إِنَّ الْحَمْد للهِ، نَحْمَدُهُ وَنَسْتَعِينُهُ وَنَسْتَغْفِرُهُ، وَنَعُوذُ بِاللهِ مِنْ شُرُورِ أَنْفُسِنَا
وَمِنْ سَيِّئَاتِ أَعْمَالِنَا، مَنْ يَهْدِهِ اللهُ فَلا مُضِلَّ لَهُ، ومَن يُضلِلْ فلاَ هاديَ لَهُ،
وَأَشْهَدُ أَنْ لا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَحْدُهُ لا شَرِيكَ لَهُ، وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدَاً عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ
أَمَّا بَعْدُ
عباد الله
معشر المؤمنين
Цей світ був у темряві, поки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) не осяяв його приходом Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) – Посланця Аллага. Народи перебували в омані, поки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений) не наставив їх за допомогою Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає). Люди поклонялися ідолам, поклонялися сонцю, поклонялися Місяцю, планетам, вогню, мертвим, ангелам, і Аллаг відправив Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) з Єдинобожжям (Таухідом), щоб раби Всевишнього служили, молилися й поклонялися своєму Творцеві. Цей світ перед приходом Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає) готувався до приходу пророка останнього часу, приходу милості для світів, останнього посланця Творця світів.
Люди зверталися до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) з питанням, говорили: «О Посланець Аллага, розкажи про себе, з чого почалася твоя справа (твоя місія) (як почалося поминання про тебе серед людей)?», і Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) відповідав їм:
أنا دَعْوَةُ أبي إِبْرَاهِيمَ، وَبُشْرَى عِيسَى، ورأت أُمِّي حينَ حَمَلَتْ بي كأنَّهُ خرجَ منها نورٌ أضاءَتْ لهُ قصورُ الشَّامِ
«Я є благання батька мого Ібрагіма, і я є благовіщення ‘Іси, і мати моя, коли завагітніла мною, побачила, як витекло з неї світло, що освітило палаци Шама».
Цей хадис передали Ахмад, ібн Хіббан і ат-Табарані, шейх аль-Альбані назвав його хорошим.
“Я є благання батька мого Ібрагіма -, тому що Ібрагім (мир йому) звернувся до Аллага (Пречистий Він і Піднесений) з проханням відправити до цього народу пророка останнього часу, тому що ‘Іса (мир йому) благовістив про прихід Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає). І зверніть увагу! Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) згадує двох – Ібрагіма та ‘Ісу (нехай благословить їх Аллаг і вітає). Ібрагім – він батько пророків, це той, до кого зводять своє походження араби. А потім згадує ‘Ісу (мир йому), а ‘Іса – це останній із пророків синів ізраїлевих (бану Ісраіль), нащадків Ісхака. І на що це вказує? Згадав Ібрагіма і згадав ‘Ісу – це означає, що ті, що були між ними, теж усі благовістили про прихід Мухаммада (нехай благословить його Аллаг і вітає).
А що нам відомо про дату його народження? Коли народився Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає)? Достеменно відомо, що це було в понеділок, бо звернувся бедуїн до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) з питанням з приводу посту (с’іяма) в понеділок, і Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) відповів:
ذَاكَ يَوْمٌ وُلِدْتُ فِيهِ
«Це той день, у який я народився».
Цей хадис передав Муслім (1162).
У який рік це сталося? Сталося це в рік слона, і щодо цього є одностайність (іджма’) вчених, і про це є повідомлення від ібн ‘Аббаса (нехай буде задоволений ним і його батьком Всевишній Аллаг). У якому місяці і якого числа він народився? Ось тут ось немає єдиної думки. Є вчені (‘уляма), які кажуть, що він народився в місяць Рамадан, є ‘уляма, які кажуть, що він народився в місяць Сафар, називаються й інші варіанти. Багато ‘улямів кажуть, що це сталося в місяць Рабі’у ль-авваль – той місяць, що зараз. Тепер, прихильники тієї версії, що це сталося в Рабі’у ль-авваль, між собою теж розходяться в думках з приводу того, а якого числа це сталося. Є ті, які кажуть, що це сталося 2-го числа, є ті, які кажуть, що 8-го, треті кажуть, що це було 10-го, але багато хто дотримується точки зору, що це було 12-го числа місяця Рабі’у ль-авваль. Що виходить? Що дата народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) достеменно невідома.
