بِسۡمِ ٱللهِ ٱلرَّحۡمَـٰنِ ٱلرَّحِيمِ الْحَمْدُ لِلَّهِ نَحْمَدُهُ نَسْتَعِينُهُ وَنَسْتَغْفِرُهُ وَنَعُوذُ بِاللَّهِ مِنْ شُرُورِ أَنْفُسِنَا وَ مِنْ سَيِّئاَتِ أَعْمَالِناَ مَنْ يَهْدِهِ اللَّهُ فَلا مُضِلَّ لَهُ وَمَنْ يُضْلِلْ فَلا هَادِيَ لَهُ وَأَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ وَحْدَهُ لاَ شَرِيكَ لَهُ وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا عَبْدُهُ وَرَسُولُه
О віруючі раби Аллага, бійтеся Аллага і знайте, що найголовніше, що повинно турбувати і хвилювати людину в цьому житті, є збереження прямоти, збереження стійкості в справі покори Аллагу (Пречистий Він і Піднесений). Постійне перебування на прямому шляху, постійна прихильність прямому шляху, без відхилень направо і наліво. Це називається ємним арабським словом – аль-істік’ама.
Прийти до Ісламу – це півсправи, залишається найскладніше – зберегти стійкість, залишитися на прямому шляху, утриматися в покірності Творцю до останнього подиху. І Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), говорить в Корані:
فَاسْتَقِمْ كَمَا أُمِرْتَ
«Стійко дотримуйся прямого шляху, як тобі наказано».
Коран, сура Гуд, 11:112
І каже Аллаг (Пречистий Він і Піднесений):
فَاسْتَقِيمُوا إِلَيْهِ وَاسْتَغْفِرُوهُ
«Дотримуйтесь прямоти в слідуванні за Аллагом і просіть у Нього прощення».
Коран, сура Фуссилят (Роз’яснені), 41:6
О віруючі, дотримання прямоти (істік’ама) – це основа щастя, це шлях до успіху, це піднесене становище людини в цьому світі і в вічному світі. Істік’ама, в чому полягає істік’ама?
Це означає неухильно дотримуватися керівництва Аллага (Пречистий Він і Піднесений), вказаного Ним шляху, не коливаючись, не вагаючись, бути стійким у релігії Аллага. Це старанне виконання наказів Аллага і віддалення від забороненого Аллагом. Істік’ама – це спрямованість людини, її погляду до вічного життя (ахіра) з надією отримати нагороду Аллага (Пречистий Він і Піднесений), з жагою здобути Його задоволення, і зі страхом перед відплатою Аллага, перед карою Аллага.
Істік’ама – це коли раб твердо знає, що попереду на нього чекають Рай і Пекло, розплата за скоєне і відплата, і він іде прямо, він іде стійко шляхом покори Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), поки не зустріне свого Владику, який буде задоволений ним, і не буде на нього розгніваний.
О раби Аллага, істік’ама – це велика мета, яка вимагає від людини боротьби (джихаду) зі своїм нафсом, з самим собою. І при цьому вимагає безроздільної надії на допомогу Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), говорить в Корані:
إِنَّ الَّذِينَ قَالُوا رَبُّنَا اللَّهُ ثُمَّ اسْتَقَامُوا تَتَنَزَّلُ عَلَيْهِمُ الْمَلَائِكَةُ أَلَّا تَخَافُوا وَلَا تَحْزَنُوا وَأَبْشِرُوا بِالْجَنَّةِ الَّتِي كُنتُمْ تُوعَدُونَ
«Воістину, ті, хто сказав: «Наш Господь – Аллаг», а потім твердо дотримувалися прямоти, сходять на них ангели і кажуть: «Не бійтеся і не сумуйте, і радійте Раю, який був вам обіцяний».
Коран, сура Фуссилят (Роз’яснені), 41:30
А в достовірному хадисі, який передається від Суфьяна бну Абділля Сакафі, сказано, що він звернувся до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає), зі словами:
يَا رَسُولَ اللهِ قُلْ لِي فِي الإِسْلاَمِ قَوْلاً لاَ أَسْأَلُ عَنْهُ أَحَداً غَيْرَكَ؟
«О Посланник Аллага, скажи мені про сповідання Ісламу таке слово, щоб мені не треба було питати про нього інших».
І Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає), сказав йому:
قُلْ: آمَنْتُ بِاللهِ ثُمَّ اسْتَقِمْ
«Скажи: «Я увірував в Аллага», а потім тримайся прямоти».
Хадис передав Муслім, 38
О раби Аллага, в цьому аяті і в цьому хадисі об’єднання, поєднання двох речей, поєднання ‘ак’иди і виконання шаріату, поєднання знання і діяння, поєднання імана і Ісламу. Людина неодмінно повинна об’єднати в собі знання і діяння. Повинен об’єднати в собі правильне, непорушне віросповідання (‘ак’ида) з дотриманням приписів шаріату. Повинен об’єднати в собі іман і Іслам.
