, хто буде слідувати якимось шляхом у пошуках знання, Аллаг буде вести його шляхом до Раю. І воістину, ангели опускають свої крила через смирення перед шукачем знання. І воістину, за обізнану людину (‘аліма) просять вибачення всі, хто на землі, і навіть риба у воді. І воістину, перевага обізнаного (‘аліма) над тим, хто просто поклоняється, як перевага місяця в повний місяць над іншими небесними світилами. І воістину, обізнані (‘уляма) – спадкоємці пророків, а пророки не залишають у спадок ні динари, ні дирхеми, але залишають знання. І хто візьме це, той візьме велику частку”.
(Передають Абу Дауд (3641), ат-Тірмізі (2682), Ібн Маджа (223) і Ахмад (21715))
З чеснот Абу ад-Дарда – це його аскетичність (зухд) і стриманість щодо мирського, його спрямованість у поклонінні Аллагові (Пречистий Він і Піднесений). Багато прикладів він показав того, як він прагнув до вічного (ахіра) і як він віддалявся від мирського (дунья). І розповідає сам Абу ад-Дарда: “Коли прийшов Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), я в цей час був торговцем. Я дуже хотів поєднати дві речі: торгівлю і поклоніння (‘ібада), але не зміг. Вони в мене не поєдналися. Потрібно було зробити вибір. І я тоді відкинув торгівлю і кинувся до поклоніння. (والذي نفس أبي الدرداء بيده) І присягаюся тим, у Чиїй руці душа Абу ад-Дарда, я не хотів би, щоб у мене був магазинчик (крамничка) біля мечеті так, що я міг би здійснювати там усі п’ять намазів, не пропускаючи, і заробляти щодня сорок динарів (золотих монет), і все це витрачати на шляху Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Я цього не хотів би”.
Люди якось почули це, здивувалися і сказали:
يا أبا الدرداء ، وما تكره من ذلك ؟
“О Абу ад-Дарда, що тобі не подобається в цьому? Кожного дня дохід, і ти витрачаєш це на шляху Аллага, ти робиш усі п’ять намазів у мечеті з джама’атом. Що в цьому поганого, Абу ад-Дарда? Що тобі тут не подобається?!” Абу ад-Дарда відповів:
شدة الحساب
“Тяжкість розрахунку, тяжкість розрахунку, тому що в Судний день Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) покличе нас до звіту за це майно. І будеш ти обов’язково запитаний:
من أين وفيما
“Звідки і куди? Де заробив і куди ти це витратив”. І якщо майно зароблене дозволеним шляхом, то це розрахунок (хісаб), ти будеш розраховуватися і звітувати перед Аллагом за них. А якщо майно харам, то це мука й покарання (‘азаб)”.
І каже тому Абу ад-Дарда: “Я не хотів би, і це мене не тішить, щоб я міг стояти на східцях біля мечеті, і продавати, і купувати, і вести торгівлю, і щодня заробляти триста золотих монет, і при цьому бути присутнім на всіх намазах, не пропускаючи. І я не кажу, що Аллаг заборонив торгівлю, і не кажу, що Аллаг не заборонив лихварство (ріба). Торгівля дозволена (халяль), але просто я хочу бути з тих людей, яких не відволікає торгівля і купівля-продаж від поминання Аллага (Пречистий Він і Піднесений)”.
Якось раз Абу ад-Дарда звернувся до жителів Дамаска і сказав:
يا أهل دمشق، يا أهل دمشق
“О жителі Дамаска!” І коли жителі Дамаска кинулися і звернулися до нього, він сказав їм:
ألا تستحيون؟ ألا تستحيون؟ تجمعون مالا تأكلون، وتأملون مالا تدركون، وتبنون مالا تسكنون! ألا إنه قد كان قبلكم قرون يجمعون فيوعون، ويأملون فيطيلون، ويبنون فيوثقون، فأصبح جمعهم بورا، وأصبح أملهم غرورا، واصبحت منازلهم قبورا؛ ألا إن عاداً ملأت ما بين عدن وعمان نعماً وأموالاً، فمن يشتري مني مال عادٍ بدرهمين؟
“Вам не соромно?! Вам не соромно (ви не соромитеся)?! Ви накопичуєте і збираєте те, чого не з’їсте, сподіваєтесь на те, до чого не доживете, і будуєте те, в чому не будете жити. Адже до вас було скільки поколінь, які збирали, і накопичували, і плекали далекі сподівання, і будували міцні будівлі, але все, що вони накопичували, перетворилося на порох, а надії їхні виявилися самозакоханістю й обманом, а житлом їхнім стала могила. Народ ‘ад (‘адіти) наповнив майном і стадами відстань від Адана до ‘Умана. Це незліченні багатства. Але хто з вас сьогодні купить майно ‘ада хоча б за два дирхами?!”
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить у Корані про ‘адитів:
الَّتِي لَمْ يُخْلَقْ مِثْلُهَا فِي الْبِلَادِ
“Подібних їм не було створено в країнах і землях”.
Коран, сура Аль-Фаджр (Зоря), 89: 8.
Ті, які сказали:
مَنْ أَشَدُّ مِنَّا قُوَّةً
“Хто є потужніший за силою, ніж ми? ”
Коран, сура Фуссилят (Роз’яснені), 41: 15
Де вони?! Де їхні багатства?! Де їхні будинки?! Де зведені ними фортеці та помешкання?! Усе пішло! Але, на жаль, люди обманюються цим земним життям, і люди не наставляються ні ‘адітами, ні кимось іншим. Нехай урятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений).
أقول هذا القول وأستغفر الله لي ولكم