Коли він народився достеменно, ми не знаємо, але якщо ми припустимо, що в нас є це знання, якщо припустити, що ми достеменно знаємо, якого дня, о котрій годині це трапилося, чи означатиме це, що можна святкувати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і відзначати цю подію? І перш ніж ми відповімо на це питання, я нагадаю, що сказав наш Господь серед тих слів Корану, що були послані останніми. Сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):
الْيَوْمَ أَكْمَلْتُ لَكُمْ دِينَكُمْ وَأَتْمَمْتُ عَلَيْكُمْ نِعْمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ الْإِسْلَامَ دِينًا
«Сьогодні Я довів до завершеності вашу релігію, і зробив повну милість Мою, і задовольнився для вас Ісламом як релігією»
Коран, сура Аль-Ма’іда (Трапеза), 5:3
А в аль-Бухарі та Мусліма в обох збірках (с’ахіхах) наводяться хадиси від Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), він сказав:
مَن أحْدَثَ في أمْرِنا هذا ما ليسَ منه فَهو رَدٌّ
«Хто в цю нашу релігію те, що не від неї, то це відкинуто (і не приймається Аллагом)».
Цей хадис передали Муслім (1718) і аль-Бухарі (2697).
У цих словах Аллага і словах Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) відповідь з приводу того, чи можна відзначати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) чи ні.
О раби Аллага, це наш час, у якому ми з вами живемо, – це час вражаючого розвитку мирських наук і техніки. І водночас незважаючи на такий, здавалося б, науково-технічний прогрес, – це час вражаючого невігластва. Засоби масової інформації (ЗМІ) з усіма можливостями, які вони мають, з високими технологіями, соціальними мережами тощо з дивовижною швидкістю поширюють інформацію. Багато знань, усілякі приховані факти сьогодні стають загальнодоступними і розлітаються швидко, але при цьому ці засоби масової інформації, соцмережі та інше поширюють дуже багато проявів невігластва (джахля). Вони доводять до людей хибні уявлення, вони навчають людей чаклунства, астрології, брехні, вони вуалюють і паплюжать істину, вони навпаки розписують і прикрашають брехню, збивають людей, сіють порок і нечестя, полегшують доступ до гріха, до нечестя. Тобто ці ЗМІ – це насправді сьогодні потужна і дуже небезпечна зброя, і її слід остерігатися щодо себе і щодо своїх дітей.
І ось щороку в цих соцмережах і засобах масової інформації відбувається пропаганда того, що називається день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) (Мавліду н-набі), і лунають заклики святкувати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), розповідають, які переваги має це свято. А багато неосвічених людей, які не знають свою релігію та її основ, опиняються під впливом цього – слухають це і виконують. Ті, що пропагують ці урочистості, не просто закликають до них, вони ще й намагаються це якось виправдати й одягнути на це якесь шаріатське обличчя, підвести під це якесь шаріатське підґрунтя, намагаються навести якісь докази на узаконеність цього в ісламській релігії, щоб обдурити неосвічених людей. А якщо хтось починає засуджувати й казати, що це не можна, заборонено, нововведення (бід’а), то вони накидаються на цих людей з агресією, звинувачуючи їх у тому, що вони не люблять Пророка, що вони радикалісти, що вони ще хтось, кажуть інші всілякі речі та вішають ярлики.
О раби Аллага, істиною є те, в чому немає жодного сумніву, що відзначати день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) (аль-Мавлід) – це неприпустиме нововведення (бід’а), це заборонено та це єресь, це неприпустимо, зрештою, як і всі інші релігійні нововведення. І якщо хтось скаже нам: «А доведіть, що Мавлід – це нововведення (бід’а), що відзначати його заборонено (харам)», ми з вами відповімо: «Доводів багато на це, але ми згадаємо деякі».
По-перше, головний аргумент (даліль) на те, що Мавлід відзначати не можна, є відсутність доводу (‘адаму д-даліль). Чому? Тому що всяке релігійне діяння, всяке поклоніння (‘ібада), що ти хочеш робити, припустиме й приймається Аллагом тільки, якщо на це є доказ (даліль) у Книзі Аллага (Пречистий Він і Піднесений) та в Сунні Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Але жодних достовірних доводів на те, щоб святкувати Мавлід, в Ісламі немає. Ісламський шаріат узагалі ніяк не виокремлює цей день, не виокремлює жодним чином з інших днів, не наказує якихось особливих діянь у цей день додатково.
