О віруючі раби Аллага, наш Всевишній Творець у Своїй Книзі говорить:

قُلْيَا عِبَادِيَ الَّذِينَ أَسْرَفُوا عَلَى أَنفُسِهِمْ لَا تَقْنَطُوا مِن رَّّحْمَةِ اللَّهِ إِنَّ اللَّهَ يَغْفِرُ الذُّنُوبَ جَمِيعًا إِنَّهُ هُوَ الْغَفُورُ الرَّحِيمُ

«Скажи (о Мухаммад) людям такі слова: «О, раби Мої, що переступили проти самих себе, скоюючи гріхи, не впадайте у відчай у милості Аллага. Воістину, Аллаг прощає всі гріхи. Воістину, Він – Той, що прощає, Той, що милує»

Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39:53.

У цьому аяті, о раби Аллага, докази обширності милості Аллага (Пречистий Він і Піднесений), Його доброти, Його милосердя. У цьому аяті Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) звертається до людей, які переступили межі – грішників, які, можливо, скоїли найбільші, наймерзенніші й найогидніші гріхи: багатобожжя (ширк), включно з невір’ям та великими гріхами. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) звертається до Своїх рабів, щоб вони залишили гріхи, покаялися і попросили прощення у Всемилостивого, Прощаючого, адже тільки Він прощає всі гріхи. Яким би великим не був цей гріх, немає такого, кого не зміг би пробачити Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), але за умови, що людина звертається до Нього зі щирим каяттям (істіґфар), повертається до Нього зі смиренністю.

Передається хадис від слуги Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) Анаса ібн Маліка (нехай буде задоволений ним Аллаг), що сказав: «Я чув, як Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорив:

قَالَاللهُ تبارك و تَعَالَى: “يَا ابْنَ آَدَمَ إِنَّكَ مَا دَعَوْتَنِيْ وَرَجَوْتَنِيْ غَفَرْتُ لَكَ عَلَى مَا كَانَ فيك وَلا أُبَالِيْ، يَا ابْنَ آَدَمَ لَو بَلَغَتْ ذُنُوْبُكَ عَنَانَ السَّمَاءِ ثُمَّ اسْتَغْفَرْتَنِيْ غَفَرْتُلَكَ و لا أبالي، يَا ابْنَ آَدَمَ إِنَّكَ لَوْ أَتَيْتَنِيْ بِقُرَابِ الأَرْضِ الأَرْضِ الأَرْضِ خَطَايَا ثُمَّ لقِيْتَنِيْ لاَ تُشْرِكُ بِيْ شَيْئَاً لأَتَيْتُكَ بِقُرَابِهَا مَغَغفِرَةً

«Всевишній Аллаг сказав: «О сину Адама, якщо ти будеш взивати до Мене і сподіватися на Мене, я пробачу тебе, незважаючи на те, що є в тобі. Це для Мене нескладно. О сину Адама, якщо твої гріхи сягнуть навіть неба і ти попросиш у Мене прощення (істіґфар), Я пробачу тебе. О син Адама, якщо ти прийдеш до Мене з гріхами, що здатні засіяти всю землю, а потім зустрінеш Мене, не надавши Мені нічого в співтовариші, Я дам тобі прощення, що здатне засіяти всю землю»

(Передав ат-Тирмізі (3540) і Ахмад (13493)).

Аллагу Акбар. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) наказує нам у Корані істіґфар:

وَاسْتَغْفِرُوا اللَّهَ إِنَّ اللَّهَ غَفُورٌ رَّحِيمٌ

«І просіть вибачення в Аллага, воістину, Аллаг – Прощаючий, Милуючий»

Коран, сура Аль-Муззаміль (Загорнутий), 73:20.

وَاسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ ثُمَّّ تُوبُوا إِلَيْهِ

«І просіть прощення у Вашого Господа, а потім повертайтеся до Нього зі смиренністю»

Коран, сура Гуд, 11:90.

І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить, що Він неодмінно пробачить людині, якщо вона попросить прощення. І каже:

وَمَن يَعْمَلْ سُوءًا أَوْ يَظْلِمْ نَفْسَهُ ثُمَّ يَسْتَغْفِرِ اللَّهِ اللَّهِ يَجِدِ اللَّهِ اللَّهَ غَفُورًا رَّحِيمًا

«А той, хто вчинить якийсь злочин або пригнобить свою душу гріхом, а потім попросить в Аллага прощення, той знайде Аллага таким, що Прощає, Милує»

Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:110.

Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) хвалить тих, що здійснюють істіґфар, кажучи про них:

وَالْمُسْتَغْفِرِينَ بِالْأَسْحَارِ

«І ті, що просять вибачення в Аллага перед ранковою зорею»

Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:17.

Коли ми встаємо на сухур, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) хвалить тих, хто просить в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення в цей час (перед ранковою зорею).

وَبِالْأَسْحَارِ هُمْ يَسْتَغْفِرُونَ

«І перед ранковою зорею вони просять прощення»

Коран, сура Аз-Зарійят (Розсіюючі), 51:17.

«Аль-істіґфар» означає просити в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення (маґфіра). Це не просто, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) позбавляє тебе від гріха, тобто не карає і не буде наслідків, але, крім цього, ще й прикриває тебе від ганьби. Коли ти кажеш «АстаґфіруЛлаг» («Я прошу вибачення в Аллага»), то це означає «Я прошу, щоб не вийшло для мене ніякого зла від цього гріха, щоб Аллаг прикрив мене і не було для мене ганьби».

«Аль-істіґфар» – це велике поклоніння, що посідає дуже високе місце в релігії. Це та основна річ, за допомогою якої здобуваються блага, приходить благодать (барака) і сходять милості від Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це та основна річ, за допомогою якої людина з найнижчого стану підноситься до найвищого, і та основна річ, за допомогою якої пробачаються промахи, вибачаються помилки, спокутуються гріхи, підвищується ступінь людини та зростає її становище перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений).

О раби Аллага, хвала Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), ми з вами продовжуємо жити в цьому місяці Рамадан, який має особливий зв’язок із проханням про прощення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Тобто цей місяць має особливе значення в отриманні прощення від гріхів, у тому, щоб стерти гріхи.

Щаслива людина – це та людина, яка цього місяця свої дні й ночі провела в покірності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), бажала отримати Його вдоволення і здобути Його прощення. І така людина отримує прощення. І навпаки, нещасна і позбавлена людина – це та людина, яка прожила Рамадан, не полишивши свої гріхи, продовжуючи перебувати в огиді, скоюючи злодіяння, і водночас не просила в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення, не звернулася до Нього з покаянням і залишилася непрощеною.

Передається хадис від Абу Хурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:

أَتَانِي جِبْرِيلُ عَلَيْهِ السَّلَمُ فَقَالَ: يَا مُحَمَّدُ مَنْ أَدْرَكَ أَحَد أَبَوَيه فَمَاتَ فَدَخَلَ النَّارَ، فَأَبْعَدَهُ اللَّهُ فَقُلْ: آمِينَ. فَقُلْتُ: آمِينَ. فَقَالَ: يَا مُحَمَّدُ مَنْ أَدْرَكَ شَهْرَ رَمَضَانَ فَمَاتَ فَلَمْ يُغْفَرْ لَهُ فَأُدْخِلَ النَّارَ، فَأَبْعَدَهُ اللَّهُ قُلْ: آمِينَ. فَقُلْتُ: آمِينَ. قَالَ وَمَنْ ذُكِرْتَ عِنْدَهُ فَلَمْ يُصَلِّ عَلَيْكَ فَمَاتَ فَدَخَلَ النَّارَ، فَأَبْعَدَهُ اللَّهُ فَقُلْ: آمِينَ. فَقُلْتُ: آمِينَ

«Прийшов до мене Джібріль (мир йому) і сказав: «О Мухаммад, хто застав одного з батьків і помер, а потім увійшов у Пекло (тобто не зміг за допомогою турботи про батьків заслужити Рай), нехай віддалить його Аллаг від Своєї милості. Скажи: «Амін». І я сказав: «Амін». Потім Джібріль сказав: «О Мухаммад, хто застав Рамадан, а потім помер, не отримавши прощення від Аллага, нехай віддалить його Аллаг від Своєї милості. Скажи: Амін». І я сказав: «Амін». Далі Джібріль сказав: «О Мухаммад, якщо при комусь ти будеш згаданий, а він не попросить для тебе «салят» (не скаже: «Аллагумма саллі уа салім ‘аля расуліЛляг» («О, Аллаг, благослови Посланця Аллага»)), а потім помре, і ввійде в Пекло, нехай Аллаг віддалить його від Своєї милості. Скажи: «Амін». І я сказав: «Амін»

(Див. «Сахіх ат-Таргіб», 1679).

О раби Аллага, тому віруючій людині необхідно скористатися цим благословенним місяцем, його благодаттю, його можливістю. Протягом усього цього місяця будь з істіґфаром, проси в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) багато прощення.

О раби Аллага, знайте, що істіґфар – це настільки велике поклоніння, що воно дає численну й величезну користь у цьому й у вічному світі. Що стосується цього світу, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить у Корані про деякі мирські користі від істіґфар, що Нух (мир йому) сказав своєму народові:

فَقُلْتُاسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ إِنَّهُ كَانَ غَفَّارًا يُرْسِلِ السَّمَاءَ عَلَيَّيْكُم مِّدْرَارًا وَيُمْدِدْكُم بِأَمْوَالٍ وَبَنِينَ وَيَجْعَل لَّكُمْ جَنَّاتٍ وَيَجْعَل لَّكُمْ أَنْهَارًا

«І сказав я (Нух): «Просіть прощення у вашого Господа, воістину, Він – Всепрощаючий. І тоді Він зведе на вас з неба воду, рясні дощі, наділить вас майном і дітьми, влаштує для вас сади і влаштує в цих садах річки»

Коран, сура Нух, 71:10-12.

Пречистий Аллаг, подивіться, скільки благих плодів від істіґфара в цьому житті!

Якось раз прийшов один чоловік до Хасана аль-Басрі (нехай помилує його Аллаг) і сказав йому: «Засуха! Я не знаю, що робити! Засуха! Я не знаю, як мені бути!» Хасан аль-Басрі сказав: «Проси вибачення в Аллага». Прийшов до нього другий чоловік і сказав: «Я не знаю, що мені робити, бідність здолала мене». Хасан аль-Басрі відповів: «Проси вибачення в Аллага». Потім прийшов третій чоловік і сказав: «Немає у мене дітей, що мені робити? Я хочу дітей». Хасан аль-Басрі сказав: «Проси вибачення в Аллага». Потім прийшла четверта людина і сказала: «У моєму саду висихають дерева. Що мені робити?» Він відповів: «Проси вибачення в Аллага (роби істіґфар)». У Хасана аль-Басрі запитали: «Чому всім цим чотирьом, що прийшли з різними проблемами, ти кажеш одне й те саме: «Проси прощення в Аллага?» Хасан аль-Басрі відповів: «Я нічого не додав до слів Аллага (Пречистий Він і Піднесений)»:

فَقُلْتُ اسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ إِنَّهُ كَانَ غَفَّارًا يُرْسِلِ السَّمَاءَ عَلَيْكُم مِّدْرَارًا وَيُمْدِدْكُم بِأَمْوَالٍ وَبَنِينَ وَيَجْعَل لَّكُمْ جَنَّاتٍ وَيَجْعَل لَّكُمْ أَنْهَارًا

«І сказав я (Нух): «Просіть прощення у вашого Господа, воістину, Він – Всепрощаючий. І тоді Він зведе на вас з неба воду, рясні дощі, наділить вас майном і дітьми, влаштує для вас сади і влаштує в цих садах річки»

Коран, сура Нух, 71:10-12.

Робіть істіґфар! Кайтеся перед Ним і поверніться до Нього з покірністю, і тоді Він дасть вам дощ, позбавить від посухи, низведе вам небесну благодать. І Він створить для вас благодать із землі: створить для вас злаки, наповнить вим’я ваших тварин молоком. Він наділить вас майном, збільшить ваше багатство, ваш достаток, Він дарує вам дітей, благе потомство. Ось це плоди істіґфара в цьому житті.

Одного разу, за часів ‘Умара ібн аль-Хаттаба, був голодний посушливий рік. І ‘Умар ібн аль-Хаттаб разом з людьми пішов, щоб здійснити молитву-прохання про дощ, і він нічого не робив, окрім як просив вибачення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) (істіґфара). Люди запитали. чому тільки істіґфар? І тоді ‘Умар ібн аль-Хаттаб (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав свої знамениті слова:

لَقَدْسَأَلْتُ اللهَ جَلَّ وَعَلَا بِمَجَادِيحِ السَّمَاء الَّتِي يُسْتَنْزَلُ بِهَا المَطَر

«Я звернувся до Аллага через те світило, за допомогою якого зводиться дощ».

І потім прочитав цей аят із сури «Нух». Що мав на увазі ‘Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг)? За часів джахілії багатобожники думали, що зірки та світила є причиною сходження дощу, тому вони пов’язували свої надії з зірками: з’явиться зірка – буде дощ. Прийшов Іслам, встановив Єдинобожжя, вказавши, що зірки ні до чого: Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дарує вам дощ. І тому ‘Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг), сказавши «через те світило», мав на увазі через причини, які встановив Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), а це істіґфар – попросив у Аллага (Пречистий Він і Піднесений) вибачення. І цією причиною зводиться дощ. І потім прочитав цей аят:

فَقُلْتُاسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ إِنَّهُ كَانَ غَفَّارًا يُرْسِلِ السَّمَاءَ عَلَيْكُم مِّدْرَارًا

«І сказав я (Нух): «Просіть прощення у вашого Господа, воістину, Він – Всепрощаючий. І тоді Він зведе на вас із неба воду рясну»

Коран, сура Нух, 71:10-11.

Ось щедрі дари та щедрі блага, які дає істіґфар у цьому житті.

О раби Аллага, що стосується вічного миру, то за це людина в Судний день отримає стільки нагороди і користі, що знає про це тільки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Вона отримає від Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення, милість і велику нагороду, вона позбудеться покарання, мук у Пеклі – ось що таке істіґфар.

‘Абдуллах Ібн ‘Буср (нехай буде задоволений ним Аллаг) передав, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

طوبَى لِمَن وجَدَ في صَحيفَتِه استِغفارًا كثيرًا

«Блаженний (щасливий) той, хто знайде (у Судний день) у своїй книзі з діяннями багато істіґфара»

(Див. ”Сахіх Ібн Маджа» (3093)).

