Кожна душа хоче бути щасливою. Причому вона прагне постійного, безперервного щастя. Всі наші зусилля, хоч би що робили, спрямовані на порятунок від страхів, тягот, переживань, гризот, турбот і тривог і мають на меті здобуття спокою, щастя, благополуччя, безтурботності, задоволеності та стабільності. Це твердження, думаю, ніхто не заперечуватиме.
Який же шлях до цієї бажаної мети?
Яка дорога є найближчою і найнадійнішою? Де шукати це жадане щастя? Кожен із нас чогось досяг у цьому житті, щось заробив, придбав. Чи може досягнуте нами забезпечити справжнє блаженство та щастя?
Як багато людей ми зустрічаємо на життєвому шляху, як багато читаємо і чуємо закликів приставати саме до їхнього шляху: «Іди за нами і ти здобудеш щастя!» – кажуть вони.
То чию дорогу обрати?
Під чиї прапори стати?
Кого слухати та чиїми порадами керуватися?
Ці та подібні до них запитання дуже часто стукають у двері наших сердець, вимагаючи відповіді.
Хіба це не відбувається з вами?
Ця стаття з дозволу Всевишнього стане вашим помічником у пошуку відповідей на ці запитання.
Кожні двері мають ключ. І кожен ключ має зубчики. Двері щастя також мають свій ключ, у якого є свої зубці.
Ми спробуємо розібратися, що є справжнє щастя, шукане всіма.
Нащадки Адама невпинно працюють, витрачаючи зусилля на його досягнення. Щастя – найдорожча та найважливіша мета для них. Однак більшість людей не знає справжнього сенсу щастя і не відає про шляхи, що ведуть до нього. Вони беруть за щастя те, що насправді не може їх ощасливити по-справжньому. Мов спраглий мандрівник, вони приймають за воду міраж, біжать до нього, і врешті-решт бачать, що всі їхні зусилля були марні, адже бігли до міражу.
Є всілякі погляди на те, що означає щастя і яким чином воно реалізується.
Людина бідна, яка не має достатніх доходів, вважає, що матеріальний достаток – це і є щастя. Той, хто не має дітей, думає, що якби мав дитину, то це і було б вінцем щастя. Ті, котрі не мають ваги та впливу в суспільстві, думають, що щастя – це влада над людьми, авторитет, знатність, висока посада, підпорядкування оточення їхньому слову.
Хай там як, на запитання “Що є щастя і як його знайти?” люди з давніх-давен не дають одностайної відповіді. Одні стверджують, що щастя полягає у збиранні власного капіталу та багатстві. Другі вважають, що найголовнішим щастям є фізичне здоров’я. Треті – стабільність та безпека у суспільстві. Четверті наголошують: «Так! Безперечно! Згадані речі важливі. Але! Хто ж знає, що є справжнє щастя? Що здатне привести людину та суспільство до успіху?»
Ви чекаєте мою відповідь на це запитання.
Але перш ніж почуєте його, я попрошу вас, дорогі читачі, дати відповідь на моє запитання:
«О людино! Хто створив тебе із краплі рідини; закріпив цю краплю в утробі твоєї матері; потім надав їй форму п’явки; після цього перетворив п’явку на ембріон, схожий на шматочок жованого м’яса; далі створив твої кістки, м’язи, органи; перетворив тебе на людину, привів тебе на цей світ і дозволив дихати; дарував тобі очі, щоб ти міг бачити; вуха, щоб ти міг чути; мову, щоб ти міг говорити; серце, щоб ти міг вірити? Ти з’явився в цей світ, не знаючи нічого, а Він навчив тебе всього й дарував тобі здатність розуміти і мислити.
Хто створив вас, ваших батьків та дідів, усіх ваших предків?
Хто створив для вас усе, що є на небі та на землі?
Хто розпростер вам землю і зробив її придатною для життя на ній?
Хто звів над вами небесні склепіння, наводнив землю й виростив з ґрунту й води всілякі плоди та злаки?
Якби Він побажав, то перетворив би все, що ми сіємо та вирощуємо, на суху солому і ми померли би від голоду.
Подивіться на воду, яку ви п’єте. Хто скинув її з хмари і зробив придатною для пиття – прісною та приємною?
