بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ الْحَمْدُ لِلَّهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ وَأَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ وَحْدَهُ لاَ شَرِيكَ لَهُ وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا عَبْدُهُ وَرَسُولُه
Якщо ти запитаєш: «Як зберегти прямоту? Як зберегти стійкість у покорі Аллагу до самого кінця, щоб опинитися серед людей, які удостоїлися благого кінця, до яких у момент смерті з’являться ангели милості і втішать його, і порадують його доброю новиною?».
Я відповім: «Це коротко можна висловити в наступних пунктах».
Перше і найголовніше, що необхідно для цього, – звернення до Аллага (Пречистий Він і Піднесений), з благанням (ду’а). Благання – це ключ до всього хорошого, до всього доброго. Благання – це щастя, це піднесення в земному світі і в вічному житті. Уперто, наполегливо закликай до Аллага, чистий Він і піднесений, багато проси, багато проси Аллага (Пречистий Він і Піднесений), зміцнити тебе в дотриманні Його прямої релігії. Багато проси Його направляти тебе слідуванням по прямій стежці. Як цього вчив нас сам Всевишній Аллаг. Аллаг вчить нас цьому в Корані, вчить нас молитві:
رَبَّنَا لَا تُزِغْ قُلُوبَنَا بَعْدَ إِذْ هَدَيْتَنَا وَهَبْ لَنَا مِن لَّدُنكَ رَحْمَةً إِنَّكَ أَنتَ الْوَهَّابُ
«О Господь наш, не відхиляй серця наші, після того як Ти наставив нас. І даруй нам від Тебе милість, воістину Ти – Даруючий!».
Коран, сура Аль-Імран (Родина Імрана), 3:8
Не забувай про цю велику молитву, що належить до тих молитов, з якими Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), звертався найчастіше до Аллага (Пречистий Він і Піднесений):
يَا مُقَلِّبَ الْقُلُوبِ ثَبِّتْ قَلْبِي عَلَى دِينِكَ
/Йаа Мук’алліба ль-кулюбі саббіт к’альбіі ‘аляя діінік/
«О Перевертаючий серця, зміцни моє серце на Твоїй релігії»
Хадис переказали Імам Ахмад, ат-Тірмізі (2140), Ібн Маджах (3834), аль-Хакім (2/289). Шейх аль-Альбані назвав хадис достовірним, в Сахіх аль-джамі ас-сагір (1685).
Друге, що необхідно для збереження істік’ама, – це релігійні знання.
Щоб ти отримував певну частку релігійних знань у кожен із відведених тобі днів, кожного дня. Бо знання для людини – це світло, це сяйво, це надійна фортеця, в якій вона ховається. Якщо душа позбавляється знань, на неї навалюються темрява, нагромаджуючись одна на одну.
Ось чому шайтан, який прагне позбавити людину блага, він з усіх сил намагається відвернути людину від знання, зробити ненависним для людини отримання знання, зробити неприємним, нудним для неї перебування в зібраннях знання, гуртках з вивчення знання. Це один з найстрашніших, найхитріших, найпідступніших методів шайтана. Диявол знає, що якщо він віддалить людину від знання, то значить віддалить її від добра, значить, поставить перешкоду між людиною і благом. Як сказав один вчений: «Якщо шайтану вдається віддалити людей від знання, то люди залишаються в темряві невігластва. А якщо вони залишаються в темряві невігластва, то він веде їх куди хоче. У того ж, у кого є знання, у того попереду освітлений шлях. Не може людина зберегти прямоту (істік’ама) без знання, тому що вона не зможе відрізнити мерзенне від доброго».
Не нехтуйте знаннями.
Третє, що необхідно для збереження істік’ама, раби Аллага, – вибирати собі хороших товаришів, бути в оточенні добрих, праведних людей, які підтримають вас у богоугодних справах, які допоможуть вам зберегти прямоту в покорі Аллагу, утримають вас від поганого.