І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) також сказав:

مَن أحَبَّ أن تَسُرَّهُ صَحِيفَتُهُ فَلْيُكْثِرْ فِيهَا مِنَ الاسْتِغْفَارِ

«Хто хоче, щоб (у Судний день) книга з діяннями його потішила, той нехай зробить так, щоб у цій книзі було більше істиґфара»

(ат-Табарані (839), аль-Байхакі (648). Див. «Сахіх аль-Джамі’» (5955))

О раби Аллага, знайте, що істіґфар не має на увазі, що людина просто каже «АстаґфіруЛлаг» і далі продовжувала коїти гріхи. Істіґфар – це коли прохання про прощення поєднується з тим, що людина залишає гріхи, не наполягає на них. Ось тоді, якщо це щире покаяння, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дає їй відплату і Своє прощення.

Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:

وَالَّذِينَإِذَا فَعَلُوا فَاحِشَةً أَوْ ظَلَمُوا أَنفُسَهُمْ ذَكَرُوا اللَّهَ فَاسْتَغْفَرُوا لِذُنُوبِهِمْ وَمَن يَغْفِرُ الذُنُوبَ إِلَّا اللَّهُ وَلَمْ يُصِرُّوا عَلَى مَا فَعَلُوا وَهُمْ يَعْلَمُونَ أُولَئِكَ جَزَاؤُهُم مَّغْفِرَةٌ مِّن رَّبِّهِمْ وَجَنَّاتٌ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الْأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا وَنِعْمَ أَجْرُ الْعَامِلِينَ

«І ті, які, коли скоять якийсь гріх (гидоту) або пригноблять самих себе якимось гріхом, одразу ж згадують Аллага та просять прощення в Нього за свій гріх. А хто ж прощає гріхи, крім Аллага? І вони не упираються у своїх гріхах, знаючи про те, що це гріх, і відплатою їм буде прощення від їхнього Господа, Райські сади, в яких течуть річки, де вони перебуватимуть вічно. Яка прекрасна нагорода благодійників!»

Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:135-136

Один із попередників сказав: «Якщо людина просить прощення в Аллага (робить істіґфар), але при цьому продовжує чинити гріх, то це не істіґфар, це знущання над Аллагом».

О раби Аллага, знайте, що для отримання прощення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) є три головні причини, що ми згадали раніше в хадисі від Анаса (нехай буде задоволений ним Аллаг):

1) «يَا ابْنَ آدَمَ إنَّكَ مَا دَعَوْتَنِي وَرَجَوْتَنِي غَفَرْتُ لَكَ عَلَى مَا كَانَ فِيكَ وَلَا أُبَالِي » – «О син Адама, якщо ти будеш взивати до Мене і надіятися на Мене, Я пробачу тебе, незважаючи на те, що є в тобі, і для Мене це нескладно».

Отже, перша причина, щоб отримати прощення в Аллага (Пречистий Він і Піднесений), – це знати, що ніхто не прощає гріхи, крім Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Покарати або пробачити за гріх може тільки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), тому не треба пов’язувати ні з ким свої прохання про прощення, своє бажання отримати прощення, окрім Аллага (Пречистий Він і Піднесений), бо лише Він – Прощающий.

У хадисі Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:

أَذْنَبَعَبْدٌ ذَنْبًا، فَقالَ: اللَّهُمَّ اغْفِرْ لي ذَنْبِي، فَقالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَعَبْدِي ذَنْبًا فَعَلِمَ أنَّ له رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فأذْنَبَ، فَقالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لي ذَنْبِي، فَقالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: عَبْدِي أَذْنَبَ ذَنْبًا فَعَلِمَ أنَّ له رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فَذْنَبَ فَقالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لي ذَنْبِي، فَقالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَعَبْدِي ذَنْبًا فَعَلِمَ أنَّ له رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بالذَّنْبِ، قد غَفَرْتُ لَهُ فَلْيَعْمَلْ مَا شَاءَ

«Одного разу раб скоїв гріх, а потім сказав: «О Аллаг, прости мені мій гріх». І сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений): «Мій раб скоїв гріх і знає, що є Господь, який прощає гріхи і карає за гріх». Потім ця людина ще раз скоїла гріх і сказала: «О Господь мій, прости мене!» І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав: «Раб Мій вчинив гріх, але він знає, що у нього є Господь, який прощає гріхи і стягує за гріхи». І потім втретє ця людина скоїла гріх і сказала: «О Господь, пробач мені!» І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав: «Раб Мій вчинив гріх, але він знає, що в нього є Господь, який прощає гріхи і стягує за гріхи. Я пробачив Моєму рабу, і нехай робить, що забажає»

(аль-Бухарі (7507) і Муслім (2758)).

Що б ти не робив, будь-який гріх, якщо ти щиро прийдеш до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з покаянням, Він пробачить тебе. Отже, пов’язуй свій істіґфар тільки з Аллагом і сподівайся на Його прощення;

2) якими великими не були б твої гріхи, проси в Аллага (Пречистий Він і Піднесений) прощення і роби істіґфар. У хадисі від Анаса (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказано: «Якщо навіть гріхи твої дійдуть до неба, якщо вони будуть на відстані твого погляду, засиплють усю землю, усе одно Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) пробачить тебе, якщо ти будеш щиро просити в Нього прощення»;

3) найголовніша причина: щоб отримати прощення Аллага (Пречистий Він і Піднесений), треба дотримуватися лише Єдинобожжя (Таухід) – це коли людина прив’язана своїм серцем лише до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), коли все своє поклоніння серцем, органами, язиком вона присвячує лише Одному Аллагові й на Нього уповає. Таухід – це головна причина отримання прощення. А якщо в людини немає Таухіду, то не буде їй прощення.

إِنَّاللَّهَ لَا يَغْفِرُ أَن يُشْرَكَ بِهِ وَيَغْفِرُ مَا دُونَ ذَلِكَ لِمَن يَشَاءُ

«Воістину, Аллаг не прощає, коли Йому надають у співтовариші (роблячи ширк), але прощає те, що менше цього, кому забажає»

Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:48.

О раби Аллага, я повідомлю вам одну молитву, якої навчив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). Вона коротка, але дуже ємна за змістом і велика за своїм значенням. У ній прохання про прощення до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) поєднується зі згадкою про Таухід, з визнанням, затвердженням і оголошенням Таухіда. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже, що коли людина щиро, від щирого серця звернеться до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з цим ду’а, то Він обов’язково їй відповість, пробачить їй будь-які гріхи, бо справжній Таухід (Єдинобожжя) – це та річ, яка стирає всі гріхи. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

من قال : أَسْتَغْفِرُ اللَّهَ الَّذِي لَا إِلَهَ إِلَّا هُوَ الْحَيُّ الْقَيُّومُ، وَأَتُوبُ إِلَيْهِ، غُفِرَ له ، وإنْ كان فَرَّ من الزَّحْفِ

«Тому, хто скаже: «Прошу вибачення в Аллага, окрім Якого немає іншого істинного Бога, гідного поклоніння, Живого, Вседержителя, і каюсь перед Ним, повертаюсь до Нього з покаянням», – будуть прощені його гріхи, навіть якщо він тікав з поля бою».

Якщо, звісно, він скаже ці слова щиро, від усього серця.

Запис Аллаг прощає всі гріхи. Частина 1 спершу з'явиться на SUNNA.

О віруючі раби Аллага, воістину, людина в цьому житті стикається з багатьма речами, які засмучують її. Людина переживає різні стани, які позбавляють її серце спокою, завдають болю душі, спричиняючи страждання, через що виникають у її серці смуток, переживання або засмучення. Ніхто не уникне цих речей. Так визначив Всевишній Аллаг, що людина обов’язково стикається з цими речами у своєму житті.

Але Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), який дає якусь хворобу, неодмінно дає і зцілення. І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), звісно ж, установив ті механізми, ті причини, за допомогою яких людина може позбутися цих страждань: відступить смуток, підуть заклопотаність і прикрощі, розвіються переживання, її груди розкриються, звільняться, і вона справді отримає насолоду, щастя, блаженний стан уже в цьому світі.

Насправді ці речі, які підступають до серця людини, численні, і їх можна розділити на три групи:

1. Коли серце обтяжене спогадами про минулі нещастя, про те, що людина втратила в минулому (далекому чи недалекому) і людина обтяжена. Це називається арабською الحُزْنُ аль-хузн, тобто печаль.
2. Коли людина обтяжена переживаннями про те, що на неї чекає в майбутньому, чим закінчаться її справи, як вони обернуться, і це називається арабською الهَمُّ аль-гамм, тобто переживання.
3. Засмучення людини у зв’язку з її нинішньою ситуацією, з її нинішнім становищем, і це називається по-арабськи الغَمُّ аль-г’амм, тобто занепокоєння, стурбованість і засмученість.

Отже, сум, пов’язаний з минулим, – الحُزْنُ аль-хузн, стурбованість, засмученість, пов’язані з теперішнім, – الغَمُّ аль-г’амм і переживання, пов’язані з майбутнім, – الهَمُّ аль-гамм.

Усі ці три речі насправді людина може усунути зі свого серця і звільнитися від них, скинувши їхній тягар, якщо:

■ повернеться до теперішнього і звернеться до Аллага (Пречистий Він і Піднесений);

■ схилиться перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), буде смиренна перед Ним, увійде в покірність Аллагу (Пречистий Він і Піднесений) – покора й самопониження перед Всевишнім Аллагом;

■ підкориться волі й велінню Аллага (Пречистий Він і Піднесений);

■ віритиме в передвизначення Всевишнього Аллага;

■ знатиме Аллага, знатиме Його прекрасні імена الأَسْماءُ الحُسْنَى (аль-Асма уль-Хусна) і Його якості, атрибути صِفَاتٌ (сифати);

■ триматиметься за книгу Його, за Коран, вивчаючи, втілюючи його в життя.

Ось тільки через ці речі людина може звільнитися від перерахованих речей (печалі, засмученості, переживань). І тільки завдяки цим речам людина може знайти блаженство і щастя, тому що щастя насправді це не те, що відбувається зовні. Щастя – це те, що відчуває людина всередині.

Абдулла ібн Мас’уд (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) передає, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

مَا أَصَابَ أَحَدًا قَطُّ هَمٌّ، وَلَا حَزَنٌ

«Кого б із людей не спіткало якесь переживання або якась печаль,

فَقَالَ

якщо він скаже:

اللَّهُمَّ إِنِّي عَبْدُكَ، وابْنُ عَبْدِكَ، وابْنُ أَمَتِكَ

«О Аллаг, я Твій раб і син Твого раба, і син Твоєї раби.

نَاصِيَتِي بِيَدِكَ

Чуб мій у Твоїй Руці,

مَاضٍ فِيَّ حُكْمُكَ

рішення Твоє неодмінно збудеться щодо мене,

عَدْلٌ فِيَّ قَضَاؤُكَ

справедливе передвизначення Твоє щодо мене.

أَسْأَلُكَ بِكُلِّ اسْمٍ هُوَ لَكَ

Прошу Тебе за допомогою кожного з Твоїх імен,

سَمَّيْتَ بِهِ نَفْسَك

яким Ти назвав Себе,

أَوْ أَنْزَلْتَهُ فِي كِتَابِكَ

або послав у своєму Писанні,

أَوْ عَلَّمْتَهُ أَحَدًا مِنْ خَلْقِكَ

або навчив йому когось із творінь Твоїх,

أَوِ اسْتَأْثَرْتَ بِهِ فِي عِلْمِ الْغَيْبِ عِنْدَكَ

або приховав у Себе, у Твоєму потаємному знанні.

أَنْ تَجْعَلَ الْقُرْآنَ رَبِيعَ قَلْبِي، وَنُورَ صَدْرِي، وَجَلَاءَ حُزْنِي، وَذَهَابَ هَمِّي

Прошу Тебе зробити цей Коран весною мого серця і світлом моїх грудей, і розсіюванням моєї печалі, і відходом моїх переживань».

/Аллагумма інні ‘абдук, ібну ‘абдік, ібну аматік, насіеті біедік, мадин фійя хукмук, ‘адлюн фійя к’ада-ук, ас алюка бікуллі-смін гу уаляк, саммайта бігі нафсак, ау анзальтагу фі кітабік, ау ‘аллямтагу ахадан мін х’аальк’ік, аууіста’ сарта бігі фі ‘ільміль-г’ейбі ‘індак, ан тадж’аля К’урану рабі’а к’альбі, уа нура садрі, уа джаля-а хузні, уа загаба гаммі/.

Якщо він скаже це,

إِلَّا أَذْهَبَ اللَّهُ هَمَّهُ وَحُزْنَهُ، وَأَبْدَلَهُ مَكَانَهُ فَرَحًا

то Аллаг обов’язково видалить його переживання, його печалі і замість цього дарує радість».

СубханаЛлаг!

Багато хто з нас, почувши це, пропустив би повз вуха й пішов далі. Але сподвижники (сахаби) не такі: почувши цей рецепт від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), вони зрозуміли, наскільки великою є ця настанова, ця благодатна молитва (ду’а), якої навчив Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). Тому вони сказали:

يَا رَسُولَ اللَّهِ، يَنْبَغِي لَنَا أَنْ نَتَعَلَّمَ هَؤُلَاءِ الكَلِمَات؟

«О Посланець Аллага, значить, нам слід навчитися цих слів?»

Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

أَجَلْ، يَنْبَغِي لِمَنْ سَمِعَهُنَّ أَنْ يَتَعَلَّّمَهُنَّ

«Так, слід тим, хто почув їх, навчитися цих слів».

Хадис передали імам Ахмад (1/391), Ібн Хіббан (3/972) та ат-Табарані (10352). Достовірність хадису підтвердили імам аль-Хакім, хафіз Ібн Хаджар, шейх аль-Албані.

Дійсно великі слова. І кожній віруючій людині, що прагне для себе добра, треба вивчити ці слова й вимовляти їх, коли спіткають її смуток, печаль, апатія, депресія, переживання, засмучення.

Але, о раби Аллага, треба знати, що ці слова принесуть користь тільки в тому разі, якщо людина не просто їх повторює, а знає й усвідомлює їхній зміст і чинить відповідно до того, на що вказують ці слова.

Взагалі, треба знати, що буде мало користі та впливу в зікрів, що ми вимовляємо, вчимо та ду’а, що передані від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), якщо людина просто вимовляє їх, але не втілює в життя те, на що вказують ці ду’а та ці зікри.

Але якщо ми поміркуємо над цим ду’а, то побачимо, що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) вказує на чотири важливі речі, чотири важливих принципи, без яких неможливо людині знайти щастя, неможливо позбутися смутку, прикрості та переживань.