Слова в аяті:
قَالُوا رَبُّنَا اللَّهُ
«Вони сказали: «Наш Господь – Аллаг».
І слова в хадисі:
قُلْ: آمَنْتُ بِاللهِ
«Скажи: «Я увірував в Аллага».
Ці слова пояснюють, що перш за все людина повинна мати стійкі, правильні переконання, віровчення (‘ак’ида). Саме віросповідання (‘ак’ида) є тією основою, на якій будується і ґрунтується вся релігія, вся будівля релігії. І ця ‘ак’ида, брати, полягає, як випливає з аятів, у вірі в Аллага Великого і Всемогутнього. Віра в Нього, віра в Аллага – це основа всіх основ імана, це головний стовп імана.
Вірити в Аллага, що означає вірити в Аллага?
Це означає, не вагаючись вірити, що немає Творця і немає Господа, немає Надільника, немає Володаря, немає управителя всього сущого, Дарувальника всіх благ, крім Аллага. Вірити в усі Його найпрекрасніші імена, в усі Його найвищі якості, не спотворюючи їх, не спотворюючи їх і знаючи, що Аллаг не має подоби, що Його якості не подібні до якостей творінь. І вірити в Аллага, брати, це означає не поклонятися нікому, крім Аллага, присвячувати тільки Йому одному всі види поклоніння, служіння, молитви, намази, благання, жертвоприношення, всі богоугодні діяння, надію і сподівання, страх, яким бояться Бога, і любов, якою люблять Бога – все це присвячується тільки Аллагу!
О раби Аллага, частиною віри в Аллага є ті великі стовпи, ті основи, вірити в які наказав нам Аллаг (Пречистий Він і Піднесений).
Це віра в ангелів, це віра в Його писання, це віра в Його посланців, у вічне життя після смерті, передвизначення з його добром і злом, з його солодкістю і гіркотою, що все це визначено Творцем.
Всі ці основи: віра в ангелів, в Писання, в Пророків, Вічне Життя, всі ці основи, вони підпорядковані найголовнішій основі, сходять до неї: вірі в Аллага. Вони слідують за цією основою, є її похідною, обертаються навколо неї.
Отже, в аяті ті, хто сказав:
رَبُّنَا اللَّهُ
«Наш Господь – Аллаг».
Вказівка на необхідність міцного переконання в серці. А в словах Всевишнього:
ثُمَّ اسْتَقَامُوا
«А потім трималися прямоти».
У наведеному нами аяті і в словах Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає):
ثُمَّ اسْتَقِمْ
«А потім дотримуйся прямоти».
У цих словах міститься наказ: після того, як ти знайшов віру, після того, як ти знайшов правильні переконання, після цього потрібно міцно і стійко триматися покори Аллагу, зберігати істік’аму, виконуючи приписи Ісламу, ті великі обов’язки, які накладає на нас ця найчистіша релігія. Ставлячись до них найдбайливіше, постійно, постійно перебуваючи в підпорядкуванні і в покорі Всевишньому, до тієї самої хвилини, коли Він упокоїть тебе. Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), сказав:
وَاعْبُدْ رَبَّكَ حَتَّى يَأْتِيَكَ الْيَقِينُ
«Поклоняйся твоєму Господу, поки не з’явиться до тебе несумнівність (смерть)».
Коран, сура Аль-Хіджр, 15:99
Всевишній звертається до нас і каже:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اتَّقُوا اللَّهَ حَقَّ تُقَاتِهِ وَلَا تَمُوتُنَّ إِلَّا وَأَنْتُمْ مُسْلِمُونَ
«О ви, які увірували, бійтеся Аллага справжньою богобоязністю і вмирайте не інакше як мусульманами».
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:102
Людина ж не знає, коли вона помре, не знає, коли настане її смертна година. Отже, ці слова: «Помирайте не інакше як покірними» означають, що вона повинна бути покірною Аллагу весь час, завжди, повинна зберігати цю прямоту постійно. Тільки за такої умови людина може сподіватися, що смерть не застане її зненацька, що, коли вона несподівано з’явиться, а вона приходить несподівано, ти будеш перебувати в стані покори своєму Творцеві.
Отже, Аллаг говорить про тих, хто сказав:
قَالُوا رَبُّنَا اللَّهُ
«Наш Господь – Аллаг».
Тобто мали правильні переконання (‘ак’иду),
ثُمَّ اسْتَقَامُوا
«А потім дотримувалися прямоти»,
Тобто прямо, неухильно дотримувалися приписів Ісламу, дбали про виконання покладених на них релігійних обов’язків до самого кінця, до хвилини упокоєння Аллагом. Що їх чекає? Що чекає на цих людей, які сказали: «Господь наш – Аллаг», а потім дотримувалися прямоти, які плоди віри і цієї збереженої до кінця прямоти і стійкості в послуху Аллагу? Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), говорить, які плоди, Він говорить: «Спускаються на них ангели і кажуть: «Не бійтеся і не сумуйте, і радійте Раю»».