Подивіться на вогонь, за допомогою якого ви готуєте їжу та обігріваєтеся взимку. Хто створив його і те паливо, з якого ми його отримуємо.
А тепер погляньте на самих себе, як влаштований ваш організм: кожен орган, кожна тканина виконує свої функції. Мільйони клітин зайняті здійсненням покладених на них завдань.
Серце невпинно б’ється, відраховуючи 60 ударів на хвилину. Легені щохвилини 18 разів вдихають з навколишнього повітря кисень та інші необхідні нам гази та виділяють у довкілля гази, шкідливі для нашого організму.
Хто творець цієї досконалої, гармонійної, дивовижної системи?
Погляньте на небеса, землю, високі гори, безкраї моря, повноводні річки, дерева й трави, на незліченних тварин, комах, птахів, що вільно ширяють у повітрі; на вітри, що дмуть; ніч і день, які постійно змінюють одне одного; подивіться на сонце, що сяє над вашими головами; на променистий місяць; незліченні та дивовижні зірки; на порядок і доцільність, що панують у цій світобудові. Погляньте на те, що кожна жива істота наділяється їжею та всім необхідним для своєї життєдіяльності.
Хто?
Хто Той, хто створив з небуття ці світи, цей грандіозний Всесвіт?
Хто обдарував нас нескінченними милостями?»
Я не маю ні найменшого сумніву, що всі ви дасте ту саму відповідь. Усі ви скажете: “Господь!”
Господь – Єдиний, Великий, Сильний, Всемогутній, Всезнаючий, Той, що Оживляє і Умертвляє, Наділяє їжею, Всеслухаючий, Всевидячий, Єдиний Істинний Бог, що заслуговує на поклоніння.
Саме такою буде ваша відповідь. Я не чую її вухами, але впевнений, що ви, як і всі розумні люди, відповіли саме таким чином.
Ось ця ваша відповідь на поставлені мною запитання насправді є обіцяною мною відповіддю на запитання: “Що є справжнє щастя, де і в кого шукати шлях до нього?”.
Відповідь на це запитання: “Творець” .
Хто знає, що є справжнє щастя? – “Творець”.
У кого шукати шлях до Нього? – “У Творця”.
Хто вкаже нам спосіб досягти його? – “Творець! Творець – у Корані, що є Його словом, і Посланець (мир йому і благословення Аллага), якого Він направив до нас”.
І навіть не думайте про те, щоб шукати щастя деінде. Ви даремно втратите час. Я запевняю вас. Я присягаюся тим, у чиїй долоні моя душа, немає дороги, що веде до успіху і вічного блаженства, крім тієї, яку вказав нам Всевишній.
Чому?!?!
Чому?
Бо Той, хто створив нас і дав нам буття, краще, ніж будь-хто, знає, що є для нас благо, а що є зло; що дає нам користь, а що шкодить:
أَلَا يَعْلَمُ مَنْ خَلَقَ وَهُوَ ٱللَّطِيفُ ٱلْخَبِيرُ
«Хіба не знає своїх творінь Той, хто їх створив? Адже Він Проникливий, Всезнаючий».
Коран, сура « Аль-Мульк (Влада)», 67:14
Чому ще?
Тому що немає нікого милостивішого, добрішого й співчутливішого до нас, ніж Аллаг. Усі ми знаємо, що таке материнська любов і доброта. Знаємо, яке велике співчуття та милосердя матері до її дитини. Так ось – Аллаг виявляє до своїх рабів більше милосердя та співчуття, ніж мати до своєї дитини.
Подумай про слова пророка (мир йому і благословення Аллага). Він сказав:
الَلَّهُ أرْحَمُ بعِبَادِهِ مِن هذِه بوَلَدِهَا
«Воістину, Аллаг милостивіший до своїх рабів, ніж мати до своєї дитини».
Хадіс (прим. 1) передали аль-Бухарі, 5999; Муслім, 2754.
Що таке милосердя матері у порівнянні з милосердям Аллага, який обіймає все, що існує?
Хіба Він залишить нас блукати?
Хіба Він не вкаже нам шлях до спасіння та щастя?
Треба бігти до Творця!
Всевишній каже, звертаючись до нас:
فَفِرُّوا إِلَى اللَّهِ
«Так біжіть до Аллага».