• Перший принцип, який вказується в цьому ду’а, це те, що людина має бути справжнім рабом Аллага. Справжнє поклоніння Аллагові, схиляння перед Аллагом, справжнє відчуття себе рабом Аллага, повне смирення і лагідність перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений), і самопониження. Ти повинен визнавати, усвідомлювати, що ти раб (мамлюк), ти той, яким розпоряджається Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) як забажає, цілком ти в Його Руках. Він створив тебе, ти Його творіння. Він керує тобою і розпоряджається абсолютно всіма твоїми справами.

اللَّهُمَّ إِنِّي عَبْدُكَ، وابْنُ عَبْدِكَ، وابْنُ أَمَتِكَ

«О Аллаг, я Твій раб і син Твого раба, і син Твоєї раби».

Тобто ти визнаєш, що ти раб Аллага, створений Ним, цілком перебуваєш у Його владі, у Його Руках. І ти, і твої батько і мати, і всі твої прабатьки і праматері до Адама (мир йому) і Хави – всі вони раби Аллага, і немає володаря в них, окрім Аллага, і немає творця, окрім Аллага, і немає того, хто розпоряджається над ними, окрім Аллага (Пречистий Він і Піднесений).

І ось, усвідомлюючи це, до чого прийде раб? Він прийде до того, що буде покірний Аллагові (Пречистий Він і Піднесений), смиренний перед Ним і схилиться перед величчю Аллага, красою Аллага, досконалістю Аллага. Це усвідомлення того, що ти – раб і в повній владі Творця (Пречистий Він і Піднесений), адже Він не дав тобі до цього пропасти і далі тобі не дасть пропасти. Твої справи в Його руках. Це перше, що дає спокій твоєму серцю і видаляє цей сум і смуток із серця.

• А друге, на що вказує цей хадис, о раби Аллага, людина повинна вірити в передвизначення Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Це означає вірити, що буде те, що забажає Аллаг, а те, чого Аллаг не бажає, тому не бути. Ніхто не може скасувати рішення Аллага (Пречистий Він і Піднесений), ніхто не може перешкодити й заперечити передвизначенню Аллага (Пречистий Він і Піднесений), ніхто не може стати перешкодою.

Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить про це в Корані в багатьох місцях. Відомий аят, який ми часто повторюємо:

مَّا يَفْتَحِ اللَّهُ لِلنَّاسِ مِن رَّحْمَةٍ فَلَا مُمْسِكَ لَهَا

«Те, що відкриває Аллаг для рабів з милості, то ніхто не утримає.

وَمَا يُمْسِكْ فَلَا مُرْسِلَ لَهُ مِن بَعْدِهِ

А те, що утримує Аллаг, то ніхто вже не пошле це після Нього».

Коран, сура Фатір (Творець), 35:2

Звідки ми взяли цей дуже важливий принцип – віра в передвизначення? Віра, що буде те, що бажає Аллаг, а що не бажає, тому не бути. Зі слів Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає):

نَاصِيَتِي بِيَدِكَ مَاضٍ فِيَّ حُكْمُكَ عَدْلٌ فِيَّ قَضَاؤُكَ

نَاصِيَتِي «Мій чуб…». Чуб, тобто передня частина голови.

بِيَدِكَ «У Твоїх Руках, О Аллаг». Тобто Ти розпоряджаєшся мною як забажаєш, буде те, що Ти вирішиш.

مَاضٍ فِيَّ حُكْمُكَ «Рішення Твоє щодо мене неодмінно збудеться». Ніхто не може перешкодити, ніхто не може скасувати.

عَدْلٌ فِيَّ قَضَاؤُكَ «І передвизначення Твоє щодо мене справедливе».

І ось якщо людина усвідомлює це, то це теж дає спокій її серцю, усуває її печалі про минуле, її занепокоєння сьогоденням, її переживання про майбутнє. Бо буде лише те, що забажає Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Збудеться над тобою лише те, що визначив тобі Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). До чого тоді ці тяготи всередині?

• А третій принцип, на який вказує цей хадис, це ду’а – вірити в найпрекрасніші імена Аллага (Пречистий Він і Піднесений), Його якості, атрибути (сифати), на які вказують Коран і Сунна. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:

وَلِلَّهِ الْأَسْمَاءُ الْحُسْنَىٰ فَادْعُوهُ بِهَا

«У Аллага – найпрекрасніші імена, тож закликайте ж до Нього за цими іменами».

Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7:180

Людина, яка знає імена Аллага (Пречистий Він і Піднесений), знає їхній зміст, міркує над змістом, знає, яким є Аллаг (Пречистий він і Піднесений), така людина вільна від печалі, від занепокоєння, від переживань. Ти знаєш, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) – Всемогутній, і ти спокійний. Ти знаєш, що твій Господь – Люблячий, і ти заспокоюєшся цим. Ти знаєш, що Він милостивіший до тебе, ніж твоя матір, і це вселяє в тебе надію й умиротворення, і спокій. І це все в словах ду’а:

أَسْأَلُكَ بِكُلِّ اسْمٍ هُوَ لَكَ سَمَّيْتَ بِهِ نَفْسَكَ، أَوْ أَنْزَلْتَهُ فِي كِتَابِكَ، أَوْ عَلَّمْتَهُ أَحَدًا مِنْ خَلْقِكَ، أَوِ اسْتَأْثَرْتَ بِهِ فِي عِلْمِ الْغَيْبِ عِنْدَكَ

«Я прошу Тебе за допомогою кожного з Твоїх імен, яким Ти назвав Себе або послав у Своєму писанні, або навчив когось із створінь, або сховав у Себе в Твоєму потаємному знанні».

• Четвертий важливий принцип у цьому ду’а, без якого не звільнишся ти від смутку, від стурбованості, від переживань – це Книга Аллага (Пречистий Він і Піднесений), це аль-Кур’ан.

Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав про Писання: شِفَاءٌ «Це зцілення». Ось у тебе тягота, депресія, смуток, печаль і ти не знаходиш собі місця. А Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) послав тобі зцілення (шифа’), послав тобі настанову, Аллаг послав тобі цю Книгу, що рятує від усіх тягот. Що більше людина приділяє увагу Книзі Аллага, читає її, вивчає, а потім виконує те, що вона вивчила, то більше розкривається серце людини, то більше вивільняються її груди та розвіюються, розсіюються ці печалі, тривоги, занепокоєння та переживання. І це з ду’а:

أَنْ تَجْعَلَ الْقُرْآنَ رَبِيعَ قَلْبِي

«Я прошу Тебе, О Аллаг, щоб Ти зробив цей Коран весною мого серця

وَنُورَ صَدْرِي

і світлом моїх грудей,

وَجَلَاءَ حُزْنِي

і розсіюванням моєї печалі,

وَذَهَابَ هَمِّي

і відходом моїх переживань».

Це, о раби Аллага, чотири речі, чотири принципи, які ми почерпнули з цього великого хадиса. І ми повинні замислюватися про ці чотири речі та застосовувати їх.

І слід вивчити це ду’а. Не відмовляйтеся від подарунка Аллага (Пречистий Він і Піднесений), який Він передав нам вустами Свого Посланця. І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) навчив свою умму цього ду’а і спонукав нас вивчити це ду’а.

А далі знайте й твердо вірте, о раби Аллага, що щастя людини, звільнення від її печалей, смутку можливе лише тоді, коли людина – єдинобожник, коли вона مُوَحِّدٌ муваххід, коли в неї є справжній تَوْحِيدٌ Таухід.

Таухід означає безроздільне поклоніння тільки твоєму Творцеві та прихильність тільки до Нього, і звернення тільки до Нього зі своїми потребами, благаннями, з усіма видами поклоніння (внутрішніми та зовнішніми). Тільки та людина може відчути духовний простір, справжню внутрішню свободу, легкість серця, внутрішню стабільність, стійкість, хто спирається на Бога Істинного, хто спирається на Владику Істинного, хто не обтяжений різними формами многобожжя (ширка), хто не обтяжений поклонінням творінням, чи то ідолам, гробницям, могилам, святим, зіркам, планетам, сонцю, місяцю, ангелам, мощам, грошам, славі, кар’єрі, владі та іншому.

Чиє серце прив’язане до псевдобога, до тагута, хто сподівається на святих, на джинів або на ангелів, на планети, на ідолів або на матеріальний добробут тощо, ось той перебуває у вічному занепокоєнні й у душевній слабкості.

Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:

ضَعُفَ الطَّالِبُ وَالْمَطْلُوبُ

«Слабкий прагнучий і слабкий той, до кого він прагне».

Коран, сура Аль-Хаджж, 22:73

Тобто той і інший слабкі, бо те, на що спирається людина в житті, прив’язана до псевдобогів, подібно до павутини. Вона собі сплела це павутиння, вона думає, що це якийсь міцний дім, але насправді це павутиння – найслабший з будинків.

Будь-яке якесь життєве коливання, життєве потрясіння стрясає цей дім, і немає в цієї людини ні спокою, ні міцності, ні стабільності. Тому й говорить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):

مَثَلُ ٱلَّذِينَ ٱتَّخَذُواْ مِن دُونِ ٱلَّهِ ٱلَّهِ أَوۡلِيَآءَ كَمَثَلِ ٱلۡعَنكَبُوتِ ٱتَّخَذَتۡ بَيۡتًاۖ وَإِنَّ أَوۡهَنَ ٱلۡبُيُوتِ لَبَيۡتُ ٱلۡعَنكَبُوتِۖ لَوۡ كَانُواْ يَعۡلَمُونَ

«А ті, що беруть собі крім Аллага покровителів, подібні до павука, який влаштував собі дім. І воістину, найслабший з будинків, це будинок павука, якби вони тільки це знали».

Коран, сура Аль-Анкабут (Павук), 29:41

Тому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав сподвижниці أَسْمَاء بِنْت عُمَيْسٍ Асмі бінт ‘Умайс, що навчить її таких слів, завдяки яким, якщо вона вимовлятиме їх під час смутку, мине цей смуток. А це такі слова:

اللَّهُ اللَّهُ رَبِّي لَا أُشْرِكُ بِهِ شَيْئًا

/Аллагу, Аллагу, Раббі, ля ушріку бігі шайан/

«Аллаг, Аллаг, мій Господь! Не надаю Йому нічого в співтовариші».

Хадис передав Абу Давуд (1525). Шейх аль-Альбані підтвердив достовірність хадису: Сахіх ат-Таргиб (1824)

Велике слово, яке вимовляє людина, коли спіткає її печаль, воно усуває цю печаль. Чому? Тому що це слово – це Таухід, це щирість (іхляс), це іман, це покірність Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), це віддалення, зречення від усіх видів багатобожжя (ширка): великого й малого. Ніщо так не звільняє людину від смутку й печалі, як справжнє Єдинобожжя (Таухід) та іхляс, і справжнє поклоніння Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), заради якого ми з вами й створені.

І воістину, якщо серце ось так заповнене Єдинобожжям (Таухідом) та іхлясом, і сподіванням на Аллага (Пречистий Він і Піднесений), і прихильністю до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), тоді йде з серця всякий смуток, переживання і стурбованість. І справді знаходить серце це істинне і справжнє блаженство, яке може зрозуміти тільки людина, яка його відчула.

І ми просимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений), щоб Він заповнив наші серця Єдинобожжям, іхлясом, Таухідом. Просимо Його за допомогою Його найпрекрасніших імен, за допомогою Його піднесених атрибутів, щоб Він звільнив наші серця й розкрив наші груди, і зняв з нас печалі, переживання, заклопотаність і смуток. І щоб Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) приписав нам щастя в цьому світі і у вічному світі. Воістину, Він – Всемогутній!

Запис Зцілення серця великими дарами Аллага. Частина 1 спершу з'явиться на SUNNA.

О раби Аллага, бійтеся Аллага. Бійтеся Аллага, як людина, що усвідомлює своїм серцем те, що Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) увесь час спостерігає за нею та знає, що вона говорить і що вона робить.

О раби Аллага, дуже важливо нам з вами приділяти увагу такій речі, як поминання (зікр) Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Сьогодні ми з вами поговоримо про один зікр, про слова поминання Аллага (Пречистий Він і Піднесений), які воістину є великими словами, словами благословенними і благодатними. Такі слова, яким має приділяти увагу кожен мусульманин насправді.

І тому що це слово, про яке ми сьогодні з вами говоритимемо, це слово виражає сподівання людини на Всевишнього Аллага. Воно виражає те, що людина шукає захист, шукає притулок у свого Творця, в Аллага Господа небес і землі.

Це слово, цей зікр, він згаданий у Корані, у Книзі Аллага, і цей зікр згаданий у Сунні Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). І якщо людина вивчить цей зікр, якщо вона буде його вимовляти часто, то тоді це одна з причин отримання цією людиною успіху, отримання нею сприяння і того, що вона буде позбавлена, вона буде захищена від усіх речей, що викликають у неї переживання, турботи, обтяжливі для неї, чи то речі, що стосуються цього світу, чи то світу вічного.

Що це за слово, о раби Аллага?

Це слово –

حَسْبِيَ اللَّهُ وَنِعْمَ الْوَكِيلُ

/ХасбійаЛлаг, уа ні’ма ль-Уакіль/

حَسْبُنَا اللَّهُ وَنِعْمَ الْوَكِيلُ

/ХасбунаЛлаг, уа ні’ма ль-Уакіль/.

Досить нам Аллага і який прекрасний це Покровитель.

«Аллаг тільки наш Хасб (Той, Який є для нас достатнім захисником, рятівником від усього, що викликає в нас тривоги й переживання, від усіх турбот), і який чудовий це Покровитель [на якого треба сподіватися]»

Ось що означають ці слова, о раби Аллага. Надія раба на свого Господа означає те, що раб спирається на Аллага (Пречистий Він і Піднесений), шукає в Нього притулку і захисту. Те, що ти просиш в Аллага, кажучи ці слова, просиш у Нього сприяння, просиш у Нього підтримки, просиш у Нього успіху, просиш у Нього наставляти тебе, вести тебе правильно. І до того ж цей зікр вимовляється і коли ти хочеш отримати щось хороше, і коли навпаки, ти хочеш позбутися чогось поганого, відвернути від себе якусь шкоду.

Подивіться, у Корані Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) згадує ці слова тоді, коли йдеться про отримання користі, і тоді, коли йдеться про позбавлення від шкоди.

Приклад першого, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) говорить:

وَلَوْ أَنَّهُمْ رَضُوا مَا آتَاهُمُ اللَّهُ وَرَسُولُهُ وَقَالُوا حَسْبُنَا اللَّهُ سَيُؤْتِينَا اللَّهُ مِن فَضْلِهِ وَرَسُولُهُ إِنَّا إِلَى اللَّهِ رَاغِبُونَ

«А якби вони задовольнялися тим, що дав їм Аллаг, і дав їм Посланець (з того майна, що було в мусульман), і сказали б: «Досить нам Аллага, дасть нам Аллаг від щедрот своїх і дасть нам Посланець Аллага, що є в нього. Ми прагнемо до нашого Господа»».