До них сходять ангели, які ангели? Ангели милості (маляікату рахма), які приходять з добром, які приходять з доброю новиною для віруючого, для раба Аллага, які приходять з повідомленням, яке радує Аллага.
Коли приходять ці ангели милості? Тлумачі Корану кажуть: «Це явище ангелів милості відбувається під час виходу духу. Тобто в ті самі миті, коли ангел смерті і його помічники здійснюють виведення, вилучення душі з тіла, саме в цей момент приходять ангели милості. Ангели милості приходять до цієї людини, яка увірувала і трималася прямоти, в служінні Аллагу, пречистому і піднесеному, з трьома словами:
أَلَّا تَخَافُوا وَلَا تَحْزَنُوا وَأَبْشِرُوا بِالْجَنَّةِ
«Не бійтеся, і не сумуйте, і радійте Раю».
Ангели втішають його, заперечуючи щодо нього страх і печаль, благовіствуючи йому про райську оселю. Страх і печаль згадуються разом, тому що страх пов’язаний з тим, що настає, що чекає на людину в майбутньому, попереду, вона боїться майбутнього, а печаль буває пов’язана з тим, що залишилося в минулому, з тим, що людині довелося вже залишити, з чим доведеться розлучитися людині, з цим пов’язана печаль.
І ось той, чию душу витягують з його тіла, ця людина залишає щось і йде на зустріч чомусь. Він залишає весь цей світ, всі-всі земні зв’язки абсолютно. Він залишає сім’ю, він залишає дітей, він залишає дім, він залишає рідних і близьких, залишає дім і роботу, все те, до чого так звикла його душа. Він розлучається зі звичним існуванням у земному світі і в земному тілі.
Аллагу Акбар!
Це не просто! Це не просто. Тому Аллаг посилає до нього, до цього віруючого, який тримався, дотримувався істік’ама, посилає ангелів, і вони йому кажуть:
«Не сумуй про те, що ти залишаєш у цьому світі, не сумуй». Ці слова пов’язані з тим, що залишається позаду. А попереду? Він йде, не знаючи, що попереду. Там лякає невідомість, там невідома, зовсім незвична для тебе форма існування, форма буття. Що тебе там чекає? І тому вони кажуть йому:
«Не бійся», ці слова ангелів у такий складний момент заспокоюють, втішають, підтримують віруючого. Вони вселяють у його серце велику радість, ряд вчених кажуть про те, що в цьому і полягає таємниця. Чому ми бачимо на обличчях деяких померлих вираз радості, вираз умиротворення і задоволення.
Всім відомо, що радість і смуток відбиваються на обличчі. Іноді зустрічаєш брата, кажеш йому: «Твоє обличчя сьогодні сумне, що сталося?», іншим разом кажеш йому: «Я бачу тебе сьогодні радісним, поділися з нами своєю радістю».
Як не проявиться радість на обличчі того, хто в момент розлуки його душі і тіла, в цей воістину важкий, страшний, важливий момент почув велику звістку:
أَلَّا تَخَافُوا وَلَا تَحْزَنُوا وَأَبْشِرُوا بِالْجَنَّةِ
«Не бійтеся і не сумуйте, і радійте Раю».
Радійте Раю, благовіствують ангели, бо вилучення духу – це перший етап, це перший щабель до вічного життя. Той, хто помер, для нього почалася вічність, почалося його останнє життя, закінчився земний етап його існування і почався етап відплати, почалося вічне життя. Вічне життя з його насолодами і з його муками.
Ось чому між істинно віруючою людиною і райським блаженством є тільки смерть. А між невіруючим і пекельними муками теж є тільки смерть.
مَن مَاتَ وهْوَ يَدْعُو مِن دُونِ اللَّهِ نِدًّا دَخَلَ النَّارَ
«Хто помре, звертаючись до когось (поклоняючись комусь) поряд з Аллагом, той увійде в Пекло».
Хадис передав Аль-Бухарі 4497
Тобто увійде в пекельні муки відразу, як тільки помре. Насолоди починаються відразу ж, за порогом смерті, і страждання починаються також відразу, за порогом смерті. І твоє серце повинно завжди пам’ятати про це, ти повинен готуватися до цього дня, бо повір, все, що наближається, то близько.
Смерть може нагрянути до тебе сьогодні, може завтра, може через два дні, може через тиждень, може місяць, може через рік. Про це знає тільки Аллаг (Пречистий Він і Піднесений), тому будь готовий до цього великого дня. Як сказав Всевишній:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اتَّقُوا اللَّهَ وَلْتَنظُرْ نَفْسٌ مَّا قَدَّمَتْ لِغَدٍ وَاتَّقُوا اللَّهَ
«О ви, хто увірували, бійтеся Аллага, і нехай подивиться душа, що вона приготувала собі на завтра, і бійтеся Аллага».
Коран, сура Аль-Хашр (Зібрання), 59:18
Той, хто пам’ятає про це, той, з дозволу Аллаг, збереже прямоту, збереже істік’ама, буде стійким, постійним у служінні, покірності Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), поки Аллаг не упокоїть його в такому стані.