Тому Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), настійно радив серйозно підійти до цього питання, розсудливо підходити до вибору кола спілкування, говорив:
المرءُ عَلَى دِينِ خَلِيلِهِ، فَلْيَنْظُر أَحَدُكُم مَنْ يُخَالِل
«Людина на релігії свого товариша. Тому нехай кожен з вас подивиться, з ким він спілкується, з ким він дружить».
Хадис передав Ат-Тірмізі, 2378
Четверте, з того, що необхідно, щоб не збитися.
Весь час, постійно пам’ятати про те, що ти будеш воскрешений Аллагом, що ти постанеш перед Аллагом, що з тобою буде проведений розрахунок. Пам’ятай, що дуже скоро тобі належить перехід з цього життя в оселю вічності і Аллаг відплатить тобі за те, що ти робив в цьому земному світі. Хто робив добро, той отримає нагороду. Хто творив зло, буде покараний.
Алі ібн абу Таліб (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), він сказав:
ارْتَحَلَتِ الدُّنْيَا مُدْبِرَةً، وَارْتَحَلَتِ الآخِرَةُ مُقْبِلَةً، وَلِكُلِّ وَاحِدَةٍ مِنْهُمَا بَنُونَ، فَكُونُوا مِنْ أَبْنَاءِ الآخِرَةِ، وَلاَ تَكُونُوا مِنْ أَبْنَاءِ الدُّنْيَا، فَإِنَّ اليَوْمَ عَمَلٌ وَلاَ حِسَابَ، وَغَدًا حِسَابٌ وَلاَ عَمَلٌ
«Відступає земне життя і настає життя вічне, і у кожного з цих життів є сини (свої прихильники). Будьте ж серед синів Вічного життя і не будьте серед синів цього світу. Бо сьогодні є діяння і немає розрахунку, а завтра буде розрахунок і не буде діянь».
Алі ібн абу Таліб (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг).
П’яте, без чого ти не зможеш зберегти істік’ама, мій брате.
Закрий двері, закрий двері перед усім тим, що відводить тебе від Прямого шляху, що віддаляє тебе від істік’ама, від покори Аллагу. З усіх сил, ось наскільки у тебе є сили, стережися шляхів проникнення зла, яких сьогодні особливо багато. Багато спокус, багато речей, які збивають людину з Прямого шляху.
Одного разу Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), накреслив пряму лінію і сказав:
هذا سبيلُ اللهِ
«Ось це шлях Аллага».
А потім провів від цієї лінії штрихи вбік і сказав:
هذه السبلُ وعلى كلِّ سبيلٍ منها شيطانٌ يدعو إليه
«А ось це доріжки, на кожній доріжці стоїть по шайтану, які закликають до цих доріжок».
Хадис передав Імам Ахмад, Ан-Насаї, Ад-Дарімі
Цими шайтанами можуть бути і джини, і люди. Бувають шайтани з числа людей. Аллаг, (Пречистий Він і Піднесений), говорить про це в Корані:
شَيَاطِينَ الْإِنسِ وَالْجِنِّ يُوحِي بَعْضُهُمْ إِلَى بَعْضٍ زُخْرُفَ الْقَوْلِ غُرُورًا
«Шайтани (дияволи) з числа людей і джинів, які навіюють один одному красиві слова спокуси».
Коран, сура Аль-Ан’ам (Худоба), 6:112
І нарешті шосте, раби Аллага, шосте, що необхідно для збереження прямоти, відданості прямому шляху – це боротьба з самим собою, боротьба з нафсом, боротьба з твоєю душею, яка кличе тебе до поганого.
Примус нафса, спрямування його на шлях прямоти. Тому що душа (нафс) непокірна, вона норовлива, вона потребує боротьби з нею, вона потребує приборкання. Інакше вона почне тікати то в один, то в інший бік. І Всевишній Аллаг сказав:
وَالَّذِينَ جَاهَدُوا فِينَا لَنَهْدِيَنَّهُمْ سُبُلَنَا وَإِنَّ اللَّهَ لَمَعَ الْمُحْسِنِينَ
«А ті, хто ведуть джихад, старанно працюють заради Нас, то Ми поведемо їх Нашими шляхами. І воістину, Аллаг з благодійниками».