Коран, сура Ат-Тауба (Каяття), 9:59

Подивіться, Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) вчить говорити ці слова, коли ти хочеш щось отримати від щедрот Аллага (Пречистий Він і Піднесений).

Другий приклад, каже Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) про сподвижників, про Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і сподвижників, коли зазнали вони тяжких втрат у битві при Ухуді та перебували в такому стані, і в цей час їм сказали, що зараз вони (невірні) збираються знову з силами, щоб прийти й остаточно знищити мусульман. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) про це говорить у Корані:

الَّذِينَ قَالَ لَهُمُ النَّاسُ إِنَّ النَّاسَ قَدْ جَمَعُوا لَكُمْ فَاخْشَوْهُمْ فَزَادَهُمْ إِيمَانًا وَقَالُوا حَسْبُنَا اللَّهُ وَنِعْمَ الْوَكِيلُ

«Ті, яким сказали люди (повідомили люди), що люди (невіруючі) зібралися проти вас, бійтеся їх. А це додало їм тільки іману і вони сказали: «Досить нам Аллага і який чудовий Покровитель»».

فَانقَلَبُوا بِنِعْمَةٍ مِّنَ اللَّهِ وَفَضْلٍ لَّمْ يَمْسَسْهُمْ سُوءٌ وَاتَّبَعُوا رِضْوَانَ اللَّهِ وَاللَّهُ ذُو فَضْلٍ عَظِيمٍ

«І вони повернулися з милістю від Аллага і щедротами, не торкнулося їх зло, і пішли вони за вдоволенням Аллага. А Аллаг, Він володар великої милості».

Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:173-174

А є ще аят, де ці слова згадані Аллагом одночасно (Пречистий Він і Піднесений) для обох речей, для отримання користі та для відвернення шкоди.

قُلْ أَفَرَأَيْتُم مَّا تَدْعُونَ مِن دُونِ اللَّهِ إِنْ أَرَادَنِيَ اللَّهُ بِضُرٍّ هَلْ هُنَّ كَاشِفَاتُ ضُرِّهِ أَوْ أَرَادَنِي بِرَحْمَةٍ هَلْ هُنَّ مُمْسِكَاتُ رَحْمَتِهِ قُلْ حَسْبِيَ اللَّهُ عَلَيْهِ يَتَوَكَّلُ الْمُتَوَكِّلُونَ

«Скажи: «Чи бачили ви тих, до кого ви закликаєте з молитвами крім Аллага? Якщо Аллаг захоче мені шкоди якоїсь, хіба ось ці ось (боги, кому ви поклоняєтеся) здатні відвернути Його шкоду? Або якщо Аллаг захоче для мене милості, хіба вони зможуть утримати Його милість і не дати мені отримати цю милість?». Скажи: «Досить мені Аллага і на Нього сподіваються ті, хто уповає»».

Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39:38

Скажи, о раб Аллага: «Досить мені Аллага».

Хочу отримати користь, досить мені Аллага. Хочу позбутися шкоди, досить мені Аллага, Він Той, хто візьме на Себе моє позбавлення від поганого й отримання мною благого.

О раби Аллага, хотілося б вказати на одну річ, багато людей вимовляють якісь зікри, але або вони неправильно розуміють їхній зміст, або застосовують ці зікри, згадуючи їх не за призначенням, дуже часто. Тому потрібно знати сенс зікрів, по-перше, правильний. А по-друге, застосовувати їх за призначенням. Не потрібно допускати неправильного розуміння, по-перше, і неправильного застосування зікрів.

І дуже часто ось цей зікр теж неправильно застосовують, не за призначенням

حَسْبِيَ اللَّهُ وَنِعْمَ الْوَكِيلُ

/ХасбійаЛлаг, уа ні’ма ль-Уакіль/

«Досить мені Аллага і який прекрасний Покровитель». А коли він застосовується? «Досить мені Аллага і який прекрасний Покровитель» що означає? Аллаг, Він достатній рятівник і помічник, і який прекрасний це Покровитель. Тобто ці слова, це слова пошуку притулку в Аллага (Пречистий Він і Піднесений).

Ти говориш їх, прагнучи отримати підтримку і захист від Аллага (Пречистий Він і Піднесений) від усього, що тебе турбує, від усіх твоїх проблем і турбот. Чи то отримання якихось милостей, чи, навпаки, позбавлення від якоїсь шкоди.

Абу Дарда (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), сподвижник Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), він передав наступне, він сказав:

من قال حين يُصبح وحين يُمسي

«Той, хто скаже вранці та ввечері сім разів:

حَسْبِيَ اللّهُ لا إِلَهَ إِلاَّ هُوَ عَلَيْهِ تَوَكَّلْتُ وَهُوَ رَبُّ الْعَرْشِ الْعَظِيمِ

/Хасбія-Ллагу ля іляга ілля хува ‘алейгі таваккальту ва гува Раббуль-Аршиль-Азим/.

Досить мені Аллага, немає божества гідного поклоніння, окрім Нього, на Нього одного я покладаюся, і Він Господь великого Престолу, з того Аллаг зніме турботи і переживання, пов’язані з цим світом і вічним світом».

Хадис передали Абу Дауд (5081), Ібн ас-Сунні (73). Достовірність цього хадиса підтвердили шейх ‘Абдуль-К’адір аль-Арнаут, Шу’айб аль-Арнаут, Салім аль-Хілялі та ін.

Аллаг позбавить його від цих турбот, Аллаг на Себе візьме ці турботи.

Отже, це слово – притулок до Аллага, пошук притулку в Аллага.

І знайте, що одне з імен Всевишнього Аллага – ім’я «Аль-Хасіб». Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у двох місцях у Корані згадує це своє ім’я.

وَكَفَى بِاللَّهِ حَسِيبًا

«І досить Аллага як Того, хто повністю бере на Себе турботу про того, хто на Нього уповає».

Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:6

Який один відвертає від раба все, що його турбує і тривожить, і який дає змогу рабу отримати благо і користь у цьому світі та вічному світі. Аллаг, Він Аль-Хасіб, тобто той, який позбавляє свого раба від турбот і переживань, і бере на Себе ці турботи і переживання.

О раби Аллага, тому ми з вами повинні приділяти увагу цьому слову, розуміти значення цього слова і часто вимовляти це слово. І звісно ж знаючи його значення і застосовуючи його до місця, коли це справді потрібно, коли це за призначенням. Щоб отримати захист, і щоб отримати позбавлення.

Ібн Аббас (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), сподвижник Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), він сказав: «Ось ці слова

حَسْبُنَا اللَّهُ وَنِعْمَ الْوَكِيلُ

/ХасбунаЛлаг, уа ні’ма ль-Уакіль/

їх вимовив Ібрагім (мир йому), коли його кинули у вогонь, їх вимовив Мухаммад (нехай благословить його Аллаг і вітає), коли сказали йому:

الَّذِينَ قَالَ لَهُمُ النَّاسُ إِنَّ النَّاسَ قَدْ جَمَعُوا لَكُمْ فَاخْشَوْهُمْ فَزَادَهُمْ إِيمَانًا وَقَالُوا حَسْبُنَا اللَّهُ وَنِعْمَ الْوَكِيلُ

«Люди зібралися проти вас, так бійтеся ж їх. Це додало їм тільки віри і вони сказали: «Досить нам Аллага і Він найкращий Покровитель»».

Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:173

«ХасбунаЛлaг» – це слово пророків, це слово пошуку захисту у твого Господа, це слово, за допомогою якого ти тримаєшся за свого Володаря і Владику, за Всевишнього Аллага.

І я прошу Аллага (Пречистий Він і Піднесений) за допомогою Його прекрасних імен, за допомогою Його піднесених атрибутів, щоб Він дав усім нам успіх і сприяння. Щоб Він усім нам дозволив якнайкраще поклонятися Йому, поминати Його якнайкраще, і бути вдячними Йому, і поклонятися Йому таким поклонінням, яким Він задоволений (Пречистий Він і Піднесений). І Його нам достатньо, і Він найкращий Покровитель.

І о раби Аллага, не забувайте в ніч на п’ятницю і в день на п’ятницю побільше вимовляти салаватів, тобто ду’а за Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), просячи Аллага (Пречистий Він і Піднесений) благословити Пророка. Тобто похвалити Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) серед вищих ангелів. Хто зробить це один раз, того Аллаг благословить десятикратно.

اللَّهُمَّ صَلِّ عَلَى مُحَمَّدٍ وَعَلَى آلِ مُحَمَّدٍ كَمَا صَلَّيْتَ عَلَى إِبْرَاهِيمَ وَعَلَى آلِ إِبْرَاهِيمَ إِنَّكَ حَمِيدٌ مَجِيد، وبَارِكْ عَلَى مُحَمَّدٍ وَعَلَى آل مُحَمَّدٍ كَمَا بَارَكْتَ عَلَى إِبْرَاهِيمَ وَعَلَى آلِ إِبْرَاهِيمَ إِنَّكَ حَمِيدٌ مَجِيد.

اللهمَّ آتِ أنفسنا تقواها، وزكِّهَا أنت خيرُ من زَكَّاهَا، أنت وَلِيُّهَا ومولاها.

اللهم اغفر لنا ولوالدينا وللمسلمين والمسلمات والمؤمنين والمؤمنات الأحياء منهم والأموات.

اللهم اغْفِرْ لنا ذنوبنا كُلَّها دِقَّها، وجِلَّها، وأَوَّلَها وآخِرَها وعَلَانِيَتَها وسِرَّها.

رَبَّنَا آتِنَا فِي الدُّنْيَا حَسَنَةً وَفِي الْآخِرَةِ حَسَنَةً وَقِنَا عَذَابَ النَّار.

وآخر دعوانا أن الحمدلله رب العالمين

Запис Слова отримання користі та позбавлення від шкоди. Частина 2 спершу з'явиться на SUNNA.

О раби Аллага, о віруючі! Велика милість Аллага до нас, що ми з вами дожили до сьогоднішньої п’ятниці. Ще одну п’ятницю дозволив нам Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) провести в поклонінні Йому. Це – великий день, це – свято (ід), найкращий із днів, який Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) дарував цій уммі. Це – найкращий із днів, у який сходить сонце. І ми говорили з вами на минулій хутбі про переваги й особливості цього дня, такі переваги, яких немає в інших днів. Тому кожен з нас зобов’язаний цінувати цей день, розуміти, яке високе становище він посідає, увесь час пам’ятати про його особливості та про його чесноти, і виконувати старанно, з іхсаном ті види поклоніння, що встановлені Аллагом цього дня, обов’язкові та додаткові види поклоніння.

Всевишній Аллаг цього дня дарував нам великі діяння, можливість здійснити ці діяння, що вдосконалюють наш іман, що виправляють наше серце, що очищають наші з вами душі. Найголовніше, на чолі всіх цих діянь у п’ятницю стоїть ось цей ось п’ятничний намаз, загальний, спільний намаз і ті дві проповіді (хутби), що їх встановив Аллаг перед цим намазом. Ці дві проповіді – це дар Аллага (Пречистий Він і Піднесений) до нас, тому що в цих проповідях, мета цих проповідей – нагадати людині про основи її віри (іману), нагадати їй про опори, на яких грунтується її релігія, нагадати їй про прекрасні норми, встановлення Ісламу. І мета хутби, о раби Аллага, чому це дар Аллага до нас, щоб благотворно вплинути на серце, щоб торкнутися душі, щоб дати людині заряд іману, богобоязливості на весь тиждень, щоб розбудити її від сплячки, щоб позбавити її від безтурботності, щоб зміцнити її, збільшити її іман – ось мета хутби. І тому, о раби Аллага, люди Сунни (ахлю с-Сунна) під час хутби, про що вони говорять? Вони говорять про іман і його сімдесят з гаком відгалужень, головним з яких є «Ля іляга ілля Ллаг», нагадують про це один одному для чого? Для того, щоб зміцнити свій іман, зміцнити зв’язок з Аллагом (Пречистий Він і Піднесений) і щоб ще сильніше триматися за приписи Ісламу. На відміну від тих людей, що йдуть всупереч Сунні, що присвячують свої хутби всяким непотрібним питанням, всяким даремним, стороннім темам, і через це розсіюють розуми людей, через це відводять людей від тієї суті, заради якої Аллаг встановив ці збори. І ти дивишся, як хутба перетворюється на політінформацію, або перетворюється на якусь демагогію, або на якусь балаканину, або на якийсь політичний аналіз, або на розповідь якихось даремних історій, де не згадують ані аяти, ані хадиси Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). І така хутба ніяк не впливає на іман людини – вона заходить порожньою і йде порожньою.

О раби Аллага, п’ятниця (джуму’а) має цього дня свої норми, свої правила (адаби), яких нам треба дотримуватися. Перше, про що треба сказати: у день джуму’а вранці на ранковий намаз, у ранковому намазі імаму бажано читати в першому ракаті суру «Саджда», а в другому ракаті суру «Аль Інсан», це Сунна Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає). Чому саме ці дві сури? Кажуть уляма: «Можливо, тому що в цих сурах згадується початок створення людини, потім його підсумок і згадується воскресіння з мертвих, підняття з могил і розрахунок перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений)».

Друге, що дуже важливо, – це рано приходити на п’ятничний намаз. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) у безлічі хадисів спонукав нас із вами рано йти на п’ятничну молитву. І сказано, що хто прийде о першій годині після фаджра в день джуму’а, той начебто приніс у жертву Аллагові верблюдицю. А той, хто о другій годині прийде, начебто приніс у жертву Аллагові корову. А хто о третій годині, начебто приніс у жертву барана. А хто о четвертій годині, ніби приніс у жертву курку. А хто прийде о п’ятій годині, начебто пожертвував яйцем. Таким чином, що людина може взяти від благодаті (бараки) цього дня, залежить від того, як вона намагається зробити те, до чого спонукає Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). Але, на жаль, скільки людей нехтують цією Сунною, рано йти на п’ятничний намаз. Інколи навіть бачиш, як уже імам зайшов до мечеті, а людина щойно виходить з дому або щойно виходить зі свого робочого місця, або за кілька хвилин до того, як увійде імам. А Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав, і послухайте цей хадис, і запам’ятайте цей хадис, і згадуйте його щоразу, коли йдете на п’ятничний намаз. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) каже:

«عن أبي هريرة رضي الله عنه قال: قال النبي صلى الله عليه وسلم : «إذا كان يوم الجمعة وقَفَتِ الملائكةُ على باب المسجد يَكْتُبون الأوّلَ فالأوّلَ، ومَثَلُ المُهَجِّر كمثل الذي يُهْدي بَدَنةً، ثم كالذي يُهْدي بقرة، ثم كَبْشا، ثم دَجاجة، ثم بَيضة، فإذا خرج الإمام طَوَوُا صُحُفَهم، ويسْتَمعون الذِّكرَ”»

«Коли буває п’ятниця, ангели розташовуються над дверима мечеті й записують, у якому порядку люди приходять до мечеті. Людина, що рано йде на намаз – вона подібна до того, хто приніс у жертву верблюдицю. А потім, після нього – подібна до того, хто приніс у жертву корову. А після нього – подібний до того, хто приніс у жертву барана. А після нього – подібний до того, який приніс у жертву курку. А потім – тому, хто пожертвував яйцем. І коли імам виходить і сідає на мінбар, ангели згортають свої сувої і сідають, щоб слухати хутбу (нагадування)».