Коран, сура «Аз-Зарійят (Розсіюючі)», аят 51:50.
Біжіть до Аллага. Щасливі люди біжать до Всевишнього. А нещасні тікають від Нього. Тікають від Нього, та не до Нього.
Однак, поки людина жива, Всевишній не позбавляє її надії на свою милість і каже:
«Якби ти не прийшов до мене – Я прийму тебе. Якщо ти прийдеш уночі чи вдень – Я прийму тебе. Якщо ти наблизишся до мене на п’ядь, то наближуся до тебе на лікоть. Якщо ти підеш до мене кроком, Я рушу назустріч до тебе бігцем. Якщо ти прийдеш до мене з такою кількістю гріхів, що вони заповнять собою всю землю, але зустрінеш Мене, не придавши мені нічого в співтовариші [не бувши многобожником], то я обов’язково дарую тобі прощення, яке покриє всі ці гріхи. Якщо ти зробиш стільки гріхів, що вони досягнуть небесних хмар, а потім попросиш у Мене вибачення щиро – Я пробачу тобі».
Чи є хто щедріший і великодушніший за Творця?
Чи є хто щедріший і великодушніший за Господа?!?!
Всевишній надіслав нам ясне Писання. Ясне Писання, що провело кордон між прямим шляхом і оманою, правильним курсом та відхиленням, між щастям та нещастям.
Це Писання – милість Творця. Милість Творця дарована людям, запорука благополуччя усіх творінь. Воно вказує прямий шлях (ас-сират аль-мустакім), і той, хто йде ним, ніколи не зайде в глухий кут і не зіб’ється.
Воно осяює сліпі погляди, зцілює хворі серця, живить свідомість, приносить блаженство в душі. Слова Корану – це сади, що утихомирюють (заспокоюють) людські серця. Вони спрямовують дух до обителі втіхи і кажуть вранці та ввечері: «О ті, хто прагнуть щастя! Йдіть до Нього».
Всемилостивий і люблячий Господь відправив до нас свого Посланця (мир йому і благословення Аллага), щоб убезпечити нас від загибелі, щоб привести нас до щастя.
Святий Пророк (мир йому і благословення Аллага) говорив про те, що люди схожі на коників та метеликів, які летять на вогонь, а він – він намагається відганяти їх від цього полум’я. Пророк (мир йому і благословення Аллага) каже:
فَذَلِكُمْ مَثَلِي ومَثَلُكُمْ، أنا آخِذٌ بحُجَزِكُمْ عَنِ النَّارِ، هَلُمَّ عَنِ النَّارِ، هَلُمَّ عَنِ النَّارِ فَتَغْلِبُونِي تَقَحَّمُونَ فيها
«Я тримаюсь за ваші пояси, утримуючи вас від вогню. Я кажу вам: «Геть від вогню! Геть від вогню!» А ви вириваєтесь з моїх рук і потрапляєте у полум’я».
Хадіс (прим. 1) передали аль-Бухарі 3426, 6483; Муслім, 2484.
Воістину, релігія Творця – це ковчег Ноя. Це ковчег Нуха та всіх посланців, що прийшли за ним. Хто сходитиме на цей ковчег, той знаходить спасіння, а хто не бажає робити цього, той тоне. Ось так.
Отже, ключем до щастя є заповіти Господа.
Якщо ми міцно схопимося за ці заповіти, які Всевишній послав нам у своєму писанні Корані і в Сунні свого Посланця (мир йому і благословення Аллага), відправленого як милість для світів, то неодмінно знайдемо щастя.
Мої дорогі брати та сестри, мої шановні співвітчизники!
Хай Всевишній буде задоволений усіма вами. Нехай Він дарує вам усі блага цього світу і всі блага вічного світу. І хай Він захистить вас від усякого зла і захистить від усякого зла ваші сім’ї. Ми просимо Його пробачити та помилувати всіх вірян, живих та померлих.
______________
1] Хадіс (араб. (الحديث)) — це розповідь про вчинки і висловлювання пророка Мухаммеда і його сподвижників. Сукупність Х., які визнано достовірними, складає Сунну, яка є авторитетною для всіх мусульман і складає основу шаріату.