Коран, сура Аль-Анкабут (Павук), 29:69
Пророк, нехай благословить його Аллаг і привітає, сказав:
الْمُجَاهِدُ مَنْ جَاهَدَ نَفْسَهُ فِي طَاعَةِ اللهِ
«Муджахід — це той, хто веде джихад зі своєю душею, щоб утримати її в покірності Аллагу».
Хадис передали Імам Ахмад, Ібн Хіббан, Ат-Табарані, Аль-Хакім
Пристрастей безліч, спокуси різноманітні, отже, в боротьбі з нафсом потрібна рішучість, потрібна стійкість, яка неодмінно пов’язана з надією на Аллага (Пречистий Він і Піднесений), сам ти нічого не зможеш. Тільки з надією на Аллага (Пречистий Він і Піднесений).
О раби Аллага, істік’ама ґрунтується на двох опорах, без яких вона немислима – це прямота серця і прямота мови.
Імам Ахмад наводить хадис від Анаса ібну Маліка (нехай буде задоволений ним Всевишній Аллаг), що Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), сказав:
لا يَسْتَقيمُ إِيمانُ عبدٍ حتَّى يَستَقيمَ قلبُه، ولا يَسْتَقيمُ قلبُه حتَّى يَستَقيمَ لسانُه
«Не може бути віра людини, раба Аллага прямою, поки не буде прямим її серце. А не буде прямим її серце, поки не буде прямим її язик».
Хадис передав Імам Ахмад, 3/198
Прямота серця – це наповнити серце вірою в Аллага, страхом перед Аллагом, надією і упованням на Аллага, довірою Аллагу, любов’ю до Аллага, любов’ю до тих слів, тих справ, які любить Аллаг, це постійна турбота про виправлення свого серця, очищаючи, облагороджуючи його, просвітлюючи його, позбавляючи його від ненависті до братів, до рабів Аллага. Якщо серце утвердиться в цій прямоті, значить за ним утвердяться всі інші органи в цій прямоті. А прямота мови полягає в оберіганні її від усього, що гнівить Аллага, і навпаки, в тому, щоб зайняти її всіма корисними словами і правильними словами.
Людина, яка бажає добра своїй душі, вона повинна перш за все почати джихад з цією душею, заради очищення свого серця і мови, і тоді стане прямою її релігія, її віра, тоді стане реальним щастя для неї в земному світі і в світі вічному.
О раби Аллага, хто бореться з собою, зі своїм нафсом заради досягнення прямоти, і при цьому покладається на допомогу Аллага (Пречистий Він і Піднесений), та людина неодмінно, послухайте, неодмінно, з дозволу Аллага (Пречистий Він і Піднесений), досягне прямоти. Досягне прямоти або в її досконалому вигляді, або наблизиться до цієї досконалості. Тому що в хадисі сказано:
سدِّدُوا وقارِبوا وأبشِروا
«Поступайте правильно і наближайтеся до правильного і радійте».
Хадис переказали Аль-Бухарі та Муслім
Подивіться, Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), обіцяв радість, кому? Тим, хто чинив правильно, тобто вони досягли істік’ами в її найдосконалішому вигляді, і тим, хто з усіх сил намагається, але поки що не досяг істік’ами в її досконалому вигляді, але вони з усіх сил намагаються досягти істік’ ама, вони наближаються.
І Пророк (нехай благословить його Аллаг і вітає), каже:
وأبشِروا
«І радійте».
Їм буде радісна звістка.
Тож давайте, раби Аллага, боротися зі своїми душами за правильність і наближення до правильності, і остерігатися відхилення від шляху прямоти, від шляху міцної, постійної покори Аллагу, Господу світів.
Я прошу Аллага Великого, Володаря великого Трону, за допомогою Його найпрекрасніших імен, Його піднесених атрибутів, щоб Він зміцнив нас усіх на шляху прямоти, на шляху міцної покори Аллагу (Пречистий Він і Піднесений), стійкої відданості Його шляху.