(Аль-Бухарі, Муслім)

Звичаєм наших праведних попередників (саляфів) було рано йти на п’ятничний намаз, після фаджра або навіть до фаджра. І кажуть, що в перші століття Ісламу дороги в передранішній час ще й після фаджра були повні людьми. Усі вони текли до мечеті, де відбувається джуму’а, наче це день свята. Але, на жаль, потім це зникло. І цей час, коли ти прийшов рано до мечеті, звісно, не присвячуй його балаканині чи обговоренню подій. Це час, який ти маєш заповнити поминанням Аллага, поклонінням Аллага, читанням Корану. І спонукав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) здійснювати додаткові намази. На жаль, мало хто виконує цю Сунну. Перед виходом імама здійснювати додаткові намази, а попередники робили це. Передано, що Ібн Умар (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) робив дванадцять ракятів до виходу імама, тобто встигав стільки. Ібн Аббас – до восьми ракятів. Передано від інших сподвижників. І донедавна ще були люди, що йшли до мечеті на ранковий намаз, а поверталися з мечеті лише по закінченню п’ятничного намазу.

Третє, до чого спонукає нас Іслам, – це здійснювати гусль у день п’ятниці. І більш правильна думка, що обов’язково (ваджиб) здійснювати повне омовіння (гусль) у день п’ятниці, тому що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

إِذَا أَرَادَ أَحَدُكُمْ أَنْ يَأْتِيَ الْجُمُعَةَ فَلْيَغْتَسِلْ.

مَنْ جَاءَ مِنْكُمُ الْجُمُعَةَ، فَلْيَغْتَسِلْ.

«Хто з вас приходить на п’ятничну молитву, нехай зробить гусль».

(Аль-Бухарі, Муслім)

Це – обов’язок, який поклав на нас Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Ще що важливо в день джуму’а – це умаститися пахощами, чудовими запахами, це – почистити рот (зробити сивак), щоб ти не йшов до мечеті з огидним запахом з рота. Одягнути на себе найкрасивіший одяг, який у тебе є. На жаль, багато людей нехтують цим. Коли йдуть вони на якусь урочистість чи захід – так, вони одягають найкращий одяг, умащуються пахощами. А коли йдуть на джуму’а, ставляться до цього легковажно. А Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав, послухайте цей хадис:

«منِ اغتسلَ يومَ الجمعَةِ، واستاكَ، ومَسَّ مِنْ طيبٍ إِنْ كان عندَهُ، ولبِسَ مِنْ أحسَنِ ثيابِهِ، ثُمَّ خَرَجَ حتَّى يأتِيَ المسجِدَ، ولم يتخَطَّ رقابَ الناسِ، يتخَطَّ الناسِ، ولم رقابَ الناسِ، رقابَ الناسِ، رقابَ الناسِ ثُمَّ ركعَ ما شاءَ اللهُ أنْ يركعَ، ثُمَّ أنصَتَ إذا خرَجَ الإمامُ، فلَمْ يتَكَلَّمْ حتَّى يفرَغَ مِنْ صلاتِهِ، كانتْ كفارةً لِما بينَها وبينَ الجمعَةِ الأخْرَى»

«Хто зробить гусль у п’ятницю, і зробить сівак (почистить рот), і умаститься пахощами, якщо в нього є пахощі, і вдягне найкращий одяг, що має, а потім вийде з дому, доки не прийде до мечеті й не буде переступати через голови людей, а потім зробить стільки ракятів, скільки забажає (додатковий намаз) до виходу імама, а потім буде мовчки сидіти, і не буде розмовляти доти, доки імам не закінчить намаз, то буде очищенням для нього від усіх гріхів, що були здійснені між цією п’ятницею та попередньою п’ятницею».

(Сахіх аль-Джамі’)

Яка велика нагорода від Аллага (Пречистий Він і Піднесений)! І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) говорить:

«الغُسْل يوم الجمعة واجِب على كل مُحْتَلِمٍ، وأن يَسْتَنَّ، وأن يَمَسَّ طِيبًا إن وجَد»

«Гусль у п’ятничний день – обов’язок кожного повнолітнього, і сівак (чистити рот) – обов’язок, і умаститися пахощами, якщо є в нього для цього можливість».

(Аль-Бухарі, Муслім)

Далі, о раби Аллага, Сунною є в цей день, читання сури Аль-Кагф (Печера) – вісімнадцята сура. Тому, спонукав нас Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) читати суру Аль-Кагф (Печера). Її можна читати в ніч на п’ятницю та протягом дня п’ятниці. А нагорода за це, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав у хадисі:

«أن من قرأها يوم الجمعة أضاء له من النور ما بين الجمعتين»

«Той, хто прочитає суру «Аль Кахф» у п’ятницю, – це буде для нього світлом, яке освітить для нього час до наступної п’ятниці».

(аль-Хакім 2/399, аль-Байхакі 3/249).

Аллагу Акбар! Це буде світлом!

Далі, о раби Аллага, ще одна дуже важлива норма в день п’ятниці – це мовчки слухати хутбу. Коли виголошується хутба, не можна розмовляти й треба намагатися, щоб хутба не пройшла для тебе даремно, щоб ти не вийшов порожнім. Тобто слухай її, намагайся зрозуміти і намагайся отримати користь. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

«إذا قلتَ لصاحبك: أَنْصِتْ يوم الجمعة والإمام يَخْطُبُ، فقد لَغَوْتَ»

«Якщо ти скажеш тому, хто поруч із тобою в день п’ятниці, коли імам виголошує хутбу: «Замовкни», – ти вже вчинив марнослів’я».

(Аль-Бухарі, Муслім)

Ще, о раби Аллага, треба застерегти людей від того, щоб переступати через людей. Приходять люди пізно на джуму’а і потім починають іти в перші ряди, переступати через людей і спричиняти людям незручності та неприємності. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) одного разу побачив таку людину, що переступала через голови людей, і він сказав їй:

«اجْلِسْ فَقَدْ آذَيْتَ وأنَيْتَ قالهُ لِلَّذِي تَخَطَّى يَوْمَ الجُمُعَةِ»

«Сідай, ти доставив незручності людям, ти доставив неприємність».

(Сахіх аль-Джамі’ ас-саґір, 155, Сахіх Абі Дауд, 1027)

Як правило, такі речі робить хто? Ті, що запізнюються на джуму’а.

А якщо закінчилося джуму’а, після закінчення джуму’а, о раб Аллага, не позбавляй себе можливості здійснити Сунну, яка встановлена в цей день після п’ятничного намазу. Якщо ти її робиш у мечеті, тоді нехай це буде чотири ракати. Якщо ти робиш Сунну вдома, тоді – два ракати, і можеш зробити чотири ракати.

І, о раби Аллага, ми з вами зараз зробимо намаз і розійдемося після намазу. Давайте згадаємо, як поводилися попередники (саляф) після джуму’а.

Ібн Раджаб каже, що вони, коли йшли після джуму’а… Ось зараз і ви підете після джуму’а, кожен візьме від нагороди ту частку, що відповідає його старанню й ретельності, з волі Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Вони (саляф), коли розходилися після джуму’а, згадували Судний день. Як люди після завершення суду, будуть розходитися з місця суду. Хтось ітиме в Рай, а хтось ітиме у вогонь навіки. Хай урятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Каже Ібн Раджаб:

«Тому що Судна година почнеться в п’ятницю. І не дійде цей день до своєї середини, як уже мешканці Раю будуть уже відпочивати в Раю. А мешканці Пекла проведуть свій обідній час у Пеклі». Це сказав сподвижник Пророка, Ібн Мас’уд (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг). Сказав це і прочитав слова Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з Корану:

أَصْحَابُ الْجَنَّةِ يَوْمَئِذٍ خَيْرٌ مُّسْتَقَرًّا وَأَحْسَنُ مَقِيلًا

«Мешканці Раю того дня матимуть гарнішу оселю, і прекрасніше місце, для обіднього відпочинку».

Коран, сура Аль-Фуркан (Розрізнення), 25:24

Аллагу Акбар!

О раби Аллага, не забувайте в цей день про ту маленьку годину, маленький час, який нам дарував Аллаг, протягом якого Аллаг приймає наші з вами ду’а особливо. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав, що є цього дня (п’ятниці) такий час, що якщо раб-мусульманин у цей час молиться, і просить Аллага про щось, то Аллаг обов’язково дає йому це, якщо збігається його прохання з цим часом. І вказав, що цей час маленький. Є різні думки, коли цей час у день п’ятниці. Аллагу відомо краще. Більш правильно, що це час після асра, тобто останні години п’ятничного дня.

О раби Аллага, і насамкінець нагадаю собі й вам про те, до чого спонукав нас Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає). Цього дня якнайбільше просити салят за Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), кажучи:

اللَّهُمَّ صَلِّ عَلَى رَسُولِ اللَّهِ

«Аллагумма саллі ‘аля Расулі Лляг (О Аллаг, дай салят Посланцеві Аллага)».

Що означає «дай салят»? Тобто похвали його, Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), у вищому сонмі ангелів, серед вищих ангелів. Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

«إِنَّ مِنْ أَفْضَلِ أَيَّامِكُمْ يَوْمَ الْجُمُعَةِ، فِيهِ خُلِقَ آدَمُ، وَفِيهِ قُبِضَ، وَفِيهِ النَّّفْخَةُ، فَّيهِ النَّفْخَةُ، فَّهِ النَّفْخَةُ، فَّهِ النَّفْخَةُ وَفِيهِ الصَّعْقَةُ، فَأَكْثِرُوا عَلَيَّ مِنَ الصَّلَاةِ فِيهِ، فَإِنَّ صَلَاتَكُمْ مَعْرُوضَةٌ عَلَيَّ» قَالَ: قَالُوا: يَا رَسُولَ اللَّهِ، وَكَيْفَ تُعْرَضُ صَلَاتُنَا عَلَيْكَ وَقَدْ أَرِمْتَ – يَقُولُونَ: بَلِيتَ -؟ فَقَالَ: «إِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ حَرَّمَ عَلَى الْأَرْضِ أَجْسَادَ الْأَنْبِيَاءِ»

«Воістину, з найкращих ваших днів – це день джуму’а. Цього дня був створений Адам, і цього дня був упокоєний Адам. І цього дня буде подих у Ріг, що сповіщає про початок Судного дня, про кінець світу. І цього дня буде загибель усіх творінь, коли настане кінець світу. Тому, побільше за мене в цей день робіть салят. Ваш салят буде підноситися мені (доводитиме Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) до нього). І, воістину, Аллаг заборонив землі з’їдати тіла Пророків».

(Абу Дауд, 1047-Достовірний)

Запис Прекрасні норми поведінки в п’ятницю спершу з'явиться на SUNNA.

إِنَّ الْحَمْد للهِ، نَحْمَدُهُ وَنَسْتَعِينُهُ وَنَسْتَغْفِرُهُ، وَنَعُوذُ بِاللهِ مِنْ شُرُورِ أَنْفُسِنَا وَمِنْ سَيِّئَاتِ أَعْمَالِنَا، مَنْ يَهْدِهِ اللهُ فَلا مُضِلَّ لَهُ، وَمْنْ يَضْلُلُ فَلَا هَادِيَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنْ لا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَحْدُهُ لا شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدَاً عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ

ثم أَمَّا بَعْدُ

معشر المؤمنين

عباد الله

О віруючі! О раби Аллага! Люди стараються, люди намагаються, щоб накопичити майно, щоб придбати майно. Люди виснажують себе, люди стомлюють себе, щоб заробити щось і накопичити щось.

Чи є в цьому проблема? Чи є в цьому гріх? Немає в цьому проблеми, і немає в цьому гріха. Але за умови, що людина уникне трьох речей.

Людина має бути захищена від трьох речей.

1. Щоб заробляння майна, придбання грошей не відволікало тебе від ахіра. Тому що твоє призначення – не це життя. Тому що ти створений для вічності.

Придбання майна не повинно відвернути тебе від ахіра, інакше це майно стане для тебе бідою, стане катастрофою, шкодою. І це буде великий збиток! Не повинно відволікти тебе це від того, щоб здобути і домагатися вдоволення Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Якщо відверне тебе придбання майна від ахіру, тоді ти потрапиш у ту групу, про яку сказав Аллаг (Печистий Він і Піднесений):

أَلْهَاكُمُ التَّكَاثُرُ. حَتَّى زُرْتُمُ الْمَقَابِرَ

”Захопила вас пристрасть до примноження, поки не відвідали ви могили”

Коран, сура Ат-Такясур (Примноження), 102:1-2

2. Друге, чого треба уникнути і від чого треба врятуватися – ти маєш заробляти майно шляхом дозволеним і витрачати його також на дозволені Аллагом цілі. Щоб ти не набував майно шляхом хараму і не витрачав на харам.

Якщо ти не врятуєшся від цього, знай, що це буде шкода, це буде біда і буде явний великий збиток (хусран мубін). Тому що людина неодмінно буде запитана перед Аллагом (Пречистий Він і Піднесений) за це майно. Ти будеш запитаний, звідки ти його придбав і куди ти його витратив. І ось ця річ, і врятуватися від неї – дуже не просто! Тому що майно – вона річ солодка. Благопридбання – річ заманлива. Це велика спокуса (фітна), про яку попередив нас Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає). Хто може врятуватися від цієї спокуси, щоб не здобути щось шляхом хараму: “Ну бодай трохи”, “але ж так вигідно”? Або не витратити на харам. Хто може врятуватися? Лише людина, яка справді веде великий джихад зі своєю душею, із самою собою. Людина, яка має стан “мурак’аба” – тобто постійне відчуття контролю і спостереження з боку Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Людина весь час пам’ятає про цей контроль з боку Аллага (Пречистий Він і Піднесений).

Оскільки це не просто, то більшість мешканців Раю хто? Як сказано в хадисі, що більшість мешканців Раю – це бідняки, бідні люди.

3. Третя річ, якої потрібно обов’язково уникнути, – це щоб ти не порушив права Аллага (Пречистий Він і Піднесений) щодо цього майна.