По-друге, Мавлід ніхто з попередників (саляфів): ні сподвижники, ні їхні послідовники (табі’іни), ні послідовники послідовників (атба’у т-табі’ін), ні імами прямого шляху – ніколи не відзначали. А що заважало їм це робити? У них же були всі ті причини, які сьогодні згадують ті, що відзначають його, і була можливість, але вони цього не робили. Могли? Могли. Любили Пророка? Любили. Робили цього? Не робили. Якби в цій було благо (хайр), то сподвижники (с’ахаба) були б першими, що це зробили, табі’іни б це робили, імами прямого шляху б це робили, бо вони сильніше за всіх нас із вами любили Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), бо вони вшановували Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), і вони, як ніхто з людей, прагнули до благого. Ані за часів Пророка, ані за часів сподвижників, ані за часів табі’інів, узагалі в цю першу епоху Ісламу, тоді, коли жили ті покоління, що їх похвалив Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) не святкували Мавлід. Їх називають переважні, обрані покоління (аль-к’уруну ль-муфад’аля). Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає) сказав:
خَيْرُ النَّاسِ قَرْنِي ، ثُمَّ الَّذِينَ يَلُونَهُمْ ، ثُمَّ الَّذِينَ يَلُونَهُمْ
«Найкраще покоління з людей – це моє покоління, потім те, яке після них, потім те, яке після них».
Цей хадис передали аль-Бухарі (2652) і Муслім (2533).
Ось ці три-чотири покоління – вони обрані. Але в їхню епоху не було цього, доки перебували ці покоління даної громади, які є найкращими.
А коли це з’явилося? А з’явилося це, о раби Аллага (Пречистий Він і Піднесений), за часів тих, яких називають ‘убайдійя. І це наш третій довід.
Мавлід придумав хто? І хто запровадив святкування Мавліду? Через століття після смерті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), після епохи сподвижників його вигадали ті, яких називають ‘убайдіти (‘убайдійя). Це рафідіти (равафід’), рафадітська династія, секта. Вони приписують себе неправдиво до Фатіми, нібито вони походять від неї, називають вони тому себе фатиміди, хоча вони не мають жодного відношення до Фатіми (нехай буде задоволений нею Всевишній Аллаг). Ось вони запровадили це святкування дня народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Що вони заявили і що вони сказали? «Любимо Пророка, з любові до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) ми це робимо».
А насправді чи знаєте ви, що це не був прояв любові до Пророка, а прояв ненависті до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає)? Тому що дата народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) достеменно невідома, а от дата смерті його достеменно відома – це 12 Рабі’у ль-авваль. І ‘убайдіти в такий спосіб виявили свою ненависть до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) і радість з приводу смерті Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Ця секта, за свідченням мусульманської громади (умми), за свідченням імамів цієї умми, безбожники (занадік’). Так, вони зараховували себе формально до Ісламу, але насправді вони були невіруючими – вони стверджували, що в них є особливе таке потаємне знання. А це потаємне знання – це суцільне протиріччя Корану і Сунні, невір’я в Аллага, в Його ангелів, посланців і писання.
А четвертий доказ, о раби Аллага (Пречистий Він і Піднесений), зверніть увагу, це дивовижний факт, що всі заблукалі групи – всі (!) – відзначають день народження Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) (Мавлід). Рафідіти – ті, що проклинають Абу Бакра та ‘Умара, ті, що звинувачують ‘Аїшу (нехай буде задоволений нею Аллаг) у нечесті, ті, що оголошують невіруючими й лицемірами (мунафік’ами) майже всіх сподвижників Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає). Рафідіти відзначають, бахаіти відзначають це свято, ті, що поклоняються могилам (могилопоклонники (к’убубурійюн)), відзначають це свято, та інші ті, що відхилилися.
А п’ятий доказ, о раби Аллага, якщо ви подивитеся, що вони творять під час цих святкувань, то взагалі у будь-якої розсудливої людини не залишиться сумнівів, що це неприпустимо. Там відбувається багатобожжя (ширк), там нововведення (бід’а), там співи, там музика, там танці, там змішання і знаходження разом сторонніх чоловіків і жінок та інші заборонені, такі, що суперечать Корану і Сунні, речі.