О раб Аллага! Якщо ти порушиш права Аллага (Пречистий Він і Піднесений) щодо цього майна – це буде лихо, катастрофа, і це майно буде для тебе покаранням у цьому світі й у вічному світі. Це буде великий збиток!

Наприклад, є в людини гроші, заробляє вона майно, але вона не видає закят зі свого майна або не дає нафаку, тобто не утримує тих, кого вона має утримувати. І скільки людей не утримують навіть своїх дітей. Є люди, які розлучаються зі своїми дружинами і потім відмовляються утримувати своїх дітей. Є люди, які відмовляються утримувати своїх батьків, хоча батьки потребують утримання. Значить ти не дотримуєшся права Аллага, значить це буде для тебе катастрофа.

А якщо придбане тобою майно захищене від цих трьох речей, про які було згадано, значить, такою є постанова релігії – дозволено (халяль), дозволено (джаіз), і немає в цьому гріха.

Але! Якщо людина зробить це майно способом наближення до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), засобом для того, щоб отримати прихильність і вдоволення Аллага (Пречистий Він і Піднесений), тобто буде щедро витрачати це майно на цілі, бажані Аллагу, якщо він не боятиметься бідності, витрачатиметься й не скупиться на шляху Аллага (Пречистий Він і Піднесений), то це майно буде не просто дозволеним (халяль) для нього, і нема в цьому гріха, а воно буде для нього великим способом наблизитися до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і піднестися. І тому сказав Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає):

نِعمَ المالُ الصَّالحُ للرَّجلِ الصَّالحِ

“Як прекрасне праведне (благе) майно в праведної людини”

Хадис навів Альбані (19)

Питання. А що з майна краще? Що краще купувати? Що краще заробляти? Що краще: купувати золото чи купувати срібло? А може, краще купувати худобу чи займатися землеробством, купувати землю, щоб там займатися сільським господарством? Або, можливо, краще займатися нерухомістю? Це найбільш вигідний внесок, найбільш вигідне майно. Що краще? Яке з багатств, з майна вище? Що цінніше? Що з майна вищого плану і дорожчого?

Віруюча людина думає: “Ось я стараюся, ось я заробляю. На якому терені мені краще працювати?”

Одного разу запитали люди нашого улюбленого Пророка Аллага (нехай благословить Аллаг його і вітає):

يا رسولَ اللهِ، أيَّ المالِ نَتَّخِذُ؟

“Яке майно нам набувати? Яке майно нам заробляти?” І він відповів:

ليَتَّخِذْ أحدُكم لِسانًا ذاكرًا، وقَلبًا شاكرًا، وزَوجةً مؤمنةً تُعينُه على أمْرِ الآخِرةِ.

“Нехай придбає хтось із вас язик, що поминає, вдячне серце, і віруючу дружину, яка буде допомагати йому в питаннях вічного життя (ахіра)”.

Хадис привів Ахмад (22490), Ібн Маджа (1856), атТірмізі (3094)

О раби Аллага! Ось капітал! Ось це найцінніше майно! Це скарб! Це справжнє багатство! Тільки вдумайтеся, ці три речі, про які сказав Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає) у своєму великому заповіті. Найкраще, що може придбати віруючий, що він може заробити – це не золото, це не срібло, це не майно, це не земля, це не торгівля…

Це ось ці три речі, згідно із заповітом Посланця Аллага (нехай благословить Аллаг його і вітає).

І перше, то він сказав: “Нехай хтось із вас придбає язик що поминає”

Тобто найбільше багатство і скарб – це якщо в тебе є язик, який поминає Аллага. Той, хто придбав язик, що поминає (لِسان ذاكر), така людина з найбагатших людей, така людина з найщасливіших людей. І як може бути інакше, якщо поминання Аллага (Пречистий Він і Піднесений) (зікр) – це один із найкращих видів поклоніння Аллага (Пречистий Він і Піднесений).

Ви знаєте, що передав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) від вашого Господа Всевишнього Аллага?!

Наш Господь сказав:

يا ابنَ آدمَ: تفرَّغْ لعبادتي أملأْ صدرَكَ غنًى

О син Адама! Присвяти себе поклонінню Мені (звільнися для поклоніння Мені) і Я наповню груди твої (серце твоє) багатством.

Тому що багатство – це не те, що в тебе є зовні. Багатство – це вдоволеність, яка в серці. Як може бути інакше?! Як не буде поминаючий язик великим скарбом і коштовністю, якщо завдяки поминанню Аллага (Пречистий Він і Піднесений) заспокоюється серце людини. А що таке щастя?! Запитайте себе, що таке щастя. Хіба щастя – це не є спокій, який у серці в тебе?!

А Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) сказав у Корані:

أَلَا بِذِكْرِ اللَّهِ تَطْمَئِنُّ الْقُلُوبُ

“О, воістину, поминанням Аллага заспокоюються серця”.

Коран, сура Ар-Рад (Грім), 13:28

Зікр дає тобі щастя. І як не буде поминаючий язик великим скарбом і великим багатством, якщо той, хто поминає Аллага (Пречистий Він і Піднесений) – з ним Аллаг. Якщо той, хто поминає Аллага, Аллаг поминає його найкращим поминанням. І про це сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), передаючи слова нашого Господа:

Сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):

يقولُ اللَّهُ تَعالَى: أنا عِنْدَ ظَنِّ عَبْدِي بي، وأنا معهُ إذا ذَكَرَنِي، فإنْ ذَكَرَنِي في نَفْسِهِ ذَكَرْتُهُ في نَفْسِي، وإنْ ذَكَرَنِي في مَلَإٍ ذَكَرْتُهُ في مَلَإٍ خَيْرٍ منهمْ

“Я буду таким, як думає про Мене Мій раб, і Я буду з ним, якщо він згадує Мене. Якщо згадає Мій раб про себе, Я згадаю його про себе. Якщо згадає Мене в товаристві, то Я згадаю його в товаристві кращому, ніж це товариство”.

Хадис привів аль-Бухарі (7405) і Муслім (2675)

О раби Аллага, зікр – поминання Аллага (Пречистий Він і Піднесений) – з найвищих і найкращих діянь. Поминаючий язик через те і є найважливішим скарбом насправді. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) одного разу запитав сподвижників: “Хочете, я повідомлю вам про найкраще з діянь, про найвище, про найчистіше перед вашим Владикою. Таке діяння, яке залишає найбільше задоволеним Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і підносить вас на високі ступені найбільше? Яке краще для вас, ніж витрачання золота і срібла, яке краще для вас, якщо ви, зустрівшись з ворогом, будете битися з ним так, що вони рубають ваші голови, і ви рубаєте голови їм. Краще ніж усе це”

Сподвижники сказали: “Звичайно, о Посланець Аллага! Що це за діяння?”

“Поминання Аллага (ذكر الله)” – сказав Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає).

Багато хто з нас не розуміє цього, але попередники (саляф) вони розуміли це. Вони дуже добре розуміли це, і цінували це. І тому сказав Му’аз, нехай буде задоволений ним Аллаг:

ما شيءٌ أنجى من عذابِ اللهِ من ذكرِ اللهِ.

“Немає жодної такої речі, яка була б настільки рятівною, так би рятувала від покарання Аллага, як поминання Аллага”.

І Пророка (нехай благословить Аллаг його і вітає) запитали: “А яке з діянь найулюбленіше для Аллага (Пречистий Він і Піднесений)?”

Він відповів:

أن تموتَ، ولِسانُك رَطْبٌ مِن ذِكرِ اللهِ

“Це коли ти помираєш, але при цьому твій язик вологий від поминання Аллага (Пречистий Він і Піднесений)”.

Коли ти помираєш з поминанням Аллага (Пречистий Він і Піднесений) – ось діяння, найулюбленіше для Аллага (Пречистий Він і Піднесений).

А друге, що є найкращим із майна, яке ми можемо придбати й заробити – це, як сказав Пророк (нехай благословить Аллаг його та привітає), Вдячне серце, وقلب شاكر

Вдячне серце – це з найбільших скарбів і з найдорожчих речей. Коли в тебе є таке серце, яке вдячне тому, хто робить тобі добро. А отже, перший, кому ти маєш бути вдячний – це Аллаг (Пречистий Він і Піднесений). Тому що всі милості від Аллага (Пречистий Він і Піднесений).

Зверніть увагу, що Всевишній Аллаг разом згадує ці дві речі: поминання Аллага і вдячність Аллагові (пречистий Він і піднесений). Говорить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):

فَاذْكُرُونِي أَذْكُرْكُمْ وَاشْكُرُوا لِي وَلَا تَكْفُرُونِ

“Пом’яніть Мене, і Я пом’яну вас, будьте вдячні Мені, і не проявляйте невдячності Мені”.

Коран, сура Аль-Бакара (Корова), 2:152.

Будь вдячний Аллагові, але й будь вдячний і людям, які роблять тобі добро. Тому що подяка людям входить у подяку Аллагові (Пречистий Він і Піднесений).

Говорить Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає):

من لم يشكرِ النَّاسَ لم يشكرِ اللَّهَ

“Хто не вдячний людям, той не вдячний Аллагові”.

Хадис навів Абу Дауд (4811)

Особливо будь вдячний людині, яка тобі допомогла в тому плані, що через неї тобі надано милість наставляння на прямий шлях. Якщо через цю людину Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) наставив тебе на шлях Корану і Сунни, на шлях попередників – це з найбільших насправді милостей. Ця людина зробила тобі, з милості Аллага (Пречистий Він і Піднесений), велике добро і заслуговує на твою подяку.

Але, як бачимо з цього хадису, подяка виражається насамперед у серці, сказано – “вдячне серце”. Але не тільки. Це головна складова подяки, але також до подяки входить – і дякувати язиком, і дякувати діями. І тому сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), звернувшись до Дауда та його сім’ї:

اعْمَلُوا آلَ دَاوُودَ شُكْرًا وَقَلِيلٌ مِّنْ عِبَادِيَ الشَّكُورُ

“Вершіть, робіть подяку, о сім’я Дауда, бо мало з рабів Моїх вдячних”.

Коран, сура Саба (Савське царство), 34:13.

Подяка – вона виражається і серцем, і язиком, і звісно ж діями. Тому Пророк (нехай благословить Аллаг його і вітає) здійснював намази так, що набрякали і тріскалися стопи його. Коли він здійснював такі нічні намази, говорили йому: “Чому? Адже тобі прощено все, прощені тобі всі твої гріхи”. Він відповідав:

أفلا أكُونُ عَبْدًا شَكُورًا

“Як мені не бути вдячним рабом!”

Хадис привів аль-Бухарі (4836) і Муслім (2819)

І сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає): “Якщо вам хтось щось дав і у вас є можливість, тоді нагородіть його. (Тобто теж щось дайте йому, теж щось подаруйте йому). Якщо не знаходить людина, тоді нехай добре висловлюється про цю людину”. Дякує їй язиком, гарно говорить про неї, бо той, хто гарно висловлюється про того, хто зробив їй добро, той виявив вдячність. А той, хто промовчав, той виявив невдячність.

О раби Аллага! Подяка чому ще важлива?! Та тому що, якщо ти будеш вдячний Аллагові (Пречистий Він і Піднесений) – це причина щастя і причина примноження благ. І про це сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):

وَإِذْ تَأَذَّنَ رَبُّكُمْ لَئِن شَكَرْتُمْ لَأَزِيدَنَّكُمْ وَلَئِن كَفَرْتُمْ إِنَّ عَذَابِي لَشَدِيدٌ

І ось постановив Господь ваш: якщо будете вдячні, то Я збільшу вам, а якщо будете невдячні, то, воістину, покарання Моє велике.

Коран, сура Ібрагім, 14:7

Успішна людина, успішний раб, він буває вдячним. Вона вдячна в серці, вона дякує язиком, вона дякує своїми вчинками. В успішного віруючого дні діляться на два види:

Є дні, коли він постить, дотримується посту і проявляє терпіння (сабр). Особливо, уявіть, спекотні дні, хочеться пити, спрага, і людина терпить заради Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і відмовляється від речей, які порушують піст. Тобто бувають дні, коли людина буває такою, що постить, проявляє терпіння.

А бувають дні, коли вона не дотримується посту, коли вона куштує і їсть їжу, але при цьому вона дякує Аллагові за те, що Він нагодував, за те, що напоїв.

Так ось, знайте, о раби Аллага, що віруюча людина, вона отримує нагороду (аджар) як за піст, коли вона терпить, так і за свою вдячність, коли вона їсть, п’є та дякує Аллагові (Пречистий Він і Піднесений). І тому сказав Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг його і вітає):

الطاعمُ الشَّاكرُ بمنزلةِ الصائمِ الصابرِ

“Той, хто куштує їжу і при цьому дякує Аллагові, – він на тому самому рівні, на якому перебуває людина, що постить і проявляє терпіння”.

Хадис навів аль-Бухарі (5460), ат-Тірмізі (2486), Ібн Маджа (1764) і Ахмад (7793)

Тобто ти їси, ти п’єш, але ти при цьому вдячний Всевишньому Аллагу істинною вдячністю, – тобі винагорода така, як у людини, що постить і проявляє терпіння.

Велика милість і велике становище вдячності Аллагові (Пречистий Він і Піднесений)!

اللّهُـمَّ أَعِـنِّي عَلـى ذِكْـرِكَ وَشُكْـرِك ، وَحُسْـنِ عِبـادَتِـك

أقول هذا القول وأستغفر الله لي ولكم

Вторая часть хутбы

Запис Найцінніший капітал. Частина 1 спершу з'явиться на SUNNA.

О раби Аллага! Ось цей ось язик – один з органів людини, але він може стати причиною того, що людина піднесеться в садах Раю, може стати причиною того, що людина впаде в безодні Пекла, в глибини Вогню, бо сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає):

إنَّ العَبْدَ لَيَتَكَلَّمُ بالكَلِمَةِ مِن رِضْوانِ اللَّهِ، لا يُلْقِي لها بالًا يَرْفَعُهُ اللَّهُ بها دَرَجاتٍ، وإنَّ العَبْدَ لَيَتَكَلَّمُ بالكَلِمَةِ مِن سَخَطِ اللَّهِ، لا يُلْقِي لها بالًا يَهْوِي بها في جَهَنَّمَ

«Воістину, раб (людина) може сказати якесь слово, прийнятне для Аллага, і сам не звернути увагу на це слово, але через це слово Аллаг підніме його на ступені, а може вимовити якесь слово, що гнівить Аллага, і сам не звернути увагу на це слово, але через це слово впаде в Пекло в Пекельний вогонь».

Хадис передав аль-Бухарі (6478).

Найкраще, для чого ти можеш використовувати свій язик, – це поминання Аллага (Пречистий Він і Піднесений) (зікру Ллаг). Повір, поминання Аллага – це насолода, це спокій у цьому світі. І Аллаг наказав тобі це, і Аллаг хвалить тих чоловіків і тих жінок, які поминають Його, і Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) зробив нагородою для людини, яка поминає Його, те, що Сам Він поминає цю людину. Хто ти такий, що тебе згадує, поминає Сам Всевишній Аллаг?! Подивися, яка нагорода! Поминання Аллага (зікру Ллаг) містить у собі стільки благ і стільки великих нагород, поминання (зікр) рятує людину від багато чого лихого. І тому правдивий Всевишній Аллаг, Який сказав:

وَلَذِكْرُ اللَّهِ أَكْبَرُ

«А поминання Аллага – воно найбільше»

Коран, сура Аль-Анкабут (Павук), 29:45.

Серед слів поминання Аллага – тасмія та аль-басмаля. Тасмія – це слова بسمِ اللهِ (бі-смі Лляг), аль-басмаля – це слова بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ (бі-смі Ллягі р-Рахмані р-Рахім).

О раби Аллаха,

بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ

– це перший аят, який ми читаємо, коли відкриваємо Коран. Це аят, який знаходиться перед кожною сурою, за винятком сури «ат-Тауба». І цей аят не входить до самої сури, але він вказує на початок сури, винятком є лише сура «аль-Фатіха», тут

بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ

згідно з більш правильною думкою – це перший аят сури «аль-Фатіха», входить до цієї сури. Але в намазі ми читаємо про себе

بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ

неголосно. Подивіться, що передає Абу Хурайра, не тільки він. Абу Хурайра каже:

«Сказав Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає):

إإذا قرأتم الحمدُ للهِ فاقرءوا بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ ، فإنَّها أمُّ القرآنِ ، وأمُّ الكتابِ ، والسَّبعُ المثاني ، وبسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ إحدَى آياتِها

«Коли ви читаєте

الحمدُ للهِ

[суру «аль-Фатіха»], то тоді читайте і

بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ

Воістину, «аль-Фатіха» – це найголовніша сура в Корані (матір Корану) (умму ль-К’урану), і вона – матір Писання, і вона – сім повторюваних аятів, а

بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ

– це один з аятів сури «аль-Фатіха».

Хадис передали ад-Дарак’утні (118), аль-Байхак’і (2/45) і ад-Дайлямі (1/70), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.

Що стосується інших сур, то там басмаля –

بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ

– не входить до цих сур, але є аятом, що вказує на початок. Як сказав Ібн ‘Аббас: «Посланець Аллага не дізнавався про початок сури, поки не сходили до нього слова

بسمِ اللهِ الرَّحمنِ الرَّحيمِ

Хадис передали Абу Дауд (788), аль-Баззар (4979) і ат-Табарані (12/81), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.

Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) починав зі слів «бі-смі Ллягі р-Рахмані р-Рахім» свої листи, що він писав правителям та іншим людям. І Аллаг у Своїй Книзі повідомляє, що цариця Савська (малікату с-Саб’а), коли отримала листа від Сулеймана (мир йому), сказала своєму оточенню:

يَا أَيُّهَا الْمَلَأُ إِنِّي أُلْقِيَ إِلَيَّ كِتَابٌ كَرِيمٌ * إِنَّهُ مِن سُلَيْمَانَ وَإِنَّهُ بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيم

«О вельможі! Я отримала (кинутий мені) лист благородний, він від Сулеймана, і він «В ім’я Аллага Всемилостивого, Який виявляє милість» (бі-смі Ллягі р-Рахмані р-Рахім)»

Коран, сура Ан-Намль (Мурахи), 27:30.

Це великий зікр, о раби Аллага! І значення «бі-смі Ллягі р-Рахмані р-Рахім» – велике значення. Але чи багато хто з нас знає, що таке «бі-смі Ллягі р-Рахмані р-Рахім»? Ось ця частка «бі» на початку вказує на початок, раз, на звернення по допомогу, два, і отримання благодаті, благословення (бараки). Тобто, коли ти кажеш: «Бі-смі Лляг», ти кажеш: «З ім’ям Аллага починаю і роблю цю справу, просячи допомоги Аллага за допомогою Його імен, і благословляюся Його ім’ям». Ось що ти говориш. Бі-смі Лляг – з ім’ям Аллага. З яким ім’ям Аллага? Цей арабський вираз означає з усіма іменами Аллага. Тобто ти говориш, коли говориш «бі-смі Лляг»: «Я починаю з поминання всіх імен Аллага, (кожного з імен Аллага), звертаюся по допомогу до Аллага за допомогою всіх Його імен і благословляюся Його іменами».

Це ім’я Аллаг – найвеличніше з імен Аллага (Пречистий Він і Піднесений), таке ім’я, яке є тільки в Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Усілякі тирани і деспоти люблять називати себе всілякими великими титулами, але жоден з них не наважився ніколи назвати себе ось так Аллагом. Навіть найзарозуміліші з них зарозумілі тирани не назвалися словом «Аллаг».

Ніхто не зможе стати мусульманином, поки не вимовить слово «Аллаг», якщо він здатний вимовляти. Намаз не буде дійсний, якщо не вимовить слово «Аллаг», якщо він здатний вимовляти. Це ім’я, Аллаг, передує всім іншим прекрасним іменам Аллага (Пречистий Він і Піднесений), воно завжди стоїть попереду, сказано: «Бі-смі Ллягі р-Рахмані р-Рахім» – і не сказано: «Бі-смі р-Рахмані Аллаг». «Аллаг» завжди стоїть попереду, і всі імена вже йдуть за ним.

Чи знаєш ти, що означає Аллаг? Аллаг означає Єдиний, Хто заслуговує на поклоніння, обожнювання (‘ібади), і ніхто, окрім Нього, поклоніння не заслуговує. Ось що означає «Аллаг» –

المألوه المعبود المستحق للعبادة وحده

Єдиний, Хто заслуговує на поклоніння (ма’буд), істинний Бог, крім Якого ніхто не заслуговує на поклоніння.

Уявіть собі: усе, що є на небесах і на землі, усі творіння з’єднаються в одне й стануть одним чимось, усе одно не заслуговують навіть найдрібнішого поклоніння. Усе збереться разом в одне – не заслуговує навіть найменшого поклоніння, о раби Аллага!

І мусульманин усе своє поклоніння всередині, зовні присвячує Аллагу: намаз заради Аллага, звернення з благанням (ду’а) тільки до Аллага, просить про допомогу Аллага (Пречистий Він і Піднесений).

قُلْ إِنَّ صَلَاتِي وَنُسُكِي وَمَحْيَايَ وَمَمَاتِي لِلَّهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ * لَا شَرِيكَ لَهُ

«Скажи: “Воістину, намаз мій, жертвоприношення моє і життя моє та смерть моя присвячуються Аллагу – Господу світів, немає в Нього співтовариша”»

Коран, сура Аль-Ан’ам (Худоба), 6:162-163.

А що означає ім’я ар-Рахман, о раби Аллага? Ар-Рахман – з великих, найпрекрасніших імен Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Ар-Рахман означає Володар всеосяжної милості, яка охоплює все (Зу р-рахматі ль-васі’аті ш-шаміля). Аллаг говорить:

وَرَحْمَتِي وَسِعَتْ كُلَّ شَيْءٍ

«Милість Моя охоплює все суще»

Коран, сура Аль-А’раф (Загорожі), 7:156.

Ось це ар-Рахман – Володар ось такої всеохоплюючої милості. Вона охоплює в цьому світі всіх, навіть невіруючих. Навіть невіруючі отримують милість від Аллага. Ця милість Аллага (Пречистий Він і Піднесений) охоплює всіх – Володар всеохоплюючої милості.

А ар-Рахім означає Той, Який виявляє Свою милість, Який милує. Тобто вказує на милість, яка доходить до творінь. А тепер скажіть: у цьому світі так, до невіруючих доходять милості, але що таке блага цього світу порівняно з благами вічного світу?! Ніщо! Блага цього світу порівняно з благами вічного світу ніщо! Нікчемність порівняно з тими вічними милостями. А невіруючому немає милостей у вічному світі, немає для нього блага у вічному житті. Тому й мовиться, що ар-Рахім вказує на особливу милість Аллага до вірних. Отже, ар-Рахман означає Володар великої, всеосяжної милості, а ар-Рахім означає Володар милості, яка доходить до творінь. А оскільки до невіруючих доходять тільки блага цього світу, а вони мізерні порівняно з благами вічного світу, а вічних благ удостоюється тільки віруючий, тому й кажуть: «Ар-Рахім – це ім’я, що вказує на особливу милість Аллага до віруючих». Говорить Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):

وَكَانَ بِالْمُؤْمِنِينَ رَحِيمًا

«І до віруючих Він Милуючий (Рахім)»

Коран, сура Аль-Ахзаб (Військові загони), 33:43.

О раби Аллага, милість Аллага випереджає гнів Аллага. Милість Аллага – вона велика. Аллаг милостивіший до нас, ніж наші матері до нас. Яка милість матері до дитини? Описати її важко. А Аллаг милостивіший, ніж мати. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) і його сподвижники побачили групу полонених, і там, серед цих полонених, була жінка. Наповнилися груди цієї жінки молоком, і вона бігала, шукала свою дитину, і будь-яку дитину, яку вона знаходила, вона притискала до свого живота, серця і намагалася годувати її своїм молоком, доки потім не знайшла свою дитину і почала годувати її. І сказав Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) людям:

أترون هذه طارحةً ولدَها في النَّارِ ؟

«Як ви думаєте, чи ось вона кине свою дитину у Вогонь?»

І люди сказали: «Ні, якщо тільки в неї буде можливість, вона не кине». Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

لَلَّهُ أرْحَمُ بعِبَادِهِ مِن هذِه بوَلَدِهَا

«Аллаг милостивіший до Своїх рабів, ніж ось ця – до своєї дитини».

Хадис передали аль-Бухарі (5999) і Муслім (2754).

Тому, о віруюча людино, ніколи не впадай у відчай у милостях Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Навіть якщо ти потрапив у гріхи й загруз у гріхах, забруднився гріхами, не впадай у відчай! Згадай милість Аллага, її широту і попроси Аллага про прощення, покайся перед Ним – Аллаг приймає покаяння. Той, хто покається перед Аллагом, подібний до того, у кого немає гріха.

قُلْ يَا عِبَادِيَ الَّذِينَ أَسْرَفُوا عَلَى أَنفُسِهِمْ لَا تَقْنَطُوا مِن رَّّحْمَةِ اللَّهِ إِنَّّّهِ اللَّهَ يَغْفِرُ الذُّنُوبَ جَمِيعًا إِنَّهُ هُوَ الْغَفُورُ الرَّحِيمُ

«Скажи: “О раби Мої, які переступили проти самих себе (скоюючи гріхи), не впадайте у відчай у милості Аллага. Воістину, Аллаг прощає гріхи всім”»

Коран, сура Аз-Зумар (Натовпи), 39:53.

Що стосується тасмії (слів «бі-смі Лляг»), то ми постійно говоримо ці слова, це з сунни посланців. Перший посланець до людей – це Нух (мир йому). Коли він саджав у ковчег віруючих, то сказав:

ارْكَبُوا فِيهَا بِسْمِ اللَّهِ مَجْرَاهَا وَمُرْسَاهَا

«Сідайте в ковчег, з ім’ям Аллага відправиться цей корабель і пристане»

Коран, сура Гуд, 11:41.

Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) навчив нас із вами в усіх наших справах казати: «Бі-смі Лляг» – і перед їжею ми кажемо: «Бі-смі Лляг», і перед обмиванням (вуд’у) ми кажемо: «Бі-смі Лляг». Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

لاَ صَلاَةَ لِمَنْ لاَ وُضُوءَ لَهُ وَلاَ وُضُوءَ لِمَنْ لَمْ يَذْكُرِ اسْمَ اللَّهِ تَعَالَى عَلَيْهِ

«Немає намазу в того, у кого немає обмивання (вуд’у), і немає обмивання (вуд’у) в того, хто не згадав ім’я Аллага».

Хадис передав Абу Дауд (101), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.

Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) навчив нас казати: «бі-смі Лляг», щоб Аллаг зберігав нас і щоб Аллаг зберігав те, що Він нам дав. І тому сказав Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає): «Якщо хтось із вас збирається вступити в близькість зі своєю дружиною, то нехай скаже:

بِسْمِ اللَّهِ ، اللَّهُمَّ جَنِّبْنَا الشَّيْطَانَ ، وَجَنِّبْ الشَّيْطَانَ مَا رَزَقْتَنَا

«З ім’ям Аллага, о Аллага, віддали шайтана від нас і віддали шайтана від того, чим Ти нас наділив

/Бі-смі Лляг, Аллагумма джаннібна ш-шайтана, ва джаннібі ш-шайтана ма разактана/.

І якщо між ними судилося народитися дитині, то тоді не зашкодить шайтан цій дитині».

Хадис передали аль-Бухарі (6388) і Муслім (1434).

В ‘Усмана ібн ‘Аффана (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) був учень, якого звали Абан ібн ‘Усман. І Абан ібн ‘Усман каже: «Я чув, що “Усман ібн ”Аффан сказав: «Я чув, як Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

«Хто скаже слова

بِسْمِ اللَّهِ الَّذِي لَا يَضُرُّ مَعَ اسْمِهِ شَيْءٌ فِي الْأَرْضِ وَلَا فِي السَّمَاءِ وَهُوَ السَّمِيعُ الْعَلِيمُ

«З ім’ям Аллага, з ім’ям Якого не зашкодить ніщо ні на небесах, ні на землі, і Він Чуючий, Знаючий

/Бі-смі Ллягі л-Лязі ля йадуурру ма’а змігі шай’ун фі ль-ард’ї ва ля фі с-сама’і ва гува с-самі’у ль-Алім/

ввечері, то до ранку не трапиться з ним якесь несподіване нещастя. А хто скаже ці слова три рази вранці, то до вечора не трапиться з ним ніякого нещастя».

Абан ібн ‘Усман розповідав цей хадис, але його одна половина була паралізована. І тоді одна людина, що сиділа і слухала цей хадис, почала дивитися на нього. І Абан ібн ‘Усман сказав йому: «Чого ти на мене дивишся? Я сказав правду, я чув це від ‘Усмана, і ‘Усман сказав правду, він чув це від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). А це сталося, бо того дня я дуже був нервовий (гнівний) і не сказав ці слова (ось тоді й стався зі мною цей параліч)».

Хадис передали Абу Дауд (5088), ат-Тірмізі (3388), ан-Насаї в «ас-Сунану ль-Кубра» (9843), Ібн Маджах (3869) і Ахмад (446), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.