А як вони виправдовуються? Адже у них же є виправдання. На жаль, на це виправдання, на цю вудку клюють дуже багато мусульман, у яких немає знання. Вони виправдовуються так, вони кажуть: «Мавлід допомагає згадати Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), розповісти людям та послухати самим про достоїнства Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), і в такий спосіб ми збільшуємо свою любов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) та повагу й пошану до нього». Аллаг Пречистий (Аллагу Акбар)! Аллагу Акбар! Що за неспроможне виправдання, абсолютно неправдиве й безглузде?! Пречистий Аллаг (Субхана Ллаг)! Це може казати людина, яка не здійснює намаз, це може казати людина, яка згадує Аллага дуже мало, бо справжній мусульманин, який здійснює намаз і молиться, згадує Пророка (нехай благословить його Аллага і вітає) не один раз на рік, він згадує Пророка (нехай благословить його Аллага і вітає) десятки разів на день. У кожному намазі ми згадуємо Пророка (нехай благословить його Аллаг і привітає) і говоримо:
«Аллагумма, с’аллі ‘аля Мухаммадін ва ‘аля алі Мухаммад (О, Аллаг, благослови Мухаммада та сімейство Мухаммада)», просимо благословення для нього, у кожному азані згадується Мухаммад (нехай благословить його Аллаг і вітає), на кожному релігійному уроці, при кожній проповіді (хутбі) говорять про Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає).
Ну що толку і який сенс є в тому, що Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) та його чесноти один раз на рік всього лише згадувати, якщо пам’ятати про Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) – це частина нашої релігії, частина наших ісламських переконань (‘ак’иди)? Але, як сказав Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):
أَفَمَن زُيِّنَ لَهُ سُوءُ عَمَلِهِ فَرَآهُ حَسَنًا فَإِنَّ اللَّهَ يُضِللُّ مَن يَشَاءُ وَيَهْدِي مَن يَشَاءُ
«Той, кому його проступок (злодіяння, зло) представлений прекрасним і він вважає його хорошим (хіба дорівнює тому, хто йде прямим шляхом)? Аллаг вводить в оману кого забажає і веде прямим шляхом кого забажає»
Коран, сура Фатір (Творець), 35:8
І ми не владні над серцями людей, від нас тільки донесення. Таким чином, о раби Аллага, що таке Мавлід? Мавлід – це нововведення, єресь (бід’а) і не має жодного стосунку до нашої релігії. Його не було в цій релігії тоді, коли Аллаг довів до повної завершеності послання цієї релігії. Як сказав імам Малік (нехай змилується над ним Всевишній Аллаг):
فما لم يكن يومئذ دينا، لا يكون اليوم دينا
«Те, що тоді (за Пророка, нехай благословить його Аллаг і вітає) не було релігією, і сьогодні релігією бути не може».
Але я вам скажу, що ми мусимо з вами відзначати прихід Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) у цей світ. Але коли і як? Відповідь на питання «коли?» – щодня, щохвилини, кожної миті, на запитання «як?» – тримаючись у всьому за його релігію, за його Сунну, за його шлях, сповідуючи Єдинобожжя (Таухід) та Сунну, з якими він прийшов, щодня та щогодини. Ось це любов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), ось це справжнє вшанування Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), а не ось ці ваші вигадані святкування, формальний, такий, що не приносить користі, спогад про нього один раз на рік з удаваним виявом радості з нагоди дня народження.
Бід’а, о раби Аллага, – це страшна й небезпечна хвороба, це страшна річ, яка руйнує релігію, яка збиває умму зі шляху її Пророка. І тому сказав Суф’ян ас-Саурі (нехай змилується над ним Всевишній Аллаг): «Єресь (нововведення) (бід’а) в релігії улюбленіша для Ібліса, ніж гріхи». Тому що в гріхах люди каються, приходять до покаяння (тауба), вони знають, що це гріх, а в нововведенні (бід’а) не каються. Дуже рідко хто відходить від нововведень (бід’ата) і кається в них.
Ми просимо Аллага (Пречистий Він і Піднесений) – Володаря Великого Престолу, щоб Він укріпив нас із вами на шляху Таухіду та на шляху Сунни, дозволив жити на цьому та померти на цьому і воскресив нас разом із Посланцем Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає) та його сподвижниками.