О раби Аллага, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) навчив нас говорити: «Бі-смі Лляг», коли ми виходимо з дому, також говорити:

بِسْم اللَّهِ توكَّلْتُ عَلَى اللَّهِ، وَلا حوْلَ وَلا قُوةَ إلاَّ بِاللَّهِ

«З ім’ям Аллага, уповаю на Аллага, немає сили і могутності, інакше як з Аллагом

/Бі-смі Ллягі таваккальту ‘аля Ллягі, ва ля хавля ва ля к’юввата ілля бі-Ллягі/».

І якщо людина вийде з цими словами, їй говориться:

هُديتَ وَكُفِيت ووُقِيتَ، وتنحَّى عَنْهُ الشَّيْطَانُ

«Ти наставлений (ти не заблукаєш), ти позбавлений і захищений».

І шайтан відходить від людини, і шайтани говорять один одному:

كيْفَ لَكَ بِرجُلٍ قَدْ هُدِيَ وَكُفي وَوُقِى؟

«Що ти можеш зробити з цією людиною, яка наставлена, позбавлена і захищена?»

Хадис передав Ібн Хіббан (822), шейх аль-Альбані назвав його хорошим-достовірним.

Коли людина заходить додому, каже: «Бі-смі Лляг», тоді шайтан каже:

لا مَبيتَ لكُم

«Немає сьогодні ночівлі для вас (тут, у цьому домі)»

Якщо людина поминає Аллага перед їжею, то шайтан каже тоді:

«Немає для вас вечері (тут)»

А якщо людина не говорить: «Бі-смі Лляг», коли входить у дім, або не говорить: «Бі-смі Лляг», коли їсть їжу, то тоді говорить шайтан:

أدرَكْتُم المبيتَ و العَشاءَ

«Ви отримали і ночівлю (місце, де будете ночувати), і вечерю (ви теж отримали)».

Хадис передав Муслім (2018).

І Джібріль (мир йому) теж, коли Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) захворів, вичитував його заклинанням (рук’я), у якому були слова

باسْمِ اللهِ أَرْقِيكَ

«З ім’ям Аллага читаю тебе /Бі-смі Ллягі арк’ік/».

Хадис передав Муслім (2186).

Коли ти оголюєшся, якщо ти переодягаєшся або знімаєш одяг, коли входиш до вбиральні, то перед цим, щоб тебе не наврочили джини і щоб вони тобі не зашкодили, кажи: «Бі-смі Лляг», бо Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:

«Перешкодою між людиною та поглядом джинів є слова “бі-смі Лляг”».

Хадис передали ат-Тірмізі (551), Ібн Маджах (293) і аль-Баззар (484), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.

У цих словах «бі-смі Лляг» баракя, о раби Аллага. Якщо в тебе якась проблема, щось сталося, якась важка ситуація відбувається, щось для тебе неприємне, чого ти боїшся, скажи: «Бі-смі Лляг». Дивовижні слова! Приходить допомога від Аллага (Пречистий Він і Піднесений), змінюється становище. Наприклад, якщо якась аварійна ситуація і ти в машині або десь на дорозі, і ти кажеш: «Бі-смі Лляг, бі-смі Лляг» – хвала Аллагу (аль-хамду лі-Лляг), змінюється становище. Або дитина ось-ось впаде зараз і кажеш: «Бі-смі Лляг, бі-смі Лляг» – і змінюється положення.

А під час битви при Ухуді з Пророком (нехай благословить його Аллаг і вітає) були ансари, що захищали його від багатобожників (мушриків), і всі загинули, лишився лише Тальха ібн ‘Убайді-Лляг, він один кинувся проти групи багатобожників, захищаючи Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Вдарили його по руках і відрізали йому пальці. І Тальха ібн ‘Убайді-Лляг сказав: «Хасс» – це араби кажуть, коли боляче, тобто «ой» або «ай». Можете собі уявити, який це біль. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав йому:

لو قلتَ بِسمِ اللَّهِ لرفعتْكَ الملائِكةُ والنَّاسُ ينَّرونَ

«Якби ти сказав: «Бі-смі Лляг», то підняли б тебе ангели і люди б дивилися (на тебе)».

Хадис передали ан-Насаї (3149), Ібн ас-Сунні в «’Амалю ль-йавмі ва л-лейля» (669) та ат-Табабарані в «аль-Му’аджаму ль-авсат» (8704), шейх аль-Альбані назвав його добрим.

Коли ти розподіляєш їжу або коли жінка наливає їжу з каструлі в тарілки, якщо вона каже: «Бі-смі Лляг», сходить благодать (баракя) і вистачає великій кількості людей цієї їжі.

О раби Аллага, цей зікр – благословенний зікр, і ім’я Аллага благословенне, і отримуєте ви за допомогою нього великі блага і захищаєтеся від багатьох-багатьох неприємних речей. Тому бійтеся Аллага, о раби Аллага, і поминайте Аллага пребагато.

اللَّهُمَّ أَعِنِّي عَلَى ذِكْرِكَ، وَشُكْرِكَ، وَحُسْنِ عِبَادَتِكَ

«Нехай Аллаг допоможе нам згадувати Його пребагато і дякувати Йому, і поклонятися Йому якнайкраще

/Аллагумма а’інні “аля зікрік, ва шукрік, ва хусні ”ібадатік/».

Хадис передав Абу Дауд (1522), шейх аль-Альбані назвав його достовірним.

Запис Великі зікри тасмія і басмаля. Хутба 21.01.2022. Частина 2 спершу з'явиться на SUNNA.

الحمد لله وحده، والصلاة والسلام على من لا نبيّ بعده

أَشْهَدُ أَنْ لا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَحْدُهُ لا شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدَاً عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ

ثم أَمَّا بَعْدُ

عباد الله

Частина 1
Групи людей стосовно прямого шляху із сури «аль-Фатіха»

О раби Аллаха, бійтеся Аллага! І знайте, що прямий шлях (с’ирату ль-мустакім) – це коли людина об’єднує дві речі: вона об’єднує знання (аль-‘ільм) і дії, діяння (аль-‘амаль). Тому що люди розділилися на три групи.

Перша група – ті, про яких сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) у сурі «аль-Фатіха»:

الَّذِينَ أَنْعَمْتَ عَلَيْهِمْ

«…ті, що облагодіяні Аллагом [Пречистий Він і Піднесений]».

Це ті, які об’єднали в собі знання (‘ільм) і діяння (‘амаль). Вони знають релігію, знають Сунну, знають прямий шлях (с’ирату ль-мустакім), і вони роблять, виконують. Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав у хадисі:

خَصْلَتَانِ لَا تَجْتَمِعَانِ فِي مُنَافِقٍ، حُسْنُ سَمْتٍ، وَلَا فِقْهٌ فِي الدِّينِ

«Дві якості, які в лицеміра не можуть об’єднатися разом: це благопристойність у вчинках [хороші, благопристойні вчинки, його діяння] і знання (розуміння) в релігії».

Хадис передали ат-Тірмізі (2684), аль-«Акилі в “ад-Ду’фау ль-Кябір” (2/24) та ат-Табабарані в “аль-Му’аджаму ль-авсат”» (8010), шейх аль-Албані назвав його достовірним.

Це у віруючого тільки, який облагодіяний Аллагом (Пречистий Він і Піднесений).

Це перша група, нехай Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) зробить нас із них, тому що тільки вони облагодіяні Аллагом (Пречистий Він і Піднесений).

Друга група –

غَيْرِ الْمَغْضُوبِ عَلَيْهِمْ

це ті, що під гнівом Аллага, ті, яких Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) порівняв з ослами, що несуть на собі книги. Сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):

مَثَلُ الَّذِينَ حُمِّلُوا التَّّوْرَاةَ ثُمَّ لَمْ يَحْمِلُوهَا كَمَثَلِ الْحِمَارِ يَحْمِلُ أَسْفَارًا

«Приклад тих, на яких покладено несення Таурата (Тори), подібний до прикладу осла, що завантажений книгами»

Коран, сура Аль-Джумуа (Соборна), 62:5.

Віслюк не отримує користі від цих книг. Ось так само ця група: вони мають знання, але не отримують користі від свого знання, вони не виконують те, про що вони знають.

А є третя група – це ті, про яких сказано:

وَلَا الضَّّالِّينَ

«заблудлі»

Коран, сура Аль-Фатiха (Відкриваюча), 1:7.

Це ті, які хочуть робити добрі вчинки, вони хочуть наближатися до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), але в них немає знання, вони все роблять без знання, тому вони блукають і вигадують у релігії якісь нововведення (бід’ати) і думають, що вони отримають вдоволення від Аллага (Пречистий Він і Піднесений). Насправді вони отримають тільки гнів від Аллага (Пречистий Він і Піднесений) і покарання.

І ще скажу про одну важливу річ, повірте, про цю річ знають небагато людей, мусульман багато, але цю річ розуміє зовсім мало людей: те, що прямий шлях (с’ирату ль-мустак’ім), – це те, на чому були сподвижники (ас-сахаба) Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Ось це і є прямий шлях. Чому? Та, тому що вони вчилися в школі Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає), вони взяли шлях Аллага (с’ирату Ллаг) від Посланця Аллага (Расулю Ллаг) (нехай благословить його Аллаг і вітає). І тому всі покоління, що прийдуть після них, повинні рівнятися на них і оцінюватися за ними. Якщо людина на тому, на чому були сподвижники в переконаннях (‘акиді), у поклонінні, у моральності (ахляк’), значить, вона на прямому шляху. Якщо не на цьому, значить, вона заблудша, іншого не дано. Є аят у сурі Ан-Ніса (Жінки), говорить у цьому аяті Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):

وَمَن يُشَاقِقِ الرَّسُولَ مِن بَعْدِ مَا تَبَيَّنَ لَهُ الْهُدَى وَيَتَّبِعْ غَيْرَ سَبِيلِ الْمُؤْمِنِينَ نُوَلِّهِ مَا تَوَلَّى وَنُصْلِهِ جَهَنَّمَ وَسَاءَتْ مَصِيرًا

«А хто суперечить Посланцеві після того, як став зрозумілим для нього шлях, і не слідує шляхом віруючих, того Ми звернемо туди, куди він сам захотів звернутися, і спалимо його в Пекельному вогні, і яке погане це місце повернення»

Коран, сура Ан-Ніса (Жінки), 4:115.

Подивіться, у цьому аяті сказано про дві умови, щоб тобі не заблукати й не потрапити в Пекло.

Перша умова – ти не повинен суперечити Пророкові (нехай благословить його Аллаг і вітає). Що означає суперечити (يُشَاقِقِ)? Від слова شق – сторона. Тобто Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) в одній стороні, а ти в іншій стороні. Якщо буде так, ти заблукаєш і потрапиш у Пекло, іншого варіанту немає.

Але друге ще важливо – у цьому аяті Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) не поставив крапку, а сказав:

وَيَتَّبِعْ غَيْرَ سَبِيلِ الْمُؤْمِنِينَ

«і не слідує шляхом віруючих».

Якщо не слідує шляхом віруючих, потрапить у Пекло. Отже, друга умова – це слідувати шляхом віруючих. А хто це, віруючі, про кого йдеться?! Хто був віруючим, коли ниспосилався цей аят? Сподвижники (сахаба) Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Тому йди шляхом віруючих. Шляхом сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Бо той, хто не на їхньому шляху, буде в Пеклі, хай врятує Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), і скуштує покарання.

Усі ви, напевно, знаєте хадис, у якому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав, скільки буде багато течій (груп) у цій громаді (уммі), розділиться ця умма, але врятується тільки одна –

ما أَنا علَيهِ وأَصحابي

«…це ті, які на тому, на чому я і мої сподвижники (сахаба)», –

каже Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає).

Хадис передали ат-Тірмізі (2641), ат-Табабарані (14/53) та аль-Хакім (444), шейх аль-Албані назвав його добрим.

Це дуже важливо, запам’ятай це і схватись за це!

І знай, що найголовніший твій обов’язок (ваджиб), о раб Аллага, обов’язок віруючого – це всі сили докладати. Борись із самим собою (зі своїм нафсом), щоб залишитися на цьому шляху до кінця, на шляху, що приведе до Раю. Борися з цим, будь стійким на цьому шляху! Не слабшай, раб Аллага! Не втомлюйся! Немає втоми на цьому шляху і немає відпочинку, особливо зараз, коли стільки смути (фітни) і стільки спокус, і коли є ось ці ось прилади, цей інтернет, коли людина тільки натисне туди пальцем – і відкривається море всіляких оман і красномовних зазивак, що кажуть гарно, що кличуть емоційно. Тож, о раб Аллага, проявляй стійкість!

І знай, що відхилитися можна, ми з вами сказали, направо і наліво. Це означає, що, відхилення бувають двох видів і обидва вони небезпечні – це шахават і це шубухат.

Шахават – це пристрасті й бажання: жінки, гроші, майно, багатство, влада, коли людина робить заборонене, щоб отримати задоволення.

А друге – це шубухат, а шубухат – це різні омани, о рабе Аллага, яких безліч, хай урятує нас Аллаг (Пречистий Він і Піднесений).

О раб Аллага, остерігайся ось цих ось двох речей! А найголовніше – запам’ятай: на свої сили ніколи не розраховуй! І тому проси Всевишнього Аллага вночі та вдень, щоб Він зміцнив тебе на цьому шляху, Посланець Аллага – а це Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає)! – часто говорив ду’а:

يَا مُقَلِّبَ الْقُلُوبِ ثَبِّتْ قَلْبِي عَلَى دِينِكَ

«О Перевертаючий серця, зміцни моє серце на Твоїй релігії».

/Йа Мук’аллиба ль-к’улюбі саббіт к’альбі ‘аля діні-к/.

Хадис передав ат-Тірмізі (3522), шейх аль-Албані назвав його достовірним.

І було ще одне ду’а Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає):

يا ولي الإسلام وأهله ثبتني حتى ألقاك

«О Покровитель Ісламу і людей Ісламу, зміцни мене, поки я не зустрінуся з Тобою».

/Йа Валійа ль-Іслямі ва аглі-г, саббітні хатта аль’ка-к/.

Хадис передав ат-Табарані в «аль-Му’аджаму ль-Авсат» (677).

Запам’ятайте його! Це нескладно!

Просимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений) настанови на прямий шлях (хідайя), і просимо Його стійкості аж до самої смерті, і просимо Його, щоб Він зміцнив наші стопи там, на тому С’ираті, який буде в Судний день прокладений над хребтом Пекла й вестиме до Раю, і просимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений) зробити нас з тих, хто врятувався від Пекла та хто ввійшов до Садів благодаті.

Запис Ас-Сират аль-Мустакім. Частина 2 спершу з'явиться на SUNNA.